Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘актори, що визначають рекламну д≥€льн≥сть




ѕриступаючи до плануванн€ рекламноњ д≥€льност≥, необх≥дно враховувати безл≥ч фактор≥в €к суб'Їктивного, так ≥ об'Їктивного характеру.

ѕерший фактор - демограф≥чний. ‘ах≥вц≥ з маркетингу повинн≥ з≥брати ≥нформац≥ю про потенц≥йних споживач≥в, а саме: м≥сце проживанн€, осв≥тн≥ р≥вн≥, в≥кову характеристику, структуру родини, р≥вень доход≥в, соц≥альний стан. ÷е по€снюЇтьс€ тим, що ухваленн€ р≥шенн€ про покупку значною м≥рою визначаЇтьс€ соц≥альною належн≥стю, р≥внем житт€, сусп≥льним статусом потенц≥йного покупц€.

ƒругий фактор - економ≥чний. ѕ≥д час розробленн€ плану рекламуванн€ необх≥дно враховувати економ≥чне становище потенц≥йних покупц≥в, але це не зводитьс€ т≥льки до встановленн€ р≥вн€ на€вного доходу. Ћюди з р≥зним р≥внем осв≥ти, соц≥альною належн≥стю по-р≥зному розпор€джаютьс€ однаковими сумами грошей. ƒл€ певних верств населенн€ характерна модель ощадливого та переважно Ђбазовогої споживанн€.

≤снують й ≥нш≥ розходженн€. Ќаприклад, у родинах, де батьки мають високий осв≥тн≥й р≥вень, спостер≥гаЇтьс€ тенденц≥€ забезпечувати його й своњм д≥т€м, а отже, планувати с≥мейний бюджет з урахуванн€м даноњ мети. ј люди з б≥льш низьким осв≥тн≥м р≥внем можуть не так високо оц≥нювати необх≥дн≥сть осв≥ти й в≥ддавати перевагу витрачати кошти на придбанн€ споживчих товар≥в.

‘ах≥вець ≥з маркетингу не завжди може точно визначити мотивац≥ю покупц€, тут може допомогти т≥льки досв≥д, набути у практичн≥й д≥€льност≥ на ринку. ќднак Ї загальне правило, €ке необх≥дно враховувати: люди повинн≥ мати грош≥, т≥льки тод≥ њх можна розгл€дати €к перспективних покупц≥в.

«начно впливаЇ на складанн€ програми рекламуванн€ ≥ загальна економ≥чна ситуац≥€ в крањн≥. ≈коном≥ка, €к в≥домо, маЇ тенденц≥ю до цикл≥чного розвитку. ÷е означаЇ, що в певний момент часу Ї в на€вност≥ високий р≥вень зайн€тост≥, а пот≥м цикл зм≥нюЇтьс€ через р≥зн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ причини, ≥ тод≥ може зростати безроб≥тт€.

як правило, у пер≥од депрес≥њ споживач≥ прагнуть про€вл€ти обережн≥сть й ощадлив≥сть, вт≥люючи своњм поводженн€м консервативну модель закуп≥вель. Ќав≥ть €кщо вони мають роботу, вони сумн≥ваютьс€ щодо стаб≥льност≥ свого становища й прагнуть в≥дкласти покупки дорогих товар≥в та товар≥в неповс€кденного попиту на б≥льш спри€тливий пер≥од.

“аким чином, при складанн≥ плану маркетингу повинна бути передбачена консультац≥€ з фах≥вцем, що зможе дати економ≥чний прогноз на майбутн≥й пер≥од. ƒл€ невеликоњ компан≥њ це досить дорога, але проте досить бажана процедура.

“рет≥й фактор - технолог≥чний. ƒуже важливо оц≥нювати стан технолог≥чного розвитку компан≥њ в пор≥вн€нн≥ ≥з загальним р≥внем у дан≥й галуз≥. “ому що, технолог≥€ зм≥нюЇтьс€ наст≥льки часто й часом кардинально, що компан≥€ може легко в≥дстати в≥д загального р≥вн€. «астар≥л≥ продукти вкрай важко продавати, особливо це стосуЇтьс€ високих технолог≥й, оск≥льки за на€вност≥ системи ≥нформац≥йного забезпеченн€ покупець завжди в курс≥ останн≥х новинок на ринку. “ому в маркетингов≥й д≥€льност≥ необх≥дно враховувати, €ка технолог≥€ використаЇтьс€ компан≥Їю (п≥дприЇмством) при виробництв≥ продукту.

„етвертий фактор - еколог≥чний. ќстанн≥ми роками орган≥зувалис€ р≥зн≥ групи актив≥ст≥в, що зосередили свою увагу на р≥зних аспектах охорони навколишнього середовища. Ѕудь-€ке п≥дприЇмство, що належить до х≥м≥чноњ або важкоњ промисловост≥, повинно враховувати ≥нтереси сусп≥льства щодо охорони навколишнього середовища.

ƒо функц≥й в≥дд≥лу маркетингу можна в≥днести також налагодженн€ контакт≥в компан≥њ, п≥дприЇмства ≥з громадськ≥стю, в тому числ≥ ≥ з питаннь охорони навколишнього середовища. ƒосить важко визначити повну стратег≥ю в сфер≥ охорони навколишнього середовища та еколог≥чност≥ виробництва й самоњ продукц≥њ, але необх≥дно бути готовим до будь-€ких критичних зауважень на адресу компан≥њ й передбачити в≥дпов≥дн≥ заходи.

ѕ'€тий фактор - соц≥окультурний.  ожному сусп≥льству властива своЇ соц≥окультурне середовище, сво€ система моральних й етичних норм, тому при рекламуванн≥ товару треба стежити за тим, щоб не порушити ц≥ норми. Ќаприклад, манера поданн€ рекламного пов≥домленн€ може бути трохи агресивною дл€ слухач≥в, але ж завданн€ пол€гаЇ в т≥м, щоб завоювати њхню прихильн≥сть. «ловживанн€ сексуальними мотивами й ≥ншими проблемними аспектами житт€ сусп≥льства може бути недобре сприйн€то аудитор≥Їю.

 р≥м того, ≥снують ≥нш≥ тонкощ≥, що стосуютьс€ аспект≥в соц≥альноњ морал≥, рел≥г≥њ, етн≥чного кор≥нн€ €коњ-небудь групи населенн€, €к≥ можуть бути мимовол≥ зачеплен≥ при рекламуванн≥. ѕод≥бн≥ проблеми дуже часто виникають перед компан≥Їю, що експортуЇ св≥й товар у крањни јз≥њ, Ѕлизького —ходу й т.д. “акож можна навести приклад соц≥окультурного непорозум≥нн€ р≥зних народ≥в: так на щор≥чному м≥жнародному фестивал≥ реклами у  аннах ном≥нуютьс€ рекламн≥ продукти, €к≥ не завжди визнаютьс€ нашими сп≥вв≥тчизниками, а ≥нод≥ ми нав≥ть не розум≥Їмо њх переваги в≥дносно ≥нших наведених рекламних матер≥ал≥в.

як ≥ в≥дносно попереднього фактора, у цьому випадку не ≥снуЇ загального правила, €ке б могло допомогти уникнути проблем, що виникають внасл≥док на€вних у сусп≥льств≥ соц≥окультурних ≥ рел≥г≥йних розходжень, але необх≥дно завжди у€вл€ти соб≥, €к вийти з положенн€ з по€вою под≥бних проблем.

 

2.1.2 —утн≥сть ≥ ц≥л≥ плануванн€

” найб≥льш широкому значенн≥ п≥д плануванн€м розум≥ють управл≥нський процес визначенн€ ц≥лей ≥ шл€х≥в њх дос€гненн€. ‘ормуванн€ системи плануванн€ даЇ можлив≥сть ф≥рм≥ ефективно вир≥шувати њњ найважлив≥ш≥ проблеми, реал≥зувати свою ≥ндив≥дуальн≥сть €к перед сп≥вроб≥тниками, так ≥ перед споживачами, партнерами, постачальниками ≥ т.п. ѕлани робл€ть ф≥рму б≥льше п≥дготовленою до раптових зм≥н, дозвол€ють заздалег≥дь визначити програму д≥й внасл≥док можливих небезпек ≥ ризик≥в.

ѕостановка ц≥лей визначаЇ перспективу ф≥рми й дозвол€Ї одержати критер≥њ дл€ оц≥нки њњ д≥€льност≥. ƒос€гненн€ поставлених ц≥лей поЇднуЇ вс≥х сп≥вроб≥тник≥в ≥ п≥дрозд≥ли ф≥рми, координуЇ њх д≥€льн≥сть.

ћаркетингов≥ плани Ї складовою частиною загальноњ системи плануванн€ д≥€льност≥ ф≥рми, рекламн≥ плани - одним з елемент≥в системи маркетингового плануванн€. ƒаний п≥дх≥д даЇ можлив≥сть проводити рекламну д≥€льн≥сть ф≥рми на б≥льш €к≥сному високому р≥вн≥. Ќа€вн≥сть маркетингового плану дозвол€Ї одержати р€д важливих переваг, у тому числ≥:

- зд≥йсненн€ системи заход≥в щодо комплексного анал≥зу, оц≥нки й контролю вс≥Їњ роботи ф≥рми, а також њњ рекламноњ д≥€льност≥;

- ч≥тке визначенн€ м≥сц€ реклами в комплекс≥ маркетингу в т≥сному взаЇмозвТ€зку з товарною, збутовою й ц≥новою стратег≥Їю;

- концентруванн€ ресурс≥в реклами на найважлив≥ших напр€мках њх використанн€; визначенн€ перспектив реклами на довгостроков≥ терм≥ни;

- створенн€ передумов дл€ б≥льш ч≥ткого й р≥зноб≥чного контролю рекламноњ д≥€льност≥ та б≥льш ефективного розпод≥лу кошт≥в рекламного бюджету.

ƒл€ проведенн€ ефективноњ рекламноњ кампан≥њ рекламному агентству необх≥дно одержати вичерпну ≥нформац≥ю про продукт, €кий рекламуЇтьс€, та заходи, що плануютьс€ з реал≥зац≥њ цього продукту:

- мету збуту, планову частку збуту, форми й методи збуту;

- м≥стк≥сть ринку, власну частку ринку, що вже дос€гнута;

- д≥ючих конкурент≥в, њх ринкову частку, форми й методи збуту конкурент≥в;

- товари й послуги дл€ збуту;

- власн≥ ц≥ни на товари та послуги;

- ц≥ни конкурент≥в;

- потенц≥йних споживач≥в й мотив≥в покупок;

- засоби реклами, що вже застосовувалис€ ф≥рмою;

- засоби реклами конкурент≥в;

- розм≥ри витрат на рекламу ф≥рми й пор≥вн€нн€ њх з витратами конкурент≥в;

- мету реклами.

ѕроцес плануванн€ починаЇтьс€ з повного анал≥зу ситуац≥њ, а також розробленн€ в≥дпов≥дно до перспективних завдань й ц≥лей ф≥рми стратег≥њ просуванн€ своЇњ продукц≥њ на ринок, њњ конкурентоспроможност≥.

—тратег≥€ маркетингу маЇ в≥дношенн€ до способу формуванн€ ринкового комплексу (продукт, ц≥на, м≥сце й просуванн€). ћета маркетингу пол€гаЇ в т≥м, щоб визначити, чого хоче дос€гти ф≥рма, тод≥ €к стратег≥€ маркетингу вказуЇ, €к вона збираЇтьс€ дос€гати ц≥лей. “аким чином, рекламна мета св≥дчить, чого потр≥бно дос€гти в≥дносно по≥нформованост≥ й думки споживача про товар, а рекламна стратег≥€ визначаЇ шл€х дос€гненн€ ц≥Їњ мети.

ќбрана рекламна стратег≥€ маЇ величезний вплив на обс€г реклами, творчу ≥дею реклами, вид засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, що плануютьс€ використовувати.

–екламна стратег≥€ визначаЇтьс€ р€дом елемент≥в, €к≥ включають:

1) ц≥льову аудитор≥ю;

2) концепц≥ю товару;

3) рекламн≥ засоби поширенн€ ≥нформац≥њ;

4) рекламне зверненн€.

÷≥льова аудитор≥€ - це к≥льк≥сть людей, €ких можна охопити певними засобами реклами й певним зверненн€м. ÷≥льова аудитор≥€ може р≥вн€тис€ ц≥льовому ринку, але часто до нењ вход€ть люди, €ких не в≥днос€ть до можливих споживач≥в. ÷≥льов≥ аудитор≥њ описуютьс€ з погл€ду њх демограф≥чних категор≥й. “ому що ц≥ категор≥њ часто перетинаютьс€, процес опису аудитор≥њ - це також процес звуженн€ ц≥льовоњ аудитор≥њ. ѕри зб≥льшенн≥ к≥лькост≥ характеристик ц≥льовоњ аудитор≥њ њњ розм≥р зменшуЇтьс€. ¬изначаючи ц≥льову аудитор≥ю, важливо враховувати не т≥льки тих, хто стане к≥нцевим користувачем, але й тих, хто приймаЇ р≥шенн€ або впливаЇ на ухваленн€ такого р≥шенн€.

ѕри складанн≥ плану реклами необх≥дно розробити ч≥тку концепц≥ю товару.  онцепц≥€ продукту Ц це сукупн≥сть корисних €костей, €к≥ представлен≥ у товар≥ з погл€ду споживача. ≤ншими словами, концепц≥€ продукту - це визначенн€ тих €костей товару або послуг, €к≥ стануть предметом рекламного пов≥домленн€ (зверненн€), щоб пот≥м сформулювати мету реклами щодо даного товару або послуги. ≤ тут особлива увага прид≥л€Їтьс€ дизайну, упакуванню, п≥сл€продажному обслуговуванню, а також на рекламу за допомогою ф≥рмового стилю, що допомагаЇ ≥дентиф≥кувати вир≥б ф≥рми й вказуЇ на зв'€зок з нею, а також вид≥л€Ї продукт ф≥рми ≥з загальноњ маси аналог≥чних товар≥в њњ конкурент≥в.

 ожне з рекламних засоб≥в поширенн€ ≥нформац≥њ - газети, журнали, рад≥о, телебаченн€, пошта, рекламн≥ щити, оголошенн€ на вулиц€х та ≥н. - мають властив≥ т≥льки њм можливост≥ й характеристики стосовно певних ц≥льових аудитор≥й. –екламодавець ≥ рекламне агентство повинн≥ планувати виб≥р засоб≥в ≥нформац≥њ дл€ дос€гненн€ бажаного результату найб≥льш ефективним способом.

–екламне зверненн€ Ї важливим елементом рекламноњ д≥€льност≥ та њњ плануванн€. —аме воно покликано ≥нформувати потенц≥йних покупц≥в про властивост≥ товар≥в або послуг, про характер д≥€льност≥ ф≥рми. ѕ≥сл€ обговоренн€ й ухваленн€ р≥шенн€ про форму й зм≥ст рекламного зверненн€ воно проходить стад≥њ виконанн€ й оц≥нюванн€. ѕравильно складене зверненн€ дос€гаЇ ц≥лей, €к≥ поставлен≥ перед реклам≥стами. ÷≥л≥ рекламного зверненн€ повинн≥ бути €к можна б≥льш конкретними. Ќеобх≥дно точно визначити й сформулювати ц≥л≥, €кими можуть бути:

- п≥двищенн€ р≥вн€ п≥знаванн€ товарноњ марки;

- п≥двищенн€ обс€гу продаж≥в за рахунок ≥нформац≥њ про можливост≥ нового застосуванн€ товару або послуги;

- залученн€ нових споживач≥в, що ран≥ше надавали перевагу ≥ншим маркам товар≥в або видам послуг.

 ер≥вництво ф≥рми або п≥дприЇмства повинне забезпечити ретельне плануванн€ взаЇмозалежних елемент≥в комплексу рекламноњ д≥€льност≥ дл€ одержанн€ максимального ефекту. ѕравильно спланована й добре орган≥зована реклама може вплинути на ефективн≥сть функц≥онуванн€ п≥дприЇмства.

ѕлан маркетингу дозвол€Ї зд≥йснювати анал≥з, критику, оптим≥зац≥ю вс≥Їњ д≥€льност≥ компан≥њ, включаючи попередн≥ програми маркетингу й реклами. ¬≥н визначаЇ напр€м творчого розробленн€ реклами, дозвол€Ї пол≥пшувати виконанн€, контроль ≥ посл≥довн≥сть рекламних програм, а також забезпечуЇ оптимальне розм≥щенн€ кошт≥в, що були вид≥лен≥ на рекламу.

Ќа баз≥ маркетингового плану розробл€Їтьс€ план рекламноњ д≥€льност≥ ф≥рми або п≥дприЇмства. ÷е може бути план одноразового рекламного заходу або значноњ за охопленн€м й строком проведенн€ рекламноњ кампан≥њ, але без нього ф≥рми ризикують витратити час ≥ грош≥, а також творч≥ ≥дењ й задуми безрезультатн≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 537 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2086 - | 1834 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.