Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема є 8 —пец≥альна терм≥нолог≥€ та профес≥онал≥зми




ѕлан.

ѕравопис сл≥в ≥ншомовного походженн€.

«авданн€.

1.—класти конспект теми.

2.ƒати в≥дпов≥д≥ на запитанн€ в к≥нц≥ теми.

јпостроф пишетьс€.

1. ѕ≥сл€ б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р,

ѕТЇса, премТЇра, барТЇр.

2. ѕ≥сл€ к≥нцевого приголосного преф≥кса.

јдТютант.

Ќе пишетьс€ апостроф перед €, ю, коли вони позначають помТ€кшенн€ попереднього приголосного.

Ѕ€зь, кювет, бюджет.

ћТ€кий знак пишетьс€ п≥сл€ д, т, з, с, ц, л, н, що позначають мТ€к≥ приголосн≥ перед €, ю, Ї,њ.

јль€нс,  алькутта. бульйон.

ѕодвоЇнн€ приголосних звук≥в.

” загальних назвах ≥ншомовного похоженн€ приголосн≥ не подвоюютьс€.

јкумул€ц≥€, бароко, ват.

ѕодвоЇнн€ збер≥гаЇтьс€.

1. ” загальних назвах типу: бонна, брутто, бонна, манна.

2. ѕри зб≥гу однакових приголосних преф≥кса ≥ корен€: ≥ррац≥ональний, ≥мм≥грац≥€.

3. ” власних назвах: јндорра, √олланд≥€, ќттава, ≥ пох≥дних словах: голландець, марокканець.

™ пишемо на початку сл≥в, п≥сл€ построфа.

” пишемо п≥сл€ ж. ш, а також у словах парфум, парфумер≥€, жур≥.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю.

1. ѕо€сн≥ть правопис сл≥в ≥ншомовного походженн€.

Ћ≥тература.

1. «убков ћ.√. —учасна украњнська д≥лова мова Ц ’.: “орс≥нг, 2003р.

 

 

.

“≈ћј є9 “»ѕ» “≈–ћ≤ЌќЋќ√≤„Ќ»’ —Ћќ¬Ќ» ≤¬. ћетодичн≥ рекомендац≥њ щодо вивченн€ теми.

1.—класти конспект теми.

2. ƒати в≥дпов≥д≥ на питанн€ в к≥нц≥ теми.

ѕлан.

1. ќсобливост≥ терм≥нолог≥чних словник≥в.

2. ¬имоги до визначенн€ пон€тт€ у словнику.

3.  ласиф≥кац≥€ терм≥нолог≥чних словник≥в.

 

“ерм≥нолог≥чн≥ словники Ї р≥зновидом л≥нгв≥стичних словник≥в, у €ких подано терм≥нолог≥ю одн≥Їњ або к≥лькох галузей знань. д≥€льност≥.

”кладанн€ терм≥нолог≥чного словника починають з того, що з р≥зних джерел в≥дбирають терм≥ни. ƒжерела можуть бути такими:

- монограф≥њ та статт≥ в≥домих вчених та фах≥вц≥в практик≥в,

- п≥дручники дл€ вищих навчальних заклад≥в, що м≥ст€ть ч≥тк≥ визначенн€ пон€ть ≥ стандартизован≥ терм≥ни.

- галузев≥ енциклопед≥њ,

- вторинн≥ документи:

а) реферати й анотац≥њ з реферативних журнал≥в,

б)опис винаход≥в.

ѕ≥сл€ в≥дбору терм≥н≥в складають терм≥нолог≥чний словник Ц реЇстр одиниць, €к≥ сл≥д визначити та описати.

—труктура словниковоњ статт≥.

ƒл€ терм≥нолог≥чних словник≥в дуже важливою ознакою Ї на€вн≥сть ≥ зм≥ст л≥воњ та правоњ частин словниковоњ статт≥:

- лворуч Ц заголовне слово(терм≥н),

- праворуч- семантизац≥€ заголовного слова, що може м≥стити так≥ в≥домост≥ про терм≥н:

- зазначенн€ щодо сфери вживанн€ терм≥на,

- граматична характеристика терм≥на:

- вказують. €ка це частина мови,

- навод€ть зак≥нченн€ ≥менник≥в чолов≥чого роду у родовому в≥дм≥нку.

- навод€ть зак≥нченн€ ≥менник≥в ж≥ночого роду у давальному та м≥сцевому в≥дм≥нуках, €кщо Ї чергуванн€ приголосних.

- навод€ть наголоси в однин≥ та множин≥, €кщо вони зм≥нн≥,

- деф≥н≥ц≥€- визначенн€ пон€тт€. що позначено саме цим терм≥ном,

- приклади на сполучуван≥сть терм≥на з ≥ншими словами,

- пох≥дн≥ слова, етимолог≥€ (походженн€), синон≥ми, антон≥ми.

 

¬имоги до визначенн€ пон€тт€ в словнику.

” прцес≥ визначенн€ пон€тт€ сл≥д знати так≥ вимоги.

1. ѕон€тт€ та його визначенн€ мають бути пропорц≥йними.

2. ќзнака дл€ визначенн€ пон€тт€ мусить бути суттЇвою дл€ в≥дпов≥дноњ галуз≥ або д≥€льност≥.

«а призначенн€м словники под≥л€ють на дек≥лька груп.

1. —ловники узусу (слово узус походить в≥д латинського usus Ц звичай, правило, вживанн€. використанн€.

ƒо цих словник≥в належить б≥льш≥сть ≥снуючих терм≥нолог≥чних словник≥в, що в≥дбивають стан терм≥нолог≥њ у певн≥й галуз≥ знань на тепер≥шн≥й час.

2. –егламентувальн≥ словники.

¬они можуть бути двох вид≥в:

- словники стандартизованих терм≥н≥в(тобто стандарти на терм≥ни),

- словники рекомендованих терм≥н≥в.

3. ≤нформац≥йн≥ словники.

4. —истематизован≥ словники.

- класиф≥катори, рубрикатори, частотн≥ словники, словники терм≥носистем.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю.

1. « чого починаЇтьс€ укладанн€ терм≥нолог≥чного словника.

2. Ќазв≥ть на €к≥ групи под≥л€ютьс€ за призначенн€м словники.

Ћ≥тература.

¬ласенко Ћ.ј. ‘ахова украњнська мова. Ќавч. пос≥бник.-   2008р.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 603 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2245 - | 2001 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.