Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тизац≥€ нац≥онального руху




” 90-х pp. XIX ст. нац≥ональний рух на зах≥дноу≠крањнських земл€х вступив у пол≥тичну стад≥ю розвитку. ” той час на ірунт≥ на€вних сусп≥льно-пол≥тичних теч≥й утворилис€ перш≥ пол≥тичн≥ парт≥њ, були сформульован≥ њхн≥ програми та пол≥тичн≥ гасла, розрахован≥ на участь в њх реал≥зац≥њ широких сусп≥льних верств. «авд€ки цьому нац≥ональна ≥де€ почала оволод≥вати народними умами, а нац≥ональний рух, що набував пол≥тичного зм≥сту, став масовим.

” √аличин≥ першою такою парт≥Їю стала заснова≠на 1890 р. –усько-украњнська радикальна парт≥€ (–”–ѕ) Ч перша легальна украњнська пол≥тична парт≥€ Ївропейського типу ≥ водночас перша в ™вроп≥ сел€нська парт≥€ соц≥альноњ ор≥Їнтац≥њ. «годом були створен≥ нов≥ парт≥њ: ”крањнська нац≥онально-демо≠кратична парт≥€ Ч ”Ќƒѕ (1899) Ч найпотужн≥ша ≥ найвпливов≥ша в крањ, ”крањнська соц≥ал-демократична парт≥€ Ч ”—ƒѕ (1899) ≥  атолицький русько-народний союз (1896), перетворений 1911 р. в ’ристи€нсько-сусп≥льну парт≥ю.

Ќайближчими програмними завданн€ми –”–ѕ ≥ ”Ќƒѕ поставили змаганн€ за нац≥онально-тери≠тор≥альну автоном≥ю —х≥дноњ √аличини ≥ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини з власним сеймом ≥ адм≥н≥страц≥Їю (у 1918 р. ц€ вимога стосувалась ≥ «акарпатт€), ”—ƒѕ Ч за культурно-нац≥ональну автоном≥ю. ј к≥нцевою метою нац≥онального руху спочатку –”–ѕ (1895), а за нею ”Ќƒѕ ≥ ”—ƒѕ сформулювали в своњх про≠грамах здобутт€ культурноњ, економ≥чноњ й пол≥тичноњ самост≥йност≥ украњнського народу, його державноњ не≠залежност≥ та об'Їднанн€ його земель. –”–ѕ зд≥йсненн€ своњх ≥деал≥в убачала "лише при повн≥й са≠мост≥йност≥ пол≥тичн≥й русько-украњнського народу". ћетою ”Ќƒѕ, вказувалось у в≥дозв≥ њњ кер≥вного органу Ч Ќародного ком≥тету Ч в≥д 5 с≥чн€ 1900 p., Ї "незалежна –усь-”крањна, в €к≥й би вс≥ частини нашоњ нац≥њ з'Їдналис€ в одну новочасну культурну державу". ”—ƒѕ в програмн≥й статт≥ свого органу "¬ол€" за€вл€ла: "Ќаша ц≥ль: Ї в≥льна держава ук≠рањнського люду Ч ”крањнська республ≥ка". ѕод≥бних програмних засад дотримувалис€ буковинськ≥ Ќац≥онально-демократична парт≥€ (1907) та –ади≠кальна парт≥€ (1906).

« того часу пол≥тична самост≥йн≥сть ”крањни ста≠ла головним гаслом нац≥онального руху в √аличин≥ й на Ѕуковин≥. —п≥льна пол≥тична платформа була пе≠редумовою т≥сноњ сп≥впрац≥ пров≥дних украњнських парт≥й. ѕ≥сл€ невдалоњ спроби дос€гненн€ пол≥тично≠го компром≥су народовськоњ Ќародноњ ради з польською сеймовою ≥ крайовою адм≥н≥страц≥Їю √а≠личини (так звана пол≥тика "новоњ ери") та кривавих вибор≥в 1897 р. украњнський рух п≥д пол≥тичним про≠водом ”Ќƒѕ, €ка поступово радикал≥зувалась, при сп≥впрац≥ з нею –”–ѕ ≥ ”—ƒѕ набуваЇ опозиц≥йно≠го щодо влади характеру, ор≥ЇнтуЇтьс€ на власн≥ сили, на орган≥зац≥ю народних мас. Ќац≥онально св≥дом≥ на≠родн≥ маси поступово стають реальною основою руху. ћосквоф≥льство зрештою втрачаЇ своњ колишн≥ по≠зиц≥њ. √реко-католицьке духовенство на чол≥ з митрополитом јндреем Ўептицьким (1865 Ч 1944) остаточно стаЇ на нац≥ональний грунт та вклю≠чаЇтьс€ €к впливова сила в нац≥ональний рух. —усп≥льство, одностайне в своњх нац≥ональних змаган≠н€х, стаЇ на шл€х пол≥тичних й культурних здобутк≥в.

“ема украњнськоњ незалежност≥ стала предметом дискус≥њ на стор≥нках галицькоњ ≥ буковинськоњ преси. ¬ н≥й уз€в участь, п≥дготувавши сер≥ю статей, ≤.‘ранко, €кий своњм незаперечним авторитетом п≥дтримував постулат незалежност≥. ¬≥н уважав, що, хоч ≥деал нац≥ональноњ самост≥йност≥ ”крањни за тод≥шн≥х умов м≥г здаватис€ поза межами можливого, все ж нац≥онально-патр≥отичним силам належало "вжива≠ти вс≥х сил ≥ засоб≥в, щоб наближатись до нього".

¬еликих масштаб≥в набув в≥чевий рух 1905 Ч 1906 pp., €кий проходив п≥д гаслами демократизац≥њ виборчоњ системи. ” в≥ч≥ з вимогами загального, р≥вного, безпосереднього ≥ таЇмного виборчого пра≠ва, €ке в≥дбулос€ з ≥н≥ц≥ативи ”Ќƒѕ у Ћьвов≥ 2 лютого 1906 p., уз€ло участь близько 50 тис. ос≥б, пе≠реважно сел€н, що засв≥дчило високу пол≥тичну св≥дом≥сть галицьких украњнц≥в. ” результат≥ трива≠лоњ боротьби п≥д час вибор≥в, проведених п≥сл€ виборчоњ реформи 1907 p., украњнц€м удалос€ до≠могтис€ обранн€ 27 представник≥в украњнських парт≥й (22 Ч в≥д √аличини ≥ 5 Ч в≥д Ѕуковини) до ƒержавноњ –ади у ¬≥дн≥ ≥ 29 Ч до крайових сейм≥в (12 Ч в √аличин≥ ≥ 17 Ч на Ѕуковин≥). «авд€ки цьому ук≠рањнц≥ д≥стали можлив≥сть обстоювати своњ права в парламент≥ ≥ сейм≥.

јктив≥зац≥€ пол≥тичного житт€ й зростанн€ незалежницьких настроњв у √аличин≥ ≥ Ѕуковин≥ мали значну прит€гальну силу дл€ пол≥тичного п≥дп≥лл€ й пол≥тичноњ ем≥грац≥њ з Ќаддн≥пр€нщини. “ривалий час там знаходили пристанище ≥ прост≥р дл€ пол≥тич≠ноњ д≥€льност≥ пол≥тем≥гранти з ”крањни ƒ.јнтонович, ¬.¬инниченко, ћ.¬ороний, ƒ.ƒонцов, ¬.ƒорошен≠ко, ј.∆ук, ћ.«ал≥зн€к, —.ѕетлюра, ћ.–усов, √.’откевич, Ѕ.ярошевський та ≥н. Ћьв≥вський жур≠нал "ѕравда" першим опубл≥кував реферат з програмними засадами ранн≥х наддн≥пр€нських са≠мост≥йник≥в Ч член≥в Ѕратерства тарас≥вц≥в (1893).

“ерени √аличини ≥ Ѕуковини стали ареною ор≠ган≥зац≥йноњ д≥€льност≥ першоњ на Ќаддн≥пр€нщин≥ украњнськоњ парт≥њ Ч –”ѕ. ” Ћьвов≥ було опубл≥ко≠вано њњ трактат "—амост≥йна ”крањна", п≥дготовлений ћ.ћахновським. ” Ћьвов≥ й „ерн≥вц€х 1902-1904 pp. перебували закордонн≥ ком≥тети –”ѕ. Ћьв≥в став м≥сцем проведенн€ њњ другого з'њзду (1904). “ам зна≠ходилась також парт≥йна друкарн€, де випускались у св≥т парт≥йн≥ виданн€, пол≥тичн≥ органи "ƒобра но≠вина" (1903), "—ел€нин" (1903-1905), "ѕрац€" (1904-1905), а також брошури, лист≥вки, в≥дозви. ¬ „ерн≥вц€х виходив орган –”ѕ "√асло" (1902-1903). «годом аналог≥чну д≥€льн≥сть проводила у Ћьвов≥ ”—ƒ–ѕ (1905-1907). Ћьв≥в був також м≥сцем за≠снуванн€ ”крањнськоњ соц≥ал≥стичноњ парт≥њ (1900). “аким чином, зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ в≥д≥грали роль бази патр≥отичних сил Ќаддн≥пр€нськоњ ”крањни, њх орган≥зац≥йно-пол≥тичноњ д≥€льност≥, спр€мованоњ проти ≥мперського самодержавницького режиму в –ос≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 502 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2101 - | 1913 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.