Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ематика реферат≥в до модулю




Ђѕол≥тична психолог≥€ї

1. «м≥ст пон€тт€ Ђпол≥тична психолог≥€ї, його генеза.

2. ѕредмет ≥ метод пол≥тичноњ психолог≥њ.

3. ќсновн≥ напр€мки пол≥тичноњ психолог≥њ.

4. ѕредмет ≥ метод досл≥дженн€ пол≥тичноњ психолог≥њ.

5. ќсновн≥ особливост≥ пол≥тичноњ психолог≥њ.

6. ѕол≥тичн≥ ц≥нност≥, пол≥тичн≥ потреби, пол≥тичн≥ ≥нтереси, пол≥тичн≥ думки, пол≥тичн≥ м≥фи, пол≥тичн≥ традиц≥њ.

7. ¬заЇмозвТ€зок пол≥тичноњ психолог≥њ з ≥ншими науками, насамперед сусп≥льними.

8. ѕол≥тична св≥дом≥сть €к психолог≥чний феномен.

9. ќсобливост≥ пол≥тичного мисленн€.

10. ћаси та масова св≥дом≥сть. ѓх взаЇмозвТ€зок ≥ взаЇмозалежн≥сть.

11. √ромадська думка: суть, особливост≥ формуванн€ та про€ву.

12. ¬лада. ѓњ визначенн€ в≥тчизн€ними та заруб≥жними спец≥ал≥стами.

13. ќсобливост≥ тип≥в та джерел влади.

14. ѕон€тт€ Унац≥ональна психолог≥€ї.

15. Ќац≥ональний характер. …ого риси.

16. ѕсихолог≥чно-пол≥тичн≥ особливост≥ сусп≥льства перех≥дного пер≥оду.

17. ќсобливост≥ пол≥тичних ор≥Їнтац≥й громад€н, њх зумовлен≥сть.

18. „им зумовлюЇтьс€ виб≥р людиною своЇњ життЇвоњ позиц≥њ, ≥ €кою Ї детерм≥нац≥€ пол≥тичного вибору?

19. ѕол≥тична участь, њњ основн≥ причини та мотиви.

20. ќсновн≥ форми пол≥тичноњ участ≥ людини у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства.

21. ¬≥дм≥нн≥сть м≥ж закритими та в≥дкритими типами пол≥тичноњ повед≥нки.

22. ≤ндив≥дуальний стиль пол≥тичноњ д≥€льност≥.

23. ќсновн≥ типи пол≥тичноњ повед≥нки.

24. ѕол≥тичний л≥дер. ќзнаки класиф≥кац≥њ пол≥тичних л≥дер≥в.

25. ќсновн≥ р≥вн≥ пол≥тичного л≥дерства.

26. ѕроблеми л≥дерства в сучасн≥й ”крањн≥.

27. ѕол≥тична ел≥та, њњ функц≥њ.

28. ќсобливост≥ пол≥тичноњ ел≥ти в сучасн≥й ”крањн≥.

29. ќсновн≥ типи пол≥тичноњ культури.

30. –≥вн≥ пол≥тичноњ культури.

31. ќсновн≥ функц≥њ пол≥тичноњ культури.

32. ќсобливост≥ формуванн€ пол≥тичноњ св≥домост≥ громад€н.

33. ѕол≥тичн≥ технолог≥њ ≥ пол≥тичний процес. ѓх суть, особливост≥ та взаЇмозалежн≥сть.

34. ќсновн≥ концепц≥њ ≥ характеристики пол≥тичноњ участ≥ €к обовТ€зковоњ передумови пол≥тичного процесу.

35. „им зумовлен≥ пол≥тична повед≥нка та пол≥тична д≥€льн≥сть р≥зних субТЇкт≥в пол≥тичного процесу?

36. якими мотивами керуютьс€ учасники пол≥тичного процесу?

37. ≤ндив≥дуальн≥ пол≥тичн≥ технолог≥њ та њх особливост≥.

38. ќсобливост≥ використанн€ загальних пол≥тичних технолог≥й.

39. ћехан≥зм прийн€тт€ пол≥тичного р≥шенн€ €к одн≥Їњ з поширених пол≥тичних технолог≥й.

40. ќсобливост≥ пол≥тичних технолог≥й п≥д час виборчоњ кампан≥њ.

41. ѕол≥тичний конфл≥кт.

42. ќсновн≥ типи конфл≥кт≥в.

43. ¬иди пол≥тичних ман≥пул€ц≥й (м≥жособист≥сн≥, масов≥).

44. ѕол≥тичний л≥дер. ќсобливост≥ основних тип≥в пол≥тичних л≥дер≥в.

45. ѕр€ме та приховане пол≥тичне насилл€. „и можна морально виправдати пол≥тичне насилл€?


“езауруси до тем за модулем

Ђѕол≥тична психолог≥€ї

“езаурус до теми є 1

—труктура пол≥тичноњ психолог≥њ

1. ѕол≥тична психолог≥€ €к наука.

2. ќсобист≥сть в пол≥тиц≥.

3. √рупи в пол≥тиц≥.

4. ѕсихолог≥€ влади.

5. ѕсихолог≥€ пол≥тичноњ д≥€льност≥.

6. ѕсихолог у пол≥тиц≥.

ѕредмет пол≥тичноњ психолог≥њ Ц психолог≥чн≥ компоненти пол≥тичного житт€ сусп≥льства, що формуютьс€ в процес≥ пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ ≥ про€вл€≠ютьс€ в пол≥тичн≥й св≥домост≥ та повед≥нц≥.

ћетоди пол≥тичноњ психолог≥њ:

д≥агностичн≥ (спостереженн€, опитуванн€, експерименти, тести, проективн≥ методики);

прогностичн≥ (анал≥з, пор≥вн€нн€, моделюванн€);

консультац≥йн≥ (розвиваюч≥ та корекц≥йн≥ у форм≥ групових трен≥нг≥в, ≥ндив≥дуальних вправ та сп≥вбес≥д).

«вТ€зок з ≥ншими науками. ƒо 1967 року (публ≥кац≥€ роботи «. ‘рейда, ”. Ѕулл≥та Ђ“омас ¬удро ¬≥льсон 28-й президент —Ўј. ѕсихолог≥чне досл≥дженн€ї, €ка була написана в 30-т≥ роки) пол≥тична психолог≥€ ≥снувала в межах пол≥толог≥њ та соц≥альноњ психолог≥њ. «.‘рейд вважав, що прагненн€ до влади Ї компенсац≥Їю в≥дчутт€ комплексу меншовартост≥ чи результатом субл≥мац≥њ л≥б≥до. Ќа сьогодн≥ пол≥тична психолог≥€ повТ€зана, кр≥м соц≥альноњ, з ≥ндив≥дуальною, педагог≥чною та етнопсихолог≥Їю. “акож пол≥тична психолог≥€ повТ€зана з низкою пол≥тичних наук: загальна та пор≥вн€льна пол≥толог≥€, ф≥лософ≥€ та соц≥олог≥€ пол≥тики, пол≥тична антрополог≥€, географ≥€, ≥стор≥€, етика.

«авданн€ пол≥тичноњ психолог≥њ:

1. ѕроблеми методолог≥њ та метод≥в науки.

2. ѕроблеми психолог≥чних механ≥зм≥в пол≥тичноњ повед≥нки.

3. ѕроблеми психолог≥њ груп у пол≥тичному процес≥.

4. ѕроблеми психолог≥њ особистост≥ в пол≥тичному процес≥.

5. ѕроблеми психолог≥њ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ.

6. ѕсихолог≥чн≥ проблеми пол≥тичноњ ≥м≥джелог≥њ.

7. ѕсихолог≥чн≥ особливост≥ сучасноњ пропаганди.

 атегор≥њ пол≥тичноњ психолог≥њ

—оц≥ал≥зац≥€ Ц процес включенн€ ≥ндив≥да в сусп≥льство через оснащенн€ його досв≥дом покол≥нь, закр≥пленим у культур≥. ÷е перетворенн€ людини на особист≥сть через засвоЇнн€ системи соц≥альних ролей.  ор≥нь рос≥йського слова Ђличностьї Ц личина.  ор≥нь англ≥йського слова personality Ц персона Ц маска в древньогрецькому театр≥.

ѕол≥тика Ц сфера д≥€льност≥, в межах €коњ зд≥йснюЇтьс€ реал≥зац≥€ ≥ндив≥дами та соц≥альними групами власних потреб за допомогою влади через управл≥нську д≥€льн≥сть.

‘ункц≥њ пол≥тики: владна, розпор€дницька, керуюча.

ѕол≥тична соц≥ал≥зац≥€ Ц процес включенн€ ≥ндив≥да в пол≥тичну систе-му через оснащенн€ його досв≥дом ц≥Їњ системи, закр≥пленого в пол≥тичн≥й культур≥. ÷е процес взаЇмод≥њ ≥ндив≥да та пол≥тичноњ системи, метою €кого Ї адаптац≥€ ≥ндив≥да до даноњ системи, перетворенн€ його на громад€нина. Ќа загальносоц≥альному р≥вн≥ на людину д≥ють макросоц≥альн≥ та макропол≥тичн≥ фактори. ¬она оц≥нюЇ њх ≥ формуЇ в≥дношенн€ до даного сусп≥льства та пол≥тичноњ системи. Ќа соц≥ально-психолог≥чному р≥вн≥ на основ≥ безпосереднього сп≥лкуванн€ людина формуЇ емоц≥йне в≥дношенн€ до елемент≥в пол≥тичноњ системи на побутовому р≥вн≥. Ќа ≥ндив≥дуальному р≥вн≥ формуютьс€ потреби, мотиви, настанови та стереотипи, €к≥ керують св≥дом≥стю ≥ повед≥нкою людини в пол≥тиц≥. –езультатом пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ Ї пол≥тична активн≥сть, пасивн≥сть чи в≥тчудженн€. ¬ результат≥ пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ формуЇтьс€ пол≥тична св≥дом≥сть ≥ пол≥тична повед≥нка особистост≥.

≈тапи пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ (за ƒ∆. јдельсоном)

1. «м≥на конкретних у€влень на абстрактн≥ (11-л≥тн≥, коли говор€ть про закон Ц бачать пол≥цейського, коли говор€ть про ур€д Ц бачать королеву, м≥н≥стра, мера).

2. –озширенн€ часовоњ перспективи (п≥дл≥ток починаЇ усв≥домлювати ближч≥ та в≥ддален≥ насл≥дки пол≥тичних под≥й, причинно-насл≥дков≥ звТ€зки).

3. ѕо€ва соц≥оцентризму (ранн≥й п≥дл≥ток оц≥нюЇ пол≥тичн≥ под≥њ дл€ окремих людей, а середн≥й п≥дл≥ток Ц дл€ груп ≥ сусп≥льства в ц≥лому).

4. ѕо€ва дедукц≥њ в ранньому п≥дл≥тковому в≥ц≥ та здатност≥ до передбаченн€ насл≥дк≥в д≥й.

5. «ростанн€ обс€гу пол≥тичних знань, засвоЇнн€ традиц≥йних пол≥тичних погл€д≥в, стереотип≥в.

6. —тановленн€ системи етико-пол≥тичних принцип≥в (починаючи з середнього п≥дл≥ткового в≥ку до юност≥).

7. «ниженн€ дит€чого авторитаризму (з 14 рок≥в зТ€вл€Їтьс€ критична оц≥нка влади).

8. ѕо€ва соц≥альних ц≥лей (закон, пор€док, зменшенн€ нер≥вност≥, б≥дност≥).

—труктура пол≥тичноњ св≥домост≥ розд≥л€Їтьс€:

в залежност≥ в≥д субТЇкта пол≥тичноњ св≥домост≥ на ≥ндив≥дуальну, групову та масову пол≥тичну св≥дом≥сть;

за глибиною в≥дображенн€ на побутову та наукову пол≥тичну св≥дом≥сть;

за психолог≥чним р≥внем пол≥тичноњ св≥домост≥ на мотивац≥йнийкогн≥тивний блок;

за функц≥ональними формами пол≥тичноњ св≥домост≥ на пол≥тичн≥ знанн€ та ум≥нн€ та пол≥тичн≥ ц≥нност≥, ор≥Їнтац≥њ, переконанн€, настановленн€, оц≥нки.

ѕол≥тична самосв≥дом≥сть Ц процес виробленн€ системи у€влень субТЇкта про себе в соц≥ально-пол≥тичному план≥, на основ≥ €коњ будуютьс€ в≥д≠носини з ≥ншими субТЇктами та обТЇктами пол≥тики. ÷е усв≥домленн€ себе в пол≥тиц≥ €к самост≥йного д≥€ча.

ѕол≥тична культура Ц ≥сторичний досв≥д, памТ€ть соц≥альних сп≥льнот ≥ окремих ≥ндив≥д≥в у сфер≥ пол≥тики, њњ ор≥Їнтац≥њ впливають на пол≥тичну пове≠д≥нку. —еред Ђчистихї тип≥в пол≥тичноњ культури вид≥л€ють Ц патр≥архальний, п≥дданицький, актив≥стський. —еред зм≥шаних найв≥дом≥ший тип громад€нсь≠коњ культури.

ѕол≥тична псих≥ка включаЇ 3 блоки: пол≥тичне сприйн€тт€ (наприклад, пол≥тичноњ ≥нформац≥њ), пол≥тичне мисленн€ (обм≥рковуванн€ пол≥тичноњ ≥нфор≠мац≥њ та прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень), пол≥тичн≥ почутт€ (емоц≥йна оц≥нка висновк≥в пол≥тичного мисленн€).

ѕол≥тична повед≥нка Ц результат функц≥онуванн€ трьох блок≥в, пол≥тичноњ св≥домост≥, п≥дсв≥домого та культури. ÷е зовн≥шн≥й б≥к пол≥тичноњ д≥€льност≥. Ќа вищому р≥вн≥, це д≥€льн≥сть по координац≥њ чужих ≥нтерес≥в у межах сусп≥льства. Ќа середньому р≥вн≥ Ц д≥€льн≥сть ≥з пол≥тичноњ демонстрац≥њ власних ≥нтерес≥в. Ќа нижчому р≥вн≥ Ц пол≥тична соц≥ал≥зац≥€ (засвоЇнн€ пол≥тичноњ культури). —ередн≥й р≥вень Ц активн≥сть пол≥тичних парт≥й, функц≥≠онер≥в пол≥тичних орган≥зац≥й. Ќижчий р≥вень характерний дл€ р€дових грома≠д€н. ¬ищий р≥вень пол≥тичноњ повед≥нки дл€ л≥дер≥в характеризуЇ профес≥она≠л≥в Ц пол≥тик≥в.

 

“езаурус до теми є 2

≤стор≥€ пол≥тико-психолог≥чних погл€д≥в под≥л€Їтьс€ на два пер≥оди:

I. ƒо виникненн€ психолог≥њ €к окремоњ науки (ѕлатон, јр≥стотель, Ќ. ћак≥авелл≥, ћ.¬ебер та ≥нш≥).

II. ѕ≥сл€ виникненн€ психолог≥њ €к окремоњ науки (б≥хев≥оризм, психоанал≥з, гуман≥стична психолог≥€).

ќдн≥Їю з найб≥льш давн≥х категор≥й пол≥тичноњ психолог≥њ Ї пон€тт€ Ђхаризмаї

(’арити Ц богин≥ крас≥ та витонченост≥. ¬≥д грецького Ц harisma Ц божий дар, благодать. ¬ науку це пон€тт€ було введено ћ. ¬ебером, €кий вид≥лив три типи лег≥тимност≥ влади: заснованоњ на традиц≥€х, на прав≥ (легально-рац≥ональна), на харизм≥).

“ерм≥ни ≥нституц≥ональна, кваз≥- чи псевдохаризма застосовуЇтьс€ по в≥дношенню до людей, €к≥ не в≥днос€тьс€ до харизматичноњ категор≥њ. ÷≥ л≥дери мають посл≥довник≥в ≥ високий публ≥чний резонанс, але вони ≥конн≥, а не харизматичн≥. ≤конний л≥дер маЇ вс≥ необх≥дн≥ дл€ л≥дерства €кост≥, але не прагне до радикальних зм≥н ≥ мес≥анського положенн€. …ого п≥дтримка не Ї потужною, але може бути широкою. ¬≥н не позбавлений виразност≥, але його образ Ц образ технократа, батька, хаз€њна, а не лицар€.

’аризматичний л≥дер Ц Ђпосланець Ѕога, вт≥ленн€ дол≥ї, свою закон≠н≥сть вбачаЇ зверху; маЇ потужний динам≥чний потенц≥ал дл€ соц≥альних зм≥н, сл≥дкуЇ за субординац≥Їю; вимогливий ≥ автократичний; тримаЇ дистанц≥ю: че≠рез екстраординарн≥ д≥њ демонструЇ надприродн≥ можливост≥; догматичний; фа≠натичний до власних проект≥в; не терпить критики; згуртовуЇ приб≥чник≥в, €к≥ створюють феномен Ђгруповоњ думкиї (переконан≥сть у непогр≥шност≥, всемогутност≥, проникливост≥ та правот≥). Ђ¬≥н маЇ ≥нтенсивне субТЇктивне в≥дчутт€ власноњ харизматичност≥ ≥ йому це приписують ≥нш≥ї (”. Ўилзом).

—проба операц≥онал≥зувати пон€тт€ харизми належить ”≥лнер. ¬она вид≥лила наступн≥ компоненти цього €вища. Ђ≤м≥дж л≥дераї (приб≥чники в≥р€ть в надТ€кост≥ л≥дера або ц≥нн≥ в дан≥й культур≥). Ђ«годаї (приб≥чники в≥р€ть ≥де€м л≥дера тому, що в≥н њх висловив). Ђ«гуртован≥стьї (тому, що л≥дер дав команду). Ђ≈моц≥њї (приб≥чники в≥ддан≥ та дов≥р€ють).

ѕотреба в харизматичному л≥дер≥ виникаЇ тод≥, коли: 1. Ћюд€м необ≠х≥дне почутт€ безпеки, €ке може забезпечити людина, що бере справу в своњ руки. 2. Ћюди компенсують своњ невдач≥ емоц≥йною ≥дентиф≥кац≥Їю з героЇм. 3. Ћюди прагнуть уникнути в≥дпов≥дальност≥.

ѕроблема харизматичноњ влади пол€гаЇ: у необх≥дност≥ п≥дтверджувати харизму; у наступниках (чи може соратник також бути надлюдиною); у €к≥сн≥й пропаганд≥. ¬≥дзначаЇтьс€ аналог≥€ м≥ж харизматичною владою та рел≥г≥йним культом: Ђћес≥€ї, €кий знаЇ, €к треба; посл≥довники Ц Ђапостолиї, Ђмученикиї; супротивники Ц ЂЇретикиї; ≥деолог≥€ Ц Ђсв€те писанн€ї. “ака влада супроводжуЇтьс€ вожд≥змом ≥ в≥рою. ƒостоЇвський ‘.ћ. у ЂЋегенд≥ про великого ≥нкв≥зитораї в≥дзначив, що основою такоњ влади пор€д ≥з ЂтаЇмницеюї та Ђавторитетомї Ї Ђчудої.

 ожен, хто св≥домо ос€гне природу власного несв≥домого, здатний чини≠ти харизматичний вплив на оточенн€. Ђяї прагне до ≥дентиф≥кац≥њ з харизматичн≥стю архетипа (компонентна колективного несв≥домого), а ≥ндив≥д при цьому в≥дчуваЇ надлюдськ≥ можливост≥ (розширенн€ своЇњ особистост≥ за ≥ндив≥дуальн≥ меж≥ Ц псих≥чна ≥нфл€ц≥€). јле це в≥дчутт€ част≥ше ≥люзорне, оск≥льки не Ђяї п≥дкорило архетип≥чн≥ сили несв≥домо, а навпаки. “од≥ ≥ндив≥д перестаЇ розвиватис€ ≥ може бути роздавлений архетип≥чною маскою.  .√. ёнг вважав, що в де€ких випадках ≥ндив≥д може п≥дкорити архетип≥чний образ. “од≥ в≥н стаЇ Ђманаї Ц особист≥стю (харизматиком). “ака особист≥сть стаЇ обТЇктом архетип≥чних проекц≥й ≥нших; в результат≥ сила зб≥льшуЇтьс€, а вплив розширюЇтьс€.

јрхетип Ц це колективно успадкован≥ форми сприйн€тт€ та розум≥нн€. ƒо архетип≥чних ф≥гур в≥днос€тьс€ мати, батько, дитина, правитель, св€щеник, л≥кар, учитель, герой, злочинець тощо. «а  .√. ёнгом, несв≥доме чолов≥ка персон≥ф≥куЇтьс€ в ж≥ночому образ≥ (anima), а ж≥ноче в чолов≥чому (animus). ÷≥ архетип≥чн≥ форми можуть вт≥люватись в будь-€к≥й архетип≥чн≥й ф≥гур≥. јрхетип≥чн≥ ситуац≥њ включають народженн€, статеву зр≥л≥сть, залиц€нн€, статевий звТ€зок, шлюб, смерть. јрхетип≥чн≥ символи складають матер≥ал м≥фолог≥њ, рел≥г≥њ, мистецтва, снобачень. јрхетип≥чн≥ ≥дењ Ї абстрактними верс≥€ми символ≥чних тем.

‘ормула героњчного м≥фа Ї одн≥Їю з базисних у колективному несв≥домо≠му та маЇ ≥стотне значенн€ у створенн≥ харизматичност≥ пол≥тичного л≥дера. ѕо≠л≥ттехнологи вид≥л€ють таку посл≥довн≥сть героњчного м≥фа: пол≥тичний л≥дер активно за€вл€Ї про себе в пер≥од нестаб≥льност≥. ƒжерелом порушень Ї шк≥дник. ¬и€вленн€ шк≥дника та встановленн€ р≥вноваги маЇ зд≥йснити герой. ¬≥днайти геро€ можна лише через сер≥ю випробувань: конкуренц≥€, взаЇмод≥€ з масовою аудитор≥Їю. ѕосв€та пол€гаЇ у зобовТ€занн≥ подолати кризу. ƒал≥ Ц протиставленн€ Ђсвоњ Ц чуж≥ї, €ке Ї засобом моб≥л≥зац≥њ масовоњ пол≥тичноњ св≥домост≥. ѕроцес подоланн€ перешкод героЇм включаЇ персонаж≥, €к≥ заважають ≥ допомагають. –итм у дол≥ геро€ (зм≥на втрат ≥ здобутк≥в) Ї значущим параметром героњчного м≥фа. ‘≥налом м≥фа Ї в≥дх≥д геро€ ≥ його канон≥зац≥€, €ка створюЇ оч≥куванн€ наступного виконавц€ рол≥ геро€.

«упинимос€ коротко на характеристиц≥ архетип≥в, зумовлених в≥зант≥йською компонентою ментал≥тету украњнц≥в.

јрхетип в≥чного учн€ Ц ≥нфантил≥зм, геронтократ≥€. јрхетип героњзованого злочинц€ Ц вбаченн€ ел≥тарност≥ в дев≥антн≥й повед≥нц≥. јрхетип дом≥нуванн€ уречевленого над процесуальним Ц консерватизм, острах перед зм≥нами. јрхетип обТЇктивно-мовноњ детерм≥нац≥њ бутт€ Ц екстернальн≥сть. јрхетип обр€дност≥ та ≥м≥тативност≥ Ц втеча в≥д реальност≥, центрац≥€ на засобах д≥€льност≥, а не на результат≥. јрхетип в≥чного поверненн€ Ц майбутнЇ маЇ бути под≥бним минулому; традиц≥онал≥зм. јрхетип едукативност≥ психокультури Ц кваз≥компенсац≥€ меншовартост≥ Ц навчанн€. јрхетип ан≥г≥л€тивноњ р≥вност≥ Ц нехтуванн€ стратег≥чними ≥нтересами. јрхетип дол≥ Ц ≥ррац≥онально-героњчн≥ вчинки в екстремальних умовах ≥ пасивн≥ оч≥куванн€ в умовах повс€кденнн€. јрхетип ≥деал≥зац≥њ старовини Ц р≥вень досконалост≥ минулого досв≥ду визначаЇтьс€ не актуальн≥стю, а давн≥стю використанн€. јрхетип тотожност≥ ≥стини та влади. јрхетип центрованоњ провини Ц почутт€ провини перед авторитетом ≥ потреба у прощенн≥ та спокутуванн≥, €ка утримуЇ залежн≥сть. јрхетип в≥чноњ правди Ц нерац≥ональн≥сть обстоюванн€ особист≥сних ≥нтерес≥в ≥ навТ€зуванн€ одностайност≥. јрхетип звеличенн€ юродивого Ц означаЇ, що психокультура в≥зантизму потребуЇ дл€ власного самовираженн€ великоњ к≥лькост≥ непродуктивних ≥ндив≥д≥в. «в≥дси перепони дл€ зд≥бних ≥ клопотанн€ про непродуктивних [ќ. ƒонченко, ё. –оманенко].

ѕсихолог≥€ ѕравител€ вперше була детально описана Ќ≥коло ћак≥авелл≥ (’V Ц XVI ст.). ( ≥нець епохи ¬≥дродженн€.  риза влади, розвиток мануфактурного кап≥талу та його проблеми у звТ€зку з торговою експанс≥Їю з≥ —ходу). ¬≥н Ї основоположником ефективного менеджменту. …ого ≥дењ дали житт€ сучасн≥й соц≥олог≥чн≥й теор≥њ ел≥т, вплинули на автора теор≥њ менеджерськоњ революц≥њ ƒж. Ѕернхайма, €кий очолив мак≥авел≥стський напр€мок. ќсновн≥ положенн€ мак≥авел≥зму пол€гають у наступному:

1. ќточенн€. Ќеобх≥дно зТ€сувати, хто небезпечн≥ше дл€ володар€ Ц т≥, хто бажаЇ зберегти, що маЇ, чи т≥, хто прагне придбати, чого немаЇ.

2. Ќагорода та покаранн€.  арають за др≥бн≥ вчинки, а за значн≥ Ц нагороджують.  оли страждають ус≥, мало хто захоче помститис€. Ќагороджувати сл≥д поступово, а карати миттЇво. ƒобр≥ справи робити потроху, щоб п≥длегл≥ мали час дл€ вд€чноњ оц≥нки. Ќагороди ц≥нують, коли вони р≥дк≥. ѕокаранн€ краще зд≥йснювати в≥дразу та в значних дозах. ќдноразова жорсток≥сть пере≠носитьс€ з меншим роздратуванн€м, н≥ж розт€гнута в час≥.

3. ¬ласн≥сть. Ћюдина може змиритис€ з втратою влади та свободи, але н≥коли не змиритьс€ з втратою майна. „естолюбство Ц пасивна форма виразу пристраст≥ до накопиченн€.

4. ”сп≥х. Ќатовп ≥де за видим≥стю усп≥ху. ƒос€гнутий усп≥х виправдовуЇ нав≥ть нечесн≥ засоби. ѕереможц≥в не суд€ть.

5. Ћюбов ≥ страх. “ой, кого бо€тьс€, здатний керувати так само легко, €к ≥ той, кого любл€ть. якщо володар прагне дос€гнути влади, йому сл≥д користуватис€ символа≠ми мотива любов≥. јле утримати њњ можна, лише спираючись на мотив страху.

6. ќбовТ€зки. Ѕути щедрим Ц значить бути залежним. ѕередбачливий володар не маЇ виконувати вс≥ своњ обовТ€зки (€кщо т≥льки невиконанн€ завдасть шкоди). «аслужити ненависть за добр≥ справи так само легко, €к ≥ за поган≥.

7. Ћ≥дер. ћудрий л≥дер поЇднуЇ в соб≥ €кост≥ лева та лиса.

8. ћета ≥ засоби. ћета маЇ враховувати засоби, а засоби Ц обставини, гуман≥зм ц≥лей ≥ реал≥зм засоб≥в.

9. ћораль. ѕол≥тик не може керуватис€ моральними нормами, тому що пол≥тика Ц сфера в≥дносного, а мораль Ц галузь абсолютного.

10. ”правл≥нськ≥ р≥шенн€. ”хвалюючи р≥шенн€, л≥дер маЇ зважувати, на боц≥ €кого менше незручностей. —умн≥вним Ї ≥нший шл€х, коли вибираЇш те, що об≥ц€Ї б≥льше корист≥.

“езаурус до теми є 3





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 466 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2306 - | 2014 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.