Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема є 7 —пец≥альна терм≥нолог≥€ та профес≥онал≥зми




«авданн€.

1.—класти конспект теми.

2.—класти висловлюванн€ про значенн€ вашоњ спец≥альност≥, вживаючи спец≥альну терм≥нолог≥ю та профес≥онал≥зми.

3. ƒати в≥дпов≥д≥ на запитанн€ в к≥нц≥ теми.

ѕлан.

1. “ерм≥ни. ѕравила вживанн€ терм≥н≥в.

2. ѕрофес≥онал≥зми. “воренн€ профес≥онал≥зм≥в.

3. ѕравила правопису сл≥в- терм≥н≥в.

≤снуЇ група вузьковживаних сл≥в Ц терм≥ни. “ерм≥нами послуговуютьс€ науковий та оф≥ц≥йно-д≥ловий стил≥.“ерм≥ни Ц це не лише найменуванн€ предмета,€вища чи пон€тт€, а й њх точне визначенн€. ÷≥ значенн€ ф≥ксуютьдержавн≥ стандарти, спец≥альн≥ словники, дов≥дники.  ожна вузька галузь маЇ своњ терм≥ни. –ибництво Ц аквакультура, ањр, акведук, акор≥€,веслоноси, верховина,мул, ≥зозими, земноводн≥, заморн≥ озера, зм≥Їголов, гуан≥н, дез≥ваз≥€.

Ѕдж≥льництво Ц медоносн≥ бджоли, блекота чорна, нозематоз, акарап≥доз, вароатоз, падевий токсикоз, оса, шершень, кв≥тковий мед, пилок, падевий мед, в≥ск, вощина, пропол≥с.

—лова або звороти, властив≥ мовленню людей певноњ профес≥њ, називають профес≥йними. ѕрофес≥йн≥ слова абопрофес≥онал≥зми Ц це назви пон€ть певноњ галуз≥ виробництва, роду зан€ть... «а межами певного профес≥йного середовища ц≥ слова не завжди зрозум≥л≥ або не становл€ть ≥нтересу. значна частина профес≥онал≥зм≥в Ц неоф≥ц≥йн≥ розмовн≥ зам≥нники терм≥н≥в.

“воренн€ профес≥онал≥зм≥в.

- вживанн€ слова загальнонародноњ мови у специф≥чному значенн≥;

- шл€хом ус≥ченн€ основ: рибн.-рибництво, аквак. Ц аквакультура, г≥дроб. Ц г≥дроб≥олог≥€. Ѕдж. Ц бдж≥льництво, нукл. - нуклеус, вул.- вулик.

- через зм≥ни в наголошенн≥ сл≥в;

- шл€хом зм≥ни де€ких граматичних закон≥в л≥тературноњ мови.ѕрофес≥йн≥й мов≥ властиве вживанн€ абстрактних та речовинних назв у множин≥. ¬ ≥нших випадках так≥ ≥менники мають лише форму однини. ћеди, запиленн€, пилки. ¬акцини, дюкери, с≥тки.

ѕравопис сл≥в Ц терм≥н≥в.

1. “ерм≥ни Ц складн≥ слова пишутьс€ разом. ¬одообм≥н, водорозд≥л, водосховище, геотермальний, гетерозиготн≥сть. ћедогонка, воскотопка. бджолос≥мњ. —амонагр≥в, антит≥ло, автоколиванн€.

2. “ерм≥ни Ц абрев≥атури.

ј“— Ц автоматична телефонна станц≥€, ѕ  Ц персональний компТютер. ƒЌ , »јѕ рак≥в, ”«Ѕ Ц умови зим≥вл≥ бдж≥л.

3. —кладноскорочен≥ назви.

“ех≥нформ, нацбанк, держустанова Ц пишутьс€ разом.

4. ћ≥шан≥ терм≥ни.

ћ√ƒ Ц генератор, ”¬„ _ терап≥€, ƒ Ц тригери.

5. “ерм≥ни Ц символослова Ц це сполученн€ сл≥в з л≥терами та цирами.

¬≥там≥н ј, ≥ Ц область, —ќ2 Ц лазер.

6. “ерм≥ни моделе Ц слова.

” таких терм≥нах орма першоњ л≥тери в≥дбиваЇ форму обТЇкта.

S Ц под≥бн≥ нат€жн≥ пристроњ;

V Ц клапан;

√ Ц под≥бне сполученн€.

ѕ≥д мовними кл≥ше розум≥ютьс€ мовн≥ одиниц≥, €ким властив≥ пост≥йний склад компонент≥в, звичн≥сть звучанн€. ƒо мовних кл≥ше належать конструкц≥њ, побудован≥ за в≥дпов≥дними модел€мисловосполучень, зр≥дка речень, €к≥ функц≥онують переважно в ≥нформац≥йних жанрах засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ й часто в≥дтворюютьс€ в мов≥. ¬они виконують роль стандарту, забезпечують найповн≥шу ≥нформац≥ю та економл€ть мовленн€. ÷е в основному стал≥ словосполученн€. “ак≥ мовн≥ звороти внасл≥док крайньоњ необх≥дност≥ та њхньоњ важливост≥ дл€ комун≥кац≥њ починають вживатис€ у функц≥њ готових формул. Ќапр. —фера обслуговуванн€, ринков≥ реформи, факти-неспростовна р≥ч, одержувати ≥нформац≥ю, користуватис€ великим попитом.

2. ‘разеолог≥€.

≤нколи у виступах влучно вжитий фразеолог≥зм може пожвавити сп≥лкуванн€ з аудитор≥Їю.

ƒжерела украњнськоњ фразеолог≥њ.

1ѕовс€кденне житт€ Ц з одного т≥ста, зуб на зуб не попадаЇ.

ѕереносне вживанн€ профес≥йних вираз≥в Ц зн€ти стружку, зсув за фазою, на два фронти.

’удожн€ л≥тература, антична м≥фолог≥€, вислови в≥домихлюдей Ц бути чи не бути, прокрустове ложе, караюсь, мучусь, але не каюсь.

Ќародна творч≥сть Ц житт€ прожити Ц не поле перейти, що пос≥Їш Ц те й пожнеш.

¬одою не розлити Ц жити у злагод≥.

 урча пухнасте Ц бути нещирим.

 ривити душею Ц бути нещирим.

јбсолютний нуль Ц н≥кчемний, непотр≥бний.

јж горить п≥д руками Ц швидко щось робить.

јн≥ приступу Ц про когось, до кого важко знайти п≥дх≥д.

Ѕачити далеко Ц бути далекогл€дним.

Ѕез вогника Ц неенерг≥йно.

Ѕрати голими руками Ц про нескладну, посильну справу.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю.

1. ќхарактеризуйте написанн€ сл≥в Ц терм≥н≥в.

2.ѕо€сн≥ть правила вживанн€ терм≥н≥в.

3. ќхарактеризуйте профес≥онал≥зми. як утворюютьс€ профес≥онал≥зми.

4. –озкаж≥ть про фразеолог≥зми, кл≥ше, джерела походженн€ фразеолог≥зм≥в.

Ћ≥тература.

1. Ѕотвина Ќ. ƒ≥лова украњнська мова Ќавч.пос. Ц  .: јрт≈ , 2001–.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1423 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2224 - | 2169 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.