Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћюдина €к субТЇкт пол≥тики та основн≥ параметри њњ д≥€льност≥




” демократичному сусп≥льств≥ пол≥тика зд≥йснюЇтьс€ людьми дл€ людей. “ому активна участь особи в пол≥тичному житт≥, роль людини €к суб'Їкта пол≥тики маЇ вагоме значенн€.

ѕол≥тична д≥€льн≥сть ≥ндив≥д≥в може зд≥йснюватись €к пол≥тична участь (участь громад€н у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства) ≥ €к пол≥тичне функц≥онуванн€.

ѕол≥тичне функц≥онуванн€ Ч забезпеченн€ участ≥ пол≥тичних ≥нституц≥й (державних установ, пол≥тичних парт≥й, громадських орган≥зац≥й) в управл≥нн≥ сп≥льними справами.

—укупно вони означають профес≥йну пол≥тичну д≥€ль≠н≥сть, апаратну роботу, кер≥вництво громадським утво≠ренн€м. јмериканський соц≥олог X.ћакклоск≥, наприк≠лад, визначаЇ пол≥тичну участь €к Ђдобров≥льну д≥€ль≠н≥сть, завд€ки €к≥й члени сусп≥льства беруть участь у вибор≥ правител≥в ≥, пр€мо чи опосередковано, у формуванн≥ державноњ пол≥тики. «авд€ки пол≥тичн≥й участ≥, по-перше, створюютьс€ умови дл€ €кнайповн≥шо≠го розкритт€ потенц≥алу особи, що Ї необх≥дною переду≠мовою ефективного вир≥шенн€ сусп≥льних завдань. ѕо-друге, пол≥тична участь спри€Ї встановленню т≥сного взаЇмозв'€зку пол≥тичних ≥нституц≥й ≥з громад€нським сусп≥льством, контролю за д≥€льн≥стю пол≥тико-управл≥н-ських структур з боку народу.

ќб'Їктивн≥ характеристики пол≥тичноњ д≥€льност≥ та суб'Їктивне сприйн€тт€ пол≥тики людиною, њњ розум≥нн€ власноњ рол≥ в н≥й служать п≥дставою дл€ вир≥зненн€ к≥лькох р≥вн≥в ≥ тип≥в участ≥:

Ј реакц≥€ (позитивна або негативна) на ≥мпульси, що надход€ть ≥з пол≥тичноњ системи чи з њњ ≥нституц≥й, не пов'€зана з необх≥дн≥стю високоњ активност≥ людини; ≥зодична участь у пол≥тиц≥;

Ј д≥€льн≥сть, пов'€зана з делегуванн€м повноважень; участь у виборах (м≥сцевих або державного р≥вн€), рефе-рендумах тощо;

Ј участь у д≥€льност≥ пол≥тичних ≥ громадських орга-н≥зац≥й Ч парт≥й, груп тиску, профсп≥лок, молод≥жних ≥ пол≥тичних об'Їднань тощо;

Ј виконанн€ пол≥тичних функц≥й у межах державних ≥нституц≥й, у т.ч. ≥з засобами масовоњ ≥нформац≥њ.

Ј профес≥йна, кер≥вна пол≥тико-≥деолог≥чна д≥€льн≥сть;

Ј участь у поза≥нституц≥ональних пол≥тичних рухах ≥ акц≥€х, спр€мованих на докор≥нну перебудову ≥снуючоњ пол≥тичноњ системи.

Ќаведен≥ вище типи участ≥ в пол≥тичн≥й д≥€льност≥ не Ї р≥внозначними н≥ в к≥льк≥сному, н≥ в €к≥сному в≥дно-шенн€х. ƒе€к≥ з них представлен≥ поодинокими акц≥€ми, ≥ добре розвинен≥ й серйозно впливають на переб≥г под≥й. ѕольськ≥ досл≥дники розр≥зн€ють так≥ р≥вн≥ участ≥ в пол≥тиц≥:

Ј р€довий член сусп≥льства ≥ громад€нин ≥з м≥н≥мальним пол≥тичним впливом (аж до апол≥тичност≥), €кий маЇ статус об'Їкта пол≥тики;

Ј громад€нин, €кий Ї членом громадськоњ орган≥зац≥њ, сусп≥льного руху або дек≥лькох орган≥зац≥й, опосе-редковано залучених до сфери пол≥тичноњ практики (р≥шень, д≥й), €кщо це випливаЇ з його рол≥ €к р€дового |лена орган≥зац≥њ, з його орган≥зац≥йного та ≥дейного зв'€зку з ус≥Їю орган≥зац≥Їю, рухом;

Ј громад€нин, €кий Ї членом орган≥зац≥њ, що маЇ €скраво виражений пол≥тичний характер (прим≥ром, пол≥тичноњ парт≥њ), ц≥леспр€мовано або й за власною волею залучений до пол≥тичного житт€, принаймн≥ в тому обс€з≥, в €кому це в≥дображаЇтьс€ у внутр≥шньому житт≥ ц≥Їњ орган≥зац≥њ (максимальна сфера його участ≥ окреслюЇтьс€ сп≥вв≥дношенн€м м≥ж його намаганн€ми, ≥нтересами й можливост€ми, що випливають ≥з сусп≥льноњ значущост≥ даноњ орган≥зац≥њ та конкретноњ рол≥, €ку в≥н у н≥й в≥д≥граЇ); громадський (передовс≥м пол≥тичний) д≥€ч;

Ј профес≥йний пол≥тик, дл€ €кого спец≥альн≥стю, джерелом засоб≥в дл€ ≥снуванн€, Їдиним або нав≥ть головним зан€тт€м ≥ водночас зм≥стом житт€ Ї пол≥тична д≥€льн≥сть; пол≥тичний л≥дер (орган≥зац≥йний, ≥дейний, формальний або неформальний), що функц≥онуЇ €к авторитет, останн€ ≥нстанц≥€.

“акий розпод≥л людей дещо умовний. √оловне, що випливаЇ з наведеноњ системи р≥вн≥в включенн€, це той факт, що перебуванн€ на кожному з≥ ступен≥в залученос-т≥ в пол≥тику потребуЇ в≥д людей €к р≥зних пол≥тичних €костей, так ≥ р≥зного ступен€ п≥дготовки.

÷≥каву типолог≥ю пол≥тичноњ участ≥ розробив амери≠канський соц≥олог Ћ. ћ≥лбретом, запропонувавши своЇр≥д≠ну шкалу Ђп≥двищенн€ї участ≥ в пол≥тичних процесах:

Ј демонстрац≥€ плакат≥в ≥ аф≥ш, оформленн€ пол≥≠тичних стенд≥в, еп≥зодична участь у пол≥тичних дискус≥≠€х (навчальна д≥€льн≥сть);

Ј участь у пол≥тичних зборах або м≥тингах, п≥дтрим≠ка грошовими пожертвами, контакти з оф≥ц≥йними осо≠бами або пол≥тичними л≥дерами (пром≥жна д≥€льн≥сть);

Ј кер≥вництво державними або парт≥йними закла≠дами, забезпеченн€ парт≥йних фонд≥в; участь у закритих або таких, що виробл€ють стратег≥ю, зас≥данн€х; пост≥й≠на участь у проведенн≥ пол≥тичних кампан≥й ≥ вибор≥в (активна д≥€льн≥сть).

–озр≥зн€ють також ≥ндив≥дуальну й колективну, добров≥льну ≥ примусову, активну й пасивну, традиц≥йну й аль≠тернативну, революц≥йну та охоронну пол≥тичну участь.

–озмежуванн€ основних форм участ≥ особи в пол≥тичному процес≥, р≥зн≥ вар≥анти њњ типолог≥њ мають вагоме значенн€ дл€ конкретного анал≥зу особливостей практики пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ в певн≥й крањн≥ (зокрема наш≥й), розум≥нн€ актуал≥зац≥њ внутр≥шньоосо-бист≥сного р≥вн€ процесу входженн€ людини в пол≥тику. јктивне залученн€ особи до пол≥тичного процесу потре≠буЇ певних передумов: матер≥альних, соц≥ально-культур≠них та пол≥тико-правових.  р≥м того, пол≥тичну участь особи, форму ц≥Їњ участ≥ зумовлюють пол≥тична система, соц≥альне середовище, пол≥тичн≥ й непол≥тичн≥ чинники процесу пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ, про що вже йшлос€. ќднак обмежуватис€ цим не можна. якщо виходити з того, що людина Ч ≥стота б≥осоц≥альна ≥ що в≥дпов≥дно в структур≥ особистост≥ вир≥зн€ють соц≥альний ≥ природний компоненти, то сл≥д зазначити, що на д≥€льн≥сть конкретноњ особи в пол≥тиц≥, на њњ пол≥тичну повед≥нку загалом впливають св≥тогл€д, пол≥тична св≥дом≥сть ≥ пол≥тична культура особи, њњ власн≥ ц≥л≥, ц≥нност≥, стереотипи, настанови, мотиви, ≥нтереси й потреби.

—л≥д пам'€тати, що психолог≥чн≥ та б≥олог≥чн≥ елементи (мисленн€, темперамент, вол€, пам'€ть, стан ф≥зичного та псих≥чного здоров'€, стать, в≥к тощо) також зд≥йснюють вплив на пол≥тичну повед≥нку людини.

Ќин≥ простежуЇтьс€ тенденц≥€, пов'€зана з≥ зрос танн€м пол≥тичноњ ≥ммоб≥льност≥, ≥ндиферентност≥ людей, етаном пол≥тичного в≥дчуженн€, або аном≥њ.

ѕол≥тичне в≥дчуженн€ Ч процес, €кий характеризуЇтьс€ сприйн€тт€м пол≥тики, держави, влади €к сторонн≥х, чужих сил, €к≥ панують над людиною, пригн≥чують њњ..

¬≥дчуженн€ людини в≥д пол≥тики зводить останню в ранг ворожоњ сили. ѕол≥тичне в≥дчуженн€ ви€вл€Їтьс€ в безсилл≥ ≥ндив≥да впливати на переб≥г пол≥тичних под≥й, в≥дчутт≥ ≥зол€ц≥њ, у сприйманн≥ ≥ндив≥дом соц≥альних ≥ пол≥тичних ≥нститут≥в, встановлених ними норм, €к ворожих ≥нтересам людини.

¬≥дчуженн€ може бути насл≥дком впливу об'Їктивних умов пол≥тичного житт€, пол≥тичноњ системи, пол≥тичного режиму. ¬оно пов'€зане з≥ структурними в≥дносинами пануванн€ й п≥дкоренн€, присвоЇнн€ та експлуатац≥њ, влади й контролю в сусп≥льств≥. ѕол≥тичне в≥дчуженн€ зумовлене й такими причинами, €к втрата соц≥альних ≥деал≥в, знев≥ра в будь-€ких владних структурах, психолог≥чна втома в≥д неск≥нченного потоку пол≥тичноњ демагог≥њ, непродуманих р≥шень та в≥дверто цин≥чноњ брехн≥. —учасну пол≥тичну апат≥ю можна розгл€дати ≥ п≥д кутом зору прагненн€ людини до самов≥дгородженн€ в≥д пол≥тики. ќдним ≥з чинник≥в такого ставленн€ Ї обмеженн€, що њх влада накладаЇ на свободу слова й вираженн€ особистих погл€д≥в. ≤снують й ≥нш≥ причини. Ќа ≥ндив≥да може впливати слабка пол≥тична активн≥сть ≥нших член≥в сусп≥льства. ¬≥н може належати до групи, де пол≥тична апат≥€ Ї позитив≠ною моделлю повед≥нки. —уттЇво позначаЇтьс€ на пол≥≠тичн≥й повед≥нц≥ й усв≥домленн€ пол≥тичноњ ефективност≥. “обто маЇтьс€ на уваз≥ особисте в≥дчутт€ ≥ндив≥да, пов'€зане з реальним впливом на пол≥тичний процес, на основ≥ чого людина задаЇтьс€ питанн€м: а чи Ї сенс виконувати своњ громад€нськ≥ обов'€зки?

ѕро€вами в≥дчуженн€ Ї конформ≥зм, соц≥альна апа≠т≥€, абсентењзм, в≥дсутн≥сть ≥нтересу до пол≥тичних знань, под≥й, в≥дмова в≥д виконанн€ громад€нського обов'€зку €к форма протесту проти пол≥тики, влади, њњ л≥дер≥в.

¬исокий р≥вень аном≥њ Ї характерним дл€ пер≥оду руйнуванн€ староњ соц≥альноњ системи. Ќеодм≥нною пере≠думовою прогресивних зм≥н щодо цього Ї зм≥ни обТЇктивних умов (матер≥альних, соц≥ально-культурних, пол≥-тико-правових) ≥ зрушенн€ у св≥домост≥ громад€н, що в≥дбуваютьс€ поступово, спонтанно, а також п≥д ц≥ле≠спр€мованим державним осв≥тн≥м ≥ виховним впливом.

ќсв≥чене громад€нство, €кому властиве почутт€ власноњ г≥дност≥, знанн€ своњх прав та обов'€зк≥в, згода ≥ вм≥нн€ њх дотримуватис€, Ї доконечною засадою формуванн€ демократичного й заможного сусп≥льства.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 378 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2298 - | 2146 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.