Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 рок 2 ‘армац≥€ “оксиколог≥чна х≥м≥€ ћодуль 2




є ItemText DistrA DistrB DistrC DistrD DistrE
   анаб≥ноњди становл€ть основу в≥домоњ наркотичноњ речовини √ашишу ћорф≥ну  он≥њну Ѕруцину јкон≥тину
  ¬каж≥ть реакц≥ю, €ка застосовуЇтьс€ при визначен≥ ам≥доп≥рину та антип≥рину при њх сум≥сн≥й присутност≥: з кислотою н≥тритною з феррум (III) хлоридом з аргентум н≥тратом з кислотою сульфатною и хромотроповою з кислотою п≥криновою
  ¬ х≥м≥ко-токсиколог≥чн≥й лаборатор≥њ проводитьс€ направлене досл≥дженн€ б≥олог≥чного матер≥алу на вм≥ст пох≥дних 1,4-бензодиазеп≥ну. ќбер≥ть метод ≥золюванн€ вказаноњ групи отрут. ћетод Ѕ.ћ. ≤зотова ћетод ¬алова ћетод ¬.≤. ѕоповоњ ћетод я. —шеджинск≥ ћетод ¬.ѕ.  рамаренка
  —пец≥ал≥ст судово-токсиколог≥чноњ лаборатор≥њ проводить визначенн€ л≥карськоњ отрути кодењну. ƒо пох≥дних €коњ орган≥чноњ речовини в≥дноситьс€ ц€ отрута? ≤зох≥нол≥ну ’≥нол≥ну “ропану ѕ≥ридину 1,4-бензодиазеп≥ну
   сеноб≥отики в орган≥зм≥ п≥д впливом фермент≥в зазнають метабол≥зму. який напр€мок метабол≥зму пох≥дних фенот≥азину маЇ найб≥льше х≥м≥ко-токсиколог≥чне значенн€? ќкисленн€ √≥дрол≥з ƒезалк≥люванн€ ¬≥дновленн€  онТюгац≥€
  “рапилос€ отруЇнн€ алкалоњдом. який алкалоњд можна к≥льк≥сно визначити за ≥нтенсивн≥стю флуоресценц≥њ с≥рчанокислих розчин≥в? ’≥н≥н ћорф≥н  одењн —трихн≥н јтроп≥н
  ѕри проведенн≥ х≥м≥ко-токсиколог≥чних досл≥джень на в≥дм≥ну в≥д алкалоњд≥в оп≥ю героњн можна ви€вити за реакц≥Їю: ”творенн€ етилацетату, п≥сл€ г≥дрол≥зу ћарк≥ ‘реде ƒрагендорфа ћандел≥на
  —удово-медичний токсиколог проводить ненаправлене досл≥дженн€ б≥олог≥чного обТекту на на€вн≥сть алкалоњд≥в. Ќазв≥ть алкалоњд, €кий може екстрагуватис€ €к з кислих, так ≥ з лужних водних розчинв.  офеин јтропин ћорфин  одеин ’инин
  ƒосл≥джувана вит€жка з б≥олог≥чного матер≥алу м≥стить речовину основного характеру. ƒл€ €коњ речовини не Ї характерною реакц≥€ ¬≥тал≥-ћорена? јм≥назин ƒипразин ƒикањн —трихн≥н јтроп≥н
  ѕ≥д час ≥золюванн€ л≥карських отрут з орган≥в трупа за методом ј.ј.¬асильЇвоњ найсильн≥ше руйнуванн€ звТ€зку б≥локЦотрута в≥дбуваЇтьс€ при значенн€х рЌ: 2-3 4-5 6-7 9-10 11-12
  який процес б≥отрансформац≥њ пох≥дних 1,4-бензод≥азеп≥ну використовують п≥д час ≥золюванн€ оксазепаму з орган≥в трупа за методом Ѕ.Ќ.≤зотова? √≥дрол≥з ќкисленн€ ¬≥дновленн€ ”творенн€ глюкурон≥д≥в ƒезалк≥люванн€
  ћетодом —таса-ќтто ≥золюють р€д л≥карських сполук з проб б≥олог≥чного матер≥алу. Ѕ≥лкову фракц≥ю осаджують: ≈танолом јцетоном “рихлороцтовоюкислотою ’лоридом амон≥ю јцетон≥трилом
  ѕ≥д час досл≥дженн€ вит€жки з б≥олог≥чного матер≥алу п≥сл€ додаванн€ розчину с≥рчаноњ кислоти спостер≥гаЇтьс€ блакитна флуоресценц≥€, що викликана присутн≥стю: ’≥н≥ну јтроп≥ну —кополам≥ну ƒикањну ≈федрину
  ≤мунох≥м≥чний анал≥з сеч≥ на оп≥ати проводитьс€ на пол≥стирольних планшетах з використанн€м пероксидази хр≥ну €к м≥тки. ÷ей метод класиф≥кують €к: √етерогенний ≥муноферментний √омогенний ≥муноферментний √омогенний ≥мунофлуоресцентний √етерогенний ≥мунофлуоресцентний √етерогенний рад≥о≥мунний
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ алкалоњдами оп≥ю. як х≥м≥чно довести, що отруЇнн€ спричинено оп≥Їм, а не морф≥ном? ѕровести реакц≥ю на: ћеконову кислоту “ропову кислоту —ал≥цилову кислоту ќцтову кислоту —ол€ну кислоту
  ѕри вид≥ленн≥ Ул≥карськихФ отрут з б≥олог≥чного матер≥алу використовуютьс€ р≥зн≥ розчинники та реактиви. —пирт п≥дкислений щавлевою кислотою дл€ ≥золюванн€ отруйних речовин використовуЇтьс€ у метод≥: —таса-ќтто. ¬асильЇвоњ. ¬алова.  рамаренка. —тепанова
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ нев≥домою речовиною. ѕри проведенн≥ попередн≥х проб на вид≥лену з б≥олог≥чного матер≥алу речовину з реактивами ƒрагендорфа, «онненшейна, Ўейблера утворилис€ осади. Ќа €ку групу отрут треба провести х≥м≥ко-токсиколог≥чне досл≥дженн€? алкалоњди та азотовм≥сн≥ сполуки ам≥ак та його сол≥ металоотрути амон≥ю карбонат амон≥ю тартрат
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ наркотиками. Ќа вир≥шенн€ експертизи поставлено питанн€ Ц чим конкретно в≥дбулос€ отруЇнн€: оп≥Їм чи омнопоном? ƒл€ цього треба провести додатков≥ досл≥дженн€. ¬каж≥ть, €к≥: на меконову кислоту та мекон≥н на морф≥н на папаверин на тебањн на кодењн
  ¬ судово-медичну експертизу доставлено б≥олог≥чний матер≥ал з п≥дозрою на отруЇнн€ алкалоњдами оп≥ю морф≥ном або кодењном. ¬становити чим отруњлас€ людина можна за допомогою реакц≥њ: з йодатною кислотою з реактивом ƒрагендорфа з реактивом ѕелагр≥ з пероксидом водню з п≥криновою кислотою
  Ќа експертизу доставлено печ≥нку трупа з п≥дозрою на отруЇнн€ ам≥назином. ƒл€ цього, щоб включити пох≥дн≥ фенот≥аз≥ну в план судово-токсиколог≥чного анал≥зу, потр≥бно провести попередню пробу, €ка була б позитивною з: реактивом ‘ѕЌ бромною водою н≥тратною кислотою 5\% розчином  MnO4 реактивом Ѕушарда
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ алкалоњдами. який з нижче перерахованих алкалоњд≥в екстрагуЇтьс€ хлороформом €к з кислого, так ≥ з лужного середовища? —трихн≥н ’≥н≥н  окањн ѕапаверин ћорф≥н
  ƒл€ ви€вленн€ токсичноi речовини, що екстрагувалас€ органiчним розчинником з кислоњ водноњ вит€жки, хiмiк-токсиколог провiв мурексидну реакцiю, в результатi €коi зТ€вилось рожеве забарвленн€, що свiдчить про на€внiсть в пробi: Ѕарбамiлу ћорфiну —трихн≥н  окањн јтропiну
  ѕри ≥золюванн≥ алкалоњд≥в з б≥олог≥чного матер≥алу,що п≥ддавс€ процесам гнитт€, водою, п≥дкисленою с≥рчаною кислотою, до одержаноњ вит€жки додають кристал≥чний сульфат амон≥ю дл€: ќсадженн€ продукт≥в розкладанн€ б≥лк≥в —творенн€ необх≥дноњ ≥онноњ сили в ≥зол€т≥ «б≥льшенн€ питомоњ густини вит€жки «д≥йсненн€ сульфатноњ конТюгац≥њ «м≥ни рЌ вит€жки
  ¬ид≥ленн€ алкалоњд≥в з б≥олог≥чного матер≥алу водою, п≥дкисленою с≥рчаною кислотою за методом ¬.ѕ.  рамаренка необх≥дно зд≥йснювати при рЌ 2-3, оск≥льки в таких умовах: ¬≥дбуваЇтьс€ руйнуванн€ комплекс≥в б≥лок-алкалоњд «меншуЇтьс€ адсорбц≥€ алкалоњд≥в на ф≥льтрах ¬≥дбуваЇтьс€ повна м≥нерал≥зац≥€ б≥олог≥чного матер≥алу ¬иключаЇтьс€ необх≥дн≥сть ф≥льтруванн€ вит€жки ¬иключаЇтьс€ необх≥дн≥сть екстрагуванн€ алкалоњд≥в хлороформом
  ƒл€ попереднього ви€вленн€ барб≥турат≥в у сеч≥ використовуЇтьс€ кольорова реакц≥€, €ка грунтуЇтьс€ на њх взаЇмод≥њ з: јцетатом кобальту ≥ г≥дроксидом л≥т≥ю ’лорцинкйодом —ум≥шшю розчин≥в хлориду зал≥за ≥ йодиду кал≥ю ƒийодокупратом кал≥ю ѕ≥дкисленим спиртовим розчином йодиду кал≥ю
  –еакц≥€ ¬≥тал≥-ћорена застосовуЇтьс€ дл€ ви€вленн€ де€ких отруйних речовин. ƒл€ ви€вленн€ €ких отрут використовують дану реакц≥ю? стрихн≥ну, атроп≥ну, скополам≥ну морф≥ну, кодењну, д≥он≥ну пах≥карп≥ну, н≥котину, анабазину х≥н≥ну, х≥н≥дину, цинхон≥ну дипразину, д≥азол≥ну, ам≥назину
  ≤золюванн€ Ул≥карськихФ отрут за методом ј.ј.¬асильЇвоњ провод€ть: п≥дкисленою водою п≥дкисленим спиртом п≥дкисленим ацетоном п≥дкисленим ацетон≥тирилом нейтральним ацетоном
  ѕроводитьс€ ≥золюванн€ нев≥домоњ отрути за методом —таса-ќтто. „им осаджують б≥лки в цьому метод≥? абсолютним етанолом ацетоном кислотою трихлорацетатною натр≥ю сульфатом натр≥ю вольфраматом
  ѕох≥дн≥ фенот≥азину можуть стать причиною отруЇнь. Ќижче перел≥чен≥ речовини Ї пох≥дними фенот≥азину, окр≥м: дикањну дипразину левомепромазину пропазину ам≥назину
  ¬ит€г, одержаний при анал≥з≥ сеч≥, даЇ позитивний результат мурексидноњ проби. яка група речовин може бути присутн€? Ѕарб≥турати ‘енот≥азини Ѕензод≥азеп≥ни ’лорорган≥чн≥ сполуки ѕох≥дн≥ ≥ндолу
  ¬ судово-токсиколог≥чну лаборатор≥ю поступила печ≥нка трупа дл€ токсиколог≥чного анал≥зу на на€вн≥сть Дл≥карськихФ отрут. ѕри €к≥сному анал≥з≥ були одержан≥ позитивн≥ результати реакц≥й з реактивами: ƒрагендорфа, ћарк≥, Ѕушарда, ћайЇра. яка з речовин не ви€вл€Їтьс€ цими осадовими реакц≥€ми? Ѕарбам≥л. ћорф≥н.  офењн. ƒ≥азепам. “≥зерцин
  ¬ судово-х≥м≥чн≥й експертиз≥ досл≥джують сухий залишок на групу Дл≥карськихФ отрут. ѕроведено реакц≥ю ѕелагр≥. яка з наведених сполук даЇ позитивний результат ц≥Їњ реакц≥њ:  одењн.  офењн. ѕапаверин. ’≥н≥н.  окањн.
  ¬каж≥ть методи ≥золюванн€ фенацетину з б≥олог≥чного матер≥алу: п≥дкисленим спиртом або п≥дкисленою водою настоюванн€м з водою м≥нерал≥зац≥Їю перегонкою з вод€ною парою орган≥чними розчинниками
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ алкалоњдами. ќдержано два хлороформних вит€ги з УкислогоФ та УлужногоФ середовища. ’лороформний вит€г з УкислогоФ середовища дав позитивн≥ реакц≥њ з реактивами групового осадженн€ алкалоњд≥в. ѕро отруЇнн€ €кою речовиною це св≥дчить?  офењн јтроп≥н ’≥н≥н ћорф≥н  одењн
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ кофењном. ѕри проведенн≥ мурексидноњ реакц≥њ в кислому хлороформному вит€гу зТ€вилос€ рожеве забарвленн€. яка отрута буде заважати ‘енобарб≥тал —трихн≥н јтроп≥н ’≥н≥н Ќ≥котин
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ оп≥Їм. ѕри досл≥дженн≥ УлужногоФ хлороформного вит€гу необх≥дно враховувати, що в процес≥ б≥отрансформац≥њ кодењну одним ≥з продукт≥в метабол≥зму Ї: ћорф≥н “ебањн √ероњн ≈тилморф≥н ѕапаверин
  ѕох≥дним морф≥ну Ї героњн, €кий добувають з морф≥ну шл€хом: јцетилуванн€ ћетилуванн€ N - де метилуванн€ Ќ≥труванн€ —ульфуванн€
  √ероњн за х≥м≥чною класиф≥кац≥Їю Ц пох≥дне: ≥зох≥нол≥ну п≥ридину тропану ≥м≥дазолу ’≥нол≥ну
  ¬смоктуванн€ речовин у Ў “ залежить в≥д ф≥зико-х≥м≥чними властивост€ми отрут ≥ середовищем у р≥зних в≥дд≥лах Ў “. ѕох≥дн≥ барб≥туровоњ кислоти всмоктуютьс€ в: Ўлунку –отов≥й порожнин≥ “онкому кишечнику “овстому кишечнику —травоход≥
   iнцевим продуктом метаболiзму кокањну Ї: ≈кгонiн ≥ бензойна кислота ≈тилекгонiн ≥ щавлева кислота “риметилекгонiн ≥ тартратна кислота Ѕензоњлекгон≥н ≥ бензойна кислота ≈тилекгонiн ≥ бензойна кислота
  як називаЇтьс€ продукт ацетилуванн€ морф≥ну? √ероњн √ашиш  одењн Ќаркотин Ќорморф≥н
  ѕри вид≥ленн≥ Ул≥карськихФ отрут з б≥олог≥чного матер≥алу створюЇтьс€ певне значенн€ рЌ середовища. « кислих водних вит€г≥в екстрагуЇтьс€:  офењн јм≥назин јтроп≥н ћорф≥н  окањн
  ¬ в≥дд≥ленн€ судово-медичноњ токсиколог≥њ доставлено матер≥ал з п≥дозрою на отруЇнн€ морф≥ном. яку з реакц≥й використовують дл€ його ви€вленн€: –еакц≥€ ѕелагр≥. « дитизоном. « бромною водою. ”творенн€ берл≥нськоњ блакит≥. « реактивом ‘ѕЌ.
  ѕри досл≥дженн≥ б≥олог≥чного матер≥алу на на€вн≥сть пох≥дних барб≥туровоњ кислоти використовують реакц≥ю: « сол€ми кобальту та лугами. « дитизоном. « бромною водою. « дитизоном. ”творенн€ берл≥нськоњ блакит≥.
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ ноксироном. ƒл€ ≥золюванн€ даноњ сполуки з б≥олог≥чного матер≥алу використовують: ≈кстрагуванн€ п≥дкисленими пол€рними розчинниками. ≈кстрагуванн€ п≥дкисленими непол€рними розчинниками. Ќастоюванн€ з водою. ѕерегонку з вод€ною парою. ћ≥нерал≥зац≥ю.
  ¬смоктуванн€ отруйних речовин у шлунково-кишковому тракт≥ залежить в≥д ф≥зико-х≥м≥чних властивостей отрут. јлкалоњди (лужн≥ сполуки) всмоктуютьс€ у: тонк≥й кишц≥ ротов≥й порожнин≥ шлунку товст≥й кишц≥ стравоход≥
  “рапилос€ отруЇнн€ гексахлораном. √ексахлоран можна ≥золювати з б≥олог≥чного матер≥алу шл€хом: ƒистил€ц≥њ з вод€ною парою ≈кстракц≥њ водою ћ≥нерал≥зац≥њ ≈кстракц≥њ пол€рними розчинниками Ѕез ≥золюванн€
  ” лаборатор≥њ провели б≥ох≥м≥чну пробу на зм≥ну активност≥ хол≥нестерази. яка речовина викликаЇ пригн≥ченн€ хол≥нестерази? ’лорофос ’лороформ ≈тилмеркурхлорид √ептахлор √ексахлоран
  ѕри обробц≥ с≥льськогосподарських рослин загибель ж≥нки в≥дбулас€ в насл≥док отруЇнн€ пестицидами. « €коњ реакц≥њ починають досл≥дженн€ екстракт≥в ≥з б≥олог≥чних обТЇкт≥в на ‘ќ—? б≥ох≥м≥чноњ проби реакц≥њ на фосфат-≥он реакц≥њ на метокси- або етокси-групи реакц≥њ на на€вн≥сть атому хлору реакц≥њ на на€вн≥сть атому с≥рки
  ѕ≥д час проведенн€ х≥м≥ко-токсиколог≥чного анал≥зу на пестициди застосовують методи ≥золюванн€, що базуютьс€ на ф≥зико-х≥м≥чних властивост€х речовин. «агальним методом ≥золюванн€ фосфорорган≥чних пестицид≥в Ї: ≤золюванн€ орган≥чними розчинниками ≤золюванн€ водою, п≥дкисленою щавлевою кислотою ≤золюванн€ водою ≤золюванн€ спиртом, п≥дкисленим щавлевою кислотою ≤золюванн€ ацетон≥трилом, п≥дкисленим хлороводневою кислотою
   ≥льк≥сне визначенн€ пестицид≥в в екстрактах п≥сл€ ≥золюванн€ з б≥олог≥чного матер≥алу проводитьс€ р≥зними методами. який метод к≥льк≥сного анал≥зу хлорофосу базуЇтьс€ на вим≥рюванн≥ параметра Ц висоти пика: √азо-р≥динна хроматограф≥€ “онкошарова хроматограф≥€ ‘отометр≥€ јргентометр≥€ Ѕ≥ох≥м≥чний метод
  “рапилос€ отруЇнн€ фосфорорган≥чними пестицидами. який метод анал≥зу використовуЇтьс€ €к попередн€ проба на ‘ќ—? б≥ох≥м≥чний “Ў’ спектральний х≥м≥чний √–’
  ¬ х≥м≥ко-токсиколог≥чну лаборатор≥ю поступив обТЇкт з п≥дозрою отруЇнн€ ‘ќ—. ƒосл≥дженн€ на цю групу отруйних сполук починають з: Ѕ≥ох≥м≥чноњ проби. –еакц≥њ на фосфат-≥он. –еакц≥њ на сульф≥д-≥он. –еакц≥њ на сульфат-≥он. –еакц≥њ на орган≥чн≥ радикали.
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ великою к≥льк≥стю метафосу. ’≥м≥к-токсиколог дл€ к≥льк≥сного визначенн€ використав фотоколориметричний метод, €кий базуЇтьс€ на проведенн≥ лужного г≥дрол≥зу метафосу з утворенн€м сполуки: п-н≥трофенол€ту. Ќ≥тробензолу. ћетанолу. “≥офосу. ƒиметилфосфатноњ кислоти.
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€. ѕри ви€вленн≥ отрутох≥м≥кат≥в методом газор≥динноњ хроматограф≥њ використовують детектор, що визначаЇ теплопров≥дн≥сть. “ехн≥чна назва цього детектора:  атарометр. ѕолумТ€но-≥он≥зац≥йний. “ермо≥онний. ≈лектронного захопленн€. √ел≥Ївий.
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ метафосом. —постер≥галось пригн≥ченн€ активност≥ ферменту хол≥нестерази з наступним порушенн€м функц≥њ пров≥дних шл€х≥в центральноњ нервовоњ системи. ≤золюванн€ його з б≥олог≥чного матер≥алу зд≥йснюЇтьс€ за допомогою: Ќастоюванн€ орган≥чними розчинниками Ќастоюванн€ водою, п≥дкисленою щавлевою кислотою ƒистил€ц≥Їю з вод€ною парою ћ≥нерал≥зац≥Їю Ќастоюванн€ водою
  “оксична д≥€ ‘ќ— обумовлена: пригн≥ченн€ хол≥нестерази переокисненн€ л≥п≥д≥в пригн≥ченн€ ÷Ќ— пригн≥ченн€ Ќ хол≥нореактивних систем все перел≥чене
  ѕроводитьс€ досл≥дженн€ кров≥ на вм≥ст карбоксигемоглоб≥ну. який метод ви€вленн€ чадного газу в кров≥ Ї попередн≥м? —пектрофотометричний ¬≈–’ √–’ ѕол€рограф≥чний “Ў’
  ѕри отруЇнн≥ Уп≥чним газомФ в орган≥зм≥ утворюЇтьс€ ст≥йка токсична сполука - карбоксигемоглоб≥н.  арбоксигемоглоб≥н - це сполука, €ка утворюЇтьс€ в орган≥зм≥ в результат≥ взаЇмод≥њ: √емоглоб≥ну з оксидом вуглецю √емоглоб≥ну з д≥оксидом вуглецю √емоглоб≥ну з киснем ћетгемоглоб≥ну з чадним газом √емоглоб≥ну з зал≥за [≤≤≤] оксидом
  ќтрути ≥з обТЇкт≥в б≥олог≥чного походженн€ вид≥л€ють за допомогою р≥зних метод≥в.  арбоксигемоглоб≥н (Ќb—ќ) ви€вл€ють ≥ визначають: Ѕезпосередньо у кров≥ без попереднього вид≥ленн€. ѕ≥сл€ його вид≥ленн€ ≥з леген≥в шл€хом дистил€ц≥њ ѕ≥сл€ його вид≥ленн€ ≥з кров≥ шл€хом д≥ал≥зу. ѕ≥сл€ його вид≥ленн€ з печ≥нки шл€хом м≥нерал≥зац≥њ ѕ≥сл€ його вид≥ленн€ з нирок шл€хом настоюванн€ ≥з спиртом.
   ≥льк≥сно визначити оксид карбону (II) у кров≥ можна спектрофотометричним методом, €кий запропонував  рамаренко ¬.ѕ. ≥з сп≥вроб≥тниками. ƒл€ цього використовують пор≥вн€нн€ спектр≥в: дезоксигемоглоб≥ну ≥ карбоксигемоглоб≥ну оксигемоглоб≥ну ≥ метоксигемоглоб≥ну карбоксигемоглоб≥ну ≥ метоксигемоглоб≥ну оксигемоглоб≥ну ≥ дезоксигемоглоб≥ну дезоксигемоглоб≥ну ≥ метоксим≥оглоб≥ну
  “рапилос€ отруЇнн€ чадним газом. яка сполука утворюЇтьс€ п≥д час ураженн€ орган≥зму ц≥Їю отрутою? карбокисгемоглоб≥н оксигемоглоб≥н метгемоглоб≥н дезоксигемоглоб≥н м≥оглоб≥н
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ Дчадним газомФ. ¬ид≥л€ти ≥ ви€вл€ти цю речовину у б≥олог≥чному матер≥ал≥ потр≥бно таким чином: ви€вл€ти безпосередньо у б≥олог≥чному об'Їкт≥ без попереднього вид≥ленн€ вид≥л€ти м≥нерал≥зац≥Їю, а пот≥м ви€вл€ти вид≥л€ти перегонкою з вод€ною парою, а пот≥м ви€вл€ти вид≥л€ти настоюванн€м з п≥дкисленим спиртом, а пот≥м ви€вл€ти вид≥л€ти настоюванн€м з п≥дкисленою водою, а пот≥м ви€вл€ти
  який метод очистки в≥д дом≥шок використовуЇтьс€ п≥сл€ ≥золюванн€ шл€хом настоюванн€ з водою н≥трат≥в ≥ н≥трит≥в з б≥олог≥чного матер≥алу? ƒ≥ал≥з “онкошарова хроматограф≥€ —убл≥мац≥€ √ель-хроматограф≥€ ≈кстракц≥€
  ѕ≥сл€ ≥золюванн€ водою м≥неральних кислот, луг≥в ≥ њх солей проводитьс€ очистка шл€хом д≥ал≥зу. ƒ≥ал≥з Ї процесом: ћембранноњ ф≥льтрац≥њ —орбц≥њ «ам≥щенн€ ќсадженн€  омплексоутворенн€
  ƒл€ вид≥ленн€ в≥дпов≥дних отрут ≥з обТЇкт≥в досл≥дженн€ використовують в≥дпов≥дн≥ методи. Ћуги ≥ ам≥ак вид≥л€ють шл€хом: Ќастоюванн€ з водою та наступним проведенн€м д≥ал≥зу. ћ≥нерал≥зац≥њ з наступною ден≥трац≥Їю. ћ≥кродифуз≥њ. Ќастоюванн€ п≥дкисленим спиртом Ќастоюванн€ з орган≥чними розчинниками.
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ м≥неральною кислотою. який метод необх≥дно використовувати дл€ iзолюванн€ з бiологiчного матерiалу мiнеральноњ кислоти? настоюванн€ з водою перегонка з вод€ним паром екстракцi€ органiчними розчинниками з кислих водних вит€жок екстракцi€ органiчними розчинниками з лужних водних вит€жок мiнералiзацi€ кислотами
  ƒл€ ≥золюванн€ луг≥в з б≥олог≥чного матер≥алу використовують метод настоюванн€ з водою. ќдержан≥ водн≥ вит€жки ф≥льтрують ≥ очищають методом: д≥ал≥зу тонкошаровоњ хроматограф≥њ екстракц≥њ з орган≥чними розчинниками дистил€ц≥њ субл≥мац≥њ
  ћ≥неральн≥ кислоти, луги ≥ сол≥ лужних метал≥в ≥з обТЇкт≥в б≥олог≥чного походженн€ вид≥л€ютьс€: настоюванн€м б≥олог≥чного матер≥алу водою методом м≥кродифуз≥њ ≥золюванн€м пол€рними розчинниками настоюванн€м б≥олог≥чного матер≥алу водою визначають безпосередньо в б≥олог≥чному матер≥ал≥
  –еакц≥ю з дифен≥лам≥ном використовують дл€ €к≥сного визначенн€ одн≥Їњ з наведених кислот: јзотна кислота —ол€на кислота —≥рчана кислота ‘осфорна кислота Ѕорна кислота
                 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 908 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2112 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.