Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕравова охорона флори ≥ фауни. «акон ”крањни про тваринний св≥т 1993 р




„ервона книга ”крањни стала науковою основою дл€ розробки комплексних заход≥в щодо збереженн€ окремих вид≥в тварин ≥ рослин, досл≥дженн€ б≥олог≥чних вид≥в. „ер≠вона книга Ч символ боротьби за збереженн€ живоњ природи, без €коњ неможливе ≥снуванн€ б≥осфери.

ѕри в≥дбор≥ тварин до „ервоноњ книги вид≥л€ють так≥ категор≥њ:

«никл≥.

1. «никаюч≥ Ч потребують абсолютноњ охорони. Ќа≠приклад, €понський, даурський ≥ чорний журавл≥, дале≠косх≥дна лелека, стерх. ≤з зв≥р≥в Ч аз≥атський р≥чковий бо≠бер, червоний вовк, барс, амурський леопард (барс), таранський тигр, гепард, з парнокопитних Ч дзерен, горал, за≠кавказький г≥рський баран та ≥н.

2. ѕригн≥чен≥ Ч знаход€тьс€ в небезпец≥, але мешкаЇ њх у достатн≥й к≥лькост≥, щоб вижити, хоч к≥льк≥сть продов≠жуЇ зменшуватис€ (бухарська кабарча, джейран, архар, закавказький рудий ведм≥дь, ≥з птах≥в Ч флам≥нго, качка-мандаринка, дрохва та ≥н.).

3. –≥дк≥сн≥ Ч не знаход€тьс€ п≥д загрозою вимиранн€, але њх така невелика к≥льк≥сть або мешкають вони на таких обмежених територ≥€х, що можуть найближчим часом зникнути (де€к≥ хиж≥ птахи, гуси-сухоноси, уссур≥йський тигр, морський котик, хохул€, морж).

4.ћалов≥дом≥ Ч дан≥ дуже обмежен≥, ≥ спец≥ал≥сти не можуть оц≥нити њх стан.

5.¬≥дновлен≥ Ч стан не викликаЇ будь-€ких турбот, але на них ще не може вестись промисел, за нимї ще потр≥бен певний контроль.

„ервона книга- результат клоп≥ткоњ прац≥ багатьох вчених Ќац≥ональноњ академ≥њ наук, природничих музењв, запов≥дник≥в, ун≥верситет≥в.

” ѕоложенн≥ про „ервону книгу ”крањни передбачаЇтьс€ ц≥ла низка заход≥в щодо орган≥зац≥њ й в≥дтворенн€ вид≥в рослин ≥ тварин: в≥д мон≥торингу за станом попул€ц≥њ, створенн€ запов≥дних обТЇкт≥в, банк≥в генофонду зникаючих вид≥в, до проведенн€ широкоњ виховноњ роботи серед населенн€, встановленн€ в≥дпов≥дальност≥ за знищенн€ або пошкодженн€ зникаючих вид≥в тварин чи рослин.

ƒе€к≥ р≥дк≥сн≥ та зникаюч≥ види птах≥в ≥ ссавц≥в показа≠но на малюнах 14 та 15.

 

 

ћал. 14. ѕтахи, що потребують охорони:

1 _ б≥лий журавель; 2 Ч степовий орел; 3 Ч стрепет; 4Ч чорний лелека

 

 

ћал. 15. “варини, що потребують охорони:

1Ч хохул€; 2Ч перев'€зка; 3Ч дикий к≥т; 4Ч Ївропейська норка

¬ажливу роль у збереженн≥ природних ресурс≥в в≥д≥граЇ «акон ”крањни Д ѕро охорону ≥ використанн€ тваринного св≥ту ", €кий був прийн€тий у 1993 р. ≈колог≥чними прин≠ципами, €к≥ лежать в основ≥ цього закону Ї збереженн€ ве≠ликоњ к≥лькост≥ тварин у стан≥ природноњ свободи та ц≥л≥сност≥ сп≥вмешканц≥в.

«авданн€ закону Ч регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин у галуз≥ охорони ≥ використанн€ диких тварин з метою забез≠печенн€ умов њх ≥снуванн€ на вол≥, збереженн€ ц≥л≥сност≥ природних угруповань ≥ рац≥онального використанн€, а та≠кож зм≥цненн€ законност≥.

«аконом визначено основн≥ види використанн€ тварин≠ного св≥ту. ÷е Ч мисливство, рибальство; добуванн€ тва≠рин, €к≥ не належать до об'Їкт≥в мисливства ≥ рибальства, використанн€ тваринного св≥ту у наукових, культурно-осв≥тн≥х, виховних та естетичних ц≥л€х; використанн€ ко≠рисних властивостей життЇд≥€льност≥ тварин Ч ірунтоут≠ворювач≥в, природних сан≥тар≥в середовища, запилювач≥в рослин та ≥н.; використанн€ тварин з метою одержанн€ продукт≥в харчуванн€.

«акон встановлюЇ правила ≥ пор€док використанн€ тва≠ринного св≥ту, регламентуЇ права ≥ обов'€зки в≥дпов≥дних користувач≥в. Ѕагато уваги в ньому прид≥л€Їтьс€ охорон≥ середовища перебуванн€, умов розмноженн€ ≥ шл€х≥в м≥г≠рац≥њ тварин.

« метою збереженн€ р≥дк≥сних тварин у закон введено норми, що передбачають створенн€ запов≥дник≥в, заказ≠ник≥в та ≥нших територ≥й, €к≥ знаход€тьс€ п≥д особливою охороною. ¬≥дпов≥дно до цього закону р≥дк≥сн≥ ≥ так≥, що пе≠ребувають п≥д загрозою зникненн€, види тварин занос€тьс€ в „ервону книгу ”крањни. ” закон≥ вперше в законодавств≥ ”крањни закр≥плено принцип державноњ власност≥ на тваринний св≥т ≥ вказано, що д≥њ, €к≥ в пр€м≥й чи прихован≥й форм≥ порушують цей принцип, заборон€ютьс€.

 

«јѕќ¬≤ƒЌј —ѕ–ј¬ј

«апов≥дна справа - це пр≥оритет сучасноњ природо≠охоронноњ пол≥тики держави.  онцепц≥€ розвитку запо≠в≥дноњ справи передбачаЇ розвиток та вдосконаленн€ мереж≥ природно-запов≥дних територ≥й, системи керуван≠н€ ними та зростанн€ њх сусп≥льного значенн€ дл€ роз≠витку держави. ¬ажливе значенн€ маЇ розробка ≥ впро≠вадженн€ ефективного економ≥чного механ≥зму функ≠ц≥онуванн€ системи природно-запов≥дного фонду, що пе≠редбачаЇ, зокрема, зв≥льненн€ запов≥дник≥в в≥д оподаткуванн€ (плати за природн≥ ресурси тощо) та впровадженн€ Їдиного пор€дку формуванн€ ƒержавного бюджету щодо вид≥лен≠н€ кошт≥в на збереженн€ ≥ розвиток природно-запов≥дного фонду. ¬ основ≥ природно-запов≥дноњ справи лежать так≥ принципи:

Х створенн€ в запов≥дниках €к своЇр≥дних ДеталонахФ при≠роди умов, необх≥дних дл€ збереженн€ ≥ розвитку вс≥х вид≥в тва≠рин ≥ рослин;

Х п≥дтриманн€ еколог≥чноњ р≥вноваги ландшафт≥в шл€хом охорони природних екосистем;

Х можлив≥сть вивчати еволюц≥ю природних екосистем €к у рег≥ональному, так ≥ в б≥льш широкому б≥огеограф≥чному план≥;вир≥шувати багато аутеколог≥чних ≥ синеколог≥чних питань;

мережа природно-запов≥дних об'Їкт≥в повинна в≥добража≠ти широтно-мерид≥анн≥, а в г≥рських рег≥онах - висотн≥ законо≠м≥рност≥ поширенн€ екосистем;

Х включенн€ в сферу д≥€льност≥ запов≥дник≥в соц≥ально-еко≠ном≥чних питань, пов'€заних ≥з задоволенн€м рекреац≥йних, краЇзнавчих та ≥нших потреб населенн€.

¬≥дносини у галуз≥ охорони, в≥дтворенн€ ≥ використанн€ при≠родно-запов≥дного фонду регулюютьс€ «аконом Дѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниФ (прийн€тий 16 червн€ 1992 р.) та дер≠жавною ѕрограмою перспективного розвитку запов≥дноњ справи а ”крањн≥ (затверджена 22 вересн€ 1994 р.). «акон визначаЇ пра≠вов≥ основи орган≥зац≥њ, охорони, використанн€ територ≥й та об'Їкт≥в фонду. ќсновна мета ѕрограми - забезпечити збереженн€ тери≠тор≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду, гарантувати обірун≠тований розвиток запов≥дноњ справи на пер≥од до 2005 року.

ƒл€ керуванн€ запов≥дною справою створено √оловне уп≠равл≥нн€ нац≥ональних парк≥в ≥ запов≥дноњ справи при ћ≥н≥стерств≥ природних ресурс≥в. ” листопад≥ 1997 року  аб≥≠нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни прийн€в постанову про вдосконаленн€ державного керуванн€ запов≥дною справою.  р≥м цього, прий≠н€то р€д постанов ¬ерховноњ –ади, ур€ду, ведетьс€ ≥нтеграц≥€ з крањнами ™вропи - здеб≥льшого з метою забезпеченн€ д≥њ в ”к≠рањн≥ м≥жнародних конвенц≥й.

–озроблено першочергов≥ ≥ головн≥ завданн€ розвитку запов≥д≠ноњ справи на найближч≥ роки:

Х довести площ≥ об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду до 5, а в окремих рег≥онах до 10 % площ≥ ”крањни чи в≥дпов≥д≠ного рег≥ону;

Х п≥двищити флористичну, ценотичну, фаун≥стичну та ланд≠шафтну репрезентативн≥сть природно-запов≥дного фонду.

Х актив≥зувати роботу по створенню у прикордонних м≥сце≠вост€х м≥ждержавних природно-запов≥дних територ≥й.

Х створити ƒержавний кадастр природно-запов≥дного фонду ”крањни;

Х розробити Ќац≥ональний план д≥й по збереженню та рац≥≠ональному використанню водно-болотних уг≥дь;

Х удосконалити систему державного управл≥нн€, насамперед, запов≥дниками та нац≥ональними природними парками;

Х удосконалити ≥снуючу класиф≥кац≥ю територ≥й природно-запов≥дного фонду;

Х розробити та впровадити ефективний економ≥чний ме≠хан≥зм функц≥онуванн€ системи територ≥й природно-запов≥дно≠го фонду, що передбачаЇ, зокрема, зв≥льненн€ запов≥дник≥в в≥д оподаткуванн€;

Х впровадити Їдиний пор€док формуванн€ ƒержавного бюд≠жету щодо вид≥ленн€ кошт≥в на збереженн€ та розвиток при≠родно-запов≥дного фонду ”крањни.

 

ѕорушенн€ природноњ ст≥йкост≥ л≥с≥в призводить до зростанн€ уразли≠вост≥ насаджень, визначаЇ подальше збереженн€ напруженого сан≥тарного стану л≥с≥в. ≈кстенсивне природокористуванн€, нехтуванн€ еколог≥чним обірунтуванн€м при визначенн≥ шл€х≥в розвитку агропромислового та л≥сох≥≠м≥чного комплекс≥в, регулюванн€ стоку р≥чок, осушенн€ бол≥т та стих≥йний розвиток колективного сад≥вництва призвели до зниженн€ природного по≠тенц≥алу майже 70 % ц≥нних природних комплекс≥в ≥ ландшафт≥в ”крањни. ¬насл≥док цього процес деградац≥њ генетичного фонду живоњ природи спосте≠р≥гаЇтьс€ практично у вс≥х рег≥онах ”крањни.

Ќа територ≥њ ”крањни нараховуЇтьс€ близько 45 тис. вид≥в тварин, серед них 17 вид≥в земноводних, 20 - плазун≥в, 344 Ч птах≥в, 101 - ссавц≥в, 200 -риб, решта - безхребетн≥. ƒо „ервоноњ книги ”крањни занесено 531 вид рос≠лин ≥ гриб≥в (12 % дикоростучоњ флори) та 281 вид тварин. ѕлоща природно-запов≥дного фонду ”крањни зб≥льшуЇтьс€ пов≥льно ≥ становить 1,3 млн. га, або 2,2 % територ≥њ крањни, що в 2Ч3 рази менше в≥д норми, рекомендованоњ вченими. ѕриродоохоронн≥ територ≥њ через недостатнЇ ф≥нансуванн€, слаб≠ку матер≥ально-техн≥чну та лабораторну базу не забезпечують в повному обс€з≥ виконанн€ функц≥й щодо збереженн€ та в≥дновленн€ р≥дк≥сних ≥ ти≠пових вид≥в флори ≥ фауни.

ƒо природно-запов≥дного фонду ”крањни належать:

Х природн≥ територ≥њ та об'Їкти - природн≥ запов≥дники, б≥осферн≥ запов≥дники, нац≥ональн≥ природн≥ парки, рег≥ональн≥ ландша≠фтн≥ парки, заказники, пам'€тки природи, запов≥дн≥ урочища;

Х штучно створен≥ об'Їкти - ботан≥чн≥ сади, дендролог≥чн≥ пар≠ки, зоолог≥чн≥ парки, парки-пам'€тки садово-паркового мистецтва;

Х заказники, пам'€тки природи, ботан≥чн≥ сади, дендролог≥чн≥ парки, зоолог≥чн≥ парки та парки-пам'€тки садово-паркового мистецт≠ва залежно в≥д њх еколог≥чноњ ≥ науковоњ ц≥нност≥ можуть бути загаль≠нодержавного або м≥сцевого значенн€.

«алежно в≥д походженн€, ≥нших особливостей природних ком≠плекс≥в та об'Їкт≥в, що оголошуютьс€ заказниками чи пам'€тками природи, мети ≥ необх≥дного режиму охорони:

Х заказники под≥л€ютьс€ на ландшафтн≥, л≥сов≥, ботан≥чн≥, загальнозоолог≥чн≥, орн≥толог≥чн≥, ентомолог≥чн≥, ≥хт≥олог≥чн≥, г≥дролог≥ч≠н≥, загальногеолог≥чн≥, палеонтолог≥чн≥ та карстово-спелеолог≥чн≥;

Х пам'€тки природи под≥л€ютьс€ на комплексн≥, ботан≥чн≥, зоо≠лог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥ та геолог≥чн≥.

«апов≥дники в ”крањн≥ под≥л€ютьс€ на б≥осферн≥ ≥ природн≥.

Ѕ≥осферний запов≥дник - це територ≥€ м≥жнародного значенн€, що вид≥л€Їтьс€ дл€ збереженн€ в природному стан≥ д≥л€нок б≥осфери, проведенн€ фонового мон≥торингу та вивченн€ природного навколиш≠нього середовища. √осподарська д≥€льн≥сть у б≥осферних запов≥дниках не дозвол€Їтьс€. Ќа територ≥њ нашоњ держави на сьогодн≥шн≥й день ≥снуЇ 4 б≥осферних запов≥дники: јскан≥€-Ќова ≥м. ‘альц-‘ейна, „ор≠номорський,  арпатський та ƒунайський.

ѕриродний запов≥дник - це територ≥€, €ка вид≥л€Їтьс€ дл€ охо≠рони в природному стан≥ типових або ун≥кальних дл€ даноњ ландшафт≠ноњ зони природних комплекс≥в з ус≥ма њњ компонентами. —татус при≠родного запов≥дника передбачаЇ повну заборону на його територ≥њ гос≠подарськоњ д≥€льност≥. ” св≥т≥ Ї понад 2 тис€ч≥ природних запов≥дни≠к≥в, а в ”крањн≥ 15: " римський", " ан≥вський", "”крањнський степо≠вий", "Ћуганський", "ѕол≥ський", "ялтинський г≥рсько-л≥совий", "ћис ћарть€н", " арадазький", "–озточч€", "ћедобори", ƒн≥провсько-ќрельський, "™ланецький степ", "√органи", "ќпукський", " азантипський".

Ќац≥ональн≥ природн≥ парки створюютьс€ з природоохоронною, рекреац≥йною, культурно-просв≥тницькою та науково-досл≥дницькою метою дл€ охорони та вивченн€ природних комплекс≥в особливого значенн€ в м≥сц€х, €к≥ мають природну, оздоровчу, культурну або ес≠тетичну ц≥нн≥сть. ” них виключена господарська д≥€льн≥сть.  онцеп≠ц≥€ нац≥онального парку була вперше сформульована в 1872 роц≥ при орган≥зац≥њ в —Ўј …еллоустонського нац≥онального парку. ¬ ”крањн≥ створено 8 нац≥ональних парк≥в: " арпатський", "Ўацький", "—иневир", "јзово-—ивашський", "¬ижницький", "ѕод≥льськ≥ “овтри", "—в€т≥ гори", "явор≥вський".

Ќац≥ональний парк - це завжди велика територ≥€, на €к≥й охоро≠н€ютьс€ ландшафти або њх д≥л€нки разом з ус≥ма природними компо≠нентами. ” природних нац≥ональних парках поЇднуЇтьс€ охорона при≠роди ≥з в≥дпочинком людей та њхнЇ еколог≥чне вихованн€. ƒл€ цього в них створюютьс€ системи спец≥альних дор≥г та стежок. ƒо початку XX стол≥тт€ в шести крањнах св≥ту вже було 19 нац≥ональних парк≥в зага≠льною площею 4,6 млн. га. –ег≥ональн≥ ландшафтн≥ парки створюютьс€ з природоохорон≠ною та рекреац≥йною метою в м≥сц€х з ун≥кальним або типовим ланд≠шафтом. ѕри њхн≥й орган≥зац≥њ господарська д≥€льн≥сть у межах кордо≠н≥в не припин€Їтьс€. ћета рег≥онального ландшафтного парку - збере≠гти ландшафт €к комплекс екосистем. ” св≥т≥ нараховуЇтьс€ зараз бли≠зько 300 ландшафтних парк≥в.

«аказники - це природна територ≥€ або акватор≥€, що вид≥лена дл€ збереженн€ окремого природного комплексу або нав≥ть окремого його компонента. ” них дозвол€Їтьс€ господарська д≥€льн≥сть, що не завдаЇ шкоди об'Їкту, €кий охорон€Їтьс€. «аказники служать дл€ охо≠рони та в≥дновленн€ чисельност≥ окремих вид≥в рослин або тварин.

ѕам'€тки природи - це окрем≥ ун≥кальн≥ природн≥ д≥л€нки, €к≥ мають особливе наукове естетичне або п≥знавальне значенн€. ѕам'€тками природи можуть бути об'Їкти живоњ або неживоњ природи: окрем≥ водойми, скел≥, печери, дерева ≥ т. д.

«апов≥дн≥ урочища - це д≥л€нки л≥су, болота, лук≥в, степу та ≥н≠шоњ рослинност≥, €к≥ мають наукове або естетичне значенн€ й охоро≠н€ютьс€ дл€ збереженн€ њхнього природного стану.

Ѕотан≥чн≥ сади - орган≥зують дл€ вирощуванн€, акл≥матизац≥њ та вивченн€ рослин у спец≥ально створених умовах. ” ™вроп≥ нарахову≠Їтьс€ 540 ботан≥чних сад≥в, а у св≥т≥ - 1600.

ƒендролог≥чн≥ парки служать дл€ охорони та вивченн€ в спец≥а≠льно створених в умовах дерево-чагарниковоњ рослинност≥ з метою використанн€ њхньоњ композиц≥њ дл€ наукового, господарського та ес≠тетичного використанн€.

«оолог≥чн≥ парки - це м≥сце, де утримуютьс€ р≥дк≥сн≥, ≥ноземн≥ й м≥сцев≥ види фауни з метою охорони њхнього генофонду та дл€ орган≥≠зац≥њ науковоњ ≥ просв≥тницькоњ д≥€льност≥.

ѕам'€тники садово-паркового мистецтва €вл€ють собою д≥л€н≠ки, що мають природну, естетичну або ≥сторичну ц≥нн≥сть.

 

 

ѕитанн€ дл€ самоперев≥рки та контролю знань:

1. яку роль зелен≥ рослини в≥д≥грають в б≥осферних процесах?

2.яке значенн€ мають тварини природ≥ ≥ житт≥ людини?

3.” чому пол€гаЇ негативний атропогенний вплив на рослиний св≥т?

4.як≥ причини зменшенн€ л≥сових ресурс≥в ”крањни та њх насл≥дки?

5.Ќазв≥ть основн≥ заходи щодо охорони рослинного св≥ту?

6.Ќазв≥ть основн≥ причини вимиранн€ окремих вид≥в тварин?

7.яке призначенн€ маЇ „ервона книга ”крањни?

8.ўо таке запов≥дна справа та €к≥ природоохон≥ обТЇкти ви знаЇте?

“ести по модулю є2





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1807 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2354 - | 2084 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.