Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“елефонне д≥лове сп≥лкуванн€




¬ основному д≥ловому сп≥лкуванн≥ телефон в≥д≥граЇ суттЇву допом≥жну роль звТ€зку дл€ отриманн€ ≥нформац≥њ, опнратвного реагуванн€ на под≥њ. √оловна перевага над ≥ншими традиц≥йними засобами Ц оперативн≥сть, швидк≥сть, зручн≥сть.

Ќайхарактерн≥ш≥ особливост≥ телефонного д≥алогу Ц

а) момент установленн€ звТ€зку,

б) виклад сут≥ справи,

в) завершальн≥ слова, фрази Ц знак про зак≥нченн€ розмови.

≤нколи доц≥льно попередньо узгодити з абонентом дату й час телефонноњ розмови та њњ тему, щоб в≥н був на м≥сц≥, в≥льний в≥д виконанн€ ≥нших обовТ€зк≥в ≥ завчасно п≥дготувавс€.

ƒо д≥ловоњ телефонноњ розмови сл≥д завчасно готуватис€, а саме:

- укласти ч≥ткий план сп≥лкуванн€ (пор€док питань, €к≥ б ви хот≥ли поставити адресатов≥),

- мати пор€д допом≥жний матер≥ал (дов≥дков≥, цифров≥ дан≥, списки та ≥н..)

- мати на похват≥ чим заф≥ксувати потр≥бну ≥нформац≥ю.

¬ербальне телефонне сп≥лкуванн€ висуваЇ перед сп≥врозмовником низку обовТ€зкових етикетних репл≥к, €кими обм≥нюютьс€ обидв≥ сторони розмови. јдресати п≥сл€ короткого в≥танн€ називаЇ своЇ пр≥звище, ≥мТ€, та ≥мТ€ по батьков≥, посаду й орган≥зац≥ю. €ку в≥н представл€Ї €кщо вз€в не той, хто вам потр≥бен, сл≥д в≥чливо попросити покликати його до телефону.

” раз≥ в≥дсутност≥ потр≥бноњ вам людини в оф≥с≥ взагал≥ ви можете почути У ’то його запитуЇУ назвавши себе, можна попросити Ц

- занотувати ≥нформац≥ю дл€ подальшоњ передач≥,

- попередити потр≥бну вам людину, про час, коли ви знову зателефонуЇте,

- щоб вам зателефонували, назвавши номер телефону та час.

ƒек≥лька загальноприйн€тих правил.

1. —лужбовий телефон дл€ службових справ.

2. √оворити сл≥д ч≥тко, стислой коректно.

3. ”важне слуханн€ виключаЇ пост≥йне перепитуванн€.

4. ѕоздоровленн€, в≥танн€, сп≥вчутт€ сл≥д висловлювати особисто або листом.

5. ” випадку розТЇднанн€, поновлюЇ звТ€зок той, хто телефонував.

6. «ак≥нчуЇ розмову той, хто телефонував.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю.

1. ќхарактеризуйте моральну культуру сп≥лкуванн€.

2. –озкаж≥ть про телефонне д≥лове сп≥лкуванн€.

Ћ≥тература.

1.«убков ћ.√. —учасна д≥лова украњнська мова Ц ’.. “орс≥нг 2003 р.

2. „мут “. . „айка Ћ.√. ≈тика д≥лового сп≥лкуванн€..Ќавч. пос.-  ..¬≥кар, 2002 р.

 

“≈ћј є6 “≈–ћ≤Ќ» “ј “≈–ћ≤ЌќЋќ√≤я, «ј√јЋ№ЌќЌј” ќ¬≤ “≈–ћ≤Ќ».

«авданн€.

1.—класти конспект теми.

2. ƒ≥брати 10-15 терм≥н≥в свого фаху, по€снити хз значенн€.

3. ƒати в≥дпов≥д≥ на питанн€ в к≥нц≥ теми.

ѕлан.

1. “ерм≥ни ≥ терм≥нолог≥€. Ћексика за сферою вживанн€.

2. “ерм≥нолог≥чна та профес≥йна лексика, њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д загальновживаноњ.

3. ‘ункц≥њ та структурно-граматичн≥ особливост≥ терм≥н≥в.

4. ƒжерела,походженн€ та способи творенн€ терм≥нолог≥чноњ лексики.

Ќаукв≥ пон€тт€ визначаютьс€ спец≥альними словами Ц терм≥нами, €к≥ складають основу науковоњ мови. “ерм≥н Ц це слово або усталене словосполученн€, що ч≥тко й однозначно позначаЇ наукове чи спец≥альне пон€тт€. “ерм≥н не називаЇ пон€тт€, €к звичайне слово, а навпаки, пон€тт€ приписуЇтьс€ терм≥ну, додаЇтьс€ до нього. ” ц≥й р≥зниц≥ вбачаЇтьс€ в≥дома конвенц≥йн≥сть терм≥на, €ка пол€гаЇ в тому, що вчен≥ чи фах≥вц≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ домовл€ютьс€, що розум≥ти, €ке пон€тт€ вкладати в той або ≥нший терм≥н. ќтже, конкретний зм≥ст пон€тт€, визначеного терм≥ном, буде зрозум≥лим лише завд€ки його деф≥н≥ц≥њ Ц лакон≥чному, лог≥чному визначенню, €ке зазаначаЇ суттЇв≥ ознаки предмета або значенн€ пон€тт€, тобто його зм≥ст ≥ меж≥.”с≥ терм≥ни мають низку характерних ознак, до €ких належать:

- системн≥сть терм≥на (зв€зок з ≥ншими терм≥нами даноњ предметноњ сфери);

- на€вн≥сть деф≥н≥ц≥њ (визначенн€) в б≥льшост≥ терм≥н≥в;

- моносем≥чн≥сть (однозначн≥сть) терм≥на в межах одн≥Їњ предметноњ галуз≥, одн≥Їњ науковоњ дисципл≥ни або сфери профес≥йноњ д≥€льност≥;

- стил≥стична нейтральн≥сть;

- в≥дсутн≥сть експрес≥њ, образност≥, субЇктивно-оц≥нних в≥дт≥нк≥в.

“ерм≥ни под≥л€ютьс€ на загальновживан≥ (авангард, ≥де€, г≥потеза, формула) та вузькоспец≥альн≥, вживан≥ в певн≥й галуз≥ науки.

Ќа в≥дм≥ну в≥д загальнол≥тературноњ, мова профес≥йного сп≥лкуванн€вимагаЇ однозначност≥ тлумаченн€ основних ключових пон€ть, заф≥ксованих у терм≥нах. ƒл€ будь-€коњ сфери д≥€льност≥ це дуже важливо, оск≥льки неточне вжванн€ того чи ≥ншого слова може иати небажан≥ насл≥дки. ÷ього можна легко уникнути, €кщо вживати терм≥ни лише в т≥й форм≥ та значенн≥, €к≥ заф≥ксован≥ в словниках останн≥х видань.

“ерм≥нолог≥€ Ц це така п≥дмножина терм≥н≥в, €ка в≥дображаЇ пон€тт€, що утворилис€ й функц≥онують у кожн≥й галуз≥ стих≥йно.ѕрофес≥онал≥зми вживають на позначенн€ спец≥альних пон€ть лише у сфер≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ профес≥њ, ремесло, промислу, вони не завжди в≥дпов≥дають нормам л≥тературноњ мови. ѕрофес≥онал≥зми виступають €к неоф≥ц≥йн≥ (а отже, експресивно забарвлен≥) синон≥ми до терм≥н≥в. ѕрофес≥онал≥зми не мають ч≥ткого наукового визначенн€ й не становл€ть ц≥л≥сноњ системи.

 

–озгл€ньмо дек≥лька визначень терм≥на, що ≥снують у терм≥нознавств≥. ƒе€к≥ досл≥дники вважають, терм≥н Ц це ≥менник або ≥менникове словосполученн€, що позначаЇ профес≥йне пон€тт€ й призначене дл€ задоволенн€ специф≥чних потреб сп≥лкуванн€ у сфер≥ певноњ профес≥њ. ¬≥домий терм≥нолог ¬.ћ.Ћейчик сформулював визначенн€ терм≥на €к лексичноњ одиниц≥ певноњ мови дл€ спец≥альних потреб, що позначаЇ сп≥льне(конкретне або абстрактне) пон€тт€ науковоњ теор≥њ певноњ галуз≥ знанн€ або д≥€льност≥. ” цьому визначенн≥ п≥дкреслюЇтьс€, що терм≥н Ц це виключно лексика мови дл€ спец≥альних потреб.

—учасна мова науки й техн≥ки висуваЇ до терм≥н≥в певн≥ вимоги.

1. —истемн≥сть.

—истемн≥сть Ї одн≥Їю з найважлив≥ших умов ≥снуванн€ терм≥на. —лово €к терм≥н ≥снуЇ лише у певн≥й систем≥ пон€ть. Ќалежн≥сть терм≥на до певноњ системи, тобто до певного терм≥нопол€, Ї його суттЇвою ознакою, що в≥др≥зн€Ї терм≥н в≥д звичайного слова.

2. ќднозначн≥сть.

“ерм≥н маЇ називати т≥льки одне наукове або техн≥чне пон€тт€, а пон€ттю маЇ в≥дпов≥дати т≥льки один терм≥н. ” своЇму терм≥нопол≥ терм≥н Ї однозначним. Ќаприклад терм≥н Фкор≥нь У у математичному маЇ одне значенн€, у б≥олог≥чному маЇ ≥нше значенн€, у граматичному Ц третЇ значенн€.

3. ћотивован≥сть.

÷е така мовна форма терм≥на. €ка допомагаЇ зрозум≥ти пон€тт€, €ке в≥н позначаЇ, без звертанн€ до тлумачного словника.÷€ вимога не в≥д≥граЇ головну роль. проте вона спри€Ї кращому усв≥домленню та запамТ€товуванню терм≥на.

4. “очн≥сть.

“ерм≥ни мають бути точними.

«а формальною структурою терм≥ни розпод≥л€ють на так≥ групи.

1. “ерм≥ни Ц коренев≥ слова.

 ор≥нна лексика. тобто власне украњнськ≥ слова Ц н≥с. вал.

«апозичена лексика Ц теза, атом.

2. “ерм≥ни - пох≥дн≥ слова.

 ор≥нна лексика.

“ерм≥ни. утворен≥ за допомогою преф≥ксац≥њ.

Ќагр≥в.

“ерм≥ни, утворен≥ за допомогою суф≥ксац≥њ.

круч≈ЌЌя.

“ерм≥ни, утворен≥ за допомогою суф≥ксально Ц преф≥ксального способу.

ѕ≈–≈обладнјЌЌя.

«апозичена лексика.

“ерм≥ни. утворен≥ за допомогою преф≥ксац≥њ, суф≥ксац≥њ, суф≥ксально Ц преф≥ксального способу.

анотј÷≤я, рад≥ј÷≤я.

3. “ерм≥ни Ц складн≥ слова.

јвтоб≥ограф≥€, геоморфолог≥€, антит≥ло, самонагр≥в.

4. “ерм≥ни Ц словосполученн€.

јмпл≥туда коливанн€, центр ваги перер≥зу.

5. “ерм≥ни Ц абрев≥атури.

а) ≥н≥ц≥альн≥ Ц ѕ - персональний компТютер,

б) складовими Ц Ќацбанк, тех≥нформ,

в) м≥шаними Ц ”¬„-терап≥€.

6. “ерм≥ни Ц символо-слова.

÷е сполученн€ сл≥в з л≥терами та цифрами.

¬≥там≥н ј, у-частка.

7. “ерм≥ни Ц моделе-слова.

” таких терм≥нах форма першоњ л≥тери в≥дбиваЇ форму обТЇкта.

√- под≥бне сполученн€, ”- клапан.

Ќаукова терм≥нолог≥€ маЇ досить високу здатн≥сть сприймати ≥ншомовн≥ запозиченн€. –азом ≥з запозиченн€м слова часто в≥дбуваЇтьс€ ≥ запозиченн€ його значенн€. ѕ≥д час запозиченн€ нових терм≥н≥в з мови джерела завжди постаЇ питанн€ Ц €к передати новий терм≥н р≥дною мовою. ™ два шл€хи.

1. ѕросто запозичити його та-

а) переписати за правилами орфограф≥њ р≥дноњ мови,

б) зберегти його ориг≥нальне написанн€,

2. ѕерекласти цей терм≥н р≥дною мовою.

а) буквально,

в) описово.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю.

1. ѕо€сн≥ть в≥дм≥нн≥сть терм≥нолог≥чноњ лексики в≥д загаьновживаноњ.

2. –озкаж≥ть про функц≥њ та структурно- граматичн≥ особливост≥ сл≥в-терм≥н≥в.

3. –озкаж≥ть про джерела походженн€ та способи творенн€ терм≥нолог≥чноњ лексики..

 

Ћ≥тература.

1. ¬ласенко Ћ.ј. ‘ахова украњнська мова. Ќавч. пос. Ц  .. 2008р.

2. «убков ћ.√. —учасна д≥лова украњнська мова Ц ’.: “орс≥нг, 2003р.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1891 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2306 - | 2014 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.