Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањнська культура на завершальному етап≥ нац≥онального в≥дродженн€




¬ажливими чинниками украњнського нац≥ональ≠ного в≥дродженн€ стали узагальнююч≥ прац≥ з ≥стор≥њ ”крањни ћихайла √рушевського, що не≠одноразово перевидавалис€ до 1917 p., насамперед фундаментальна багатотомна "≤стор≥€ ”крањни-–уси" ≥ науково-попул€рн≥ однотомники украњнською ≥ рос≥йською мовами. "”краинска€ жизнь", €ка у ча≠си першоњ св≥товоњ в≥йни лишилас€ в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ Їдиним украњнознавчим журналом, зазначала 1916 р. з нагоди 50-р≥чч€ в≥д дн€ народженн€ √рушевсько≠го: вс€ його д≥€льн≥сть маЇ наст≥льки велике сусп≥льне значенн€, що й њњ саму можна вважати етапом у роз≠витку масовоњ украњнськоњ нац≥ональноњ самосв≥домост≥.

ѕожвавленн€ сусп≥льно-пол≥тичного ≥ культурно≠го житт€ в ”крањн≥ благотворно впливало на процес зростанн€ масовоњ украњнськоњ нац≥ональноњ са≠мосв≥домост≥. ѕершочергов≥ духовн≥ запити найширших мас найб≥льше задовольн€ла попул€рна л≥те≠ратура ≥сторичноњ проблематики. јвторами багатьох брошур ≥ книг з ≥стор≥њ ”крањни, адресованих масово≠му читачу, виступають вчен≥-фах≥вц≥ ћихайло √рушевський, ƒмитро Ѕагал≥й, ќрест Ћевицький, ќлександра ™фименко, досв≥дчен≥ попул€ризатори јндр≥€н  ащенко, √ригор≥й  оваленко, ћихайло  омаров. ј щодо усп≥ху у найширшого читацького загалу "≤стор≥њ ”крањни-–ус≥" ћиколи јркаса, то сучасники ставили њњ в один р€д з " обзарем" “араса Ўевченка. Ќе лише у розвитку наукового украњно≠знавства, а й у п≥днесенн≥ нац≥ональноњ масовоњ само≠св≥домост≥ в≥д≥гравали першор€дну роль чотиритом≠ний "—ловарь украњнськоњ мови" Ѕориса √р≥нченка, тритомна "”крањнська граматика" јгатангела  рим≠ського.

ѕ≥днесенн€ нац≥онального руху, посиленн€ соц≥альноњ боротьби мас надихали л≥тератор≥в. ƒемо≠кратичними ≥деалами проймалас€ поетична творч≥сть ќлександра ќлес€. «а образним висловом великоњ ук≠рањнськоњ поетеси Ћес≥ ”крањнки, њњ творч≥сть з час≥в демократичноњ революц≥њ 1905-1907 pp. обрамив "су≠ворий багр€нець червоних корогов ≥ гом≥н бурхливоњ юрби".  олон≥заторську пол≥тику царизму та його прислужник≥в нещадною сатирою таврували поети ¬олодимир —ам≥йленко, ћикола „ерн€вський, ћи≠кола ¬ороний.

ћихайло  оцюбинський, автор пов≥ст≥ "‘ата моргана", €ка д≥стала загальне визнанн€ €к справж≠н€ епопе€ житт€ украњнського села початку XX ст., одним з перших в≥дчув нагальну потребу не обмежу≠ватис€ лише сел€нською тематикою, а й звертати увагу на ≥нш≥ верстви сусп≥льност≥ Чна ≥нтел≥генц≥ю, фабричних роб≥тник≥в, в≥йсько, св≥т артистичний ≥ т. п.", закликав колегписьменник≥в до розробки "тем ф≥лософ≥чних, соц≥альних, психолог≥чних, ≥сторич≠них та ≥н". ÷е побажанн€ значною м≥рою реал≥зував ¬олодимир ¬инниченко в опов≥данн€х, пов≥ст€х, ро≠манах в €ких талановито в≥дображено житт€ вс≥х основних верств ≥ прошарк≥в тогод≥шнього украњнсько≠го сусп≥льства.

ƒемократична революц≥€ 1905-1907 pp., позба≠вивши нарешт≥ украњнський театр репертуарних обмежень, дала могутн≥й ≥мпульс п≥днесенню його громадськоњ рол≥. 1907р. ћикола —адовський за≠снував у  иЇв≥ перший в ”крањн≥ украњнський стац≥онарний театр, гл€дач≥в €кого зворушувала ≥ вражала гра ген≥альноњ актриси ћар≥њ «аньковецькоњ.

ѕ≥двищували св≥й загальноосв≥тн≥й, культурний ≥ пол≥тичний р≥вень, зм≥цнювали свою нац≥ональну са≠мосв≥дом≥сть учасники чисельних хорових ≥ театральних гуртк≥в, народних ун≥верситет≥в, веч≥рн≥х ≥ нед≥льних шк≥л. ¬ свою чергу, народна творч≥сть слу≠жила джерелом натхненн€ ≥ фахового удосконаленн€ дл€ профес≥ональних украњнських д≥€ч≥в л≥тератури ≥ мистецтва.

Ќайвпливов≥шою силою в нац≥ональному в≥дрод≠женн≥ була публ≥цистика, €кою займалис€ вс≥ пров≥дн≥ д≥€ч≥ украњнськоњ культури. ¬ пер≥одичн≥й прес≥ чи в окремих брошурах порушувалис€ найактуальн≥ш≥ пи≠танн€ громадського житт€, визначалис€ головн≥ ор≥Їнтири ≥ напр€мки визвольноњ боротьби.

≤ тут же пр€мо проголошувалос€ право вс≥х нац≥й, у тому числ≥, звичайно, й украњнськоњ, на створенн€ й утвердженн€ своЇњ державност≥: "ѕовна са≠мост≥йн≥сть ≥ незалежн≥сть Ї посл≥довним, лог≥чним завершенн€м запит≥в нац≥онального розвитку ≥ само≠визначенн€ будь-€коњ народност≥, котра займаЇ певну територ≥ю ≥ маЇ достатн≥ задатки й енерг≥ю розвитку". ¬ св≥тл≥ наступних ≥сторичних под≥й ц€ теза вигл€даЇ багатозначною, оск≥льки належить одному з пров≥дник≥в ”крањнськоњ нац≥онально-демократичноњ революц≥њ 1917-1918 pp., одному з творц≥в тогочас≠ноњ украњнськоњ державност≥, першому президенту ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 332 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2016 - | 1988 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.