Господарюючі суб’єкти в процесі здійснення виробничо-фінансової діяльності, крім банківського кредиту, можуть користуватися й іншими видами кредиту: комерційним, лізинговим, іпотечним, консорціум ним та ін.
Комерційний кредит – це кредит, виданий у товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Основне призначення комерційного кредиту – прискорення реалізації товарів, одержання відповідної суми прибутку.
Матеріальним вираженням комерційного кредиту є вексель, що відображає фінансові зобов’язання покупця (позичальника) перед продавцем (кредитором) щодо відстрочки сплати вартості відпущених товарів, послуг.
Основні відмінності комерційного кредиту від банківського полягають у такому:
1.При комерційному кредитуванні в ролі кредитора виступають не банки й не їх спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а юридичні особи, які займаються виробничою або торгово-постачальницькою діяльністю.
2.Комерційний кредит надається тільки в товарній формі.
3.Середня вартість цього кредиту завжди нижче, ніж середня ставка банківського відсотка.
4.Плата за комерційний кредит включається до ціни товару, послуг.
5.Сума й строки цього кредиту обумовлені векселем. Під час строку, на який відстрочено оплату товару, послуг за допомоги оформлення векселя, тобто наданого комерційного кредиту, продавець (покупець) не може змінити строки оплати за векселем, можуть бути змінені ціни на товари, послуги, може відбутися банкрутство покупця.
Перевагами комерційного кредитування є: прискорення реалізації товарів; прискорення надання коштів у товарній формі; відносно нескладне оформлення угоди; більш широкі можливості маневрування оборотними активами підприємств; сприяння розвитку як кредитного ринку, так і ринкових відносин взагалі.
Лізинговий кредит – це кредит, наданий у формі розстрочки платежу за майно, взяте в оренду на умовах укладеної угоди.
Лізинг – довгострокова оренда майна на умовах розстрочки плати за нього. У цьому випадку власник майна здає його в оренду лізингодержателю на тривалий строк, протягом якого лізингодержатель оплачує повну вартість цього майна шляхом періодичних платежів.
Лізинговий кредит є формою майнового кредиту, а лізингова операція має кредитний характер. Суб’єктами кредитних відносин у цьому випадку виступають: у ролі кредитора – лізингонадавач, а в ролі позичальника – держатель лізингу.
Об’єктом лізингу може бути будь-яке рухоме й нерухоме майно, що віднесене до основних фондів. Суб’єктами лізингу є: лізингонадавач, держатель лізингу, продавець лізингового майна.
Лізингонадавач – суб’єкт підприємницької діяльності, що передає в користування об’єкти лізингу за договором лізингу. Лізингодержатель – суб’єкт підприємницької діяльності, що одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу.
Економічні відносини, які виникають між юридичними особами при оренді майна, можуть виражатися у вигляді фінансового й оперативного лізингу.
Фінансовий лізинг – це такий вид договору лізингу, відповідно до якого лізингодержатель одержує в платне користування від лізингонадавача об’єкт лізингу на строк, не менший того, за який амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, визначеної на день укладання договору.
Після закінчення строку договору фінансового лізингу об’єкт лізингу, переданий лізингодержателю відповідно до договору, переходить у власність лізингодержателя або викупається ним за залишковою вартістю.
Оперативний лізинг – це такий вид договору лізингу, відповідно до якого лізингодержатель отримує в платне користування від лізингонадавача об’єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90% вартості об’єкта лізингу, визначеної на день укладання договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингонадавачу.
У випадку несплати лізингодержателем лізингових платежів протягом двох чергових строків об’єкт лізингу на вимогу лізингонадавача підлягає поверненню в безперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Після закінчення терміну дії договору об’єкт лізингу може бути викуплений за залишковою вартістю лізингодержателем або повернутий лізингонадавачу в стані, передбаченому в договорі.
