Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ пол≥тичноњ системи




” науков≥й л≥тератур≥ побутують р≥зн≥ погл€ди, €к на тлумаченн€ пон€тт€ Ђпол≥тична системаї сусп≥льства, так ≥ на сутн≥сть цього феномена. ѕрихильники соц≥оло≠г≥чноњ теор≥њ обм≥ну вважають пол≥тичну систему ≥нститу≠том, €кий п≥дтримуЇ стаб≥льн≥сть загальних правил щодо в≥дносин обм≥ну. «г≥дно з конфл≥ктолог≥чними концепц≥€ми, пол≥тична система Ї≥нструментом легал≥зац≥њ та продуктивного розв'€занн€ соц≥альних конфл≥кт≥в.

—истема Ч одне з основних пон€ть пол≥толог≥њ, €ке змогу скласти у€вленн€ про сусп≥льство у вигл€д≥ його абстрактноњ, спрощеноњ модел≥ чи окремих елемент≥в, ѕон€тт€ це запозичили з електрон≥ки й к≥бернетики американськ≥ вчен≥ √.јлмонд, ƒ.≤стон, ¬.ћ≥тчел, вважаючи його ун≥версальною категор≥Їю наукового анал≥зу, €ка охоплюЇ вс≥ типи д≥й та ор≥Їнтац≥й, усю сукупн≥сть взаЇ-мо пов'€заних елемент≥в, дотичних до виробленн€ пол≥тичних р≥шень. ќтже, пол≥толог≥€ розгл€даЇ систему €к Їдн≥сть структури (соц≥ально-пол≥тичних ≥нститут≥в) ≥ процес≥в (повед≥нки сп≥льнот та ≥ндив≥д≥в) за умови, що в≥д≥граЇ свою роль у забезпеченн≥ стаб≥льност≥ вс≥Їњ системи

 ожне сусп≥льство Ї сукупн≥стю п≥дсистем (сфер): |виробничоњ, соц≥альноњ, духовноњ, пол≥тичноњ, до €коњ належать ≥нститути держави ≥ влади. ”с≥ ц≥ п≥дсистеми на-д≥лен≥ властивими лише њм структурою, функц≥€ми, ц≥н-ност€ми, нормами, ц≥л€ми тощо: виробнича забезпечуЇ матер≥альну основу житт€ сусп≥льства; соц≥альна ≥ духовна спри€ють нормальному функц≥онуванню р≥зних соц≥-альних ≥нститут≥в; пол≥тична покликана створювати спри€тлив≥ умови дл€ ефективноњ д≥€льност≥ вс≥х ланок сусп≥льноњ системи, дл€ повноњ реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в ус≥х член≥в сусп≥льства.  ожна з п≥дсистем може збер≥гати життЇздатнњсть лише за умови, що вс≥ ≥нш≥ функц≥онува-тимуть бездоганно чи хоча б задов≥льно.

ѕол≥тична система сусп≥льства Ч ≥нтегрована сукупн≥сть в≥дно≠син влади, суб'Їкт≥в пол≥тики, державних та недержавних соц≥аль≠них ≥нститут≥в, покликаних виконувати пол≥тичн≥ функц≥њ щодо за≠хисту, гармон≥зац≥њ ≥нтерес≥в соц≥альних угруповань, сп≥льнот, су≠сп≥льних груп, забезпечувати стаб≥льн≥сть ≥ соц≥альний пор€док у життЇд≥€льност≥ сусп≥льства.

ƒо нењ належать законодавча, судова, виконавча сис-ми, центральн≥, пром≥жн≥ ≥ м≥сцев≥ системи управл≥нн€ (самоуправл≥нн€), €к≥ базуютьс€ на принципах представництва та орган≥зац≥њ. ¬≥д ≥нших систем пол≥тичну систему в≥др≥зн€ють: забезпеченн€ неперервност≥, зв'€заност≥, ≥Їрарх≥чноњ координац≥њ д≥€льност≥ р≥зних пол≥тичних суб'Їкт≥в дл€ дос€гненн€ визначених ц≥лей; в≥днайденн€ механ≥зму вир≥шенн€ соц≥альних конфл≥кт≥в ≥ суперечностей, гармон≥зац≥€ сусп≥льних в≥дносин; спри€нн€ дос€гненню консенсусу р≥зних сусп≥льних сил щодо основних ц≥нностей, ц≥лей та напр€м≥в сусп≥льного розвитку. јнал≥з пол≥тичноњ системи надзвичайно важливий дл€ зТ€суванн€ пол≥тичного житт€ сусп≥льства, частиною €кого вона Ї.

ѕол≥тична система виникла з под≥лом сусп≥льства на класи та по€вою держави, ” процес≥ еволюц≥њ державно орган≥зованого сусп≥льства вона все б≥льше ускладнюва≠лас€ та розгалужувалас€. “ому структура, механ≥зм њњ функц≥онуванн€ завжди мають конкретно-≥сторичний ха≠рактер, зумовлен≥ р≥внем економ≥чного, соц≥ального, ду≠ховного розвитку сусп≥льства та ≥ншими чинниками.

ѕол≥тичну систему сусп≥льства досл≥джували прот€≠гом багатьох стол≥ть, починаючи в≥д јристотел€. јле вагомих результат≥в було дос€гнуто лише в XX ст. п≥сл€ за≠стосуванн€ американським теоретиком ƒ. ≤стоном методу системного анал≥зу (ѕол≥тична система, —истемний анал≥з пол≥тичного житт€). ÷е дало можлив≥сть ученим перейти в≥д вивченн€ факт≥в до виробленн€ загальноњ те≠ор≥њ, поза€к окрем≥ факти значущ≥ лише в межах загаль≠них моделей, €к≥ спри€ють ч≥тк≥шому у€вленню про функц≥онуванн€ пол≥тичних систем.

Ќа думку ƒ.≤стона, пол≥тична система Ї ц≥л≥сною множиною багатьох елемент≥в, кожний з €ких складаЇть≠с€ з прост≥ших €вищ ≥ процес≥в. ƒосл≥джуючи њњ, за ≤стоном, необх≥дно застосовувати два п≥дходи: соц≥ально-пси≠холог≥чний, спр€мований на вивченн€ повед≥нки особи ≥ мотивац≥њ учасник≥в, та ситуац≥йний, €кий даЇ змогу ана≠л≥зувати активн≥сть груп п≥д впливом соц≥ального оточен≠н€. ѕол≥тичне житт€ Ї невр≥вноваженою системою, у €к≥й весь час в≥дбуваютьс€ порушенн€ та встановленн€ р≥вно≠ваги. “ому й пол≥тичн≥ системи бувають ст≥йкими та не≠ст≥йкими. ÷≥лковита ст≥йк≥сть пол≥тичноњ системи недос€≠жна. јле вона пост≥йно перебуваЇ в пошуку ст≥йкост≥. Ќа цей процес впливаЇ людина. —аме тому ƒ. ≤стон визначаЇ пол≥тику €к процес винесенн€ обов'€зкових р≥шень ≥ д≥й не лише щодо реал≥зац≥њ ц≥нностей та ≥деал≥в, а й щодо в≥дновленн€ порушеноњ р≥вноваги в сусп≥льн≥й чи пол≥≠тичн≥й системах. Ќа його думку, кожна конкретна пол≥≠тична система маЇ своњ меж≥, у €ких њњ пол≥тичн≥ р≥шенн€ обов'€зков≥ та реально виконуютьс€. ¬плив довк≥лл€ на пол≥тичну систему ƒ. ≤стон називаЇ введенн€м ≥нформац≥њ у вигл€д≥ вимог та п≥дтримки, що стимулюють систему. ¬ведена ≥нформац≥€ стаЇ частиною системи. ¬плив пол≥≠тичноњ системи на оточенн€ в≥дбуваЇтьс€ через вих≥д ≥н≠формац≥њ у форм≥ р≥шень та пол≥тичних д≥й, що Ї резуль≠татом функц≥онуванн€ системи. ћодель ƒ. ≤стона даЇ змогу у€вити становище та умови д≥њ пол≥тичноњ системи, прогнозувати насл≥дки схвалених пол≥тичних р≥шень.

Ќе менш ц≥кав≥ ≥дењ висловив ≥ американський пол≥≠толог √.јлмонд (ѕор≥вн€льн≥ пол≥тичн≥ системи, ѕор≥вн€льний пол≥тичний анал≥з). ѕол≥тичну систему в≥н розгл€даЇ €к наб≥р ролей, що взаЇмод≥ють, або €к рольову структуру. …ого погл€ди зведен≥ до таких прин≠цип≥в: будь-€ка пол≥тична система маЇ свою структуру; вс≥ пол≥тичн≥ системи зд≥йснюють однаков≥ функц≥њ; кожна пол≥тична система багатофункц≥ональна (вр≥вноважен≥сть влад); вс≥ пол≥тичн≥ системи зм≥шан≥ в куль≠турному значенн≥ (в≥дсутн≥сть чистого правл€чого режиму). ¬веденн€ ≥нформац≥њ, за √. јлмондом, це по≠л≥тична соц≥ал≥зац≥€ населенн€ €к важливого чинника пол≥тичноњ культури та анал≥з ≥нтерес≥в, пол≥тичних ко≠мун≥кац≥й (зв'€зк≥в р≥зних пол≥тичних сил). ‘ункц≥њ ви≠ходу ≥нформац≥њ: встановленн€ правил (законодавча д≥€≠льн≥сть), застосуванн€ правил (виконавча д≥€льн≥сть), формал≥зац≥€ правил (наданн€ њм юридичного оформ≠ленн€), безпосередн≥й вих≥д ≥нформац≥њ (практична д≥€≠льн≥сть у сфер≥ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ пол≥тики). Ќайважлив≥ша функц≥€ пол≥тичноњ системи Ч вивченн€ та з'€суванн€ особливостей ситуац≥њ. ћодель √. јлмон-да отримала назву м≥кроструктурал≥стського функц≥она≠л≥зму, тому що головне њњ завданн€ Ч ф≥ксац≥€ р≥зних ≥нтерес≥в всередин≥ системи, њх ≥нвентаризац≥€, з≥ткнен≠н€ та гармон≥зац≥€.

ћодел≥ функц≥онуванн€ пол≥тичноњ системи розробл€≠ли “.ѕарсонс, √.—п≥ро,  . улчар та ≥нш≥ зах≥дн≥ вчен≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 412 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1972 - | 1940 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.