Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—итуац≥йна теор≥€ л≥дерства




Ћ≥дерство ≥ кер≥вництво

ѕон€тт€ л≥дерство ≥ кер≥вництво т≥сно пов'€зан≥ м≥ж собою. ќднак було б помилково ототожнювати њх чи протиставл€ти.

Ќа в≥дм≥ну в≥д л≥дерства, кер≥вництво Ї суто управл≥нським феноменом. ўе Ѕ. ѕариг≥н визначив так≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж л≥дером ≥ кер≥вником:

Ч кер≥вник призначаЇтьс€ оф≥ц≥йно, а л≥дер висуваЇтьс€ неоф≥ц≥йно;

Ч кер≥вников≥ певними законодавчими актами, постановами чи наказами даютьс€ певн≥ права ≥ повноваженн€; л≥дер не маЇ таких прав ≥ повноважень, також не маЇ формальних санкц≥й, використовуючи €к≥, м≥г би впливати на учасник≥в групи;

Ч кер≥вник репрезентуЇ свою групу ¬ «ќ¬Ќ≤ЎЌ≤… орган≥зац≥њ ≥ вир≥шуЇ питанн€, пов'€зан≥ з њњ в≥дносинами з ≥ншими групами; л≥дер обмежений у своњй д≥€льност≥ головно сферою взаЇмин у груп≥;

Ч кер≥вник перед законом, адм≥н≥страц≥Їю несе в≥дпов≥дальн≥сть за стан справ у груп≥ ≥ за результати њњ д≥€льност≥, л≥дер н≥€коњ персональноњ в≥дпов≥дальност≥ не несе за стан справ у груп≥, за те, що в н≥й в≥дбуваЇтьс€.

як зазначають сучасн≥ досл≥дники, л≥дерство ≥ кер≥вництво Ч це форми соц≥альноњ взаЇмод≥њ та ≥нтеграц≥њ вс≥х механ≥зм≥в ≥ способ≥в соц≥ально-психолог≥чного впливу дл€ дос€гненн€ максимального ефекту в групов≥й д≥€льност≥.

якщо л≥дерство за своЇю природою пов'€зане передус≥м з регулюванн€м м≥жособист≥сних взаЇмин, €к≥ мають неформальний характер, то кер≥вництво Ї засобом регулюванн€ оф≥ц≥йних в≥дносин у межах соц≥альноњ орган≥зац≥њ.

Ѕ.  узьм≥н розгл€даЇ кер≥вництво €к процес управл≥нн€ трудовою д≥€льн≥стю групи, €кий зд≥йснюЇ кер≥вник €к посередник соц≥ального контролю ≥ влади на п≥дстав≥ адм≥н≥стративно-правових повноважень. « огл€ду на це л≥дерство визначають €к процес внутр≥шньоњ соц≥ально-психолог≥чноњ самоорган≥зац≥њ ≥ самоуправл≥нн€ взаЇминами та д≥€льн≥стю учасник≥в групи завд€ки ≥ндив≥дуальн≥й ≥н≥ц≥атив≥ учасник≥в.  р≥м того, у психолог≥чн≥й л≥тератур≥ зазначаЇтьс€, що кер≥вник, €кий т≥сно пов'€заний з оф≥ц≥йною орган≥зац≥Їю групи, може ефективно зд≥йснювати кер≥вництво т≥льки у тому випадку, €кщо члени групи сприйматимуть його €к л≥дера (в цьому випадку л≥дерство Ч важливий допом≥жний чинник процесу кер≥вництва).

Ѕеручи до уваги те, що д≥€льн≥сть кер≥вника ширша, ефективн≥сть кер≥вника залежить в≥д того, наск≥льки в≥н у своњй д≥€льност≥ спираЇтьс€ на л≥дер≥в, а вони Ч п≥дтримують його. ƒосл≥дники вважають, що мистецтво кер≥вництва Ч це в певному розум≥нн≥ й ум≥нн€ координувати роботу л≥дер≥в, спиратись на них, тобто укр≥плювати ст≥йк≥сть ≥ життЇздатн≥сть оф≥ц≥йноњ орган≥зац≥њ, вм≥ло використовувати ≥ спр€мовувати у потр≥бному напр€м≥ м≥жособист≥сн≥ зв'€зки.

«агальнов≥домо ≥з в≥тчизн€них ≥ зах≥дних досл≥джень, що ефективн≥сть груповоњ д≥€льност≥ значно п≥двищуЇтьс€, €кщо кер≥вник ≥ л≥дер Ч це одна особа.

Ќезважаючи на в≥дм≥нн≥сть у функц≥ональних рол€х л≥дера ≥ кер≥вника, в психолог≥чних характеристиках њхньоњ д≥€льност≥ Ї чимало сп≥льних рис, що даЇ п≥дстави описувати цю д≥€льн≥сть €к схожу.

ќтже, л≥дерство в≥дображаЇ в≥дносини дом≥нуванн€ Ч п≥дпор€дкуванн€, впливу, насл≥дуванн€ у систем≥ м≥жособист≥сного сп≥лкуванн€. Ћ≥дер у психолог≥чному план≥ Ч це завжди ведучий, за €ким визначаЇтьс€ центральна роль регул€ц≥њ м≥жособист≥сних взаЇмин у груп≥. «датн≥сть впливати на окремих ≥ндив≥д≥в ≥ групу, спр€мовувати њхн≥ зусилл€ на дос€гненн€ ц≥лей групи визначаЇ психолог≥чну сутн≥сть л≥дерства. јвторитет л≥дерства ≥ вплив мають неформальний характер, формуютьс€ стих≥йно ≥ п≥дтримуютьс€ неоф≥ц≥йними засобами групового контролю.

 ер≥вництво (на в≥дм≥ну в≥д л≥дерства) Ї оф≥ц≥йно регламентованим соц≥ально-орган≥зованим процесом.

—п≥льним дл€ л≥дерства ≥ кер≥вництва Ї можлив≥сть ≥ здатн≥сть розвивати та застосовувати владу, тобто впливати на повед≥нку ≥нших людей чи на ситуац≥ю. ÷ей вплив зд≥йснюЇтьс€ за допомогою р≥зних заход≥в: авторитету, права примусу, традиц≥й, економ≥чних механ≥зм≥в. «алежно в≥д засоб≥в впливу вид≥л€ють так≥ р≥зновидност≥ влади: законну (традиц≥йну), еталонну (базуЇтьс€ на приклад≥), експертну, €ка ірунтуЇтьс€ на знанн€х та компетентност≥, засновану на насильств≥ чи винагород≥ тощо.

—оц≥ально-психолог≥чний зм≥ст €к л≥дерства, так ≥ кер≥вництва пол€гаЇ у тому, що вплив ≥ влада спонукають п≥длеглих до певноњ повед≥нки в≥дпов≥дно до вимог групи ≥ у€влень кер≥вника чи л≥дера.

” л≥тератур≥ описано багато досл≥джень, €к≥ простежують особливост≥ поЇднанн€ л≥дерства ≥ кер≥вництва в управл≥нськ≥й д≥€льност≥. Ќаприклад, досл≥дники вивчали науковий колектив з метою з'€сувати, €к реал≥зац≥€ кер≥вником певноњ л≥дерськоњ рол≥ впливаЇ на ефективн≥сть функц≥онуванн€ очолюваного ним наукового п≥дрозд≥лу. —пец≥альним запитальником визначали задоволен≥сть наукових сп≥вроб≥тник≥в р≥зними аспектами членства в колектив≥, тобто приналежност≥ до колективу.  р≥м цього, з'€совували ступ≥нь реал≥зац≥њ кер≥вником двох л≥дерських ролей: д≥лового л≥дера, €ка складалась ≥з п≥дролей критика, ерудита, генератора ≥дей, орган≥затора, наукового авторитета; емоц≥йного л≥дера, котра складалась ≥з характеристик м≥жособист≥сних контакт≥в член≥в колективу, наприклад, комун≥кабельн≥сть тощо.

ќдержан≥ дан≥ дали змогу под≥лити вс≥ колективи, €к≥ вивчали, на дв≥ групи: з кер≥вником Ч л≥дером; з кер≥вником-нел≥дером. –озгл€дали два типи л≥дерства Ч д≥ловий та емоц≥йний. ” результат≥ статистичного анал≥зу було ви€влено, що зростанн€ задоволеност≥ сп≥вроб≥тник≥в членством у колектив≥ (приналежн≥стю до колективу) пов'€зане головно з л≥дерством кер≥вника в д≥лов≥й (науков≥й) сфер≥ ≥ мало залежить в≥д виконанн€ ним рол≥ емоц≥йного л≥дера, найб≥льш питому вагу мали п≥дрол≥ наукового авторитета та генератора ≥дей.

Ќа п≥дстав≥ результат≥в досл≥дженн€ ми можемо стверджувати, що не зовс≥м правом≥рний традиц≥йний погл€д, зг≥дно з €ким колектив функц≥онуЇ ефективн≥ше, коли його кер≥вник Ї одночасно ≥ л≥дером. Ѕеручи до уваги складний характер л≥дерства в колектив≥, необх≥дно уточнити, €ку конкретно л≥дерську роль виконуЇ кер≥вник. ¬ажливою умовою ефективност≥ колективу Ї л≥дерство кер≥вника у переважаючому тип≥ груповоњ д≥€льност≥ (≥нструментальний тип л≥дера).

 

 

Ћ≥дер (в≥д англ. leader - пров≥дний) - це член групи, €кому вона надаЇ право приймати найв≥дпов≥дальн≥ш≥ р≥шенн€, що стосуютьс€ ≥нтерес≥в ус≥Їњ групи. Ћ≥дер - особист≥сть авторитетна.

Ћ≥дерство - це вплив стосунк≥в у процес≥ взаЇмод≥њ, що ірунтуютьс€ на особист≥сних характеристиках, де простежуЇтьс€ факт дом≥нуванн€ ≥ п≥дкоренн€.

” процес≥ психолог≥чних спостережень ≥ досл≥джень розроблено низку теор≥й л≥дерства. “еор≥€ л≥дерських ролей –. Ѕейлса розгл€даЇ л≥дера з позиц≥й профес≥онал≥зму, враховуючи емоц≥йний фактор. "“еор≥€ рис" стверджуЇ, що передумовою визнанн€ людини л≥дером Ї волод≥нн€ нею специф≥чними "л≥дерськими" рисами ≥ зд≥бност€ми. «г≥дно з ситуац≥йною теор≥Їю ‘. ‘≥длера, л≥дерство - це продукт ситуац≥њ, що склалас€ у конкретн≥й груп≥.

ѕрихильники ≥нтерактивноњ теор≥њ вважають, що л≥дером може стати будь-€ка людина, €ка займаЇ в≥дпов≥дне м≥сце в систем≥ м≥жособист≥сноњ взаЇмод≥њ.

—интетична теор≥€ звертаЇ увагу на взаЇмозв'€зок основних складових процесу орган≥зац≥њ м≥жособист≥сних стосунк≥в: л≥дер≥в, п≥длеглих та ситуац≥й, в умовах €ких зд≥йснюЇтьс€ л≥дерство.

•рунтуючись на концептуальних п≥дходах, у психолог≥њ розроблено ≥ прийн€то р≥зноман≥тн≥ класиф≥кац≥њ л≥дер≥в: за зм≥стом д≥€льност≥ (генератор ≥дей та виконавець); за характером д≥€льност≥ (ун≥версальний ≥ ситуативний); за спр€мован≥стю д≥€льност≥ (д≥ловий ≥ емоц≥йний); за соц≥альною ознакою (формальний ≥ неформальний); за ц≥нн≥сно-емоц≥йною ознакою (позитивний ≥ негативний).

Ћ≥дерство можна розгл€дати з позиц≥й стилю, у зм≥ст €кого вкладаютьс€ пон€тт€ колег≥альност≥, директивност≥, л≥берал≥зму, бюрократичност≥ тощо.

ƒирективн≥ л≥дери менше рад€тьс€, част≥ше застосовують накази.  олективн≥ л≥дери використовують демократичний стиль кер≥вництва. Ѕюрократичний стиль ви€вл€Їтьс€ у жорсткому використанн≥ закон≥в та ≥нструкц≥й, л≥беральний стиль, навпаки, нехтуЇ ними.

«а зм≥стом трудовоњ д≥€льност≥ вс≥х людей умовно под≥л€ють на творц≥в ≥дей ≥ виконавц≥в. “акий под≥л стосуЇтьс€ й л≥дер≥в. —л≥д зазначити, що р≥дко зустр≥чаЇтьс€ кер≥вник-л≥дер, €кий мав би зд≥бност≥ ≥ творц€, ≥ реал≥затора ≥дей.

«а характером д≥€льност≥ ун≥версальне л≥дерство ви€вл€Їтьс€ пост≥йно, ситуац≥йне маЇ тимчасовий характер.

јвтор ситуац≥йноњ теор≥њ ‘. ‘≥длер зазначив, що в неспри€тливих або дуже важких ситуац≥€х л≥дер, зор≥Їнтований на завданн€, €ке повинна вир≥шити група, дос€гаЇ б≥льшого, н≥ж л≥дер, зор≥Їнтований на людей.

«нанн€ такого п≥дходу зможе допомогти кер≥внику вибирати той чи ≥нший стиль кер≥вництва за ≥нших обставин.

«а спр€мован≥стю д≥€льност≥ л≥дер може бути д≥ловим - утримувати л≥дерськ≥ позиц≥њ за рахунок високих д≥лових €костей (профес≥онал≥зму ≥ компетентност≥) - або емоц≥йним (д≥њ л≥дера спр€мован≥ на емоц≥йну сферу взаЇмод≥њ з членами групи). ѕозитивна д≥€льн≥сть простежуЇтьс€ у л≥дера-орган≥затора, €кий своњми д≥€ми спри€Ї вир≥шенню д≥лових завдань. Ћ≥дер з негативними прагненн€ми розпалюЇ емоц≥йн≥ пристраст≥ в колектив≥, спри€ючи виникненню конфл≥ктних ситуац≥й.

‘ормальний л≥дер - кер≥вник водночас може бути й неформальним. јле може бути й ≥накше. ” груп≥ Ї формальний кер≥вник, над≥лений рисами ≥ зд≥бност€ми л≥дера, ≥ в ц≥й же груп≥ ≥нший член колективу пос≥даЇ м≥сце неформального л≥дера, д≥€льн≥сть €кого може мати позитивний або негативний характер. Ќегативн≥ л≥дери бувають двох тип≥в: л≥дер-орган≥затор ≥ л≥дер-комун≥катор. Ћ≥дер-орган≥затор - це людина, €ка в≥дверто заважаЇ справ≥, вона часто переб≥льшуЇ, у звертанн≥ використовуЇ займенник "ми", не уточнюючи при цьому, хто маЇтьс€ на уваз≥. ќднак сл≥д зазначити, що негативний л≥дер-орган≥затор безпечн≥ший пор≥вн€но з негативним л≥дером-комун≥катором, оск≥льки перший в≥двертий. Ћ≥дер-комун≥катор тримаЇтьс€ в т≥н≥. Ќа зборах в≥н сидить в останн≥х р€дах, на обличч≥ вираз "ну-ну, що ж ≥з цього вийде". Ћист≥в не п≥дписуЇ, формуючи р€ди "анон≥мник≥в". ≤нформац≥€, що надходить в≥д нього, маЇ характер роздум≥в, що змушуЇ член≥в групи домислювати њњ з негативних позиц≥й.

ƒл€ психолог≥чного кл≥мату колективу краще, коли, кр≥м формального л≥дера, в груп≥ Ї неформальний, але за умови, що м≥ж ними не виникають конфл≥кти.

ѕсихолог ћакгрегор (I960) вид≥лив дв≥ теор≥њ л≥дерства:

1) “еор≥€ ≤кс, основним положенн€м €коњ Ї ствердженн€, що людина за своЇю природою л≥нива ≥ потребуЇ контролю й управл≥нн€;

2) “еор≥€ ≤грек, зг≥дно з €кою людина за своЇю природою д≥€льна ≥ здатна самост≥йно орган≥зовувати свою д≥€льн≥сть.

–озвиваючи концепц≥ю ћакгрегора, ќуш≥ (1981) запропонував ще один вар≥ант ставленн€ до людини, назвавши його теор≥Їю «ед. ќсновним положенн€м даноњ теор≥њ Ї ствердженн€, що людина працюЇ з максимальною ефективн≥стю п≥д належним кер≥вництвом.

« пон€тт€м л≥дерства т≥сно пов'€зане пон€тт€ стилю л≥дерства. —тиль л≥дерства - це типова дл€ л≥дера система засоб≥в психолог≥чного впливу на п≥длеглих.

ѕсихологи вид≥л€ють так≥ стил≥ л≥дерства: авторитарний, л≥беральний, демократичний, ситуативний, непосл≥довний, портисипативний. Ћ≥дери, що дотримуютьс€ авторитарного стилю, управл€ють людьми з позиц≥њ теор≥њ ≤кс; л≥дери, €к≥ керуютьс€ л≥беральним стилем управл≥нн€, дотримуютьс€ теор≥њ ≤грек. ƒемократичн≥ л≥дери займають позиц≥ю м≥ж даними двома вар≥антами ≥ дотримуютьс€ теор≥њ «ед.

—итуативний стиль враховуЇ р≥вень психолог≥чного розвитку п≥длеглих та колективу (ѕ. ’ерс≥,  . Ѕлон).

Ќепосл≥довний стиль характеризуЇтьс€ не передбачуваним переходом в≥д одного стилю до ≥ншого, що Ї причиною виникненн€ конфл≥ктних ситуац≥й.

ƒл€ портисипативного стилю характерна в≥дкрит≥сть у стосунках м≥ж кер≥вником та п≥длеглими, регул€рн≥ наради з п≥длеглими, створенн€ груп ≥з правом самост≥йного прийн€тт€ р≥шень, наданн€ сп≥вроб≥тнику можливост≥ самост≥йного розробленн€ нових ≥дей.

—труктура механ≥зм≥в впливу на людей залежить в≥д €костей член≥в групи. Ћ≥дер значною м≥рою залежний в≥д колективу. √рупа вимагаЇ виражати њњ ≥нтереси. Ћише за ц≥Їњ умови посл≥довники не просто йдуть за своњм л≥дером, а й бажають ≥ти за ним.

” процес≥ досл≥джень феномену л≥дерства, що активно розгорнувс€ на початку XX ст., сформувалис€ р≥зн≥ концептуальн≥ системи, теор≥њ, кожна з €ких розгл€дала його п≥д особливим кутом зору, в≥дпов≥дно по€снюючи його походженн€, сутн≥сн≥ особливост≥, вплив на функц≥онуванн€ малоњ соц≥альноњ групи.

“еор≥€ рис (особист≥сна теор≥€ л≥дерства)

 онцентруючи свою увагу на вроджених €кост€х л≥дера, доводить, що ним може бути особа з певними особист≥сними €кост€ми (сукупн≥стю певних психолог≥чних рис). –≥зн≥ досл≥дники по-своЇму виокремлювали ц≥ характеристики, так ≥ не д≥йшовши згоди щодо њх перел≥ку. ” надрах теор≥њ рис зародилас€ харизматична концепц≥€, зг≥дно з €кою людина народжуЇтьс€ ≥з задатками л≥дера, л≥дерство послане окремим видатним особистост€м €к благодать, "харизма" (грец. charisma Ч дар, мил≥сть, Ѕожа благодать). ’аризматичний л≥дер користуЇтьс€ у груп≥ абсолютною дов≥рою, спонукаЇ до схил€нн€ перед собою.

—итуац≥йна теор≥€ л≥дерства

Ќе в≥дкидаючи теор≥њ рис, вважаЇ л≥дерство продуктом ситуац≥њ. «г≥дно з цими у€вленн€ми, розв'€занн€ завдань ≥ сп≥лкуванн€ у р≥зних ситуац≥€х групового житт€ виводить на передн≥й план конкретних ≥ндив≥д≥в, €к≥ переважають ≥нших хоча б за одн≥Їю €к≥стю. ќск≥льки в конкретн≥й ситуац≥њ актуальною Ї конкретна €к≥сть, то л≥дером стаЇ над≥лений нею ≥ндив≥д. ¬≥дкинувши твердженн€ про вроджен≥сть €костей, представники ц≥Їњ теор≥њ висловлювали своњ переконанн€, що конкретна ситуац≥€ стимулюЇ ≥ забезпечуЇ найповн≥ший ви€в конкретних рис л≥дера. ¬они також доводили, що людина, ставши л≥дером один раз, може знову ви€вити л≥дерськ≥ зд≥бност≥. „асто, внасл≥док д≥њ стереотип≥в, людина-л≥дер в одн≥й ситуац≥њ ≥нод≥ розгл€даЇтьс€ групою €к л≥дер взагал≥. ¬изнанн€ л≥дером в окрем≥й ситуац≥њ, здобутий завд€ки цьому авторитет Ї передумовами обранн€ ≥ндив≥да на л≥дерськ≥ рол≥ й наступного разу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1454 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2295 - | 2003 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.