Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 рок 2 ‘армац≥€ “оксиколог≥чна х≥м≥€ ћодуль 1




є ItemText DistrA DistrB DistrC DistrD DistrE
  —пец≥ал≥сту судово-токсиколог≥чноњ лаборатор≥њ необх≥дно провести визначенн€ хлороформу. ƒо €коњ групи сл≥д в≥днести цю отруту, €кщо скористатис€ класиф≥кац≥Їю за методом ≥золюванн€? УЋетк≥Ф отрути Ућеталев≥Ф отрути ѕестициди УЋ≥карськ≥Ф отрути –ечовини, що не потребують ≥золюванн€
  ” другому дистил€т≥ було ви€влено отруту. яка з речовин заважаЇ ви€вленню метанолу в дистил€т≥ х≥м≥чним методом? ‘ормальдег≥д јцетон ≈танол ’лоралг≥драт ≤зопентанол
  ќргани трупа мають запах г≥ркого мигдалю. Ќа на€вн≥сть €коњ леткоњ отрути необх≥дно виконати х≥м≥ко-токсиколог≥чний анал≥з? ÷≥ановоднева кислота ‘енол јцетон ќцтова кислота ’лороформ
  Ќеобх≥дно провести направлене судово-х≥м≥чне обстеженн€ вм≥сту шлунку на етиленгл≥коль. який ≥з метод≥в вид≥ленн€ використовуЇтьс€ дл€ цього? ѕерегонка з вод€ною парою ≥з б≥олог≥чного матер≥алу п≥дкисленого м≥неральною кислотою ‘ракц≥йна перегонка ћ≥кродифуз≥€ ѕерегонка з вод€ною парою ≥з п≥длужненого б≥олог≥чного матер≥алу ѕерегонка з нос≥Їм
  ќдержаний дистил€т даЇ позитивну реакц≥ю з розчином хлориду зал≥за (≤≤≤) ≥ утворюЇтьс€ ф≥олетового кольору сполука. ÷≥Їю реакц≥Їю п≥дтверджують на€вн≥сть у дистил€т≥: ‘енолу ≈тилового спирту јцетону јн≥л≥ну ќцтовоњ кислоти
  ѕри проведенн≥ судово-х≥м≥чного анал≥зу дистил€ту провод€ть реакц≥ю з реактивом ‘ел≥нга. ¬казати сполуку, €ка реагуЇ з цим реактивом: ‘ормальдег≥д ћетиловий спирт јн≥л≥н ‘енол ’лороформ
  Ќа х≥м≥ко-токсиколог≥чне досл≥дженн€ прислан≥ внутр≥шн≥ органи з отруЇнн€м хлоралг≥дратом. яким методом треба ≥золювати дану отруту? перегонкою з вод€ною парою настоюванн€м з п≥дкисленим спиртом настоюванн€м з п≥дкисленою водою м≥нерал≥зац≥Їю екстракц≥Їю орган≥чними розчинниками
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ хлорованим вуглеводнем. «а допомогою €коњ реакц≥њ можна в≥др≥знити хлороформ в≥д чотирихлористого вуглецю у досл≥джуваному дистил€т≥? « реактивом ‘ел≥нга ”творенн€ ≥зон≥трилу « резорцином. ¬≥дщепленн€ хлору ‘удживара
  ƒе€к≥ Улетк≥Ф отрути мають характерн≥ особливост≥ ≥золюванн€ з обТЇкт≥в б≥олог≥чного походженн€. ѕ≥д час дистил€ц≥њ метанолу з вод€ною парою необх≥дно проводити: «б≥р дистил€ту в охолоджений приймач «б≥р дистил€ту в розчин натр≥ю г≥дроксиду ѕерегонка з селективним нос≥Їм - бензолом  онцентруванн€шл€хом екстракц≥њ речовини з дистил€т≥в етером ѕ≥дкисленн€ б≥олог≥чного обТекту с≥рчаною чи фосфорною кислотою
  ƒе€к≥ Улетк≥Ф отрути мають характерн≥ особливост≥ ≥золюванн€ з обТЇкт≥в б≥олог≥чного походженн€. ѕ≥д час дистил€ц≥њ оцтовоњ кислоти з вод€ною парою необх≥дно проводити: ѕ≥дкисленн€ б≥олог≥чного обТекту с≥рчаною чи фосфорною кислотою «б≥р дистил€ту в розчин натр≥ю г≥дроксиду ѕерегонка з селективним нос≥Їм - бензолом «б≥р дистил€ту в охолоджений приймач  онцентруванн€шл€хом екстракц≥њ речовини з дистил€т≥в етером
  « метою ви€вленн€ оцтовоњ кислоти в обТЇкт≥ досл≥дженн€ провели њњ вид≥ленн€ шл€хом дистил€ц≥њ. Ќа€вн≥сть оцтовоњ кислоти в дистил€т≥ можна ви€вити реакц≥Їю: « зал≥за (III) хлоридом. « реактивом ‘ел≥нга. « резорцином. ”творенн€ ≥зон≥трилу « бензальдег≥дом
  ћетод газо-р≥динноњ хроматограф≥њ використовуЇтьс€ дл€ ≥дентиф≥кац≥њ речовин. ≤дентиф≥кац≥€ речовин у метод≥ газо-р≥динноњ хроматограф≥њ проводитьс€ за: ѕараметрами утримуванн€. ѕлощею п≥ка. ’арактером нульовоњ л≥н≥њ. ¬исотою п≥ка. Ўириною п≥ка на половин≥ його висоти.
  ’лоралг≥драт, €кий у малих дозах зд≥йснюЇ заспок≥йливу та снод≥йну д≥ю, при передозуванн≥ може викликати отруЇнн€. …ого ви€вленн€ за допомогою реакц≥њ з реактивом Ќесслера може бути помилковим у раз≥ на€вност≥ в б≥оматер≥ал≥: јльдег≥д≥в ’лороформу “етрахлорометану ƒихлороетану ’лористого етилену
  ѕри необх≥дност≥ в≥др≥знити хлороформ ≥ чотирихлористий вуглець у х≥м≥ко-токсиколог≥чному досл≥дженн≥ можна застосувати: –еакц≥ю ‘ел≥нга –еакц≥ю утворенн€ ≥зон≥трилу –еакц≥ю ‘удживара –еакц≥ю в≥дщепленн€ хлору –еакц≥ю з резорцином
  “рапилос€ отруЇнн€ ацетатною кислотою. яку кислоту використовують дл€ п≥дкисленн€ обТЇкта при направленому досл≥дженн≥ на ацетатну кислоту. сульфатну щавлеву хлоридну н≥тратну винну
  яка реакц≥€ ви€вленн€ фенолу основана на утворенн≥ ≥ндофенолу? реакц≥€ Ћ≥бермана реакц≥€ з бромною водою реакц≥€ з хлоридом зал≥за (III) реакц≥€ з реактивом ћ≥ллона реакц≥€ з бензальдег≥дом
  ¬каж≥ть реакц≥ю, що використовуЇтьс€ дл€ попереднього ви€вленн€ галагенопох≥дних вуглеводн≥в: « реактивом ‘удживара ”творенн€ ацетилен≥ду м≥д≥ « х≥нол≥ном « н≥тратом ср≥бла ”творенн€ формальдег≥ду
  ѕри проведенн≥ досл≥дженн€ на етиленгл≥коль його ≥золюють ≥з б≥олог≥чного матер≥алу методом перегонки з вод€ною парою. ” цьому метод≥ селективним переносником етиленгл≥колю Ї: бензол етиловий спирт гептан бензол хлороформ
  ѕроводитьс€ анал≥з дистил€ту з використанн€м реакц≥њ утворенн€ йодоформу, що характеризуЇтьс€ специф≥чним запахом. ƒана реакц≥€ характерна дл€: ≈танолу. ћетанолу. ’лороформу. ƒихлоретану. ≤зоам≥лового спирту.
   сеноб≥отики метабол≥зують в орган≥зм≥. ќсновним метабол≥том оцтовоњ кислоти Ї: јцетальдег≥д ћетиловий спирт ≤зопентиловий спирт ћурашина кислота ¬алерТ€нова кислота
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ 1,2-дихлоретаном. якою реакц≥Їю при досл≥дженн≥ дистил€ту, його можна в≥др≥знити в≥д ≥нших хлорпох≥дних вуглеводн≥в? –еакц≥€ утворенн€ етиленгл≥колю та ви€вленн€ його п≥сл€ переведенн€ в формальдег≥д –еакц≥€ ‘удживара –еакц≥€ утворенн€ ≥зон≥трилу –еакц≥€ в≥дщепленн€ хлору –еакц≥€ з спиртовим розчином ср≥бла н≥трату
  ƒл€ к≥льк≥сного визначенн€ етилового спирту в кров≥ або сеч≥ застосовують метод ’роматограф≥њ ѕол€риметр≥њ  ондуктометр≥њ ѕол€рограф≥њ –ефрактометр≥њ
  “рапилос€ отруЇнн€ тетраетилсвинцем. “етраетилсвинець п≥д час дистил€ц≥њ з вод€ною парою збирають в колбу, що м≥стить: —пиртовий розчин йоду  ислоту хлористоводневу Ќатр≥ю г≥дроксид ƒистильовану воду ” порожню колбу
  ѕерегонкою з вод€ною парою з б≥олог≥чного матер≥алу ≥золюЇтьс€: ‘енол Ќатр≥й н≥трит Ѕарб≥турова кислота ’≥н≥н  арбон (IV) оксид
  –еакц≥€ Ћ≥бермана, що використовуЇтьс€ дл€ ви€вленн€ фенолу, ірунтуЇтьс€ на утворенн≥: ≤ндофенолу “рибромфенолу 1,2-х≥нонмонооксиму ≤ндиго …одоформу
  –еакц≥€ в≥дщепленн€ хлору використовуЇтьс€ дл€ ви€вленн€: ’лороформу ≈тилового спирту ‘енолу јцетону ‘ормальдег≥ду
  ћетабол≥том фенолу на I фаз≥ метабол≥зму Ї: √≥дрох≥нон Ќ≥трофенол “рибромфенол Ѕензойна кислота —ал≥цилова кислота
  «а методами х≥м≥ко- токсиколог≥чноњ класиф≥кац≥њ токсиколог≥чн≥ сполуки под≥л€ють на групи за способом ≥золюванн€ з б≥олог≥чного матер≥алу. ѕерегонкою з вод€ною парою можна вид≥лити таку сполуку: ’лоралг≥драт јтроп≥н јрсен јнальг≥н ƒ≥азепам
  —ал≥цилова кислота та њњ пох≥дн≥ можуть бути причиною гострих ≥нтоксикац≥й. ѕри досл≥дженн≥ сал≥цилат≥в методом “Ў’ хроматограф≥чну пластинку обприскують –озчином зал≥за (≤≤≤) хлориду –еактивом ƒрагендорфа –еактивом ‘ореста (‘Ќѕ) –озчином ртут≥ (≤≤) сульфату ≥ хлороформним розчином дифен≥лкарбазону –еактивом ћарк≥
  ѕ≥д час перегонки УлеткихФ отрут з вод€ною парою першу порц≥ю дистил€ту збирають у приймач з 2%-ним розчином г≥дроксиду натр≥ю ≥ використовують його дл€ ви€вленн€: ÷≥ан≥д≥в; ≈танолу; ‘ормальдег≥ду; ‘енолу; јцетат≥в.
  ¬ реан≥мац≥ю поступив чолов≥к з болю у шлунку, кровавим проносом, сеча Ц оливкового кольору. ¬ит€г, одержаний при анал≥з≥ сеч≥, даЇ позитивний результат реакц≥њ Ћ≥бермана, з реактивом ћ≥лона. ÷е св≥дчить про п≥дозру отруЇнн€ ‘енолом ‘ормальдег≥дом ќцтовоњ кислотою ’лоралг≥дратом ≈тиленгл≥колем
  ѕ≥д час перегонки з вод€ною парою у перш≥й фракц≥њ дистил€ту визначають —инильну кислоту јцетон ћетиловий спирт ‘енол ќцтову кислоту
  —инильна кислота та њњ сол≥ належать до надзвичайно токсичних речовин. ¬ орган≥зм≥ людини вони частково знешкоджуютьс€ шл€хом ферментативного перетворенн€ на: “≥оц≥анат;  арбон (IV) оксид; Ќ≥троген (≤≤) оксид; ≈танол; ќцтову кислоту.
  ¬каж≥ть, €к≥ речовини Ї к≥нцевими продуктами ден≥трац≥њ кислоти н≥тратноњ формальдег≥дом: н≥троген и карбон (IV) оксид кислоти н≥тратна та н≥тритна н≥троген (≤≤) оксид та карбон (≤≤) оксид амон≥й н≥трит та карбон (≤≤) оксид н≥троген (≤V) оксид та вода
  ¬ х≥м≥ко-токсиколог≥чн≥й лаборатор≥њ провод€ть ≥золюванн€ УметалевихФ отрут з наступною ден≥трац≥Їю. який реактив необх≥дно використати дл€ перев≥рки повноти ден≥трац≥њ? ƒифен≥лам≥н “≥осечовину ‘ормальдег≥д —ульфатну кислоту Ќ≥тратну кислоту
  —пец≥ал≥ст судово-токсиколог≥чноњ лаборатор≥њ проводить к≥льк≥сне визначенн€ УметалевихФ отрут, використовуючи реакц≥ю утворенн€ дитизонат≥в. який ≥нструментальний метод к≥льк≥сного визначенн€ застосовуЇтьс€ в даному випадку? ‘отоколориметр≥€ ”‘-спектрофотометр≥€ √азова хроматограф≥€ ≤онна хроматограф≥€ ѕол€рограф≥€
  ќсоб≥, що отруњлас€ важкими металами, ввели антидот. який антидот звТ€зуЇ важк≥ метали в неактивн≥ комплекси? ”н≥т≥ол ћетиленовий син≥й јтроп≥н Ќатр≥ю г≥дрокарбонат ≈танол
  ƒл€ ден≥трац≥њ м≥нерал≥зату застосовують р≥зн≥ в≥дновники. який реактив найчаст≥ше застосовують дл€ ден≥трац≥њ м≥нерал≥зату? –озчин формальдег≥ду “≥осечовину Ќатр≥ю сульф≥т —ечовину Ќатр≥ю т≥осульфат
  “рапилос€ отруЇнн€ неорган≥чними сполуками меркур≥ю. ѕ≥сле деструкц≥њ б≥олог≥чного обТЇкту ден≥трац≥ю провод€т за допомогою: сучовини формал≥ну натр≥ю сульфиту натр≥ю т≥осульфату натр≥ю сульф≥ду
  ” попередн≥х пробах використовують реакц≥ю комплексоутворенн€. яку реакц≥ю застосовують дл€ ви€вленн€ ≥он≥в тал≥ю в м≥нерал≥зат≥? з дитизоном з родизонатом натр≥ю з т≥осечовиною з дифен≥лкарбазидом з с≥рчаною кислотою
  ѕ≥д час досл≥дженн€ м≥нерал≥зату на на€вн≥сть ≥он≥в бар≥ю застосували реакц≥ю з родизонатом натр≥ю. яким Ї кол≥р продукту реакц≥њ? червоний жовт≥й бурий ф≥олетовий син≥й
  Ќеобх≥дно довести на€вн≥сть у м≥нерал≥зат≥ ≥он≥в в≥смуту. яка попередн€ реакц≥€ використовуЇтьс€ дл€ цього? з 8-оксих≥нол≥ном з ацетатом м≥д≥ з хроматом кал≥ю з дитизоном з родизонатом натр≥ю
  ѕровод€ть попереднЇ досл≥дженн€ м≥нерал≥зату на на€вн≥сть ≥он≥в марганцю. який дл€ цього використовують реактив? перйодат кал≥ю т≥осечовина ацетат м≥д≥ с≥рчана кислота дитизон
  Ќеобх≥дно ви€вити та к≥льк≥сно визначити ≥они ртут≥ в м≥нерал≥зат≥. яка реакц≥€ використовуЇтьс€ дл€ цього? з дитизоном з родизонатом натр≥ю з дифен≥лкарбазидом з т≥осечовиною с персульфатом амон≥€
  ѕроба б≥олог≥чного матер≥алу м≥стить ртуть. яким методом провод€ть ≥золюванн€ ртут≥? деструкц≥Їю м≥нерал≥зац≥Їю перегонкою з вод€ною парою орган≥чними розчинниками п≥дкисленим спиртом
  ћ≥нерал≥зат анал≥зують на на€вн≥сть ≥он≥в стиб≥ю. « ц≥Їю метою застосовують €к≥сну реакц≥ю з: малах≥товим зеленим сульфатом свинцю та тетрайодомеркуратом амон≥ю дифен≥лкарбазидом дитизоном родизонатом натр≥ю
  “рапилос€ отруЇнн€ сполуками свинцю. який метод к≥льк≥сного анал≥зу ≥он≥в свинцю Ї найчутлив≥шим? јтомно-абсорбц≥йна спектрометр≥€ √рав≥метр≥€  омплексонометр≥€ ƒихромато-йодометр≥€ ‘отометр≥€
  ѕ≥д час спр€мованого досл≥дженн€ на на€вн≥сть сполук арсену провод€ть попередню пробу. јнал≥з починають з: ѕроби «ангер-Ѕлека –еакц≥њ з (ƒƒ“ )Ag в п≥ридин≥ ƒосл≥дженн€ в апарат≥ ћарша –еакц≥њ з дитизоном –еакц≥њ з т≥осечовиною
  ѕри описанн≥ внутр≥шн≥х орган≥в у вм≥ст≥ шлунку ви€влено речовину синьо-зеленого кольору. Ќа €ку речовину треба провести х≥м≥ко-токсиколог≥чне досл≥дженн€? сол≥ купруму сол≥ бар≥ю кал≥ю н≥трату натр≥ю хлориду амон≥ю оксалату
  ѕ≥сл€ ≥золюванн€ металевих отрут методом м≥нерал≥зац≥њ провод€ть ден≥трац≥ю. Ќазв≥ть найшвидший метод ден≥трац≥њ, €кий найчаст≥ше використовуЇтьс€ в х≥м≥ко-токсиколог≥чному анал≥з≥? з формал≥ном г≥дрол≥зний з сечовиною з сульфатом натр≥ю дистил€ц≥йний
  Ћюдина отруњлас€ сол€ми мангану. ¬ м≥нерал≥зат≥ ви€вл€ють йони мангану. як≥ реакц≥њ лежать в основ≥ х≥м≥чних процес≥в ви€вленн€ його? окисно-в≥дновн≥ реакц≥њ; реакц≥њ г≥дрол≥зу; реакц≥њ дисоц≥ац≥њ; реакц≥њ нейтрал≥зац≥њ; реакц≥њ обм≥ну.
  ¬ процес≥ вид≥ленн€ "металевих" отрут ≥з б≥олог≥чного матер≥алу проводитьс€ ден≥трац≥€ м≥нерал≥зату. ƒл€ перев≥рки повноти ден≥трац≥њ використовують: ƒифен≥лам≥н —ечовину ƒифен≥лдит≥окарбазон ƒиетилдит≥окарбамат свинцю √л≥церин
  ” х≥м≥ко-токсиколог≥чному анал≥з≥ дл€ к≥льк≥сного визначенн€ ртут≥ в б≥олог≥чному матер≥ал≥ рекомендовано екстракц≥йно-фотометричний метод, €кий базуЇтьс€ на реакц≥њ з: дитизоном сульф≥дом натр≥ю дифен≥лкарбазидом т≥осульфатом натр≥ю т≥осечовиною
  ¬ х≥м≥ко-токсиколог≥чному анал≥з≥ УметалевихФ отрут використовують реакц≥ю ћарша. «а допомогою ц≥Їњ реакц≥њ в м≥нерал≥зат≥ можна ви€вити: јрсен ≥ стиб≥й. јрсен ≥ кадм≥й ќлово ≥ стиб≥й. Ѕар≥й ≥ марганець. ¬≥смут ≥ свинець
  ¬ид≥ленн€ отрут ≥з обТЇкт≥в б≥олог≥чного походженн€ провод€ть за допомогою р≥зних метод≥в. ƒл€ вид≥ленн€ ртут≥ використовують метод: ƒеструкц≥њ ћ≥нерал≥зац≥њ ѕерегонки з вод€ною парою Ќастоюванн€ водою п≥дкисленою сульфатноюкислотою Ќастоюванн€ спиртом п≥дкисленим щавлевою кислотою
  яка з реакц≥й ви€вленн€ ≥он≥в б≥смуту в м≥нерал≥зат≥ Ї ≥ попередньою, ≥ п≥дтверджуючою: з т≥осечовиною з кал≥й йодидом ≥ 8-оксих≥нол≥ном з цез≥й хлоридом ≥ кал≥й йодидом з бруцином ≥ кал≥й бром≥дом з д≥етилдит≥окарбаматом натр≥ю
  «астосуванн€ деструкц≥њ б≥олог≥чного матер≥алу при ≥золюванн≥ ртут≥ дозвол€Ї: ѕопередити велик≥ втрати сполук ртут≥ в умовах жорсткого терм≥чного режиму «меншити тривал≥сть деградац≥њ б≥олог≥чного матер≥алу «амаскувати вплив ≥нших УметалевихФ отрут «б≥льшити чутлив≥сть метод≥в ви€вленн€ ртут≥ в б≥олог≥чному матер≥ал≥ «низити чутлив≥сть метод≥в ви€вленн€ ртут≥ в б≥олог≥чному матер≥ал≥
  ѕри досл≥дженн≥ м≥нерал≥зату на на€вн≥сть цинку €к попередн€ використовуЇтьс€ реакц≥€ з: ƒитизоном ƒифен≥лкарбазидом –одизонатом натр≥ю “≥осечовиною ƒ≥етилдит≥окарбаматом
  “рапилос€ отруЇнн€ важкими металами. ѕ≥д час анал≥зу €ких отрут використовують попередню пробу з дитизоном? цинку ≥ аргентуму купруму ≥ кадм≥ю арсену и стиб≥ю мангану ≥ хрому б≥смуту ≥ купруму
  ƒл€ маскуванн€ €ких ≥он≥в у м≥нерал≥зат≥ застосовують фториди, щоб дробним методом ви€вити ≥они кобальту за реакц≥Їю з амон≥ю родан≥дом? ≥он≥в зал≥за (III) ≥он≥в м≥д≥ (II) ≥он≥в кадм≥ю ≥он≥в свинцю ≥он≥в б≥смуту
  ѕри проведенн≥ реакц≥њ з перйодатом кал≥ю проба набула ф≥олетового забарвленн€. ÷е св≥дчить про на€вн≥сть у м≥нерал≥зат≥ ≥он≥в: ћангану ÷инку  адм≥ю јрсену —тиб≥ю
  —пециф≥чною реакц≥Їю при досл≥дженн≥ б≥олог≥чного матер≥алу на на€вн≥сть сполук арсену вважаЇтьс€: –еакц≥€ ћарша –еакц≥€ «ангера-Ѕлека –еакц≥€ з розчином д≥етилдит≥окарбамату ср≥бла в п≥ридин≥ –еакц≥€ з дитизоном –еакц≥€ з д≥етилдит≥окарбаматом натр≥ю
  ¬каж≥ть, дл€ маскуванн€ €ких ≥он≥в при анал≥з≥ м≥нерал≥зату дробним методом використовують фосфати? «ал≥за ћ≥д≥ ÷инку  адм≥ю ћарганцю
  ’≥м≥к-токсиколог досл≥джуЇ м≥нерал≥зат, одержаний з б≥олог≥чного матер≥алу. ƒл€ перев≥рки повноти ден≥трац≥њ м≥нерал≥зату проводить реакц≥ю з: –озчином дифен≥лам≥ну в концентрован≥й сульфатн≥й кислот≥. –озчином дифен≥лбензидину. –озчином ан≥л≥ну. –озчином дитизону. –озчином (-нафтолу.
  «а методом ≥золюванн€ з б≥олог≥чного матер≥алу токсичн≥ речовини под≥л€ють на групи. ¬каж≥ть €ким з наведених метод≥в вид≥л€ють Уметал≥чн≥ отрутиФ: –ечовини що ≥золюютьс€ м≥нерал≥зац≥Їю б≥олог≥чного матер≥алу –ечовини €к≥ ≥золюють з б≥олог≥чного матер≥алу перегонкою з вод€ною парою –ечовини €к≥ ≥золюютьс€ з б≥олог≥чного матер≥алу настоюванн€м його з п≥дкисленим етиловим спиртом, або п≥дкисленою водою –ечовини €к≥ ≥золюють з б≥олог≥чного матер≥алу орган≥чним розчинником що не зм≥шуЇтьс€ з водою –ечовини €к≥ ≥золюють з б≥олог≥чного матер≥алу водою без п≥дкисленн€
  ѕри м≥нерал≥зац≥њ б≥олог≥чного матер≥алу використовують сум≥ш азотноњ та с≥рчаноњ кислот. який з наведених кат≥он≥в метал≥в утворюЇ нерозчинн≥ сульфати: Ѕар≥й ћ≥дь —р≥бло ћарганець ÷инк
  ѕри досл≥дженн≥ на "металев≥" отрути к≥нець процесу м≥нерал≥зац≥њ сум≥шшю сульфатноњ та азотноњ кислот визначають: за вид≥ленн€м важких б≥лих пар≥в та за забарвленн€м розчину, €ке не зм≥нюЇтьс€ без додаванн€ азотноњ кислоти за рудим забарвленн€м р≥дини за жовтим забарвленн€м р≥дини за забарвленн€м р≥дини, €ке не зм≥нюЇтьс€ в≥д додаванн€ азотноњ кислоти за вит≥канн€м визначеного часу
  ƒл€ маскуванн€ €ких ≥он≥в в дробному анал≥з≥ застосовують фосфати? ≥он≥в зал≥за (III) ≥он≥в цинку ≥он≥в свинцю ≥он≥в кадм≥ю ≥он≥в м≥д≥
  ’то з вчених Ї основоположником дробного методу анал≥зу? ћ.ќ. “ананаЇв ќ.ћ.  рилова  аан ј. ўербак ј.ѕ. Ќелюб≥н
  ѕри отруЇнн≥ сол€ми бар≥ю використовують специф≥чний х≥м≥чний антидот: Ќатр≥ю сульфат Ќатр≥ю хлорид  ал≥ю йодид Ќатр≥ю карбонат ћ≥д≥ ацетат
  ’≥м≥ко-токсиколог≥чному досл≥дженню на вм≥ст ДметалевихФ отрут передуЇ обовТ€зковий етап м≥нерал≥зац≥њ б≥олог≥чного матер≥алу. ћ≥нерал≥зац≥€ орган≥чних речовин шл€хом њх нагр≥ванн€ у тигл€х до високоњ температури при доступ≥ пов≥тр€ називаЇтьс€: —ухе озоленн€ —плавл€нн€ ћокре озоленн€ ≈кстракц≥€ ѕерегонка
  ¬≥дбулос€ отруЇнн€ сол€ми цинку. як≥сне досл≥дженн€ базуЇтьс€ на вид≥ленн≥ його з м≥нерал≥зату у вигл€д≥ €коњ сполуки? ƒиетилдит≥окарбамату цинку ƒитизонату цинку ѕ≥крату цинку ‘осфату цинку ÷итрату цинку
  ѕерев≥рка повноти ден≥трац≥њ м≥нерал≥зат≥в проводитьс€ реакц≥Їю з: д≥фен≥лам≥ном, безкольорове забарвленн€ д≥фен≥лам≥ном, сине забарвленн€ дитизоном, оранжеве забарвленн€ дифен≥лкарбазоном, червоне забарвленн€ ƒƒ“ , безкольорове забарвленн€
  ѕри проведенн≥ попередн≥х випробувань б≥олог≥чного обТЇкту п≥д час х≥м≥ко-токсиколог≥чного анал≥зу використали ≥ндикаторний пап≥р, оброблений плюмбума ацетатом. Ќа на€вн≥сть €коњ отруйноњ речовини вказуЇ почорн≥нн€ цього ≥ндикаторного паперу? —≥рководню ’лору  ислоти сульфатноњ Ќатр≥ю г≥дроксиду јмон≥ю г≥дроксиду
   ожна з двух фаз метабол≥зму в орган≥зм≥ характеризуЇтьс€ певними процесами, що прот≥кають п≥д впливом р≥зних ферментативних систем. ѕроцеси другоњ фази метабол≥зму зменшують: “оксичн≥сть речовин –озчинн≥сть речовин ѕол€рн≥сть речовин Ўвидк≥сть виведенн€ речовин Ўвидк≥сть детоксикац≥њ орган≥зму
  –обота ≥ обовТ€зки судово-медичного експерта-токсиколога регламентуютьс€ нормативними актами (крим≥нально-процесуальним кодексом Ц  ѕ ). «г≥дно цього акту судово-медичний експерт-токсиколог маЇ право: «найомитис€ з матер≥алами справи, €ка стосуЇтьс€ експертизи. ѕроводити допити. Ќе давати експертного висновку, €кщо поставлен≥ складн≥ питанн€. Ќе проводити складних експертиз. ѕри в≥дсутност≥ реактив≥в ≥ методик давати заключенн€ (експертний висновок) на п≥дстав≥ одн≥Їњ реакц≥њ чи одного методу.
  ѕроход€чи фазу метабол≥зму молекули ксеноб≥отик≥в стають: б≥льш пол€рними пол€рн≥сть не зм≥нюЇтьс€ б≥льш леткими менш розчинними менш пол€рними
   онсервуванн€ обТЇкт≥в х≥м≥ко-токсиколог≥чного анал≥зу будь-€кими речовинами заборон€Їтьс€. ѕроте у виключних випадках допускаЇтьс€ њх консервуванн€ за допомогою: ≈тилового спирту ‘ормал≥ну ‘енолу ’лорам≥ну ћетилового спирту
  “оксичн≥ речовини в орган≥зм≥ людини п≥ддаютьс€ знешкодженню шл€хом б≥отрансформац≥њ. ѕров≥дним механ≥змом детоксикац≥њ складних еф≥р≥в вважаЇтьс€: √≥дрол≥з ƒесульфуванн€ ¬≥дновленн€ ќкисленн€ √≥дроксилуванн€
  ћетод розд≥ленн€ сум≥ш≥, €кий заснований на р≥зному розпод≥ленн≥ речовин м≥ж двома р≥дкими фазами, що не зм≥шуютьс€ м≥ж собою, називаЇтьс€: ≈кстракц≥Їю ’роматограф≥Їю јдсорбц≥Їю ƒ≥ал≥зом ƒесорбц≥Їю

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 894 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2038 - | 1920 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.