Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕерспектива утворенн€ парт≥йноњ системи




« проголошенн€м у колишньому —–—–, у тому числ≥ в ”крањн≥, пол≥тики перебудови, почали створюватис€ пол≥тичн≥ структури, €к≥ спершу обстоювали посл≥довну соц≥ал≥стичну демократ≥ю, а в≥дтак Ч просто демократ≥ю, зосереджуючись на культурно-просв≥тницьк≥й д≥€льност≥ (”крањнський культуролог≥чний клуб у  иЇв≥ 1987 р.), то≠вариство Ћева та молод≥жний дискус≥йний пол≥тклуб у Ћьвов≥, 1987 р.). «годом почали формуватис€ орган≥зац≥њ пол≥тичного спр€муванн€.

” становленн≥ украњнськоњ багатопарт≥йност≥ вид≥л€ють три етапи.

ƒопарт≥йний етап (з весни 1988 р. до весни 1990 р.). Ќа цьому етап≥ виникають пол≥тизован≥ й пол≥тичн≥ орга≠н≥зац≥њ, що своЇю д≥€льн≥стю п≥дготували умови ≥ дали по≠штовх процесов≥ творенн€ парт≥й. –озпочавс€ в≥в з≥ створенн€ в березн≥ 1988 р. ”крањнськоњ √ельс≥нськоњ сп≥лки (”√—), €ка першою за€вила про необх≥дн≥сть побудови са≠мост≥йноњ украњнськоњ держави. ” тому ж роц≥ виникли ƒемократичний союз та Ќародна сп≥лка спри€нн€ перебу≠дов≥. ј в с≥чн≥ 1988 р. в≥дбувс€ перший з'њзд ”крањнського христи€нсько-демократичного фронту, через р≥к Ч уста≠новча конференц≥€ “овариства украњнськоњ мови ≥мен≥ “. √. Ўевченка, дещо п≥зн≥ше Ч ”крањнського товариства ћемор≥алї. ѕол≥тичне житт€ актив≥зувалос€ п≥сл€ опу≠бл≥куванн€ 16 лютого 1989 р. у газет≥ Ћ≥тературна ”кра≠њнаї проекту програми спри€нн€ перебудов≥ Ќародного –уху ”крањни (Ќ–”). ” вересн≥ 1989 р. в м.  иЇв≥ в≥дбув≠с€ установчий з'њзд Ќ–” €к пол≥тизованого громадського об'Їднанн€, у жовтн≥ за€вила про себе нечисленна, але надрадикальна ”крањнська нац≥ональна парт≥€.

≈тап початковоњ багатопарт≥йност≥ (к≥нець 1990 р. Ч до под≥й 19Ч24 серпн€ 1991). «апочаткував його установчий з'њзд —оюзу труд€щих ”крањни за перебудову, що в≥дбувс€ 24 лютого 1990 р. ” кв≥тн≥ того ж року було засновано пар≠т≥ю ƒержавна самост≥йн≥сть ”крањни (ƒ—”), ”крањнський христи€нсько-демократичний фронт реформувавс€ в ”крањнську христи€нсько-демократичну парт≥ю (”’ƒѕ), ”крањнська √ельс≥нська сп≥лка Ч в ”крањнську республ≥≠канську парт≥ю (”–ѕ). ” травн≥ в≥дбувс€ установчий з'њзд ќб'Їднаноњ соц≥ал-демократичноњ парт≥њ ”крањни (ќ—ƒѕ”), а через м≥с€ць за€вила про себе ”крањнська сел€нська де≠мократична парт≥€ (”—ƒѕ) та ”крањнська народно-демо≠кратична парт≥€ (”Ќƒѕ).

1 липн€ 1990 р. в  иЇв≥ в≥дбулас€ перша сес≥€ ”крањн≠ськоњ м≥жпарт≥йноњ асамблењ (”ћј), €ку заснували парт≥њ та об'Їднанн€ нац≥онально-демократичного спр€муванн€: ”ћј оголосила реЇстрац≥ю громад€н ”крањнськоњ Ќарод≠ноњ –еспубл≥ки (”Ќ–) на основ≥ закону про громад€нство ”Ќ– 1918 р. ≥ скликанн€ нац≥онального конгре≠су, виступила за створенн€ Ќац≥ональних «бройних сил, Ќац≥ональноњ —лужби Ѕезпеки та Ќац≥ональноњ пол≥ц≥њ.

¬осени 1990 р. пол≥тичний спектр ”крањни розширили —ел€нський —оюз ”крањни, Ќародна парт≥€ ”крањни, Ћ≥бе≠рально-демократична парт≥€ ”крањни. ” грудн≥ 1990 р. члени  Ќ–—, €к≥ утворювали демократичну платформу в тод≥шн≥й  ѕ”, створили парт≥ю демократичного в≥дро≠дженн€ ”крањни (Ќƒ¬”), тод≥ ж в≥дбувс€ установчий з'њзд ƒемократичноњ парт≥њ ”крањни (ƒѕ”).

ѕосткомун≥стичний етап (в≥д серпневих под≥й 1991 р. до вибор≥в до ¬ерховноњ –ади ”крањни в березн≥ 1994 р.). ¬≥дзначаЇтьс€ принципово новими пол≥тичними ≥ соц≥≠ально-економ≥чними умовами. ѕ≥сл€ серпневих под≥й 1991 р.  ѕ–— та њњ рег≥ональне в≥дд≥ленн€ в ”крањн≥  ѕ” були заборонен≥. 24 серпн€ 1991 р. було проголошено не≠залежн≥сть ”крањни, що уможливило демократичн≥ пере≠творенн€ в н≥й. ѕроцес творенн€ парт≥й отримав нов≥ мо≠жливост≥ й стимули. ” вересн≥ 1991 р. в≥дбувс€ установ≠чий з'њзд Ћ≥беральноњ парт≥њ ”крањни (Ћѕ”), у жовтн≥ Ч установчий з'њзд —оц≥ал≥стичноњ парт≥њ ”крањни (—ѕ”). Ќа основ≥ ”крањнськоњ м≥жпарт≥йноњ асамблењ було ство≠рено ”крањнську Ќац≥ональну јсамблею (”Ќј).

” 1992 р. в  иЇв≥ було створено ”крањнську консерва≠тивну республ≥канську парт≥ю (” –ѕ), ’ристи€нсько-де≠мократичну парт≥ю ”крањни (’ƒѕ”). ¬насл≥док об'Їд≠нанн€ ”крањнськоњ нац≥ональноњ та ”крањнськоњ народно-демократичноњ парт≥њ утворилас€ ”крањнська нац≥ональна консервативна парт≥€ (”Ќ ѕ). јктивно виникали нов≥ парт≥њ в 1993Ч1994 рр., серед €ких Ќародний –ух ”кра≠њни (Ќ–”),  омун≥стична парт≥€ ”крањни ( ѕ”).

Ѕагатопарт≥йн≥сть в ”крањн≥ стала фактом. « форму≠ванн€м багатопарт≥йност≥ процес творенн€ нових парт≥й не припин€Їтьс€. “ак, €кщо на час вибор≥в до ¬ерховноњ –ади в березн≥ 1998 р. в ”крањн≥ було 52 пол≥тичн≥ пар≠т≥њ, то на початку 2001 р. њх уже нал≥чувалос€ 110. ¬≥д≠буваютьс€ типов≥ дл€ багатопарт≥йност≥ м≥жпарт≥йна та внутр≥парт≥йна боротьба, розколи в парт≥€х, об'Їднанн€ парт≥й, утворенн€ м≥жпарт≥йних блок≥в. ѕроцес групу≠ванн€ парт≥й особливо актив≥зувавс€ у зв'€зку з п≥дготов≠кою вибор≥в до ¬ерховноњ –ади в березн≥ 2002 р.

Ѕагатопарт≥йн≥сть в ”крањн≥ в≥дтворюЇ весь ≥дейно-по≠л≥тичний спектр парт≥й, €кий ≥снуЇ у св≥т≥. “ак, за ≥део≠лог≥чним спр€муванн€м в ”крањн≥ д≥ють комун≥стичн≥, соц≥ал-демократичн≥, л≥берально-демократичн≥, консервативн≥, христи€нськ≥, нац≥онал≥стичн≥ парт≥њ. «а пол≥≠тичним спр€муванн€м Ч л≥в≥, центристськ≥, прав≥.

ѕарт≥њ комун≥стично-соц≥ал≥стичного спр€муванн€. ƒо них належать ѕарт≥€ комун≥ст≥в (б≥льшовик≥в) ”кра≠њни (ѕ (б)”),  омун≥стична парт≥€ ”крањни ( ѕ”),  ому≠н≥стична парт≥€ (труд€щих) ( ѕ(т),  омун≥стична парт≥€ ”крањни (оновлена) ( ѕ”(о), —оц≥ал≥стична парт≥€ ”кра≠њни (—ѕ”), ѕрогресивна соц≥ал≥стична парт≥€ ”крањни (ѕ—ѕ”), ѕарт≥€ ¬сеукрањнське об'Їднанн€ л≥вих Ђ—пра≠ведлив≥стьї. ÷≥ парт≥њ в≥др≥зн€ютьс€ своњм чисельним складом, впливом на пол≥тичне житт€ пол≥тичним зм≥с≠том програм. јле вс≥ вони спов≥дують марксизм, Ї при≠б≥чниками соц≥ал≥зму, сусп≥льноњ власност≥, влади труд€≠щих, соц≥ал≥стичноњ системи господарюванн€ ≥ розпод≥лу, загалом негативно ставл€тьс€ до приватноњ власност≥, ринкових в≥дносин, виступають проти сп≥вроб≥тництва ”крањни з ћ¬‘ ≥ ћЅ––, Ќј“ќ.

ѕарт≥њ соц≥ал-демократичного спр€муванн€. ƒо них належать соц≥ал-демократична парт≥€ ”крањни (об'Їдна≠на) (—ƒѕ”(о), —оц≥ал-демократична парт≥€ ”крањни (—ƒѕ”), ”крањнська соц≥ал-демократична парт≥€ (”—ƒѕ), ѕарт≥€ прац≥ (ѕѕ), ¬сеукрањнська парт≥€ труд€щих (¬ѕ“). ¬они, попри певн≥ в≥дм≥нност≥ в програмах, ви≠словлюють свою прихильн≥сть до ц≥нностей демократич≠ного соц≥ал≥зму, Ї приб≥чниками багатоукладноњ соц≥аль≠но ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки, сильноњ соц≥альноњ пол≥тики держави, соц≥альноњ справедливост≥, сол≥дарно≠ст≥, багатопарт≥йност≥, пол≥тичного плюрал≥зму, обстою≠ють ринков≥ перетворенн€ в ”крањн≥, зм≥цненн€ ≥ розви≠ток ”крањнськоњ держави, в≥дродженн€ ≥ розвиток укра≠њнськоњ нац≥њ, њњ культури, мови, входженн€ ”крањни в Ївропейське ≥ св≥тове сп≥втовариство.

ѕарт≥њ л≥берально-демократичного спектру. ¬они ста≠новл€ть б≥льш≥сть, серед них: Ћ≥беральна парт≥€ ”крањни (Ћѕ”), Ћ≥берально-демократична парт≥њ ”крањни (Ћƒѕ”), ƒемократична парт≥€ ”крањни (ƒѕ«”,Ќародно-демокра≠тична парт≥€ (Ќƒѕ), ƒемократичний союз (ƒ—), ”крањн≠ська парт≥€ промисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в (”ѕѕѕ), ѕарт≥€ рег≥он≥в ”крањни (ѕ–”), ѕарт≥€ Ђяблукої, ѕарт≥€ «елених ”крањни (ѕ«”), јграрна парт≥€ ”крањни (јѕ”), ћ≥ж≠рег≥ональний блок реформ (ћЅ–),ѕарт≥€ Ђ–еформи ≥ по≠р€докї (ѕ–ѕ). ¬они спов≥дують л≥беральн≥, демократичн≥ ц≥нност≥, виступають за дом≥нуванн€ приватноњ власност≥, в≥льний ринок, р≥шуче прискоренн€: ринкових реформ, прозору приватизац≥ю з ч≥тко визначеним приватною власн≥стю, розвиток м≥сцевого самовр€дуванн€, розширенн€ прав ре≠г≥он≥в, в≥льний розвиток культури ≥ мови украњнського ≥ вс≥х ≥нших народ≥в ”крањни, свободу особи, входженн€ ”крањни в Ївропейськ≥ ≥ св≥тов≥ структури.

 онсервативн≥ парт≥њ ”крањни. ƒо них належать Ќа≠родний –ух ”крањни (Ќ–”), ”крањнський Ќародний –ух (”Ќ–), Ќародний –ух ”крањни Ђ«а Їдн≥стьї, ”крањнська консервативна республ≥канська парт≥€ (” –ѕ), ”крањн≠ська нац≥ональна консервативна парт≥€ (”Ќ ѕ), ”крањн≠ська республ≥канська парт≥€ (”–ѕ). њх об'ЇднуЇ боротьба за розвиток ”крањнськоњ держави, традиц≥й украњнського на≠роду, його культури, мови; за дотриманн€ нац≥онально-культурних прав ус≥х ≥нших етн≥чних груп, що вход€ть до складу украњнського народу, за зм≥цненн€ с≥м'њ, мораль≠них норм. ¬они Ї приб≥чниками ринкових перетворень, приватноњ власност≥, пол≥тики добросус≥дства ≥ взаЇмноњ вигоди з ус≥ма державами.

’ристи€нськ≥ парт≥њ. ƒо них належать ’ристи€нсько-демократична парт≥€ ”крањни (’ƒѕ”), ”крањнська хрис≠ти€нсько-демократична парт≥€ (”’ƒѕ), ’ристи€нсько-л≥беральний союз (’Ћ—), ѕарт≥€ Ђ’ристи€нсько-народний союзї (ѕ’Ќ—), –еспубл≥канська христи€нська парт≥€ (–’ѕ), ¬сеукрањнське об'Їднанн€ христи€н (¬ќ’). ¬они обстоюють ц≥нност≥ христи€нськоњ морал≥ в сусп≥льному й особистому житт≥ людей, пр≥оритет духовних начал, п≥д≠пор€дкован≥сть пол≥тичноњ д≥€льност≥ моральним нормам, повагу людськоњ г≥дност≥, Ї приб≥чниками ринковоњ еконо≠м≥ки, приватноњ власност≥, створенн€ системи соц≥ального захисту. ¬иступають за м≥жконфес≥йний мир, за створен≠н€ в ”крањн≥ Їдиноњ православноњ пом≥сноњ церкви. –озгл€≠дають рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ €к повноправн≥ суб'Їкти су≠сп≥льного житт€, виступають за участь церков у сусп≥льно значущих акц≥€х.

ѕарт≥њ нац≥онально-радикального спр€муванн€. ÷е  онгрес ”крањнських Ќац≥онал≥ст≥в ( ”Ќ), ќрган≥зац≥€ украњнських нац≥онал≥ст≥в-державник≥в (ќ”Ќ(д), ¬сеукра≠њнське пол≥тичне об'Їднанн€ Ђƒержавна самост≥йн≥сть ”крањниї (ƒ—”), ”крањнська нац≥ональна асамбле€ (”Ќј), —оц≥ал-нац≥ональна парт≥€ ”крањни (—Ќѕ”). ќсновним дл€ них Ї вт≥ленн€ нац≥ональноњ ≥дењ в ус≥х сферах життЇд≥€ль≠ност≥ украњнськоњ нац≥њ. ¬иступають за розвиток нац≥ональ≠ноњ св≥домост≥ украњнц≥в, за ринков≥ реформи, приватну вла≠сн≥сть, могутню ”крањнську державу, вт≥ленн€ в житт€ ≥дењ велич≥ украњнськоњ нац≥њ, утвердженн€ њњ слави, багатства ≥ добробуту в умовах державного житт€; за пл≥дне њњ сп≥вжитт€ в кол≥ волелюбних народ≥в св≥ту, за вир≥шенн€ соц≥≠альних проблем. ƒе€к≥ з них висловлюютьс€ за забезпечен≠н€ украњнц€м пр≥оритетних прав, зокрема, щоб безпосеред≠н≥ми кер≥вниками украњнськоњ держави були украњнц≥.

«алежно в≥д обставин та ≥нтерес≥в пол≥тичноњ боротьби д≥€льн≥сть де€ких парт≥й не ц≥лком адекватна ≥дейно-по≠л≥тичн≥й сут≥, заф≥ксован≥й у њхн≥х назвах ≥ програмних документах. “рапл€ютьс€ розходженн€ м≥ж проголошу≠ваними сусп≥льно-пол≥тичними ц≥л€ми парт≥њ та конкрет≠ними поточними ≥нтересами њњ л≥дер≥в.

јктуальною сусп≥льно-державною проблемою в ”крањ≠н≥ Ї формуванн€ парт≥йноњ системи. ¬ажливим кроком що≠до цього стали вибори до ¬ерховноњ –ади ”крањни 1998 р. ” результат≥ вибор≥в 9 парт≥й провели своњх представник≥в до ¬ерховноњ –ади ”крањни й утворили в н≥й своњ фракц≥њ:  ѕ”, Ќ–”, —ѕ”, —елѕ”, Ќƒѕ, ѕ«”, Ђ√ромадаї, —ƒѕ”(о), ѕ—ѕ”. ∆одна з них не здобула такоњ к≥лькост≥ депутатських м≥сць, щоб могла сформувати ур€д. Ќе утво≠ривс€ дл€ сформуванн€ ур€ду ≥ блок парт≥й, що не даЇ п≥д≠став стверджувати про утворенн€ парт≥йноњ системи.

¬ ”крањн≥ спостер≥гаютьс€ ознаки атом≥зованоњ парт≥й≠ноњ системи та ознаки парт≥йноњ системи пол€ризованого плюрал≥зму. јле в≥рог≥дн≥сть того, що невдовз≥ в ”крањн≥ сформуЇтьс€ парт≥йна система пол€ризованого плюрал≥з≠му, достатньо очевидна.

Ѕагатопарт≥йн≥сть в ”крањн≥ стала реальн≥стю ≥ виво≠дить њњ на шл€х сучасного демократичного цив≥л≥зовано≠го розвитку. Ќив≥ украњнська багатопарт≥йн≥сть Ї переду≠мовою утворенн€ парт≥йноњ системи, що спри€тиме утвердженню м≥цноњ, стаб≥льноњ, демократичноњ системи влади в держав≥.

ѕарт≥њ €к сусп≥льний ≥нститут, конкуруючи м≥ж со≠бою, шукачи нових р≥шень ≥ п≥дтримки нових прихиль≠ник≥в, розвиваютьс€, в тому числ≥ ≥ шл€хом об'Їднанн€ на основ≥ к≥лькох парт≥йних структур (Ђѕарт≥€ –ег≥о≠н≥вї). «м≥нюютьс€ њхн≥ орган≥зац≥йн≥ форми, внутр≥шньо≠парт≥йне житт€, характер зв'€зк≥в з масами, методи д≥€≠льност≥. —при€ючи розвитку плюрал≥зму ≥ демократ≥њ в сусп≥льств≥, парт≥њ також демократизуютьс€. ¬заЇмод≥ю≠чи м≥ж собою, вони, залежно в≥д влади, участ≥ в н≥й або неучаст≥, утворюють р≥зн≥ типи парт≥йних систем. —учас≠не плюрал≥стичне, демократичне сусп≥льство, що форму≠валось €к багатопарт≥йне, демонструЇ свою життЇздатн≥сть. ќчевидно, парт≥њ €к нев≥д'Їмний елемент сучасно≠го цив≥л≥зованого сусп≥льства мають майбутнЇ.

 

 

“ема 5. Ћюдина ≥ пол≥тика

Ћюдина, особист≥сть Ч перв≥сний суб'Їкт пол≥тики, над≥лений здатн≥стю брати участь у пол≥тичному житт≥, впливати на владу. —тавленн€ людини до пол≥≠тики може набувати р≥зноман≥тних форм пол≥тичноњ повед≥нки Ч в≥д св≥домого схваленн€ до стих≥йного запереченн€. ѕол≥тична: активн≥сть людини, м≥ра њ≥ участ≥ в пол≥тичному житт≥, сусп≥льна зр≥л≥сть значною м≥рою залежать в≥д €кост≥ пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ, розвитку й вдосконаленн€ пол≥тичноњ культури сусп≥ль≠ства. «асвоюючи знанн€ про пол≥тику набуваючи досв≥ду пол≥тичноњ д≥€льност≥, людина стаЇ громад€нином Ч св≥домим учасником пол≥тичного процесу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 341 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

2001 - | 1967 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.