Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновные радиационные величины и их единицы




‘изическа€ величина ≈диница, ее наименование, обозначение (междунар., русское) —оотношение между единицами
внесистемна€ —»
јктивность нуклида в р/а источнике  юри (Ci,  и) Ѕеккерель (Bq, Ѕк) 1 Ѕк = 2,7´10-11  и 1  и = 3,7´1010 Ѕк
Ёкспозиционна€ доза излучени€ –ентген (R, –)  улон на кг (C/kg,  л/кг) 1  /кг = 3876 – 1 –=2,58´104  л/кг
ћощность экспозиционной дозы –ентген в се-кунду (R/s, –/с) јмпер на кг (A/Kg, ј/кг) 1 ј/кг = 3876 –/с 1 –/с =2,58´10-4 ј/кг
ѕоглощенна€ доза излучени€ –ад (rad, рад) √рей (Gy, √р) 1 √р = 100 рад 1 рад = 0,01 √р
ћощность поглощенной дозы –ад в секунду (rad/s, рад/с) √рей в секунду (Gy/s, √р/с) 1 √р/с = 100 рад/с 1 рад/с = 0,01 √р/с
»нтегральна€ доза излучени€ рад×грамм (rad×g, рад×г) ƒжоуль (J, ƒж)* 1 ƒж = 105 рад×г 1 рад×г = 10-5 ƒж
Ёквивалентна€ доза излучени€ Ѕэр (rem, бэр) «иверт (Sv, «в) 1 «в = 100 бэр 1 бэр = 0,01 «в
ћощность эквивалентной дозы Ѕэр в секунду (rem/s, бэр/с) «иверт в секун-ду (Sv/s, «в/с) 1 «в/с = 100 бэр/с 1 бэр/с = 0,01 «в/с

* ѕоскольку 1 √р, по определению, есть 1 ƒжоуль на килограмм, единица —» интегральной дозы грей×килограмм преобразуетс€ в ƒжоуль

(1 √р×кг = 1 (ƒж/кг)×кг = 1 ƒж).

 

ƒозиметр≥€ ≥он≥зуючих випром≥нювань. ќдиниц≥ рад≥оактивност≥ та дози опром≥ненн€

ќбов'€зковою умовою дотриманн€ правил рад≥ац≥йноњ безпеки Ї реЇстрац≥€ ≥ точний к≥льк≥сний обл≥к величин, що характеризують взаЇмод≥ю ≥он≥зуючих випром≥нювань з речовиною, в тому числ≥ ≥ б≥олог≥чною.

 

ƒозиметр≥€ - це визначенн€ к≥лькост≥ та €кост≥ ≥он≥зуючих випром≥нювань. «а допомогою дозиметр≥њ вир≥шують два принципов≥ питанн€:

1. ѕошук джерела випром≥нюванн€, визначенн€ його виду, к≥лькост≥ та енерг≥њ.

2. ¬изначенн€ ступеню впливу випром≥нюванн€ на об'Їкт, що опром≥нюЇтьс€.

ќдиниц€ рад≥оактивност≥ в —≤ - Ѕк = 1 розпад в 1 секунду.

Ќесистемна одиниц€ -  и = 3.7 х 1010 розпад≥в в 1 секунду (що в≥дпов≥даЇ к≥лькост≥ розпад≥в в 1г Ra).

 

ƒл€ вим≥рюванн€ дози ≥ рад≥оактивност≥ використовуютьс€ р≥зн≥ прилади та методи.

–озр≥зн€ють:

а) дозиметри дл€ вим≥р≥в доз, потужност≥ доз у пр€мому струмен≥ ≥ за екраном (розс≥€не випром≥нюванн€);

б) рад≥ометри Ч дл€ визначенн€ сумарноњ активност≥ препарат≥в ≥ питомоњ активност≥ натурних об'Їкт≥в зовн≥шнього середовища, вим≥рюванн€ р≥вн≥в рад≥оактивного забрудненн€ поверхонь;

в) спектрометри - прилади дл€ визначенн€ енергетичного спектру випром≥нюванн€ Ч €к≥сного та к≥льк≥сного рад≥онукл≥дного складу препарат≥в. —пектрометри використовуютьс€ дл€ ≥дентиф≥кац≥њ забрудненн€ об'Їкт≥в зовн≥шнього середовища, к≥льк≥сного визначенн€ активност≥ об'Їкт≥в за рахунок певних рад≥онукл≥д≥в тощо.

“абл. 1.5. “ипи прилад≥в дл€ вим≥рюванн€ дози та рад≥оактивност≥

ƒозиметри –ад≥ометри
1. Ћабораторн≥ 2.  л≥н≥чн≥ 3. ≤ндив≥дуальн≥ 4. ѕошуков≥ 5. ƒ « - дозиметри контролю захисту   1. Ћабораторн≥: 1.1. «вичайн≥ 1.2.  олод€зн≥ 1.3. —¬Ћ - спектрометри випром≥нювань людини 1.4. —¬“Ћ - спектрометри випром≥нювань всього т≥ла людини 2.  л≥н≥чн≥: 2.1. –ад≥ографи одно- та багатоканальн≥ 2.2. —канери 2.3. —цинтил€ц≥йн≥ гамма-камери 2.4. ќ‘≈ “ - однофотонн≥ ем≥с≥йн≥ компТютерн≥ томографи 2.5. ѕ≈“ - позитронн≥ ем≥с≥йн≥ томографи

¬ивченн€ енергетичних спектр≥в р≥зних джерел гамма-випром≥нюванн€ може проводитись за допомогою сцинтил€ц≥йних або нап≥впров≥дникових детектор≥в. ” сцинтил€ц≥йних детекторах при взаЇмод≥њ гамма-квант≥в з матер≥алами сцинтил€тора утворюютьс€ св≥тлов≥ спалахи, величина €ких пропорц≥йна енерг≥њ гамма-квант≥в. «а допомогою фотопомножувача вони перетворюютьс€ у в≥дпов≥дн≥ електричн≥ ≥мпульси. јмпл≥туди вих≥дних ≥мпульс≥в несуть ≥нформац≥ю про енерг≥ю падаючого гамма-випром≥нюванн€.

¬ рад≥олог≥чн≥й практиц≥ використовуЇтьс€ багато прилад≥в, €к≥ дають можлив≥сть визначати к≥льк≥сну ≥ €к≥сну характеристику ≥он≥зуючих випром≥нювань ≥ рад≥оактивних речовин.

“абл. 1.6. ћетоди визначенн€ рад≥оактивност≥ та дози

 

–ад≥оактивност≥ ƒози
1. ≤он≥зац≥йний 2. Ћюм≥несцентний (сцинтил€ц≥йний) 3.  алориметричний 4. ’≥м≥чний 5. ‘отограф≥чний (фотох≥м≥чний) 6. Ѕ≥олог≥чний 7. ћатематичний (розрахунковий) 1. ≤он≥зац≥йний 2. —цинтил€ц≥йний 3. “овстих емульс≥й

 

¬ основ≥ будь-€кого методу реЇстрац≥њ лежить к≥льк≥сна оц≥нка процес≥в, що в≥дбуваютьс€ в опром≥нен≥й речовин≥.

¬≥конце дл€ спостер≥ганн€
ѕершим приладом дл€ реЇстрац≥њ випром≥нювань була камера ¬≥льсона, €ку в≥н заповнював пов≥тр€м або вод€ною парою. якщо кр≥зь таку камеру пропускати альфа промен≥ рад≥оактивноњ речовини, то альфа частки будуть вибивати з зовн≥шн≥х оболонок атом≥в газу електрони, перетворюючи молекули газу на ≥они. якщо охолодити газ, €кий знаходитьс€ у камер≥ ≥ зменшити тиск, то в≥дбудетьс€ конденсац≥€ пару ≥ шл€х альфа-часток буде вигл€дати €к тоненьк≥ смужки туману, €к≥ можна сфотографувати (–ис. 1.2).

 

 амера (скл€ний цил≥ндр, заповнений газом або вод€ною парою)  


–ад≥оактивна речовина

 
 
ѕоршень дл€ зм≥ни тиску в камер≥


–ис. 1.2.  амера ¬≥льсона

” рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чн≥й практиц≥ ≥ медичн≥й рад≥олог≥њ набули широкого застосуванн€ л≥чильники зар€джених частинок. ” залежност≥ в≥д принципу д≥њ ≥снують л≥чильники ≥он≥зац≥йн≥, нап≥впров≥дников≥ (кристал≥чн≥), сцинтил€ц≥йн≥, черенк≥вськ≥. ” зв'€зку ≥з особливост€ми нап≥впров≥дникових, сцинтил€ц≥йних та черенк≥вських л≥чильник≥в найчаст≥ше вид≥л€ють в≥дпов≥дно нап≥впров≥дниковий, сцинтил€ц≥йний та черенк≥вський методи реЇстрац≥њ ≥он≥зуючих випром≥нювань. ѕринцип роботи л≥чильника „еренкова Ч сцинтил€ц≥йний, але зам≥сть люм≥нофору використовуЇтьс€ речовина, в €к≥й п≥д впливом випром≥нюванн€ вибиваютьс€ швидк≥ електрони (видиме черенк≥вське випром≥нюванн€). «упинимос€ на кожному з них окремо. ≤он≥зац≥йний принцип реЇстрац≥њ лежить в основ≥ роботи ≥он≥зац≥йних л≥чильник≥в. ƒо них в≥днос€тьс€ пропорц≥йн≥ л≥чильники ≥ л≥чильники з самост≥йним розр€дом Ч л≥чильники √ейгераЧћюллера. ÷е газонаповнен≥ торцев≥ або цил≥ндричн≥ конденсатори-л≥чильники, €к≥ реЇструють кожну зар€джену частинку, що потрапила в л≥чильник (–ис. 1.3).

а) б)

–ис. 1.3. √азорозр€дн≥ л≥чильники: а)торцевий; б)цил≥ндричний

Ќап≥впров≥дников≥ (кристал≥чн≥) л≥чильники Ч це теж ≥он≥зац≥йн≥ л≥чильники, в €ких частинка, що прол≥таЇ, породжуЇ електрони пров≥дност≥ та Ђд≥ркиї у нап≥впров≥днику. Ќевеликих розм≥р≥в пластинки, зроблен≥ ≥з с≥рчаного кадм≥ю (CdS), с≥рчаного цинку (ZnS), алмазу, хлористого ср≥бла (AgCl), герман≥ю, кремн≥ю та ≥нших, включаютьс€ у спец≥альну рад≥отехн≥чну схему. Ќа пластинку спр€мовуЇтьс€ пот≥к частинок, €кий сл≥д вим≥р€ти. „астинка, €ка проникаЇ у нап≥впров≥дник, породжуЇ в ньому велику к≥льк≥сть нос≥њв струму: електрон≥в пров≥дност≥ та Ђд≥рокї. Ќап≥впров≥дник стримуЇ пров≥дн≥сть, €ка миттЇво вплине на зростанн€ електричного струму.

¬им≥рювальний прилад проградуйований так, що в≥н покаже не силу струму, а к≥льк≥сть частинок, €к≥ потрапили на пластинку. «а к≥льк≥стю зареЇстрованих ≥мпульс≥в робл€ть висновок про к≥льк≥сть частинок, що потрапили на пластинку. ѕростота пристрою та експлуатац≥њ, мал≥ розм≥ри, висока чутлив≥сть, швидке зростанн€ ≥мпульсу струму Ї перевагою кристал≥чних л≥чильник≥в.

Ћ≥чильники газорозр€дн≥ мають зовн≥шн≥й цил≥ндр ≥ тонку металеву нат€гнуту по ос≥ цил≥ндра та ≥зольований в≥д нього проволку. Ќа л≥чильник подаЇтьс€ напруга пор€дку 1000 - 1400 ¬. Ћ≥чильник на 90% заповнений парами ≥зопентанового спирту(10%). “иск Ч 50-100 мм.рт.ст. «ар€джена частинка, що потрапила у л≥чильник, утворюЇ велику к≥льк≥сть пар ≥он≥в. ѕервинн≥ ≥они (електрони) у сильному електричному пол≥ набувають такоњ енерг≥њ, що починають ≥он≥зувати газ у л≥чильнику ≥ створювати в ньому велику к≥льк≥сть вторинних ≥он≥в Ч газовий розр€д, €кий в електричному ланцюгу даЇ ≥мпульс струму.  ≥льк≥сть газових розр€д≥в пропорц≥йна к≥лькост≥ частинок, що потрапили в л≥чильник. ≤снуЇ важливий показник л≥чильника Ч розр≥знювальна спроможн≥сть Ч це к≥льк≥сть ≥мпульс≥в, €ку здатний зареЇструвати л≥чильник за 1 сек. ¬она залежить в≥д конструкц≥њ та робочоњ напруги. «вичайно л≥чильники працюють у режим≥, €кий знаходитьс€ усередин≥ Ђплатої (зона √ейгера), коли к≥льк≥сть ≥мпульс≥в залежить лише в≥д к≥лькост≥ ≥он≥зуючих часток або гамма квант≥в, що попали на детектор ≥ мало залежить в≥д зм≥ни напруги (–ис. 1.4).

–ис. 1.4. «алежн≥сть розр≥знювальноњ спроможност≥ л≥чильника √ейгера-ћюллера в≥д напруги

 

—цинтил€ц≥йний метод реЇстрац≥њ базуЇтьс€ на реЇстрац≥њ спалах≥в св≥тла, €к≥ виникають у сцинтил€тор≥ (люм≥нофор≥) п≥д д≥Їю ≥он≥зуючих випром≥нювань (–ис 1.5.). ƒл€ виготовленн€ люм≥нофор≥в використовують багато неорган≥чних ≥ орган≥чних сполук (CsI(Tl), NaI(Tl), CdS, антрацен, трасст≥льбен, нафтал≥н, тканиноекв≥валентн≥ пластмаси ≥з додаванн€м с≥рчаного цинку. ≤снують також р≥дк≥ ≥ газопод≥бн≥ сцинтил€тори, €к≥ використовуютьс€ дл€ реЇстрац≥њ альфа-, бета-часток, а також низькоенергетичного фотонного випром≥нюванн€ за допомогою фотоелектронного помножувача (‘≈ѕ). “ам сцинтил€ц≥њ перетворюютьс€ на електричний струм, величина €кого ≥ швидк≥сть л≥ченн€ пропорц≥йн≥ р≥вню рад≥ац≥њ. ‘≈ѕ €вл€Ї собою вакуумний прилад, €кий маЇ фотокатод, дек≥лька д≥нод≥в, розм≥щених у скл€н≥й трубц≥ п≥д певним кутом один до другого ≥ до аноду. Ќайчаст≥ше фотокатодом служить сурм'€но-цез≥Їва пластинка. Ќа фотокатод  , д≥ноди ≥ анод ј подаЇтьс€ певна позитивна напруга, величина €коњ на кожн≥й наступн≥й пар≥ д≥нод≥в зростаЇ у пор≥вн€нн≥ з напругою на попередн≥й пар≥. ѕ≥д впливом падаючих св≥тлових квант≥в ≥з фотокатоду вириваютьс€ електрони, €к≥ прискорюютьс€ напругою м≥ж фотокатодом ≥ першим д≥нодом

 

–ис. 1.5. ѕринципова схема сцинтил€ц≥йного л≥чильника

 

помножувача. “аким чином, пот≥к електрон≥в в≥д д≥нода зростаЇ ≥ на останньому електрод≥ (анод≥) з'€вл€Їтьс€ у м≥льйони раз≥в б≥льше електрон≥в, н≥ж њх вилет≥ло ≥з фотокатоду. ÷≥ електрони створюють у ланцюгу ‘≈ѕ ≥мпульс струму, €кий потрапл€Ї в л≥чильний пристр≥й. ” сцинтил€ц≥йному л≥чильнику розм≥щують сцинтил€ц≥йний кристал безпосередньо б≥л€ в≥кна ‘≈ѕ. ѕри проходженн≥ ≥он≥зуючих частинок кр≥зь кристал виникають сцинтил€ц≥њ нав≥ть при слабких ≥мпульсах. Ћюм≥нофор та ‘≈ѕ пом≥щають у св≥тлонепроникний кожух, ≥ Їдине джерело св≥тла Ч сцинтил€ц≥њ люм≥нофора.

≤он≥зац≥йний метод грунтуЇтьс€ на вим≥рюван≥ ≥он≥зац≥њ активного об'Їму детектора (≥он≥зац≥йноњ камери) шл€хом вим≥ру електричного струму або газових розр€д≥в, що в≥дбуваютьс€ в детектор≥ п≥д впливом ≥он≥зуючого випром≥нюванн€. Ќайпрост≥ша ≥он≥зац≥йна камера €вл€Ї собою наповнену пов≥тр€м колбу з двома електродами, €ка живитьс€ в≥д джерела пост≥йного струму. —трум вим≥рюЇтьс€ чутливим гальванометром. ≤он≥зац≥йн≥ камери €вл€ють собою складову частину багатьох дозиметр≥в та рад≥ометр≥в, що використовуютьс€ дл€ реЇстрац≥њ дози, потужност≥ дози, щ≥льност≥ потоку часток.

≈лектродами можуть бути ст≥нки камери та стержень, закр≥плений на ≥зол€тор≥. ≤он≥зац≥йн≥ камери бувають плоскими, сферичними, цил≥ндричними та торцевими. —т≥нки камери робл€ть з пов≥тр€но-екв≥валентних матер≥ал≥в, тобто 1 г такого матер≥алу повинен поглинати ст≥льки ж енерг≥њ, €к ≥ 1 г пов≥тр€. ѕри звичайних умовах газ м≥ж електродами Ї д≥електриком ≥ електричний струм не проводить. якщо зар€джена частина проходить м≥ж електродами, газ ≥он≥зуЇтьс€, створюютьс€ в≥льн≥ електрони ≥ позитивн≥ ≥они. ѕ≥д впливом електричного пол€ ≥они рухаютьс€ м≥ж електродами ≥ в ланцюгу виникаЇ ≥он≥зац≥йний струм. …ого величина пропорц≥йна к≥лькост≥ ≥он≥зуючих випром≥нювань, що потрапили в ≥он≥зац≥йну камеру. ѕри цьому значенн€ напруги маЇ бути таким, що включаЇ можлив≥сть рекомб≥нац≥њ ≥он≥в (струм насиченн€). —трум вим≥рюЇтьс€ чутливим гальванометром. ≤он≥зац≥йн≥ камери €вл€ють собою складову частину багатьох дозиметр≥в, що використовуютьс€ дл€ реЇстрац≥њ доз, потужност≥ дози. (–ис. 1.6.,1.7.)

 

–ис. 1.6. ≤он≥зац≥йна камера –ис. 1.7. ≈лектрична схема ≥он≥зац≥йноњ камери

–ад≥олюм≥несцентний (фотолюм≥несцентний ≥ термолюм≥нес-центний) метод вим≥рюванн€ ≥он≥зуючих випром≥нювань пол€гаЇ у поглинанн≥ ≥ накопиченн≥ енерг≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн€ спец≥альними люм≥несцентними детекторами з подальшим перетворенн€м њњ на люм≥несцентну, ≥нтенсивн≥сть €коњ пропорц≥йна доз≥ ≥он≥зуючого випром≥нюванн€ ≥ зареЇструвати €ку можна при термостимул€ц≥њ (нагр≥ванн≥), чи фотостимул€ц≥њ (опром≥ненн≥ ультраф≥олетовим пром≥нн€м) спец≥альним реЇструючим приладом. ÷€ властив≥сть люм≥нофору пов'€зана ≥з зсувом у структурних іратках кристалу люм≥нофору. ƒо термолюм≥нофор≥в в≥днос€тьс€: LiF, CaF2, Al2O3, Mg2B4O7 та ≥н. як фотолюм≥нофор використовуЇтьс€, наприклад, алюмофосфатне скло. Ћюм≥нофори у вигл€д≥ порошку, таблеток, гранул тощо використовуютьс€ дл€ визначенн€ накопиченоњ дози. Ќаприклад, дл€ ≥ндив≥дуальноњ дозиметр≥њ термолюм≥несцентний детектор (“Ћƒ) вставл€ють у футл€р ≥ нос€ть ≥з собою, коли знаход€тьс€ в пол≥ ≥он≥зуючих випром≥нювань. ѕ≥сл€ певного часу накопиченн€ дози детектор розм≥щують у вим≥рювальному пристроњ, нагр≥ваючи до певноњ температури (200-230 0) ≥ на табло або шкал≥ з≥ стр≥лкою визначають накопичену дозу. ƒетектори заздалег≥дь кал≥брують. “ермолюм≥несцентн≥ детектори мають широкий енергетичний та дозовий д≥апазон. “ак≥ детектори багаторазового використанн€ ≥ п≥сл€ в≥дпов≥дноњ термообробки знову придатн≥ дл€ вим≥рюванн€ доз.

‘отох≥м≥чний метод Ч один з найстар≥ших Ч базуЇтьс€ на здатност≥ випром≥нювань викликати фотол≥з галоњдного бром≥ду ср≥бла (AgBr). ѕри про€вленн≥ експонованоњ фотопл≥вки ср≥бло в≥дновлюЇтьс€ до метал≥чного ≥ обумовлюЇ њњ почорн≥нн€, ≥нтенсивн≥сть €кого пропорц≥йна поглинут≥й енерг≥њ випром≥нюванн€, тобто доз≥. ÷ей метод використовуЇтьс€, головним чином, дл€ реЇстрац≥њ ≥ндив≥дуальних доз ≥ Ї досить чутливим, але потребуЇ ун≥ф≥кац≥њ про€вленн€ пл≥вки ≥ певноњ њњ марки.

’≥м≥чний метод базуЇтьс€ на вим≥рюванн≥ виходу незворотних рад≥ац≥йно-х≥м≥чних реакц≥й, що в≥дбуваютьс€ п≥д впливом ≥он≥зуючих випром≥нювань у р≥дких чи твердих системах, €к≥ зм≥нюють своЇ забарвленн€ внасл≥док рад≥ац≥йно-х≥м≥чних реакц≥й. ƒо таких реакц≥й в≥дноситьс€ рад≥ох≥м≥чна реакц≥€ окисленн€ двовалентного зал≥за у тривалентне. ƒе€к≥ орган≥чн≥ та неорган≥чн≥ сполуки теж можуть зм≥нювати св≥й кол≥р. «м≥на забарвленн€ пропорц≥йна поглинут≥й у речовин≥ детектора енерг≥њ. ћетод використовуЇтьс€ дл€ реЇстрац≥њ значних р≥вн≥в рад≥ац≥њ.

Ќейтронно-активац≥йний метод пов'€заний з вим≥рюванн€м наведеноњ рад≥оактивност≥. «астосовуЇтьс€ дл€ вим≥рюванн€ слабких поток≥в нейтрон≥в або при короткочасн≥й д≥њ великих поток≥в нейтрон≥в, також маЇ застосуванн€ в авар≥йних ситуац≥€х. ќсобливо широке розповсюдженн€ активац≥йний метод знаходить у геолог≥њ, коли необх≥дно по гамма-випром≥нюванню, що Ї результатом наведеноњ активност≥, ви€вити на€вн≥сть метал≥чних включень на певн≥й глибин≥ бур≥нн€.

ѕри потрапл€нн≥ людини у пот≥к нейтрон≥в в њњ орган≥зм≥ в≥дбуваЇтьс€ захопленн€ €драми атом≥в б≥олог≥чноњ тканини пов≥льних нейтрон≥в. “канина стаЇ рад≥оактивною, що можна визначити за допомогою гамма-л≥чильник≥в. ѕ≥д д≥Їю нейтрон≥в активуютьс€ натр≥й, кал≥й, фосфор, хлор, с≥рка, вуглець, кальц≥й та ≥нш≥ елементи, €к≥ м≥ст€тьс€ в орган≥зм≥ людини. ѕерш≥ три в≥д≥грають найб≥льшу роль у визначенн≥ доз в≥д д≥њ нейтрон≥в, тому що ≥нш≥ мають коротк≥ пер≥оди нап≥врозпаду.

Ѕ≥олог≥чн≥ методи дозиметр≥њ заснован≥ на оц≥нц≥ реакц≥њ, €ка виникаЇ у де€ких тканинах при опром≥ненн≥ њх певною дозою, наприклад, виникненн€ еритеми, к≥льк≥сть хромосомних аберац≥й, р≥вень летальност≥ експериментальних тварин, ступ≥нь лейкопен≥њ та ≥нш≥. ÷≥ методи не досить чутлив≥ ≥ точн≥, тому найб≥льшого поширенн€ набули ф≥зичн≥ ≥ х≥м≥чн≥.

 алориметричний метод базуЇтьс€ на вим≥рюванн≥ к≥лькост≥ тепла, що вид≥л€Їтьс€ в детектор≥ при поглинанн≥ енерг≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн€ ≥ Ї пропорц≥йним енерг≥њ.

–озрахунковий (математичний) метод використовують у кл≥н≥чн≥й практиц≥ (наприклад при проведенн≥ променевоњ терап≥њ ≥ ≥нших випадках).

 

 

¬иди ≥ засоби захисту в≥д ≥он≥зуючих випром≥нювань

≤снують чотири методи (фактори) захисту в≥д ≥он≥зуючого випром≥ненн€:

1. «ахист часом. „им менше час контакту з джерелом ≥он≥зуючого випром≥ненн€, тим менше отримана доза опром≥ненн€.

2. «ахист в≥дстанню. „им дал≥ в≥д джерела ≥он≥зуючого випром≥ненн€, тим менше отримана доза. «алежн≥сть зворотно квадратична, тому що в≥д джерела промен≥ йдуть рад≥ально ≥ розпод≥л€ютьс€ по сфер≥, площа €коњ pR2. “аким чином щ≥льн≥сть потоку буде зменшуватис€ пропорц≥йно квадрату в≥дстан≥. ¬икористовують прилади дистанц≥йного управл≥нн€.

3. «ахист екранами. ѓх виготовл€ють з щ≥льних високоатомних матер≥ал≥в (цегла, бетон, баритобетон). якщо потр≥бен компактний захист, використовуЇтьс€ свинець або високоатомний уран (в g-терапевтичних апаратах). ≤нколи використовуютьс€ б≥льш прост≥ матер≥али. Ќаприклад, окул€ри дл€ захисту в≥д b-промен≥в виготовл€ють ≥з орган≥чного скла, а не ≥з просвинцьованого скла, тому що b-частки будуть гальмуватись ≥ утворювати R-промен≥, €к≥ глибше будуть проникати. “обто дл€ р≥зних вид≥в випром≥нюванн€ використовютьс€ р≥зн≥ екрани. јльфа-промен≥ може затримати тонкий бар'Їр, наприклад, аркуш паперу; високоенергетичн≥ бета-промен≥ не можуть пройти кр≥зь долоню людини, також њх може затримати пластинка алюм≥н≥ю товщиною дек≥лька мм; гамма-промен≥ здатн≥ проникати глибоко в речовину або проходити кр≥зь товст≥ бар'Їри. Ќейтрони краще поглинаютьс€ низькоатомними екранами Ц водою, параф≥ном.

Ѕетон товщиною 1м
ѕап≥р

–ис. 1.1. ѕроникаюча здатн≥сть р≥зних вид≥в ≥он≥зуючого випром≥ненн€

4. «ахист к≥льк≥стю. „им з меншою потужн≥стю джерела або к≥льк≥стю –‘ѕ працюЇ персонал, тим менша буде доза опром≥ненн€. ќбовТ€зково ми захищаЇмо ≥ хворого в≥д опром≥ненн€, €ке йому не потр≥бне (чим менше ми використовуЇмо рад≥оактивного препарату дл€ д≥агностики, тим краще ≥ дл€ персоналу, ≥ дл€ оточуючих). ¬ рентген-апарат≥ використовуЇтьс€ електронно-оптичний п≥дсилювач. ўоб зображенн€ було достатньо €скравим при меншому потоц≥ промен≥в, а доза на хворого ≥ л≥кар€ була меншою, на рентген-трубку п≥двод€ть струм не 3-4 мј, а 0,3-0,4 мј ≥ цього достатньо дл€ отриманн€ €к≥сного зображенн€. ќсобливо це важливо при медичних проф≥лактичних огл€дах.

«асоби захисту бувають :

1.  олективн≥ (ст≥ни, вентил€ц≥€, ширми).

2. ≤ндив≥дуальн≥ (окул€ри, щиток дл€ захисту обличч€, пальчатки, фартух з просвинцьованоњ гуми, пластиков≥ бах≥ли, маска, скафандр).

 

6. –егламентуюч≥ документи. √рупи населенн€

”мови ≥ допустим≥ р≥вн≥ опром≥ненн€ населенн€ визначаютьс€ Ќормами рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни (Ќ–Ѕ”-97). ¬ид≥л€ютьс€ 4 групи рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чних регламент≥в (табл. 1.3).

 

“абл. 1.3. √рупи рад≥ац≥йно-г≥г≥Їничних регламент≥в

 

√рупа регламент≥в ћета встановленн€ ”мови застосуванн€ ќсновн≥ регламентован≥ величини
ѕерша ќбмеженн€ профес≥йного опром≥ненн€ Ќормальна експлуатац≥€ ≥ндустр≥альних джерел 1. Ћ≥м≥ти доз 2. ѕох≥дн≥ р≥вн≥ 3. ƒопустим≥ р≥вн≥ 4.  онтрольн≥ р≥вн≥
ƒруга ќбмеженн€ медичного опром≥ненн€ ћедична практика –екомендован≥ граничн≥ р≥вн≥
“рет€ ¬≥двертанн€ втручанн€м доз авар≥йного опром≥ненн€ –ад≥ац≥йн≥ та рад≥ац≥йно-€дерн≥ авар≥њ 1. –≥вн≥ втручанн€ 2. –≥вн≥ д≥њ
„етверта ¬≥двертанн€ втручанн€м доз опром≥ненн€ в≥д техногенно п≥дсилених джерел “ехногенне п≥дсиленн€ природних джерел 3. –≥вн≥ втручанн€ 4. –≥вн≥ д≥њ

–ад≥ац≥йн≥ г≥г≥Їн≥чн≥ регламенти першоњ групи

Ћ≥м≥ти доз Ц це нормативи, метою €ких Ї обмеженн€ опром≥ненн€.

ƒопустим≥ р≥вн≥ - це р≥вн≥ доз або рад≥оактивних речовин, €к≥ можуть бути на робочому м≥сц≥, у прим≥щенн€х робочоњ зони та за њх межами. –егламентуЇтьс€ опром≥ненн€ персоналу категор≥њ ј та категор≥њ Ѕ, допустим≥ дози дл€ всього населенн€ - категор≥њ ¬. “ут же вказано додаткове обмеженн€ опром≥ненн€ ваг≥тних ж≥нок та ж≥нок д≥тородного в≥ку ≥ д≥тей. ¬ пер≥од ваг≥тност≥ не бажано проводити променев≥ обстеженн€ (т≥льки по життЇвим показанн€м).

ƒл€ того, щоб регламентувати безпечн≥ умови контакту з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань, вид≥л€ють наступн≥ категор≥њ ос≥б:

 атегор≥€ ј (спец≥ал≥сти) Ц особи, €к≥ працюють безпосередньо з джерелами ≥он≥зуючого випром≥нюванн€.

 атегор≥€ Ѕ (персонал) Ц спец≥ал≥сти, робоч≥ м≥сц€ €ких знаход€тьс€ пор€д з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань (наприклад, терапевт, каб≥нет €кого знаходитьс€ пор€д з рентген каб≥нетом).

 атегор≥€ ¬ Ц все населенн€

 онтрольн≥ р≥вн≥ Ц це г≥г≥Їн≥чно введен≥ р≥вн≥ дл€ контролю дози опром≥ненн€. якщо в цьому роц≥ ми працюЇмо при граничн≥й доз≥, так щоб в майбутньому роц≥ ми њњ не перевищували, незважаючи на те, що Ї певний л≥м≥т, ми повинн≥ використовувати дози менш≥ л≥м≥тованих. ÷е в≥дноситьс€ до вс≥х: до персоналу, хворих, оточуючих. ѕри локальному опром≥ненн≥ л≥м≥ти доз б≥льш≥. ƒо 1997 року допустима доза загального опром≥ненн€ дл€ персоналу групи ј була 50 м«в/р≥к, а з 1.01.1998 р. були прийн€т≥ менш≥ дози (табл. 1.4).

 

“абл. 1.4. Ћ≥м≥ти доз опром≥ненн€ (м«в/р≥к)

   атегор≥€ ос≥б, €к≥ зазнають опром≥ненн€
ј а) б) Ѕ а) ¬ а)
DLE (л≥м≥ти ефективноњ дози) 20 в)    
Ћ≥м≥ти екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн€:      
- DLlens (дл€ кришталика ока)      
-DLskin (дл€ шк≥ри)      
-DLextrim (дл€ к≥стей та ступн≥в)     -

ѕрим≥тки:

а) - дози опром≥ненн€ за р≥к регламентуютьс€;

б) - дл€ ж≥нок д≥тородного в≥ку (до 45 рок≥в) та ваг≥тних ж≥нок доза не вище 2м«в за два посл≥довн≥ м≥с€ц≥;

в) - в середньому за будь-€к≥ посл≥довн≥ 5 рок≥в, але не б≥льше 50 м«в за окремий р≥к (DLmax).

–ад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чн≥ регламенти другоњ групи

ћедичне опром≥ненн€. Ќаселенн€ опром≥нюЇтьс€ на 70 % за рахунок медичних обстежень. ѕри медичному опром≥ненн≥ сп≥вставл€Їтьс€ користь ≥ шкода.  ористь д≥агностичного опром≥ненн€ повинна бути б≥льша за шкоду в≥д нього. ѕри захворюванн€х, €к≥ дуже небезпечн≥ дл€ житт€ людини, дозвол€Їтьс€ використовувати б≥льш≥ дози опром≥ненн€. –егламентуютьс€ т≥льки д≥агностичн≥ дози опром≥ненн€. “ерапевтичн≥ дози - не регламентуютьс€. Ћ≥кар вибираЇ дозу, €ка буде найб≥льш ефективною. ¬≥н не повинен допускати застосуванн€ не виправдано великих доз, €к≥ можуть привести до променевих уражень, за це в≥н несе в≥дпов≥дальн≥сть.

–екомендован≥ граничн≥ норми медичного опром≥ненн€

 атегор≥€ јƒ. ’вор≥, €ким провод€тьс€ досл≥дженн€ з приводу онколог≥чних захворювань, передракових захворювань, з метою д≥агностики серцево-судинноњ патолог≥њ, ургентн≥ хвор≥.

√ранично допустима доза (√ƒƒ) - 150 м«в/р≥к.

 атегор≥€ Ѕƒ. ’вор≥, €ким провод€тьс€ досл≥дженн€ при соматичних неонколог≥чних захворюванн€х, дл€ встановленн€ д≥агнозу, €кий буде формувати тактику подальшого л≥куванн€.

√ƒƒ - 15 м«в/р≥к.

 атегор≥€ ¬ƒ. ќнкохвор≥, €ким провод€ть досл≥дженн€ п≥сл€ радикального л≥куванн€, пер≥одичн≥ обстеженн€ декретованих категор≥й населенн€ з метою проф≥лактики. ¬с≥ ≥нш≥ особи - проф≥лактичн≥ обстеженн€, волонтери, обстеженн€ у медичних програмах з науковою метою

√ƒƒ - 1 м«в/р≥к.

 

–ад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чн≥ регламенти третьоњ групи

÷е втручанн€ в умовах рад≥ац≥йноњ авар≥њ, коли загрожуЇ опром≥ненн€ певним люд€м ≥ необх≥дно л≥кв≥дувати джерело ≥он≥зуючого випром≥ненн€. ѕри авар≥€х Ї шкода дл€ попул€ц≥њ. –егламентуютьс€ р≥вн≥ втручанн€ ≥ р≥вн≥ д≥њ. ÷е к≥льк≥сн≥ критер≥њ, €к≥ забезпечують виконанн€ Ќ–Ѕ”.

 

–ад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чн≥ регламенти четвертоњ групи

«в≥льненн€ в≥д практичноњ д≥€льност≥ через опром≥ненн€ в рамках ц≥Їњ д≥€льност≥. ÷е р≥вн≥ опром≥ненн€ чи к≥лькост≥ рад≥оактивних речовин, €к≥ нешк≥длив≥. « ними можна працювати в звичайних умовах, наприклад, в звичайн≥й б≥ох≥м≥чн≥й лаборатор≥њ. ¬ Ќ–Ѕ” Ї додатки: допустим≥ р≥вн≥ дл€ р≥зних категор≥й; значенн€ дл€ дистанц≥йного, комплексного опром≥ненн€; забрудненн€ шк≥ри та робочих поверхонь; потенц≥йн≥ шл€хи опром≥ненн€ €к≥ можуть бути у раз≥ авар≥й; р≥вн≥ втручанн€; авар≥йн≥ плани, заходи; терм≥нов≥, нев≥дкладн≥ та довгостроков≥ контрзаходи.

 

ќсновн≥ сан≥тарн≥ правила роботи з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань в ”крањн≥(ќ—ѕ”-2000)

ќ—ѕ” поширюютьс€ на вс≥ п≥дприЇмства ≥ установи, де отримуютьс€, переробл€ютьс€, застосовуютьс€, збер≥гаютьс€, знезаражуютьс€ та транспортуютьс€ штучн≥ та природн≥ рад≥оактивн≥ речовини та ≥нш≥ джерела ≥он≥зуючих випром≥нювань. ¬они включають:

 

1. «агальн≥ положенн€.

2. –озм≥щенн€ установ, в €ких передбачаЇтьс€ робота з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань.

Ј ¬имоги до земельних д≥л€нок, буд≥вельних майданчик≥в.

Ј ¬имоги до сан≥тарно-захисноњ зони, €ка обовТ€зково передбачаЇтьс€ в цих установах.

3. ќрган≥зац≥€ роб≥т ≥з застосуванн€м джерел ≥он≥зуючих випром≥нювань.

Ј ѕроведенн€ роб≥т ≥ збер≥ганн€ джерел ≥он≥зуючих випром≥нювань дозвол€Їтьс€ т≥льки п≥сл€ дозволу спец≥альноњ ком≥с≥њ та виданн€ сан≥тарного паспорту.

Ј ¬изначаютьс€ особи, €к≥ будуть працювати з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань, ≥ вони в≥днос€тьс€ до категор≥њ ј.

4. ќтриманн€, обл≥к, збер≥ганн€, перевезенн€ джерел ≥он≥зуючих випром≥нювань.

Ј ѕоставка джерел ≥он≥зуючих випром≥нювань зд≥йснюЇтьс€ т≥льки на вимогу установи, п≥сл€ узгодженн€ з органами внутр≥шн≥х справ.

Ј «бер≥гаютьс€ джерела ≥он≥зуючих випром≥нювань в спец≥альних сховищах, з суворим обл≥ком њх використанн€.

5. –обота з закритими джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань.

Ј –егламентац≥€ роботи з закритими джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань.

6. –обота з в≥дкритими джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань.

Ј –егламентац≥€ роботи з в≥дкритими джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань.

7. ¬ентил€ц≥€, пилогазоочистка та опаленн€ при робот≥ з в≥дкритими рад≥онукл≥дними джерелами.

8. ¬одопостачанн€ та канал≥зац≥€.

9. «б≥р, видаленн€ та знезараженн€ твердих та р≥дких рад≥оактивних в≥дход≥в.

10. ѕ≥дтримка та дезактивац≥€ робочих прим≥щень та обладнанн€.

11. ћ≥ри ≥ндив≥дуального захисту та особистоњ г≥г≥Їни.

12. —анпропускники ≥ шлюзи.

13. –ад≥ац≥йно-дозиметричний контроль.

14. ѕопередженн€ рад≥ац≥йних авар≥й та л≥кв≥дац≥€ њх насл≥дк≥в.

 

ћатер≥али дл€ самоконтролю:

ј. «авданн€ дл€ самоконтролю (таблиц≥, схеми, малюнки, граф≥ки):

 

 

1. Ћ≥м≥ти доз опром≥ненн€ (м«в/р≥к)

   атегор≥€ ос≥б, €к≥ зазнають опром≥ненн€
ј а) б) Ѕ а) ¬ а)
DLE (л≥м≥ти ефективноњ дози) 20 в)    
Ћ≥м≥ти екв≥валентноњ дози зовн≥шнього опром≥ненн€:      
- DLlens (дл€ кришталика ока)      
-DLskin (дл€ шк≥ри)      
-DLextrim (дл€ к≥стей та ступн≥в)     -

 

2. √рупи рад≥ац≥йно-г≥г≥Їничних регламент≥в

√рупа регламент≥в ћета встановленн€ ”мови застосуванн€ ќсновн≥ регламентован≥ величини
ѕерша ќбмеженн€ профес≥йного опром≥ненн€ Ќормальна експлуатац≥€ ≥ндустр≥альних джерел 5. Ћ≥м≥ти доз 6. ѕох≥дн≥ р≥вн≥ 7. ƒопустим≥ р≥вн≥ 8.  онтрольн≥ р≥вн≥
ƒруга ќбмеженн€ медичного опром≥ненн€ ћедична практика –екомендован≥ граничн≥ р≥вн≥
“рет€ ¬≥двертанн€ втручанн€м доз авар≥йного опром≥ненн€ –ад≥ац≥йн≥ та рад≥ац≥йно-€дерн≥ авар≥њ 5. –≥вн≥ втручанн€ 6. –≥вн≥ д≥њ
„етверта ¬≥двертанн€ втручанн€м доз опром≥ненн€ в≥д техногенно п≥дсилених джерел “ехногенне п≥дсиленн€ природних джерел 7. –≥вн≥ втручанн€ 8. –≥вн≥ д≥њ

3. ћетоди визначенн€ рад≥оактивност≥ та дози

–ад≥оактивност≥ ƒози
8. ≤он≥зац≥йний 9. Ћюм≥несцентний (сцинтил€ц≥йний) 10.  алориметричний 11. ’≥м≥чний 12. ‘отограф≥чний (фотох≥м≥чний) 13. Ѕ≥олог≥чний 14. ћатематичний (розрахунковий) 4. ≤он≥зац≥йний 5. —цинтил€ц≥йний 6. “овстих емульс≥й

4.

 

 
 

 

 

 
 

 


6.

Е

 амера ¬≥льсона

7.

7.

–ис. 1.5. ѕринципова схема сцинтил€ц≥йного л≥чильника

 

8. ќсновн≥ рад≥ац≥йн≥ величини та њхн≥ одиниц≥

‘≥зична величина ќдиниц€, њњ найменуванн€, позначенн€ (междунар., рос≥йське) —п≥вв≥дношенн€ м≥ж одиниц€ми
позасистемна —≤
јктивн≥сть нукл≥ду в р/а джерел≥  юри (Ci,  и) Ѕекерель (Bq, Ѕк) 1 Ѕк = 2,7´10-11  и 1  и = 3,7´1010 Ѕк
≈кспозиц≥йна доза випром≥нюванн€ –ентген (R, –)  улон на кг (C/kg,  л/кг) 1  /кг = 3876 – 1 –=2,58´104  л/кг
ѕотужн≥сть експозиц≥йноњ дози –ентген за секунду (R/s, –/с) јмпер на кг (A/Kg, ј/кг) 1 ј/кг = 3876 –/с 1 –/с =2,58´10-4 ј/кг
ѕоглинута доза –ад (rad, рад) √рей (Gy, √р) 1 √р = 100 рад 1 рад = 0,01 √р
ѕотужн≥сть поглинутоњ дози –ад за секунду (rad/s, рад/с) √рей за секунду (Gy/s, √р/с) 1 √р/с = 100 рад/с 1 рад/с = 0,01 √р/с
≤нтегральна доза рад×грамм (rad×g, рад×г) ƒжоуль (J, ƒж)* 1 ƒж = 105 рад×г 1 рад×г = 10-5 ƒж
≈кв≥валентна доза Ѕэр (rem, бэр) «иверт (Sv, «в) 1 «в = 100 бэр 1 бэр = 0,01 «в
ѕотужн≥сть екв≥валентноњ дози Ѕэр за секунду (rem/s, бэр/с) «иверт за секунду (Sv/s, «в/с) 1 «в/с = 100 бэр/с 1 бэр/с = 0,01 «в/с

 

7.

–ис. 1.4. «алежн≥сть розр≥знювальноњ спроможност≥ л≥чильника √ейгера-ћюллера в≥д напруги

Ѕ. «адач≥ дл€ самоконтролю:

1. ¬ €кост≥ екрану дл€ захисту в≥д бета - випром≥нюванн€ використовували просвинцьоване скло. Ќадайте оц≥нку обраному методу захисту.

2. ” в≥дд≥ленн€ променевоњ терап≥њ необх≥дно доставити визначену к≥льк≥сть 32– (β-випром≥нювач). який контейнер використовують дл€ транспортуванн€ цього ≥зотопу.

3. ” в≥дд≥ленн≥ рад≥онукл≥дноњ терап≥њ п≥сл€ л≥куванн€ щитопод≥бноњ залози 131I залишилос€ 2 мл. препарату активн≥стю 5500 ћЅк. «алишок препарату над≥йшов у сховище дл€ розпаду. який час препарат повинен знаходитись в сховищ≥, €кщо пер≥од нап≥врозпаду йоду складаЇ 8,3 доби?

4. „и можливе проведенн€ л≥куванн€ альфа-випром≥нюючим ≥зотопом? ¬≥дпов≥дь обірунтуйте.

5. ” центр≥ експериментальноњ лаборатор≥њ встановлене джерело ≥он≥зуючого випром≥нюванн€. ≤нтенсивн≥сть його випром≥нюванн€ складаЇ 400 ћЅк на в≥дстан≥ 2 метри. як ≥ в ск≥льки зм≥нитьс€ ≥нтенсивн≥сть випром≥нюванн€ при в≥ддаленн≥ в≥д джерела випром≥нюванн€ на 4 метри.

6. ” центр≥ експериментальноњ лаборатор≥њ встановлене джерело гамма-випром≥нюванн€. ≤нтенсивн≥сть його випром≥нюванн€ складаЇ 800 ћЅк на в≥дстан≥ 6 метр≥в. як ≥ в ск≥лькох раз≥в зм≥нитьс€ ≥нтенсивн≥сть випром≥нюванн€ при наближенн≥ до джерела випром≥нюванн€ на 3 метри.

7. ƒл€ проведенн€ ≥ндив≥дуального дозиметричного контролю в в≥дд≥ленн≥ дистанц≥йноњ променевоњ терап≥њ використовуютьс€ лабораторн≥ рад≥ометри. ќц≥нить правом≥рн≥сть проведенн€ дозиметричного контролю.

8. ” рад≥олог≥чному в≥дд≥ленн≥ дл€ роботи ≥з в≥дкритими рад≥оактивними речовинами, сховище ≥зотоп≥в знаходилос€ в Ђчист≥йї зон≥. ќц≥ните правом≥рн≥сть проектуванн€ в≥дд≥ленн€.

9. ѕри контрол≥ персоналу, з'€сувалос€, що ман≥пул€ц≥йна сестра в≥дд≥ленн€ променевоњ терап≥њ отримала дозу 30 мзв/р≥к. яка гранично-припустима доза дл€ персоналу ц≥Їњ категор≥њ? ¬аш≥ рекомендац≥њ?

10. Ћаборантка рентгенолог≥чного в≥дд≥ленн€ одержала дозу 10 мзв/р≥к.

яка гранично-припустима доза дл€ персоналу ц≥Їњ категор≥њ? ¬аш≥ рекомендац≥њ?

11. ѕри дозиметричному контрол≥, з'€сувалос€, що реЇстратор рентгенолог≥чного в≥дд≥ленн€ одержав дозу 2 мзв/р≥к.

яка гранично-припустима доза дл€ персоналу ц≥Їњ категор≥њ? ¬аш≥ рекомендац≥њ?

12. ” рад≥олог≥чному в≥дд≥ленн≥ дл€ роботи з в≥дкритими рад≥оактивними речовинами каб≥нет зав≥дувача в≥дд≥ленн€м знаходивс€ в Ђбрудн≥йї зон≥. ќц≥ните правильн≥сть проектуванн€ в≥дд≥ленн€.

13. ” рад≥олог≥чному в≥дд≥ленн≥ дл€ роботи з в≥дкритими рад≥оактивними речовинами каб≥нет зав≥дувача в≥дд≥ленн€м знаходивс€ в Ђчист≥йї зон≥. ќц≥ните правильн≥сть проектуванн€ в≥дд≥ленн€.

14. ƒл€ проведенн€ ≥ндив≥дуального дозиметричного контролю в в≥дд≥ленн≥ дистанц≥йноњ променевоњ терап≥њ використовуютьс€ фотопл≥вковий дозиметр. ќц≥нить правом≥рн≥сть проведенн€ дозиметричного контролю.

15. ѕри проведенн≥ сеансу дистанц≥йноњ променевоњ терап≥њ лаборанти повинн≥ знаходитись б≥л€ пац≥Їнта дл€ контролю його стану ≥ в≥рност≥ укладки. “ак це, чи н≥. ¬≥дпов≥дь обірунтуйте.

 

6. –екомендована л≥тература.

ќсновна:

1. ¬ибран≥ лекц≥њ з рад≥онукл≥дн6оњ д≥агностики та променевоњ терап≥њ за ред. ѕроф.. ј.ѕ.Ћазара. Днова книгаФ, ¬≥нниц€.2006. 197с.

2. У –ентгенод≥агностикаФ за ред. ¬.≤.ћ≥лька, “.¬.“опч≥й, ј.ѕ.Ћазар, та ≥нш., Унова книгаФ, ¬≥нниц€. 2005 р.

3.  равчук —.ё., Ћазар ј.ѕ. Уќснови променевоњ д≥агностикиФ, „ерн≥вц≥, 2005 р≥к.

4. ќбщее руководство по радиологии. –едактор ’. ѕетерсон, в 2-х томах. ёбилейна€ книга ћ≤—≈  1995 г.

5. Ћ.ƒ.Ћинденбратен, ».ѕ. оролюк. "ћедицинска€ радиологи€" ћ.: "ћедицина", 2000.- 640с.

6. ѕособие по €дерной медицине. ѕод ред. “.ѕ.—иваченко.  .: Ђ¬ища школаї, 1991.-535с.

  1. ѕроменева д≥агностика. «а ред. √ ё  оваль.-  .: ќ–Ѕ≤—, т.≤,т.2 1998.- 535с.

ƒодаткова:

1. –уководство дл€ врачей, направл€ющих пациентов на радиологическое исследование.  ритерии выбора метода изображени€. (јдаптировано ≈вропейской комиссией и экспертами, представл€ющими ≈вропейскую радиологию и ядерную медицину. —огласовано с ≈вропейской комиссией). ћ« ”краины 2000. - 104 с.

2. Ћ.ƒ.Ћинденбратен, ».ѕ. оролюк. "ћедицинска€ рентгенологи€ и радиологи€" ћ.:"ћедицина", 1995.-496с.

3. Ћазар ј.ѕ. –ад≥ац≥йна медицина. -  .: «доров'€, 1993. - 221с.

4. 0—ѕ”-2000.

5. Ќ–Ѕ” 1998.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 542 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2171 - | 1987 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.157 с.