План.
Правопис слів іншомовного походження.
Завдання.
1.Скласти конспект теми.
2.Дати відповіді на запитання в кінці теми.
Апостроф пишеться.
1. Після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р,
П’єса, прем’єра, бар’єр.
2. Після кінцевого приголосного префікса.
Ад’ютант.
Не пишеться апостроф перед я, ю, коли вони позначають пом’якшення попереднього приголосного.
Бязь, кювет, бюджет.
М’який знак пишеться після д, т, з, с, ц, л, н, що позначають м’які приголосні перед я, ю, є,ї.
Альянс, Калькутта. бульйон.
Подвоєння приголосних звуків.
У загальних назвах іншомовного похоження приголосні не подвоюються.
Акумуляція, бароко, ват.
Подвоєння зберігається.
1. У загальних назвах типу: бонна, брутто, бонна, манна.
2. При збігу однакових приголосних префікса і кореня: ірраціональний, імміграція.
3. У власних назвах: Андорра, Голландія, Оттава, і похідних словах: голландець, марокканець.
Є пишемо на початку слів, після построфа.
У пишемо після ж. ш, а також у словах парфум, парфумерія, журі.
Питання для самоконтролю.
1. Поясніть правопис слів іншомовного походження.
Література.
1. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова – Х.: Торсінг, 2003р.
.
ТЕМА №9 ТИПИ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ. Методичні рекомендації щодо вивчення теми.
1.Скласти конспект теми.
2. Дати відповіді на питання в кінці теми.
План.
1. Особливості термінологічних словників.
2. Вимоги до визначення поняття у словнику.
3. Класифікація термінологічних словників.
Термінологічні словники є різновидом лінгвістичних словників, у яких подано термінологію однієї або кількох галузей знань. діяльності.
Укладання термінологічного словника починають з того, що з різних джерел відбирають терміни. Джерела можуть бути такими:
- монографії та статті відомих вчених та фахівців практиків,
- підручники для вищих навчальних закладів, що містять чіткі визначення понять і стандартизовані терміни.
- галузеві енциклопедії,
- вторинні документи:
а) реферати й анотації з реферативних журналів,
б)опис винаходів.
Після відбору термінів складають термінологічний словник – реєстр одиниць, які слід визначити та описати.
Структура словникової статті.
Для термінологічних словників дуже важливою ознакою є наявність і зміст лівої та правої частин словникової статті:
- лворуч – заголовне слово(термін),
- праворуч- семантизація заголовного слова, що може містити такі відомості про термін:
- зазначення щодо сфери вживання терміна,
- граматична характеристика терміна:
- вказують. яка це частина мови,
- наводять закінчення іменників чоловічого роду у родовому відмінку.
- наводять закінчення іменників жіночого роду у давальному та місцевому відмінуках, якщо є чергування приголосних.
- наводять наголоси в однині та множині, якщо вони змінні,
- дефініція- визначення поняття. що позначено саме цим терміном,
- приклади на сполучуваність терміна з іншими словами,
- похідні слова, етимологія (походження), синоніми, антоніми.
Вимоги до визначення поняття в словнику.
У прцесі визначення поняття слід знати такі вимоги.
1. Поняття та його визначення мають бути пропорційними.
2. Ознака для визначення поняття мусить бути суттєвою для відповідної галузі або діяльності.
За призначенням словники поділяють на декілька груп.
1. Словники узусу (слово узус походить від латинського usus – звичай, правило, вживання. використання.
До цих словників належить більшість існуючих термінологічних словників, що відбивають стан термінології у певній галузі знань на теперішній час.
2. Регламентувальні словники.
Вони можуть бути двох видів:
- словники стандартизованих термінів(тобто стандарти на терміни),
- словники рекомендованих термінів.
3. Інформаційні словники.
4. Систематизовані словники.
- класифікатори, рубрикатори, частотні словники, словники терміносистем.
Питання для самоконтролю.
1. З чого починається укладання термінологічного словника.
2. Назвіть на які групи поділяються за призначенням словники.
Література.
Власенко Л.А. Фахова українська мова. Навч. посібник.- К 2008р.
