Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ пол≥тичних парт≥й, передумови њх виникненн€




—учасним пол≥тичним парт≥€м передували њх прообрази Ч протопарт≥њ. ≤снуЇ думка, що парт≥њ виникли водночас ≥з пол≥тикою, тобто в рабовласницькому сусп≥льств≥ « розвитком рабовласницьких в≥дносин, поглибленн€м соц≥альноњ диференц≥ац≥њ сусп≥льства, в тому числ≥ й самого пан≥вного класу, дл€ зд≥йсненн€ влади вже було недо≠статньо державних пол≥тичних структур. ¬иникали гро≠мадськ≥ орган≥зац≥њ €к форма пол≥тичноњ д≥€льност≥ груп пан≥вного класу, що протиборствували м≥ж собою, а також труд€щих мас, €к≥ боролис€ проти нього. ¬ епоху —еред≠ньов≥чч€ виникали та д≥€ли парт≥њ: в ≤тал≥њ XIIЧXV ст. м≥ж собою ворогували гвельфи (прихильники св≥тськоњ влади папи римського) та г≥бел≥ни (прихильники сильноњ корол≥вськоњ влади). ѕарт≥њ античного св≥ту ≥ Ївропейсько≠го середньов≥чч€ найчаст≥ше поставали €к кл≥Їнтели Ч тимчасов≥ об'Їднанн€ дл€ п≥дтримки певних знатних ос≥б, с≥мей. —уперництво пол≥тичних груп, об'Їднаних навколо впливових с≥мей, попул€рних л≥дер≥в, упродовж багатьох стол≥ть було суттЇвою ознакою пол≥тичноњ ≥стор≥њ. ќсобли≠вого ≥мпульсу розвитков≥ парт≥й надали буржуазн≥ револю≠ц≥њ в јнгл≥њ, ‘ранц≥њ та ≥нших Ївропейських крањнах.

” ™вроп≥ в друг≥й половин≥ XIX ст. виникли масов≥ парт≥њ, њх по€в≥ спри€ли два основн≥ чинники: розширен≠н€ виборчих прав ≥ розвиток роб≥тничого руху. ћасов≥ по≠л≥тичн≥ парт≥њ €к ≥нститут Ївропейськоњ культури посту≠пово поширилис€ й закр≥пилис€ в культурах крањн ≥ на≠род≥в ≥нших континент≥в.

ѕарт≥њ €к соц≥альний феномен пост≥йно еволюц≥онують. Ќин≥ ур≥зноман≥тнилис€ причини ≥ способи њх вини≠кненн€, багато й чому «м≥нюютьс€ њхн≥ форми ≥ сутн≥сть; у€вленн€ про њхню роль у сусп≥льств≥ та й сама ц€ роль, методи д≥€льност≥ та функц≥њ.

ѕричинами виникненн€ парт≥й Ї необх≥дн≥сть захисту соц≥ально-класових; нац≥ональних, а нер≥дко й плем≥нних, рел≥г≥йних, рег≥ональних ≥нтерес≥в, & “акож! ц≥л≥, пов'€зан≥ з виборчою боротьбою. –≥зноман≥тними Ї спосо≠би виникненн€ парт≥й. —вого часу ћ. ¬ебер в ≥стор≥њ ста≠новленн€ парт≥њ вир≥зн€й три етапи: аристократичне угрупованн€, пол≥тичний клуб, масова парт≥€. ѕарти ви≠ростали з депутатських клуб≥в ≥ фракц≥й у парламент≥, ор≥Їнтованих на ≥нтереси р≥зних к≥л новоњ пол≥тичноњ та економ≥чноњ ел≥ти.

ѕол≥тичн≥ парт≥њ утворюютс€:

Ј внасл≥док об'Їднанн€ гуртк≥в ≥ груп однакового ≥дейно-пол≥тичного спр€муванн€, €к≥ виникли та ≥снува≠ли окреме в р≥зних м≥сц€х крањни;

Ј внасл≥док розколу одн≥Їњ парт≥њ на дв≥ та б≥льше чи об'Їднанн€ двох та б≥льше парт≥й в одну;

Ј у надрах масових рух≥в;

Ј п≥д виливом м≥жнародноњ парт≥йноњ системи;

Ј €к своЇр≥дне в≥дродженн€ парт≥й, €к≥ ≥снували ран≥ше, що п≥двищуЇ њхню лег≥тимац≥ю, створюЇ певну наступн≥сть пол≥тичного розвитку;

Ј внасл≥док д≥€льност≥ л≥дер≥в, €к≥ орган≥зували парт≥њ п≥д себе;

Ј на основ≥ рег≥ональних орган≥зац≥й парт≥њ, €ка ≥снувала ран≥ше;

Ј з ≥н≥ц≥ативи профсп≥лок.

“ак, лейбористськ≥ парт≥њ у ¬еликобритан≥њ, јвстра≠л≥њ,  анад≥ та ≥нших крањнах, €к≥ переважно виражають ≥нтереси роб≥тник≥в, було створено саме з ≥н≥ц≥ативи профсп≥лок, що стали колективними членами цих парт≥й ≥ ф≥нансують њх.

”творенн€ парт≥й, €к ≥ громадсько-пол≥тичних рух≥в, в≥дбуваЇтьс€ на установчих з'њздах або конференц≥€х. ”сн≥ за€ви про по€ву новоњ громадсько-пол≥тичноњ орган≥зац≥њ ще вважаютьс€ достов≥рною ≥нформац≥Їю. Ќею Ї факт реЇстрац≥њ парти державним органом Ч в ”крањн≥, напри≠клад, ћ≥н≥стерством юстиц≥њ.

ўодо тлумаченн€ пон€тт€ Упол≥тична парт≥€Ф серед пол≥толог≥в немаЇ одностайност≥, що зумовлено складн≥с≠тю та багатоман≥тн≥стю парт≥й €к об'Їкта досл≥дженн€, р≥зними п≥дходами до вир≥шенн€ ц≥Їњ проблеми та р≥зни≠ми традиц≥€ми нац≥ональних пол≥толог≥чних шк≥л. Ќе^ при те можна визначити сп≥льн≥ ознаки, €к≥ характери≠зують парт≥ю. —еред них найважлив≥ша Ч добров≥льн≥сть об'Їднанн€.

ѕол≥тична парт≥€ Ч орган≥зована група однодумц≥в, €ка виражаЇ ≥нтереси частини народу, класу, клас≥в соц≥альне? верстви, верств, намагаЇтьс€ реал≥зувати њх завд€ки здобуттю державне? влади або участ≥ в н≥й.

 ожна парт≥€ маЇ ≥деолог≥ю, пол≥тичну платформу, орган≥зац≥йну структуру, певн≥ методи ≥ засоби д≥€льност≥, соц≥альну базу, електорат (виборц≥в, €к≥ голосують за нењ). ќсновна мета д≥€льност≥ пол≥тичноњ парт≥њ Ч здобу≠ти пол≥тичну владу в держав≥ та реал≥зовувати своњ програмн≥ ц≥л≥ Ч економ≥чн≥, пол≥тичн≥, ≥дейно-теоретичн≥, моральн≥ за допомогою законодавчоњ, виконавчоњ та судо≠воњ г≥лок влади. —воњ програмн≥ ц≥л≥ пол≥тичн≥ парт≥њ про≠вод€ть у житт€ через ≥дейно-пол≥тичну, орган≥зац≥йну, пропагандистську, державну (коли оволод≥вають державною владою) д≥€льн≥сть, виробл€ючи стратег≥ю й тактику своЇњ повед≥нки на р≥зних ≥сторичних етапах розвитку ≥ за р≥зних пол≥тичних умов.

—труктура пол≥тичноњ парт≥њ Ч це €дро (кер≥вн≥ орга≠ни вищоњ ≥ нижчоњ ланок, парт≥йн≥ л≥дери, актив≥сти), р€≠дов≥ члени парт≥њ та приб≥чники. ќрган≥зац≥йно парт≥€ под≥л€Їтьс€ на парт≥йний апарат та парт≥йну масу, способи зв'€зку апарату з ц≥Їю масою, парт≥њ та пол≥тичного середовища, парт≥њ та сусп≥льства. „асто парт≥йна систе≠ма охоплюЇ створюван≥ парт≥Їю молод≥жн≥, ж≥ноч≥, ≥нод≥ в≥йськов≥ орган≥зац≥њ, €к≥ Ї засобом проведенн€ парт≥йноњ пол≥тики серед в≥дпов≥дних груп населенн€.

—прийн€тт€ парт≥й та њхньоњ рол≥ в житт≥ сусп≥льства тривалий час було негативним. ™вропейська пол≥тична думка радикально зм≥нила ставленн€ до них у XVIIЧ XVIII ст. Ќин≥ остаточно утвердилас€ думка, що без си≠льних пол≥тичних парт≥й, альтернативних пол≥тичних рух≥в демократична природа влади неможлива. ѕол≥тич≠н≥ парт≥њ забезпечують зв'€зок м≥ж народом ≥ представ≠ницьким механ≥змом правл≥нн€. —аме через парт≥њ ур€д може звернутис€ до мас за п≥дтримкою, а маси через парт≥њ можуть критикувати кер≥вництво ≥ висувати ви≠моги до нього.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 557 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

2017 - | 1982 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.