Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћюдський вим≥р пол≥тики ≥ напр€ми пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ особи




” сучасн≥й пол≥толог≥њ зв'€зки м≥ж людиною ≥ пол≥ти≠кою найповн≥ше розкриваЇ пон€тт€ Ђпол≥тична соц≥ал≥за≠ц≥€ї. јмериканський соц≥олог ‘. √≥дд≥нс ≥ французький соц≥опсихолог √. “ард, €к≥ запровадили у вжиток це пон€тт€ наприк≥нц≥ XIX ст., тлумачили його €к Ђпроцес розвитку соц≥альноњ природи людиниї, Ђформуванн€ осо≠бистост≥ п≥д впливом соц≥ального середовищаї. ≤ншими словами, соц≥ал≥зац≥€ Ч- процес залученн€ ≥ндив≥д≥в до соц≥альних норм ≥ культурних ц≥нностей сусп≥льства. ¬казуючи на њњ важлив≥сть, ≥нд≥йський пол≥толог ѕ.Ўаран визначив соц≥ал≥зац≥ю €к Ђпроцес цив≥л≥зац≥њ сусп≥льстваї. Ќа меж≥ 50Ч60-х рок≥в XX ст. за аналог≥Їю з цим пон€тт€м було сформульоване визначенн€ Ђпол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њї, що його ввели в пол≥тичну науку амери-канськ≥ соц≥ологи й пол≥тологи. ” п≥дручнику дл€ американських ун≥верситет≥в зазначено, що пол≥тична соц≥ал≥зац≥€ Ц це Ђпроцес, завд€ки €кому ≥ндив≥д засвоюЇ пол≥-тичну культуру сусп≥льства, основн≥ пол≥тичн≥ пон€тт€, своњ права та обов'€зки в≥дносно ур€ду та набуваЇ у€влень про структуру й механ≥зм пол≥тичноњ системиї. ’ибою цього визначенн€ Ї те, що в ньому особист≥сть висту-паЇ пасивним об'Їктом вихованн€ ≥ навчанн€.

ѕол≥тична соц≥ал≥зац≥€ Ч процес засвоЇнн€ ≥ндив≥дом упродовж житт€ пол≥тичних знань, норм ≥ ц≥нностей сусп≥льства, до €кого в≥н належить.

ќптимальн≥шим Ї визначенн€ рос≥йського пол≥толога ™.Ўестопал, €ка справедливо вважаЇ, що пон€тт€ Упол≥тична соц≥ал≥зац≥€Ф ширше, н≥ж пол≥тичне вихованн€ або просв≥та, бо охоплюЇ не т≥льки ц≥леспр€мований вплив на особист≥сть пан≥вноњ ≥деолог≥њ та пол≥тики,не лише стих≥йний вплив, а й особисту пол≥тичну активн≥сть.

ѕроцес пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ маЇ на мет≥:

Ј прищепленн€ новим членам сусп≥льства основних рьпемент≥в пол≥тичноњ культури ≥ св≥домост≥;

Ј створенн€ спри€тливих умов дл€ накопиченн€ членами сусп≥льства пол≥тичного досв≥ду, що його потребуЇ |пол≥тична д≥€льн≥сть ≥ творч≥сть ус≥х бажаючих;

Ј €к≥сне перетворенн€ в≥дпов≥дних елемент≥в пол≥-тичноњ культури Ч необх≥дноњ умови сусп≥льних зм≥н.

ƒл€ усв≥домленн€ основи пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ сл≥д звернути увагу на так≥ моменти:

1. ѕроцес пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ триваЇ неперервно впродовж усього житт€ ≥ндив≥да. «накопиченн€м соц≥ально-пол≥тичного досв≥ду в≥дбуваЇтьс€ пост≥йне видозм≥нюванн€ або закр≥пленн€ в≥дпов≥дних позиц≥й у д≥€льност≥ людини.

2. ѕол≥тична соц≥ал≥зац≥€ може набувати форми в≥двертого або прихованого передаванн€ досв≥ду. ¬она в≥дверта, €кщо м≥стить безпосереднЇ передаванн€ ≥нформац≥њ, почутт≥в або ц≥нностей. Ќаприклад, вивченн€ сусп≥льних дисципл≥н. ѕрихована форма Ч це передаванн€ непол≥тичних настанов, €к≥ впливають на пол≥тичн≥ в≥дносини, на винесенн€ пол≥тичних р≥шень, повед≥нку.

ѕроцес пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ маЇ ≥сторичний харак≠тер, що визначаЇтьс€ специф≥кою цив≥л≥зац≥йного роз≠витку, розм≥щенн€м соц≥альних ≥ пол≥тичних сил, особ≠ливост€ми пол≥тичноњ системи, а також своЇр≥дн≥стю сприйманн€ вс≥х цих чинник≥в кожним ≥ндив≥дом. –≥вно≠часно сл≥д звернути увагу на те, що пол≥тична соц≥ал≥≠зац≥€, скерована ƒержавними органами ≥ парт≥€ми, маЇ певну класову, пол≥тичну, моральну, естетичну та етичну спр€мован≥сть, покликана формувати Ђпол≥тичну люди≠нуї з певними громад€нськими €кост€ми.

ѕол≥тична соц≥ал≥зац≥€ виконуЇ ≥нформац≥йну, ц≥нн≥сно-ор≥Їнтовану, установчо-нормативну ≥ д≥€льн≥сну функц≥њ.

≤нформац≥йна функц≥€. ѕроцес пол≥тичноњ соц≥ал≥за≠ц≥њ не можливий без ≥нформац≥њ, без передаванн€ знань про владу й пол≥тику, пол≥тичний устр≥й держави, форми ≥ способи участ≥ в управл≥нн≥ сусп≥льством, у вир≥шенн≥ пол≥тичних питань; без знань ≥ певного досв≥ду ≥ндив≥да про його пол≥тичне виправдану повед≥нку через участь у виборах, референдумах, сусп≥льних акц≥€х, пол≥тичних парт≥€х, громадських орган≥зац≥€х та ≥н.

÷≥нн≥сно-ор≥Їнтована функц≥€. ” процес≥ њњ реал≥зац≥њ людина залучаЇтьс€ до системи ≥сторично сформованих у даному сусп≥льств≥ пол≥тичних в≥дносин, ц≥нностей та ор≥Їнтац≥й, у нењ виробл€ютьс€ певний апарат пол≥тич≠ного мисленн€, власна система ц≥нн≥сних'''ор≥Їнтац≥й.'

”становчо-нормативна функц≥€. ќхоплюЇ процес, спр€мований на виробленн€ в особи певних настанов на сприйн€тт€ ≥ споживанн€ пол≥тичноњ ≥нформац≥њ, певного ставленн€ до пол≥тичних под≥й ≥ €вищ, до д≥й ≥нших ос≥б у сфер≥ пол≥тики; на виб≥р свого стилю, повед≥нки в пол≥≠тичних в≥дносинах.

√ромад€нське дозр≥ванн€, заохоченн€ людини до пол≥тики маЇ стад≥альний характер. ¬оно починаЇтьс€ вже у в≥ц≥ 3Ч4 рок≥в, коли через с≥м'ю, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, найближче оточенн€ дитина набуваЇ перших знань про пол≥тику. Ќа етап≥ перв≥сноњ соц≥ал≥зац≥њ д≥ти одержують р≥зн≥ у€вленн€ про правильну або неправильну повед≥нку, вчинки. ѕ≥д впливом настроњв ≥ погл€д≥в, що панують у с≥м'њ, часто Ђзакладаютьс€ї пол≥≠тичн≥ норми й ц≥нност≥ на все житт€, €к≥ в≥дзначаютьс€ неаби€кою ст≥йк≥стю. “ому масштабн≥ перетворенн€ соц≥альних ≥ пол≥тичних в≥дносин у сусп≥льств≥ потре-бують певних зм≥н ≥ в модел≥ с≥мейних стосунк≥в

ѕол≥тичне вихованн€ ≥ навчанн€ д≥тей значною м≥рою в≥дбуваЇтьс€ в школ≥, пер≥од перебуванн€ в €к≥й становить вторинну пол≥тичну соц≥ал≥зац≥ю. «а цей час дитина вивчаЇ основн≥, загальновизнан≥ в сусп≥льств≥ ц≥нност≥ й погл€ди, набуваЇ початкового досв≥ду соц≥альноњ практики, особливо через участь у д≥€льност≥ дит€чих: орган≥зац≥й.

Ќаступний етап пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ доц≥льно пов'€зувати з пер≥одом житт€ в≥д 16Ч18 до 40 рок≥в. ” 16-р≥чному в≥ц≥ люди одержують паспорт, а з 18 Ч юридичне право на участь у пол≥тичн≥й д≥€льност≥. ¬одночас вони здобувають ірунтовн≥ знанн€ в сусп≥льн≥й сфер≥ завд€ки навчанню й робот≥.

ѕол≥тична соц≥ал≥зац≥€ триваЇ ≥ з.дос€гненн€м людьми зр≥лого в≥ку (40Ч60 рок≥в). Ќа њхню пол≥тичну повед≥нку значною м≥рою впливають життЇвий досв≥д, на€вн≥сть дорослих д≥тей, стал≥сть погл€д≥в. ѕроте ≥ в цей пер≥од люди вдосконалюютьс€ в пол≥тиц≥, краще й глибше оц≥нюють сусп≥льно-пол≥тичн≥ под≥њ, завд€ки чому можуть вносити корективи у своњ пол≥тичн≥ погл€ди й повед≥нку.

Ќа процес пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ впливають ≥ стих≥йн≥ чинники Ч в≥йни, революц≥њ, пол≥тичн≥ та еко≠ном≥чн≥ кризи. якщо пол≥тична система перебуваЇ в стан≥ кризи, в≥дбуваютьс€ порушенн€ ≥ серйозн≥ збоњ в процес≥ пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ. ‘ормуютьс€ неправильн≥ у€в≠ленн€ про сусп≥льство, €к≥ набувають ст≥йкого харак≠теру. ÷е можна простежити на приклад≥ тих крањн, €к≥ тривалий час ≥снують ≥ розвиваютьс€ в умовах конфл≥кту або переживають серйозну системну кризу. Ћюди втрачають систему ор≥Їнтир≥в, не мають можливост≥ на≠вчитис€ ст≥йкоњ пол≥тичноњ повед≥нки. ” сусп≥льств≥ виникаЇ ситуац≥€, коли гра йде Ђбез правилї, що пору≠шуЇ його ≥нтеграц≥ю ≥ стаб≥льн≥сть. ” раз≥ неспро≠можност≥ сусп≥льства вир≥шити нагальн≥ пол≥тичн≥ та ≥нш≥ проблеми в ньому виникають сили опозиц≥йноњ соц≥≠ально-пол≥тичноњ та культурноњ д≥€льност≥, €к≥ вплива≠ють на процес пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ.

ќтже, розгл€даючи проблему пол≥тичноњ соц≥ал≥≠зац≥њ, необх≥дно, по-перше, враховувати в≥к та ≥нди≠в≥дуальн≥ особливост≥ кожноњ людини; по-друге, нав≠колишнЇ соц≥альне середовище; по-третЇ, пол≥тику, що њњ зд≥йснюють ≥нститути влади, впливаючи на стан сусп≥льства; по-четверте, сусп≥льно-пол≥тичн≥ парт≥њ та орган≥зац≥њ, а також особливост≥ й р≥вень пол≥тичноњ культури ≥ субкультур.

–≥зн≥ механ≥зми передач≥ культурних традиц≥й ≥ норм у певних пол≥тичних системах дають змогу вир≥знити в≥дпов≥дн≥ типи пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ.

√армон≥йний тип пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ. ¬≥дображаЇ психолог≥чно нормальну взаЇмод≥ю людини та ≥нститут≥в влади, рац≥ональне й шанобливе ставленн€ ≥ндив≥да до правопор€дку держави, усв≥домленн€ ним своњх грома≠д€нських обов'€зк≥в.

√егемон≥стський тип. ¬≥дображаЇ негативне ставлен≠н€ людини до будь-€ких соц≥альних ≥ пол≥тичних систем, кр≥м ЂсвоЇњї.

ѕлюрал≥стичний тип. —в≥дчить про визнанн€ лю≠диною р≥вноправност≥ з ≥ншими громад€нами, њхн≥х прав ≥ свобод, про њњ здатн≥сть зм≥нювати своњ пол≥тичн≥ прис≠траст≥ й переходити на нов≥ позиц≥њ, до нових ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й.

 онфл≥ктний тип. ‘ормуЇтьс€ на основ≥ м≥жгруповоњ боротьби, протисто€нн€ взаЇмозалежних ≥нтерес≥в ≥ тому вбачаЇ мету пол≥тичноњ участ≥ в збереженн≥ ло€льност≥ до своЇњ групи та п≥дтримц≥ њњ в боротьб≥ з пол≥тичними супротивниками.

ѕольський вчений ™жи ¬€тр розр≥зн€Ї п'€ть принци≠пово в≥дм≥нних за ставленн€м до пол≥тики тип≥в особис≠тост≥Ч актив≥сти, компетентн≥ спостер≥гач≥, компе≠тентн≥ критики, пасивн≥ громад€ни, апол≥тичн≥ й в≥дчу≠жен≥.

јктив≥сти. ќсоби, позиц≥€ €ких стосовно пол≥тики ≥ влади €к центральноњ категор≥њ пол≥тики Ї активною. ¬они не обов'€зково схвалюють чи п≥дтримують ≥снуючу владу в даний момент; ¬певнен≥ в тому, що влада Ї важливою ц≥нн≥стю, благом, а сам≥ активно прагнуть до нењ Ч дл€ себе ≥ дл€ групи, членами €коњ вони Ї. “ому актив≥сти ц≥≠кавл€тьс€ пол≥тичними проблемами та ≥нформован≥ про них. —туп≥нь справжньоњ ≥нформованост≥ може бути р≥з≠ним, залежно в≥д рис ≥ндив≥да (скаж≥мо, в≥д р≥вн€ його загальноњ осв≥ти) ≥ рис системи (прим≥ром, в≥д ступен€ ознайомленн€ сусп≥льства з важливою пол≥тичною ≥нфор≠мац≥Їю). ќднак актив≥сти завжди добре ≥нформован≥.

 омпетентн≥ спостер≥гач≥. “ип людей, €к≥ ц≥кавл€тьс€ пол≥тикою, розум≥ють њњ значенн€, але не бажають брати в н≥й участ≥. «деб≥льшого це спричинено впливом €кихось аргумент≥в, що њх вони вважають вагомими (наприклад, вони можуть стати членами пол≥тичного кер≥вництва тод≥ коли њхн€ в≥тчизна в небезпец≥, але повернутис€ до ≥нших зан€ть, €ким в≥ддають перевагу, п≥сл€ того, €к загроза минула). “акий тип людей часто зустр≥чаЇтьс€ серед учених, письменник≥в.

 омпетентн≥ критики. ¬≥др≥зн€ютьс€ в≥д спостер≥га- ч≥в тим, що њхнЇ ставленн€ до зд≥йсненн€ влади чи загалом до пол≥тики Ї категорично негативним; ≥нтерес | ≥до пол≥тики т≥сно пов?€заний саме з в≥дразою до пол≥тичноњ д≥€льност≥. ¬они ≥нформован≥ про нењ саме завд€ки своњй негативн≥й позиц≥њ.

ѕасивн≥ громад€ни. ƒо влади ставл€тьс€ негативно| або нейтрально ≥ не ц≥кавл€тьс€ пол≥тичними справами, хоча ≥нод≥ про них добре ≥нформован≥, њхн€ ≥нформован≥сть може ірунтуватис€ на тому, що €к громад€ни вони вважають своњм обов'€зком бути об≥знаними щодо пол≥тичного житт€. ѕо сут≥, це апол≥тичн≥ громад€ни крањни, хоч ≥ не в≥дчужен≥.

јпол≥тичн≥ й в≥дчужен≥. “ип людей, €к≥ категорично не беруть участ≥ в пол≥тиц≥, не ц≥кавл€тьс€ пол≥тикою ≥ мало про нењ знають. ¬они живуть наче за межами пол≥тичноњ системи.

ќтже, пол≥тична соц≥ал≥зац≥€ Ч це процес не т≥льки надбанн€, а й втрати певних пол≥тичних €костей. ƒо основних чинник≥в, €к≥ впливають на результати пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ, належать: характер ≥ тип державного ладу, пол≥тичний режим, пол≥тичн≥ ≥нститути, парт≥њ, орган≥зац≥њ, рухи, а також непол≥тичн≥ фактори: Ч с≥м'€, формальн≥ й неформальн≥ групи, навчальн≥ заклади, виробнич≥ колективи, культура, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, нац≥ональн≥ традиц≥њ, њх називають агентами пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ.

¬изнаючи важливий вплив, що його пр€мо чи опосередковано справл€Ї соц≥альне середовище на процес залученн€ людини до пол≥тики, сл≥д пам'€тати про роль у цьому процес≥ людськоњ ≥ндив≥дуальност≥, зокрема таких њњ €костей, €к упевнен≥сть у соб≥, компетентн≥сть, в≥ра у власн≥ сили. ≤ншими словами, важливим Ї не лише ≥мпульс, €кий надходить до конкретного ≥ндив≥да, а й в≥дпов≥дь цього ≥ндив≥да Ч зворотний ≥мпульс. ќтже, процес пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ охоплюЇ два д≥алектичне пов'€зан≥ Ђзустр≥чн≥ї процеси.

ѕосиленню рол≥ особи в пол≥тиц≥ служить система со≠ц≥ал≥зац≥њ, €ка здатна створити умови дл€ того, щоб ≥нди≠в≥д пос≥в належне м≥сце у сфер≥ пол≥тики з урахуванн€м притаманних йому зд≥бностей ≥ схильностей; здатна гарантувати основн≥ права ≥ свободи особи; максим≥-зувати шанси ≥ використати ≥нновац≥йний потенц≥ал тих людей, €к≥ е найзд≥бн≥шими й водночас св≥домо ор≥Їнто≠ваними на служ≥нн€ сусп≥льству; забезпечити €к≥сть пуб≠л≥чноњ ≥нформац≥њ про сусп≥льн≥ проблеми, передумови та обставини пол≥тичних р≥шень, що ухвалюютьс€, а також про соц≥альн≥ насл≥дки зд≥йснюваних д≥й. –езультатом високоњ €кост≥ публ≥чноњ ≥нформац≥њ Ї ефективний вплив сусп≥льноњ думки на р≥шенн€, й д≥њ €к≥ зд≥йснюЇ влада. ¬исокий р≥вень пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ ≥ндив≥д≥в Ї пере≠думовою високого р≥вн€ розвитку сусп≥льних в≥дносин та њх стаб≥льност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 367 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2059 - | 1929 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.