Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«наченн€ тварин у природ≥ та житт≥ людини




“варинний св≥т Ї важливою частиною б≥осфери нашоњ планети. –азом з рослинами тварини в≥д≥гра≠ють значну роль в м≥грац≥њ х≥м≥чних елемент≥в, €ка лежить в основ≥ ≥снуючих у природ≥ взаЇмозв'€зк≥в.

Ќа «емл≥ ≥снуЇ б≥льше 1,5 млн. вид≥в тварин, 60-70% з них становл€ть безхребетн≥.

Ћандшафтна р≥зно≠ман≥тн≥сть ≥ велика територ≥€ ”крањни зумовлюють ви≠дове багатство тваринного св≥ту. Ќа њњ терен≥, включа≠ючи акватор≥њ „орного ≥ јзовського мор≥в, живе близь≠ко 44 800 вид≥в тварин. Ќайб≥льш широко представ≠лен≥ так≥ таксони: членистоног≥ - б≥льш н≥ж 39 000 вид≥в, кругл≥ черви - 1 457, стьожков≥ черви - 1 288, найпрост≥ш≥ - б≥льш н≥ж 1 200, хордов≥ - б≥льше 700, к≥льчаст≥ черви - 400, молюски - 369 вид≥в.

Ќайб≥льше уваги прид≥л€Їтьс€ зараз вивченню, охо≠рон≥, в≥дтворенню та рац≥ональному використанню хре≠бетних тварин, фауна €ких представлена в ”крањн≥ б≥льш н≥ж 200 видами риб, 18 видами земноводних, 20 видами плазун≥в, близько €к 400 видами птах≥в та 101видом ссавц≥в.

“варини в≥д≥грають важливу роль у житт≥ нашоњ планети та житт≥ людини. ¬елике значенн€ тварини мають у формуванн≥ ландшафт≥в. «а рахунок морсь≠ких, переважно однокл≥тинних, тварин з твердим ске≠летом в≥дбулос€ утворенн€ осадових пор≥д (крейди, вапн€ку та ≥н.), поклади €ких займають велику тери≠тор≥ю на поверхн≥ «емл≥. « д≥€льн≥стю представник≥в кишковопорожнинних тварин - коралових пол≥п≥в - пов'€зано виникненн€ в теплих мор€х чисельних коралових остров≥в та коралових риф≥в, загальна площа €ких дуже значна.

¬елика роль належить тваринам в утворенн≥ ірунту ≥ кори вив≥трюванн€. ≤снуюч≥ у велик≥й к≥лькост≥ ірунтов≥ др≥бн≥ кругл≥ черви (нематоди), ірунтов≥ кл≥щ≥, дощов≥ черви, личинки комах, р≥зн≥ ссавц≥ та ≥нш≥ тварини розЄпушують ірунт, спри€ють аерац≥њ ≥ проникненню вологи, збагачують орган≥чними речовинами, п≥двищують родюч≥сть.

«а участю тварин формуЇтьс€ х≥м≥чний склад п≥дземних ≥ ірунтових вод.

“варини впливають на житт€ рослин. ќдн≥ з них Ї запилювачами рослин (багато вид≥в комах, де€к≥ птахи - кол≥бр≥, нектарниц≥, окрем≥ види летючих мишей), ≥нш≥ Ц переносниками нас≥нн€ (багато птах≥в ≥ ссавц≥в). «начна к≥льк≥сть рослин зовс≥м не ≥ може ≥снувати без тварин, тому що без допомоги останн≥х вони не можуть запилюватис€ або поширюватис€. ¬елика к≥льк≥сть рослиноњдних тварин з'њдають рослини, спри€ючи цим
покращенню рослинного покриву.

“аким чином, беручи участь у кругооб≥гу речовин у природ≥, впливаючи на стан ≥ розвиток ≥нших њњ компонент≥в, тварини в≥д≥грають велику роль у п≥дтриманн≥ динам≥чноњ р≥вноваги в жив≥й природ≥.

∆итт€ тварин т≥сно пов'€зане з житт€м рослин ≥ тому зм≥ни чисельност≥ перших позначаютьс€ на загальному стан≥ других. –≥зноман≥тн≥ м≥жвидов≥ в≥дносини склалис€ ≥ м≥ж тваринами, внас≠л≥док чого вони вс≥ знаход€тьс€ в залежност≥ один в≥д одного.

¬се це говорить про велику роль, €ку в≥д≥грають тварини в природних екосистемах.

Ќеоц≥ненною Ї роль тварин у житт≥ людини. Ѕагато з них Ч важливе джерело харчуванн€ ≥ сировина дл€ промислового ви≠робництва (с≥льськогосподарськ≥ тварини, риба, хутров≥ зв≥р≥, р≥зно≠ман≥тна дичина).

‘ауна диких тварин Ї невичерпним джерелом дл€ одомаш≠ненн€. ” наш час ≥нтенсивно одомашнюютьс€ хутров≥ зв≥р≥ (со≠боль, норка, лисиц€ та ≥н.), провод€тьс€ досл≥дженн€ з приручен≠н€ лос€, страуса, б≥лоњ кур≥пки, глухар€ та ≥н. ѕри виведенн≥ но≠вих пор≥д ≥ з метою пол≥пшенн€ €кост≥ ≥снуючих використову≠ютьс€ дл€ схрещуванн€ њх близьк≥ дик≥ родич≥.

Ѕагато тварин Ї продуцентами корисних речовин (мед, в≥ск, шовк, лак, спермацет, зм≥њна та бджолина отрута та ≥н.), €к≥ знай≠шли широке застосуванн€ в народн≥й та оф≥ц≥йн≥й медицин≥.

Ѕезхребетн≥ тварини мають особливе значенн€ €к ф≥льтратори дл€ очищенн€ води - вони вилучають частки орган≥ки та др≥бних орган≥зм≥в ≥з води, тим самим очищаючи њњ (губки, ко≠ралов≥ пол≥пи, сид€ч≥ пол≥пи, ракопод≥бн≥, молюски та ≥н.).

Ѕагато вид≥в тварин завдають шкоди с≥льському господар≠ству, перенос€ть збудник≥в та викликають захворюванн€ люди≠ни та с≥льськогосподарських тварин (найпрост≥ш≥, гельм≥нти, комахи, гризуни та ≥н.). ¬одночас багато вид≥в Ї винищувачами вказаних шк≥дник≥в, в чому пол€гаЇ њх велика користь.

”с≥м в≥доме естетичне значенн€ тварин.

“варини Ї об'Їктами наукових досл≥джень, у тому числ≥ медико-б≥олог≥чних, використовуютьс€ €к модел≥ в б≥он≥ц≥.

ќц≥нюючи значенн€ окремих вид≥в тварин дл€ людини, сл≥д в≥дзначити, що абсолютно шк≥дливих, €к ≥ абсолютно корисних, тварин у природ≥ немаЇ. «наченн€ кожного з них у природ≥ р≥зно≠б≥чне ≥ часто суттЇво зм≥нюЇтьс€ залежно в≥д його м≥сцеперебу≠ванн€, сезону, чисельност≥ та характеру господарськоњ д≥€льност≥ людини. Ќейтральн≥ або корисн≥ види можуть стати шк≥дливи≠ми, а шк≥длив≥ - корисними.

ѕриклад≥в того, €к тварини, що вважалис€ шк≥дливими, п≥сл€ ретельного вивченн€ њх б≥олог≥њ ≥ способу житт€ визнавалис€, навпаки, дуже корисними. “ут можна сказати, зокрема, про хи≠жак≥в, що Ї д≥ючим фактором природного добору. ’иж≥ твари≠ни оздоровлюють попул€ц≥њ ≥нших тварин, €к≥ Ї дл€ них кор≠мом. –егулюючи чисельн≥сть хижак≥в там, де њх багато ≥ де вони завдають шкоди, сл≥д турбуватис€ про охорону в м≥сц€х з њх низь≠кою чисельн≥стю.

 ожен вид маЇ або може мати в майбутньому певне позитив≠не (пр€ме або опосередковане) значенн€ дл€ людини, ≥ тому повне знищенн€ €когось виду тварин недопустиме. ƒл€ переконливост≥ цього безсумн≥вного положенн€ дозволимо соб≥ навести вит€г з книги в≥домих рос≥йських учених ќ. Ѕанн≥кова ≥ ¬. ‘л≥нта Ђћы должны их спастиї. јвтори пишуть: Ђ ожний вид маЇ неповтор≠ний генофонд, €кий склавс€ в результат≥ природного добору впроцес≥ його еволюц≥њ. ”с≥ види мають потенц≥йну економ≥чну ц≥нн≥сть ≥ дл€ людини, оск≥льки неможливо передбачити, €к≥ види можуть стать з часом корисними або нав≥ть незам≥нними. ћож≠ливост≥ використанн€ вид≥в наст≥льки непередбачуван≥, щобуло б найб≥льшою помилкою дати вимерти €комусь виду т≥льки тому, що сьогодн≥ ми не знаЇмо його корисност≥ї.

 

ѕ–»„»Ќ» ¬»ћ»–јЌЌя “¬ј–»Ќ.

“варинний св≥т в≥дноситьс€ до в≥дновлюваних природних ресурс≥в. ќднак дл€ збереженн€ њх здатност≥ дов≥дновленн€ потр≥бн≥ конкретн≥, не порушен≥ людиною, природн≥ умови, де в≥дновн≥ процеси в≥дбуваютьс€ з певною швидк≥стю. ” наш час темпи витрачанн€ в≥дновлюваних ресурс≥в можуть бути такими, що не в≥дпов≥дають темпам њх в≥дновленн€. Ќадм≥рне витрачан≠н€ в≥дновлюваних ресурс≥в може призвести до њх виснаженн€. ѕрикладом може бути виснаженн€ рибних ресурс≥в. “ривалий час ≥снувала думка, що њх ресурси невичерпн≥. —ьогоденн€ пока≠зало, що ц€ думка ви€вилас€ помилковою.

” в≥домому документ≥, розробленому ћ—ќѕ за п≥дтримки ёЌ≈ѕ (ѕрограма ќќЌ з навколишнього середовища) ≥ ‘јќ (ѕродоволь≠ча ≥ с≥льськогосподарська орган≥зац≥€ ќќЌ), €кий маЇ назву Ђ¬се≠св≥тн€ стратег≥€ охорони природиї, разом з визначенн€м основ≠них вимог щодо охорони природного навколишнього середовища, розгл€нут≥ основн≥ фактори, €к≥ загрожують у наш час тваринам. ƒо них належать руйнуванн€ або деградац≥€ м≥сць ≥снуванн€; переексплуатац≥€; вплив ≥нтродукованих вид≥в; втрата, скороченн€ або пог≥ршенн€ кормовоњ бази; пр€ме знищенн€ диких тварин.

ѕорушенн€ та деградац≥€ м≥сць перебуванн€ спричин€Ї найб≥льш негативний вплив на вс≥ групи тварин. ¬≥н загрожуЇ 67% загальноњ к≥лькост≥ вс≥х р≥дк≥сних ≥ зникаючих вид≥в тва≠рин. ƒо цього фактору в≥днос€тьс€ ≥нтенсиф≥кац≥€ веденн€ с≥льського господарства; вирубуванн€ л≥с≥в; буд≥вництво мел≥оративних споруд та осушувальна мел≥орац≥€; випалюван≠н€ рослинност≥ та антропогенн≥ л≥сов≥ пожеж≥; розширенн€ за≠будови; природн≥ €вища.

¬ирубуванн€ л≥с≥в, розоренн€ степ≥в, осушенн€ бол≥т, споруд≠женн€ водосховищ, канал≥в, прокладанн€ автошл€х≥в та зал≥зниць, л≥н≥й електропередач, побудова м≥ст, промислових об'Їкт≥в, розроб≠ка корисних копалин в≥дкритим способом тощо докор≥нно зм≥ню≠ють екосистеми. ƒл€ тварин, що пристосовувалис€ до певних умов прот€гом тис€чол≥ть, так≥ р≥зк≥ зм≥ни ви€вл€ютьс€ неспри€тливи≠ми, ≥ вони або повн≥стю зникають, або ж стають р≥дк≥сними.

Ќайчаст≥ше зм≥ни в еколог≥чних системах в≥дбуваютьс€ по≠в≥льно, малопом≥тно, однак вплив њх на тваринний св≥т в к≥нцево≠му результат≥ значний.

’≥м≥зац≥€ с≥льського господарства викликаЇ зм≥ну генетич≠них, ф≥з≥олог≥чних, б≥ох≥м≥чних та ≥нших функц≥й живих орган≥зм≥в. ѕестициди призвод€ть до зменшенн€ к≥лькост≥ тва≠рин на великих територ≥€х. ”становлено, що к≥льк≥сть отруто≠х≥м≥кат≥в в орган≥зм≥ тварин зб≥льшуЇтьс€ по ланцюгу живлен≠н€. —л≥д також зазначити, що теплокровн≥ тварини (ссавц≥, пта≠хи) менш чутлив≥ до пестицид≥в, н≥ж холоднокровн≥ хребетн≥ (риби, плазуни та земноводн≥).

ƒуже страждають в≥д пестицид≥в ≥ корисн≥ безхребетн≥ тва≠рини, зокрема, дощов≥ черви, комахи-запилювач≥ та ≥н.

«абиранн€ води дл€ зрошенн€ пол≥в викликаЇ загибель мальк≥в риб. « поливних земель можуть зникнути сухолюбн≥ тварини.

¬≥дом≥ численн≥ випадки загибел≥ тварин в≥д с≥льськогоспо≠дарськоњ техн≥ки.

–≥зн≥ д≥њ - рибальство, обробка с≥льгоспуг≥дь, загот≥вл€ дров, рекреац≥йне навантаженн€ - розл€кують тварин, особливо це небезпечно в пер≥од розмноженн€.

ƒо серйозних еколог≥чних насл≥дк≥в призводить забруднен≠н€ атмосферного пов≥тр€ ≥ водойм в≥дходами промислового ви≠робництва, ст≥чними водами комунальних п≥дприЇмств. ≈коло≠г≥чним лихом дл€ водноњ фауни стаЇ забрудненн€ морських еко≠систем нафтою ≥ нафтопродуктами.

¬еличезна к≥льк≥сть тварин гине п≥д колесами автомоб≥л≥в на великих автомаг≥страл€х, загрозою дл€ птах≥в Ї л≥таки та р≥зн≥ висок≥ споруди, високовольтн≥ л≥н≥њ електропередач.

—порудженн€ г≥дротехн≥чних споруд ускладнюЇ чи нав≥ть зовс≥м унеможливлюЇ ≥снуванн€ багатьох вид≥в ц≥нних промис≠лових риб, а також викликаЇ ≥нш≥ негативн≥ еколог≥чн≥ насл≥дки, €к≥ часто не враховуютьс€ п≥д час проектуванн€ таких об'Їкт≥в.

«начноњ шкоди тваринам завдаЇ њх пр€ме знищенн€. ” ре≠зультат≥ пересл≥дуванн€ з боку людини були повн≥стю знищен≥ л≥сов≥ слони, стеллерова корова, тури, нел≥таюч≥ голуби - дронти, птах додо, безкрил≥ гагарки, лабрадорськ≥ гаги, Ївропейськ≥ ≥б≥си, мандр≥вн≥ голуби та багато ≥нших. “епер вони Ї лише представни≠ками сумного „орного списку, опубл≥кованого в 1973 р. ћ—ќѕ. “≥льки ссавц≥в починаючи з 1600 року зникло 63 види ≥ 55 п≥двид≥в. « 1980 року зникло 74 види птах≥в. Ѕлизько 90% зниклих вид≥в тварин жили на островах. ¬они не змогли вижити при вселенн≥ ≥нтродукованих людьми хижак≥в, нових вид≥в рослин, захворю≠вань ≥ вид≥в-конкурент≥в. Ќа них полювали заради ц≥нного м'€са, красивого п≥р'€, а м≥сц€ перебуванн€ цих тварин необоротно зм≥ню≠валис€ п≥д антропогенним тиском.

«никали тварини ≥ з територ≥њ ”крањни: кулан - у 17ст, тур - 15ст, сайгак - у 19ст. ƒе€к≥ види були остаточно знищен≥ саме тут. «окрема, к≥нь тарпан, колись значно поширений в ™вроп≥ та јз≥њ. ќстаннього тарпана в природ≥ було вбито у 1879 р. за 35 км в≥д јскан≥њ-Ќовоњ, а один дожив до 1918 р. на к≥нному завод≥ у м. ћиргород ѕолтавськоњ област≥.

«никненн€ вид≥в вважаЇтьс€ природним процесом, ≥ за па≠леонтолог≥чними даними середн€ швидк≥сть цього процесу - один вид за стол≥тт€. јле за останн≥ 200 рок≥в швидк≥сть зникненн€ вид≥в зросла м≥н≥мум в 40 раз≥в. ” вс≥х життЇвих форм масшта≠би вимиранн€ в 100-1000 раз≥в б≥льше статистично оч≥куваних; ц€ швидк≥сть зникненн€ вид≥в пр€мо пов'€зана з деструктив≠ним ≥ м≥нливим впливом людства на природу «емл≥.

” р≥зних частинах св≥ту на меж≥ повного зникненн€ перебу≠вають багато вид≥в - б≥льше 1000: горила, б≥лий ведм≥дь, аз≥≠атськ≥ носороги, лев, тигр, гепард, багато вид≥в птах≥в та ≥нших тварин. „исельн≥сть де€ких вид≥в оц≥нюЇтьс€ всього лише в де≠к≥лька сот пар особин. ” де€ких крањнах, наприклад, к≥льк≥сть вид≥в птах≥в, що знаход€тьс€ п≥д загрозою зникненн€, дуже ве≠лика. ÷е, в першу чергу, держави јмерики ≥ ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ; три Ђкрањни-рекордсмениї - Ѕразил≥€ (111 вид≥в п≥д загро≠зою зникненн€), ≤ндонез≥€ (92 види) ≥  олумб≥€ (79 вид≥в). ќсоб≠ливо ц≥нними в к≥льк≥сному в≥дношенн≥ Ї атлантичн≥ л≥си на сход≥ Ѕразил≥њ, тод≥ €к найб≥льша к≥льк≥сть вид≥в птах≥в, €ким загрожуЇ повне зникненн€, на одиницю площ≥ в≥дм≥чена на ‘≥л≥пп≥нах. 75% зникаючих вид≥в птах≥в живуть у троп≥чних л≥сах. ¬загал≥ на гран≥ зникненн€ знаходитьс€ майже чверть ссавц≥в ≥ восьма частина птах≥в (≥нформац≥€ лише про т≥ види, за €кими ведетьс€ спостереженн€).

ѕереексплуатац≥€ тваринних ресурс≥в виникаЇ тод≥, коли промисел перевищуЇ њх здатн≥сть до в≥дновленн€. ўоб зникли тварини, не потр≥бне њх повне знищенн€. ƒостатньо порушити структуру попул€ц≥њ. ≤снуЇ норма чисельност≥ кожного виду, ниж≠че €коњ в≥н не може ≥снувати.

ќдн≥Їю з форм скороченн€ вид≥в Ї браконьЇрство. ЅраконьЇр≠ство - це незаконне добуванн€ тварин, у тому числ≥ риби. ‘орми браконьЇрства можуть бути р≥зними, найчаст≥ше це добуванн€ риби забороненими засобами ≥ знар€дд€ми виловлюванн€. ‘ормами браконьЇрства Ї виловлюванн€ риби в заборонених м≥сц€х, вилов≠люванн€ нестатевозр≥лоњ риби та п≥д час њњ розмноженн€ (нерес≠ту); добуванн€ тварин, що занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни.

—оц≥альна небезпека браконьЇрства дуже велика: воно зав≠даЇ шкоди охорон≥ природи ≥ ресурсам промислових тварин, п≥дри≠ваЇ процеси њх в≥дтворенн€, знижуЇ економ≥чний потенц≥ал мис≠ливського ≥ рибного господарств.

«ниженн€ обс€г≥в вилову риби в ”крањн≥ пов'€зане з багать≠ма факторами. —еред них можна вид≥лити так≥: перевилов риби, тобто виловлюЇтьс€ вона в б≥льш≥й к≥лькост≥, н≥ж в≥дтворюЇть≠с€; забрудненн€ водойм, що викликаЇ зм≥ну кисневого режиму, режиму живленн€, отруЇнн€ та загибель риби; негативний вплив г≥дротехн≥чних споруд, €кий ви€вл€Їтьс€ у зм≥н≥ режиму стоку р≥чок, розпод≥л≥ б≥огенних речовин, у перекритт≥ шл€х≥в до м≥сць нересту прох≥дних риб та ≥н.; обм≥л≥нн€ р≥чок, пог≥ршенн€ умов житт€ риб, зниженн€ р≥вн€ та п≥двищенн€ засоленост≥ води у внутр≥шн≥х мор€х.

ќхорона та в≥дтворенн€ рибних багатств - одне з найважлив≥ших державних завдань. ¬ даний пер≥од охорона рибних багатств передбачаЇ великий комплекс заход≥в р≥зного характеру:

1. регулюванн€ величини вилов≥в найважлив≥ших вид≥в риб;

2. регламентац≥€ строк≥в, способ≥в, характеру знар€дь лову;орган≥зац≥€ проходженн€ риби до нерестовищ;

3. встановленн€ заказник≥в у м≥сц€х, де можливе швидке винищенн€ риби(нерестовища, зимувальн≥ €ми та ≥нше);

4. створенн€ запов≥дник≥в дл€ збереженн€ ц≥нних та р≥дк≥сних вид≥в риби;

5. збереженн€ молод≥ риби в раз≥ висиханн€;боротьба ≥з забрудненн€м р≥к, озер, мор≥в шк≥дниками речовини, включаючи ≥ рад≥оактивн≥ та ≥нше.

Ќайб≥льше значенн€ серед в≥дтворюючих заход≥в маЇ штучне розведенн€ риб - одна з основних галузей рибного господарства. ¬ажливе значенн€ маЇ ставкове риборозведенн€ -так розвод€ть коропа, сазана, карас€, далекосх≥дного б≥лого амура, товстолобика. ќтже, в збереженн≥ рибних багатств першор€дну роль в≥д≥грають веденн€ ≥нтенсивного планового рибного господарства та всеб≥чна охорона водойм. ѕ≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ зобов'€зан≥ виконувати вимоги, передбачен≥ ст. 26 «акону ”крањни, а також зд≥йснювати за погодженн€м з органами ћ≥н≥стерства охорони навколишнього середовища ”крањни та ƒержавного ком≥тету ”крањни з рибного господарства ≥ рибноњ промисловост≥ рибоохоронн≥ та меморативно-техн≥чн≥ заходи, що забезпечують пол≥пшенн€ стану водойм ≥ умов в≥дтворенн€ риби та ≥нших водних орган≥зац≥й.

ќ’ќ–ќЌј “¬ј–»ЌЌќ√ќ —¬≤“”

¬ нас час особливоњ актуальност≥ набувають пи≠танн€ охорони, в≥дтворенн€ та рац≥онального використанн€ тва≠ринного св≥ту. « ц≥Їю метою провод€тьс€ орган≥зац≥йно-госпо≠дарськ≥, б≥олог≥чн≥, культурно-виховн≥ заходи. ѕершочергового значенн€ в охорон≥ тваринного св≥ту набувають заходи правово≠го характеру, тобто законодавче регулюванн€.

¬ерховна –ада та  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни прийн€ли р€д закон≥в, постанов, розпор€джень, спр€мованих на посиленн€ охо≠рони тваринного св≥ту та його представник≥в, що належать до категор≥њ р≥дк≥сних ≥ зникаючих. „инне законодавство певною м≥рою регулюЇ охорону умов ≥снуванн€ диких тварин, вимагаю≠чи дотриманн€ правил безпеки при використанн≥ отрутох≥м≥≠кат≥в у с≥льському ≥ л≥совому господарств≥, збереженн€ чистоти водойм у м≥сц€х ≥снуванн€ ≥ масових зим≥вель птах≥в, заборон€≠ючи розорюванн€ гн≥зд корисних птах≥в та знищенн€ м≥сць ≥снуванн€ диких тварин. ¬становлен≥ певн≥ вимоги по охорон≥ л≥со≠вих кормових уг≥дь хутрових тварин.

«аконодавч≥ акти визначають види ≥ умови користуванн€ тваринним св≥том, шл€хи його охорони. «аконодавством перед≠баченн≥ державний обл≥к тварин та њх використанн€ ≥ держав≠ний кадастр тваринного св≥ту.

«г≥дно ≥з законодавством дик≥ тварини Ї державною власн≥≠стю ≥ ставленн€ до них маЇ бути дбайливим, використанн€ - еко≠номним.

«аконоположенн€ визначаЇ правовий режим полюванн€ та систему орган≥зац≥њ мисливських господарств.

« метою охорони р≥дк≥сних ≥ зникаючих вид≥в тварин укла≠ден≥ м≥жнародн≥ конвенц≥њ. —еред них можна назвати так≥ -  онвенц≥€ по захисту тюлен≥в, що живуть у п≥вн≥чних частинах “ихого океану (1930 р.).  онвенц≥€ по регулюванню китоб≥йного промислу (1946 р.),  онвенц≥€ про судноплавство ≥ рибальство на ƒунањ (1948 р.),  онвенц≥€ про рибальство ≥ охорону морсь≠ких ресурс≥в (1958 р.), ƒогов≥р про захист б≥лого ведмед€ ( 1973р.),  онвенц≥€ про м≥жнародну торг≥влю видами дикоњ фауни та флори, €к≥ перебувають п≥д загрозою зникненн€ (1973 р.) та ≥н.

«аходами охорони ≥ рац≥онального використанн€ тваринних ресурс≥в Ї створенн€ мисливських, зв≥р≥вницьких та рибних господарств, морськоњ аквакультури.

«агальна площа мисливських уг≥дь ”крањни становить 52 049 тис. га. ѕор€д з охороною мисливських тварин важливими захо≠дами, що спр€мован≥ на зб≥льшенн€ њх чисельност≥, Ї проведенн€ б≥отехн≥чних заход≥в з покращанн€ стану середовища перебуванн€ тварин, а також њх штучне розведенн€ в невол≥ з подальшим розселенн€м у природних умовах. Ќа територ≥њ мисливських уг≥дь проводитьс€ п≥дгод≥вл€ тварин, вис≥ванн€ кормових культур, створюютьс€ солонц≥, галечники та ≥нш≥ штучн≥ гн≥зд≥вл≥. Ќадзвичайне значенн€ дл€ охорони тваринного св≥ту маЇ ви≠д≥ленн€ мисливських заказник≥в, тобто д≥л€нок уг≥дь, де мисливство заборонено на певний строк на вс≥ або окрем≥ види тварин.

Ќайважлив≥шими мисливськими тваринами в ”крањн≥ Ї лан≥, кабани, фазани, качки, лисиц≥.

¬≥дстр≥люванн€, в≥дловлюванн€ та ≥нш≥ види добуванн€ ≥ використанн€ диких тварин регулюютьс€ р≥зними законодавчими ≥ нормативними актами. ” повс€кденн≥й практиц≥ основними документами Ї положенн€ про мисливське господарство ≥ правила та строки полюванн€. ÷≥ положенн€ ≥ правила визначають €к загальний правовий режим охорони тваринного св≥ту, €кий Ї державною власн≥стю, так ≥ пор€док використанн€ ресурс≥в фауни - умови отриманн€ права на добуванн€ зв≥р≥в ≥ птах≥в, строки, способи ≥ знар€дд€ полюванн€, а також в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ цих правил, у правилах передбачаЇтьс€ також планов≥сть ≥ суворе нормуванн€ здобич≥. ƒозвол€ючи полюван≠н€ лише в певн≥ пром≥жки часу за р≥к, правила мають на мет≥ недопущенн€ надм≥рного добуванн€ диких тварин, а також њх охорону в пер≥оди розмноженн€.

” зв'€зку з р≥зко вираженою сезонн≥стю природних €вищ тва≠рини розмножуютьс€ лише в певн≥ пори року. ќчевидно, що полю≠ванн€ на них в пер≥од спарюванн€ (гону), ваг≥тност≥ самок, вирощу≠ванн€ молодн€ку недопустиме, бо може порушити нормальний х≥д розмноженн€ ≥ призвести до порушенн€ в≥дтворенн€ погол≥в'€.

ѕолюванн€ недоц≥льно проводити також ≥ в той час, коли мисливськ≥ тварини дають низько€к≥сну, малоц≥нну продукц≥ю (шк≥ру, м'€со та ≥н.). ѕолюванн€ на хутрових зв≥р≥в, €к правило, починаЇтьс€ п≥зно восени, коли повн≥стю дозр≥Ї њхнЇ зимове хут≠ро, ≥ триваЇ до к≥нц€ зими, до по€ви перших ознак весн€ного лин€нн€. ѕолюванн€ на б≥льш≥сть копитних дозвол€Їтьс€ восе≠ни або на початку зими, коли п≥дросте молодн€к. ѕолюванн€ на пернату дичину, €к правило, починаЇтьс€ в серпн≥ ≥ триваЇ на перел≥тних вид≥в птах≥в до њх в≥дл≥танн€ на п≥вдень, а на ос≥л≥ види - до к≥нц€ зими. ≤нод≥ дозвол€Їтьс€ весн€не полюванн€ на самц≥в водних птах≥в.

—троки полюванн€ на р≥зн≥ види мисливських тварин уста≠новлюютьс€ органами мисливськоњ ≥нспекц≥њ.

« метою запоб≥ганн€ перепромислу р€ду особливо ц≥нних мисливських тварин полюванн€ на них проводитьс€ т≥льки за особливими дозволами - л≥ценз≥€ми, €к≥ видаютьс€ органами ƒержавноњ мисливськоњ ≥нспекц≥њ.  ≥льк≥сть л≥ценз≥й, що вида≠ютьс€, залежить в≥д запас≥в даноњ тварини в т≥й чи ≥нш≥й област≥, €к≥ визначаютьс€ спец≥альним обл≥ком чисельност≥ тварин.

¬ мисливських господарствах нер≥дко встановлюЇтьс€ дл€ кожного мисливц€ норма добуванн€ р≥зних тварин за одне по≠люванн€, за один день полюванн€ чи за весь мисливський сезон.

«а недотриманн€ правил полюванн€, браконьЇрство винн≥ прит€гуютьс€ до в≥дпов≥дальност≥. ‘орми в≥дпов≥дальност≥ ≥ види ст€гнень в≥др≥зн€ютьс€ залежно в≥д ступен€ громадськоњ небез≠пеки ≥ шк≥дливост≥ тих чи ≥нших вид≥в браконьЇрства.

ќхорона ≥ використанн€ рибних запас≥в також регулюЇтьс€ положенн€м ≥ правилами рибальства, розробленими в≥дпов≥дно до м≥сцевих умов. њх дотриманн€ Ї обов'€зковим €к дл€ п≥дприЇмств, що ведуть промислове виловлюванн€ риби, так ≥ дл€ громад€н, що займаютьс€ любительською риболовлею.

ќсобливе м≥сце в правилах займаЇ питанн€ про допустим≥сть тих чи ≥нших вид≥в лову. «аборонено, наприклад, застосуванн€ др≥бнос≥тчастих невод≥в дл€ лову тюльки, бо це може негативно позначитис€ на молод≥ ≥нших ц≥нних промислових риб.

ѕоложенн€ ≥ правила рибальства заборон€ють добуванн€ риби б≥л€ гребель ≥ шлюз≥в - ближче, н≥ж за 500 м, та м≥ж усто≠€ми мост≥в.

«аборон€Їтьс€ також добуванн€ риби способами ≥ знар€дд€≠ми, що завдають значноњ шкоди: вибуховими ≥ отруйними речо≠винами, острогою, вогнепальною зброЇю, шл€хом обладнанн€ запруд та ≥н.

«аборон€Їтьс€ забруднювати водойми ≥ њх береги, самов≥льно проводити днопоглиблювальн≥ ≥ вибухов≥ роботи. як правило, заборон€Їтьс€ молЇве сплавл€нн€ л≥су.

Ћюбительський лов вудкою дозвол€Їтьс€ в ус≥х м≥сц€х, кр≥м запов≥дних, та тих водойм, де риба розводитьс€ штучно. «астосу≠ванн€ ≥нших знар€дь любительського лову допускаЇтьс€ з вели≠кими обмеженн€ми. —уворе дотриманн€ закон≥в ≥ правил забез≠печуЇ охорону рибних запас≥в та њх рац≥ональне ≥ бережне вико≠ристанн€, порушенн€ ж завдають збитк≥в ≥ пересл≥дуютьс€ за законом.  онтроль за дотриманн€м законодавства зд≥йснюЇть≠с€ спец≥альними органами рибоохорони та державними ≥ гро≠мадськими ≥нспекц≥€ми з охорони природи.

¬иловлюванн€ риби в б≥льшост≥ водойм припин€Їтьс€ на час нересту.

ѕорушенн€ закон≥в ≥ правил охорони рибних запас≥в т€гне за собою карну, адм≥н≥стративну, дисципл≥нарну, а кр≥м того, €к правило, ≥ матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть.

«акони про охорону природи передбачають зд≥йсненн€ за≠ход≥в щодо подальшого збагаченн€ ≥ €к≥сного удосконаленн€ фауни нашоњ крањни. ÷≥ заходи спр€мован≥, з одного боку, на зб≥льшенн€ р≥зноман≥тт€ ≥ п≥двищенн€ чисельност≥ корисних диких тварин, а з ≥ншого - на скороченн€ попул€ц≥й орган≥зм≥в, €к≥ завдають шкоди народному господарству.

« таких роб≥т найб≥льше значенн€ мають ≥нтродукц≥€ - за≠везенн€, випусканн€ ≥ пристосуванн€ тварин до нових умов ≥сну≠ванн€. ≤нтродукц≥€ пов'€зана з акл≥матизац≥Їю - виникненн€м певних ф≥з≥олог≥чних ≥ морфолог≥чних особливостей, €к≥ дозво≠л€ють орган≥змам виживати ≥ давати потомство в нових умовах ≥снуванн€.

ќрган≥зми пристосовуютьс€ до кл≥матичних, ф≥зико-х≥м≥чних ≥ ірунтових умов нового дл€ них середовища, а також до б≥отич≠них фактор≥в, тобто до рослин ≥ тварин нового б≥оценозу, €к≥ слу≠жать њжею або Ї конкурентами, паразитами чи хижаками по в≥дно≠шенню до даного виду.

Ўирок≥ програми завезенн€ ≥ акл≥матизац≥њ були зд≥йснен≥ дл€ багатьох вид≥в хутрових зв≥р≥в, промислових риб, природних паразит≥в ≥ хижак≥в, що Ї ворогами шк≥дник≥в с≥льського ≥ л≥со≠вого господарства.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1320 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2278 - | 2021 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.039 с.