Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—усп≥льно - пол≥тична ситуац≥€




 ≥нець XVIII Ч початок XX ст. стали пер≥одом насиченого сусп≥льно-пол≥тичного житт€ на зах≥дноукрањнських земл€х, €ке, з одного бо≠ку, визначалось м≥нливою пол≥тикою центрального ур€ду, з другого Ч зазнавало тогочасних ф≥лософсь≠ких ≥ пол≥тичних ≥дей «аходу та визвольних рух≥в. Ќа початках його актив≥зац≥€ була пов'€зана з утверд≠женн€м толерованих ≥ нав≥ть насаджуваних ур€дом ≥дей ѕросв≥тництва. ¬ останн≥й чверт≥ XVIII ст. осе≠редком просв≥тницькоњ д≥€льност≥ став ”жгород, у навчальних закладах €кого (так зван≥й нормальн≥й школ≥, €ка згодом почала готувати вчител≥в дл€ на≠родних шк≥л, г≥мназ≥й, духовних сем≥нар≥й), п≥дтримуваних греко-католицьким Їпископом ј.Ѕачинським, здобуло осв≥ту чимало закарпатських учених ≥ письменник≥в просв≥тницького напр€му, се≠ред €ких Ч ».Ѕазилович, ≤.‘огораш≥й, ¬.ƒовгович, ћ.Ћучкай та ≥н.

« 80-х pp. XVIII ст. важливим центром просв≥тницьких ≥дей став Ћьв≥в. ѕрофесори ≤.ћартинович, ћ. уральт, ≤.‘есслер, ј.√≥льтенбранд, √.”л≥х, ѕ.Ћод≥й виступали з гострою критикою за≠лишк≥в середньов≥чч€, проти расовоњ та рел≥г≥йноњ дискрим≥нац≥њ, за л≥кв≥дац≥ю нер≥вност≥ м≥ж людьми, в≥льний розвиток науки, поширенн€ осв≥ти, апелюва≠ли до розуму, ор≥Їнтували на сусп≥льно корисну д≥€льн≥сть.

« початком 90-х pp. XVIII ст. зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ стали ареною поширенн€ ≥дей ¬еликоњ фран≠цузькоњ революц≥њ ≥ визвольного повстанн€ п≥д проводом “. остюшка в ѕольщ≥. ”р€д, нал€каний њх в≥длунн€м у крањн≥, незабаром посилив реакц≥йний курс ≥ став суворо пересл≥дувати поширенн€ ≥дей ѕросв≥тництва. ѕ≥днесенн€ визвольних рух≥в у ™вроп≥ 20 Ч 30-х pp. XIX ст. дало поштовх нов≥й хвил≥ по≠ширенн€ ≥дей ѕросв≥тництва на зах≥дноукрањнських земл€х, €ке тепер почало набувати нац≥ональних рис.

ѕроте в≥дмова √абсбург≥в в≥д реформаторського курсу осв≥ченого абсолютизму, а згодом включенн€ јвстр≥њ п≥сл€ розгрому Ќаполеона в —в€щенний со≠юз визначили поступове перетворенн€ њњ в пол≥цейсько-бюрократичну державу, запов≥дник консерватизму. ўодо крањн, у тому числ≥ зах≥дно≠украњнських земель, оф≥ц≥йний ¬≥день посл≥довно проводив централ≥заторську внутр≥шню пол≥тику. ”р€д кн€з€  .ћеттерн≥ха, €кий понад чверть стол≥тт€ правив крањною, запровадив суворий пол≥цейський ре≠жим, душив найменш≥ про€ви в≥льноњ думки, зд≥йснював курс на н≥вел€ц≥ю нац≥ональноњ самобут≠ност≥ й асим≥л€ц≥ю п≥днев≥льних народ≥в.

”крањнська мова зазнавала дискрим≥нац≥њ, не маю≠чи доступу н≥ в громадсько-культурну сферу, н≥ в школу. Ќатом≥сть насаджувалас€ чужа й незрозум≥ла народов≥ н≥мецька мова. ¬одночас, керуючись принципом "под≥л€й ≥ владрюй", √абсбурги надава≠ли певн≥ прив≥лењ польськ≥й, румунськ≥й ≥ угорськ≥й верх≥вц≥, €ка мала служити њхньою опорою в крањ. ¬насл≥док цього паралельно з он≥мечуванн€м в≥дбу≠вавс€ швидкоплинний процес полон≥зац≥њ —х≥дноњ √аличини, румун≥зац≥њ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини ≥ мад€ри≠зац≥њ «акарпатт€. —п≥льними зусилл€ми абсолютистський ур€д ≥ пан≥вний клас Ч двор€нст≠во намагалис€ приспати етн≥чну св≥дом≥сть м≥сцевого населенн€, обмежити його контакт з Ќаддн≥пр€н≠щиною, вбачаючи в духовному Їднанн≥ украњнц≥в обаб≥ч «бруча загрозу дл€ свого пануванн€.

“а незабаром меттерн≥х≥вський режим став ви€в≠л€ти свою неспроможн≥сть, ≥ йому почав протисто€ти широкий фронт опозиц≥йних сил.

ѕ≥сл€ поразки збройного повстанн€ 1830 Ч 1831 pp. у  орол≥вств≥ ѕольському з ≥н≥ц≥ативи його учас≠ник≥в у —х≥дн≥й √аличин≥ було створено р€д польських таЇмних пол≥тичних орган≥зац≥й, що розгорнули про≠паганду антиабсолютистських ≥ республ≥канських ≥дей серед р≥зних верств населенн€. ƒо цього п≥дп≥льного руху включилас€ значна частина ук≠рањнськоњ молод≥. ¬ окремих таЇмних орган≥зац≥€х набула поширенн€ ≥де€ об'Їднанн€ слов'€нських на≠род≥в у федеративну республ≥ку. « середини 40-х pp. революц≥йну пропаганду в —х≥дн≥й √аличин≥ про≠водили польськ≥ революц≥онери ≈.ƒембовський, ё.√осл€р, ћ.ћазуркевич та ≥н. ¬они закликали народ до боротьби проти австр≥йського абсолютиз≠му, за в≥дновленн€ незалежноњ ѕольщ≥, встановленн€ влади народу, л≥кв≥дац≥ю соц≥ального й нац≥ональ≠ного гнобленн€. ƒ≥€льн≥сть демократичного п≥дп≥лл€ спри€ла тому, що передов≥ ≥дењ епохи Ч ≥дењ свобо≠ди, р≥вност≥, демократ≥њ Ч проникли у св≥дом≥сть широких верств населенн€.

–еволюц≥€ 1848-1849 pp. поклала край меттерн≥х≥вськ≥й бюрократично-пол≥ц≥йн≥й систем≥. “а висто€вши п≥д натиском революц≥йноњ бур≥, правл€ч≥ кола јвстр≥њ у 50-х pp. п≥шли на зближенн€ з угорсь≠ким ≥ польським двор€нством. ” 60-х pp. цей процес завершивс€ перетворенн€м јвстр≥њ на дуал≥стичну јвстро-”горську ≥мпер≥ю з наданн€м обмеженоњ крайовоњ автоном≥њ √аличин≥. ÷е фактично означало передачу адм≥н≥стративноњ влади в крањ польськ≥й аристократ≥њ, спричин€ло нове ущемленн€ нац≥ональних прав украњнського населенн€. …ому за таких умов декларовану ‘едеративною конституц≥Їю 1860 р. р≥вн≥сть нац≥ональностей довелос€ обстоювати у тривал≥й, важк≥й боротьб≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 402 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2050 - | 1857 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.