Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥толог≥€ (грец. роlitika Ч державн≥ й сусп≥льн≥ справи ≥ lоgos Чслово, пон€тт€, вченн€) Ч наука, об'Їктом €коњ Ї пол≥тика ≥ ≥њ в≥дносини з особист≥стю та сусп≥льством




“ема 1. ѕол≥толог≥€ €к наука

≤ навчальна дисципл≥на

ѕол≥толог≥€ в систем≥ сусп≥льних наук

ѕол≥тичне житт€ Ї об'Їктом вивченн€ багатьох сус≠п≥льних наук, поза€к у сусп≥льств≥ кожна под≥€ ≥ кожен факт мають пол≥тичне забарвленн€. “оркаючись ≥нтерес≥в людей, вони можуть бути в≥дпов≥дно ≥нтерпретован≥ або мати пол≥тичн≥ насл≥дки. « ц≥Їњ точки зору сусп≥льство в ц≥лому Ї пол≥тичним. як зауважив французький пол≥толог ∆. Ѕюрдо, Ђреальн≥сть нейтральна, пол≥тичною ж Ї св≥дом≥стьї. ѕевна специф≥ка пол≥тики, а також ≥ те, що вс≥ види людськоњ д≥€льност≥, ус≥ сусп≥льн≥ €вища пов'€зан≥ з пол≥тикою, зумовлюють пол≥тичний аспект ус≥х сусп≥льних наук. ¬одночас Ї науки, основне завданн€ €ких Ч досл≥дженн€ пол≥тичного житт€. ѕров≥дною серед них Їпол≥толог≥€.

ѕол≥толог≥€ (грец. роlitika Ч державн≥ й сусп≥льн≥ справи ≥ lоgos Чслово, пон€тт€, вченн€) Ч наука, об'Їктом €коњ Ї пол≥тика ≥ ≥њ в≥дносини з особист≥стю та сусп≥льством.

як в≥дносно самост≥йна галузь знань вона с€гаЇ своњ≠ми витоками сивоњ давнини, њњ розвиток т≥сно пов'€заний з розвитком ф≥лософських знань. ќск≥льки пол≥тика була ≥нтегрована в сусп≥льне бутт€, ф≥лософ≥€ €к ун≥версальна наука супроводжувала людину все житт€, зд≥йснюючи пошук оптимального пол≥тичного ладу. «нанн€ про пол≥≠тику, €к≥ сформувала антична ф≥лософська думка, стали основою пол≥тичноњ ф≥лософ≥њ наступних епох, незважаю≠чи на в≥дм≥нн≥сть њх емп≥ричного матер≥алу, особливост≥ ≥сторичного часу, розмањтт€ сусп≥льно-пол≥тичних тради≠ц≥й у р≥зних крањн та народ≥в.

Ќ≥трохи не модерн≥зуючи античну думку, пол≥тична ф≥лософ≥€ сприйн€ла пол≥тику €к сусп≥льне €вище, що ≥ Ї сутн≥стю, пров≥дним началом сп≥льного житт€ людей, орган≥зованого державою. јнтичн≥ мислител≥ започатку≠вали вивченн€ пол≥тичноњ мови ≥ пол≥тичного ораторства (ѕлатон), досл≥дили так≥ пол≥тичн≥, соц≥альн≥, моральн≥ ц≥нност≥, €к свобода, право, справедлив≥сть, добро та ≥н. ” нов≥тн≥ часи розвивались узагальнююч≥, ун≥версальн≥ концепц≥њ пол≥тики ≥ влади, €к≥ отримали пол≥тичне, гу≠ман≥стичне, фундаментально-соц≥олог≥чне та економ≥чне обірунтуванн€.

–озвиток соц≥ально-ор≥Їнтованого ф≥лософського знан≠н€ триваЇ дв≥ з половиною тис€ч≥ рок≥в, однак ще на по≠чатку XX ст. статус пол≥тичноњ ф≥лософ≥њ, €к ≥ пол≥толо≠г≥њ, не був остаточно визначений. ”продовж XX стол≥тт€ пон€тт€ пол≥тичноњ ф≥лософ≥њ та пол≥тологи ц≥лком прижи≠лис€, а в 50Ч60-х роках настав Ђбумї пол≥тико-ф≥лософ-ських та пол≥толог≥чних досл≥джень. ¬ останн≥ дес€тил≥тт€ розширилис€ функц≥њ пол≥тичноњ ф≥лософ≥њ, сформувалис€ методи, структура ф≥лософського знанн€, окреслилос€ њхнЇ розмежуванн€ з наукою про пол≥тику.

ѕол≥тична ф≥лософ≥€ разом з ≥ншими ф≥лософськими дис≠ципл≥нами досл≥джуЇ сутн≥сн≥ засади пол≥тики в р≥зноман≥т≠них ви€вах, њњ причини ≥ насл≥дки, прагне њх ви€вити, усв≥≠домити, по€снити. ‘≥лософ≥€ озброюЇ пол≥толог≥ю св≥тогл€дом, загальними методами п≥знанн€ й теор≥Їю мисленн€, ро≠зум≥нн€м зм≥сту ≥ соц≥альноњ зумовленост≥ пол≥тичних €вищ, досл≥джуЇ загальн≥ закони ≥сторичного розвитку та форми њх реал≥зац≥њ у д≥€льност≥ людей, вивчаЇ сусп≥льство €к ц≥л≥сну систему. ѕол≥тична ф≥лософ≥€ ≥ пол≥толог≥€ черпають матер≥≠ал з одного емп≥ричного джерела, але вивчають його р≥зними засобами ≥ на р≥зних р≥вн€х. ‘≥лософ≥€, на в≥дм≥ну в≥д пол≥≠тичноњ науки, не звертаЇтьс€ до практики безпосередньо. ѕо≠л≥тичн≥ €вища й процеси з урахуванн€м њх м≥сц€ ≥ рол≥ €к со≠ц≥ального ц≥лого вивчаЇ пол≥толог≥€.

” п≥знанн≥ пол≥тичного житт€ ≥стотна роль належить пол≥тичн≥й ≥стор≥њ (вивченн€ ≥ ф≥ксац≥€ пол≥тичного жит≠т€, особливостей його функц≥онуванн€ та розвитку в окре≠мих крањнах, з'€суванн€ причинних зв'€зк≥в пол≥тичних €вищ та ≥н.). ¬≥дом≥ французьк≥ пол≥тологи ∆.-ѕ.  от ≥ ∆ ћуньЇ називають пол≥тичну теор≥ю Ђкровною дочкою ≥стор≥њ та праваї. ƒл€ розум≥нн€ сутност≥ й функц≥ональ≠ного призначенн€ пол≥тичних €вищ, ≥нститут≥в важливо знати ≥стор≥ю св≥тових пол≥тичних вчень, €ка досл≥джуЇ виникненн€ ≥ розвиток теоретичних знань про пол≥тику, владу, державу, право, демократ≥ю, генезис пол≥тичних категор≥й, њхн≥й вплив на пол≥тичне житт€.

ќсобливого значенн€ у вивченн≥ пол≥тичного житт€ сусп≥льства набуваЇ пол≥тична економ≥€. ƒехто з учених вважаЇ, що нова пол≥тична економ≥€ повинна стати осно≠вою сучасного напр€му в досл≥дженн≥ пол≥тики. ÷е зага≠лом сп≥рне судженн€ не позбавлене рац≥ональноњ основи, оск≥льки без пол≥тичноњ економ≥њ не можна зрозум≥ти природи соц≥альних суб'Їкт≥в, громад€нського сусп≥льст≠ва. ƒо того ж розвиток р≥зних форм власност≥, €кий веде до подальшоњ диференц≥ац≥њ соц≥альних ≥ пол≥тичних ≥н≠терес≥в у сусп≥льств≥, ≥стотно впливаЇ на характер пол≥-тичноњ д≥€льност≥, формуванн€ наукових у€влень про нењ. ≥: —оц≥олог≥€ пол≥тики €к сусп≥льна наука вивчаЇ соц≥≠альн≥ ≥нститути, орган≥зац≥њ €к засоби д≥€льност≥ соц≥аль≠них суб'Їкт≥в, а отже, законом≥рно, що пол≥толог≥€ вико≠ристовуЇ результати й методи соц≥олог≥чного п≥знанн€, характеристики р≥зних соц≥альних груп. ўодо питанн€ про сп≥вв≥дношенн€ пол≥толог≥њ та соц≥олог≥њ пол≥тики ≥с≠нують р≥зн≥ п≥дходи. ƒе€к≥ вчен≥ розгл€дають соц≥олог≥ю пол≥тики €к галузь науки на меж≥ соц≥олог≥њ та пол≥толо≠г≥њ (—. Ћипсет, –. Ѕеспотис), вважаючи, що вона, на в≥д≠лину в≥д пол≥толог≥њ, досл≥джуЇ вплив сусп≥льства на дер≠жаву, сусп≥льного ладу на пол≥тику. ≤нш≥ (¬. ≤ванов, ¬. ѕазенок) вказують, що соц≥олог≥€ пол≥тики даЇ у€вленн€ про те, €к певн≥ соц≥альн≥ зрушенн€ позначаютьс€ на функц≥онуванн≥ пол≥тичноњ системи. ≤нш≥ вчен≥, зо≠крема ∆. “ощенко, ототожнюють пол≥толог≥ю ≥ соц≥оло≠г≥ю пол≥тики €к найб≥льш загальн≥ науки про пол≥тику.

” вивченн≥ пол≥тичного житт€ сусп≥льства важлива роль належить юридичн≥й науц≥ €к систем≥ знань про дер≠жаву ≥ право, про об'Їктивн≥ законом≥рност≥ њх виникнен≠н€ ≥ розвитку. ёридична наука розробила пон€т≥йний апарат, €кий активно використовуЇ пол≥толог≥€ (держа≠ва, демократ≥€, державна влада, право, законн≥сть, пол≥≠тичний режим тощо).

Ќезважаючи на те, що науки про сусп≥льство висв≥т≠люють р≥зн≥ аспекти пол≥тичного житт€, демократичний сусп≥льний розвиток ви€вив потребу в науц≥, €ка б кри≠тично осмислювала ≥снуюч≥ пол≥тичн≥ системи, режими, механ≥зми реал≥зац≥њ пол≥тичноњ влади, участь соц≥аль≠них сп≥льнот у пол≥тичному процес≥, пол≥тичн≥ ситуац≥њ тощо. «а тотал≥тарного режиму, коли роль сусп≥льних наук зводилас€ здеб≥льшого до коментуванн€ ≥ виправ≠данн€ ≥снуючих пор€дк≥в, не було необх≥дност≥ в розвит≠ку пол≥толог≥њ. ≤стотним чинником актив≥зац≥њ став вих≥д м≥льйон≥в людей на арену пол≥тичного житт€, зростанн€ взаЇмозалежност≥ й суперечливост≥ сучасного сусп≥льст≠ва, становленн€ молодих незалежних держав. «а цих умов посилюЇтьс€ взаЇмод≥€ пол≥тичних процес≥в ≥ пол≥≠тичних систем р≥зних крањн, що даЇ змогу бачити не т≥ль≠ки њх в≥дм≥нн≥сть, а й схож≥сть.

—п≥льн≥ зусилл€ спец≥ал≥ст≥в у р≥зних галуз€х сус≠п≥льствознавства, пол≥тичних наук, публ≥цистики, про≠фес≥йноњ журнал≥стики ≥ пол≥тик≥в-практик≥в покликан≥ сформувати сучасне пол≥тичне знанн€. як ≥ вс≥ ≥нш≥ га≠луз≥ сучасного сусп≥льствознавства, пол≥толог≥€ маЇ на мет≥ виробити знанн€, €к≥ дадуть змогу ор≥Їнтуватис€ в навколишньому св≥т≥ й завд€ки цьому активно освоюва≠ти, перетворювати його, передбачати й св≥домо формува≠ти пол≥тичну сутн≥сть сусп≥льства, упор€дковувати сто≠сунки м≥ж людьми на засадах загальнолюдських ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 306 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2021 - | 1999 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.