Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—труктура пол≥тичноњ системи. јнал≥з пол≥тичноњ системи даЇ змогу вивчити њњ стру≠ктуру, тобто внутр≥шню орган≥зац≥ю окремих складових




јнал≥з пол≥тичноњ системи даЇ змогу вивчити њњ стру≠ктуру, тобто внутр≥шню орган≥зац≥ю окремих складових.

—труктура пол≥тичноњ системи Ч сукупн≥сть владних ≥нститут≥в, що пов'€зан≥ м≥ж собою ≥ створюють ст≥йку ц≥л≥сн≥сть.

√оловний Їднальний компонент системи Ч пол≥тична влада Ч зосереджена в держав≥, пол≥тичних парт≥€х ≥ громадських орган≥зац≥€х. ¬ажливою функц≥Їю влади е створенн€ внутр≥шн≥х зв'€зк≥в системи, врегулюванн€ конфл≥кт≥в пол≥тичними засобами ≥ регламентац≥€ пове≠д≥нки людини, тобто можлив≥сть впливати на нењ з допо≠могою певних засоб≥в Ч вол≥, авторитету, права, сили. ќтже, влада Ч це елемент, джерело управл≥нн€, основа розвитку й функц≥онуванн€ пол≥тичних систем.

—труктуру пол≥тичноњ системи становл€ть: пол≥≠тичн≥ в≥дносини; пол≥тична орган≥зац≥€ сусп≥льства (дер≠жавно-правов≥ органи, пол≥тичн≥ парт≥њ, пол≥тичн≥ рухи, масов≥ сусп≥льн≥ орган≥зац≥њ, трудов≥ колективи та об'Їд≠нанн€); засоби масовоњ ≥нформац≥њ; пол≥тичн≥ принципи й норми; пол≥тична св≥дом≥сть ≥ культура.

ѕол≥тичн≥ в≥дносини. ¬они формуютьс€ в сусп≥льств≥ щодо завоюванн€ та зд≥йсненн€ пол≥тичноњ влади. ÷е Ч м≥жкласов≥, внутр≥класов≥, м≥жнац≥ональн≥ та м≥ждер≠жавн≥ в≥дносини; вертикальн≥ в≥дносини у процес≥ зд≥йс≠ненн€ влади м≥ж пол≥тичними орган≥зац≥€ми (державою, парт≥€ми, трудовими колективами); в≥дносини м≥ж пол≥≠тичними орган≥зац≥€ми та установами (адм≥н≥страц≥Їю, ≥нститутами).

« пол≥тичних в≥дносин виростаЇ пол≥тична орган≥зац≥€ сусп≥льства, охоплюючи його стаб≥льн≥ пол≥тичн≥ ор≠ган≥зац≥њ та установи, €к≥ зд≥йснюють пол≥тичну владу, њх под≥л€ють на три види: власне пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ (дер≠жава, пол≥тичн≥ парт≥њ, пол≥тичн≥ рухи); пол≥тизован≥ ор≠ган≥зац≥њ (народн≥ рухи, профсп≥лки); непол≥тичн≥ орган≥≠зац≥њ (об"Їднанн€ за ≥нтересами).

ѕол≥тична орган≥зац≥€ сусп≥льства. ¬изначальним елементом пол≥тичноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства, њњ €дром Ї держава з ус≥ма њњ складовими: законодавчою, виконав≠чою та судовою г≥лками влади, збройними силами. Ѕуду≠чи головним ≥нститутом пол≥тичноњ системи, держава зд≥йснюЇ управл≥нн€ сусп≥льством, охорон€Ї його еконо≠м≥чну, соц≥альну ≥ культурну сфери. ¬заЇмозв'€зок м≥ж р≥зними р≥вн€ми й г≥лками державноњ владиї м≥ж держа≠вою та громад€нським сусп≥льством зд≥йснюють пол≥-тичн≥ парт≥њ Ч певн≥ групи людей, €ких Їднають сп≥ль≠н≥ ц≥л≥ та ≥нтереси. √оловним призначенн€м парт≥й е до≠с€гненн€ державноњ влади; оволод≥нн€ апаратом управ≠л≥нн€ дл€ реал≥зац≥њ соц≥альних ≥нтерес≥в, €к≥ вони пред≠ставл€ють; участь у розробц≥ пол≥тичного курсу крањни та вплив на висуванн€ ≥ призначенн€ державних л≥дер≥в. ѕоступово розширюЇтьс€ також впливов≥сть трудових колектив≥в на функц≥онуванн€ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ су≠сп≥льства.

“рудов≥ колективи створен≥ дл€ виконанн€ виробни≠чих завдань, але за певних умов вони можуть стати й пол≥тичними суб'Їктами. ÷е в≥дбуваЇтьс€, коли економ≥≠чн≥ методи вир≥шенн€ питань стають неефективними ≥ колектив перебираЇ на себе пол≥тичн≥ функц≥њ. ƒл€ цьо≠го в≥н повинен бути спроможний ухвалити самост≥йне пол≥тичне р≥шенн€, мати засоби й можливост≥ дл€ його реал≥зац≥њ.

¬ир≥шальну роль у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства в≥≠д≥грають громадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи, €к≥ мають на мет≥ вир≥шенн€ пол≥тичних проблем, задоволенн€ й за≠хист потреб та ≥нтерес≥в своњх член≥в.  ожне з профес≥й≠них, молод≥жних, творчих та ≥нших добров≥льних об'Їд≠нань маЇ статут ≥з ч≥тко визначеними завданн€ми в ме≠жах чинних державних закон≥в.

«асоби масовоњ ≥нформац≥њ. ¬они Ї активним ≥ само≠ст≥йним елементом пол≥тичноњ системи сусп≥льства ≥ в де≠мократичних крањнах в≥д≥грають роль четвертоњ влади. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ Ч це розгалужена мережа установ, що займаютьс€ збиранн€м, обробкою та поши≠ренн€м ≥нформац≥њ. ¬они впливають на регул€тивно-уп≠равл≥нську д≥€льн≥сть ус≥х ланок управл≥нн€, спри€ють реал≥зац≥њ ц≥лей пол≥тики, пропагують вироблен≥ пол≥≠тичн≥ й правов≥ норми. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ нама≠гаютьс€ зв≥льнитис€ з-п≥д державного й пол≥тичного дик≠тату, але њхн€ незалежн≥сть не забезпечуЇ нейтральност≥. ≤нтереси певних соц≥альних сил завжди дом≥нують у ви≠клад≥ масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕол≥тичн≥ принципи й норми. њх призначенн€ пол€гаЇ у формуванн≥ пол≥тичноњ повед≥нки та св≥домост≥ людини в≥дпов≥дно до ц≥лей ≥ завдань пол≥тичноњ системи. «акр≥плен≥ в  онституц≥њ, законах, кодексах, законодавчих актах пол≥тичн≥ принципи й норми регулюють пол≥тичн≥ в≥дносини, визначають дозволене й недозволене п≥д кутом зору зм≥цненн€ правл€чого режиму.

ѕол≥тична св≥дом≥сть ≥ пол≥тична культура. Ѕудучи важливими елементами пол≥тичноњ системи, вони форму≠ютьс€ п≥д впливом соц≥альноњ та пол≥тичноњ практики. ѕол≥тична св≥дом≥сть постаЇ €к сукупн≥сть пол≥тичних ≥дей, у€влень, традиц≥й, в≥дображених у пол≥тичних доку≠ментах, правових нормах, €к частина сусп≥льноњ св≥домо≠ст≥, а пол≥тична культура €к сукупн≥сть у€влень про р≥з≠н≥ аспекти пол≥тичного житт€.

ѕол≥тична культура спри€Ї формуванню ставленн€ людини до навколишнього середовища, до головних ц≥≠лей ≥ зм≥сту пол≥тики держави. «начущ≥сть пол≥тичноњ культури визначаЇтьс€ њњ ≥нтегративною роллю, €ка пе≠редбачаЇ спри€нн€ Їднанню вс≥х прошарк≥в населенн€, створенн€ широкоњ соц≥альноњ бази дл€ п≥дтримки системи влади, пол≥тичноњ системи загалом.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 356 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2271 - | 2071 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.