Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќхорона природних кормових уг≥дь




¬ ”крањн≥ природн≥ кормов≥ уг≥дд€ займають 6,65 мли га. –озм≥щен≥ вони у р≥зних грунтово-кл≥матичних зонах. ” кожн≥й з них залежно в≥д рельЇфу, зволо≠женн€, грунт≥в, складу рослинност≥ природн≥ кормов≥ уг≥дд€ дуже р≥зноман≥тн≥. ¬ основному вони под≥л€ютьс€ на лугов≥ (заплавн≥, низинн≥, подов≥, суход≥льн≥, г≥рськ≥), сте≠пов≥ (вигони), болотн≥ с≥ножат≥ та пасовища (осушен≥ ≥ неосушен≥). ѕриродн≥ кормов≥ уг≥дд€ Ї важливим джере≠лом забезпеченн€ св≥йських ≥ диких тварин зеленими кор≠мами та с≥ном. ѕриродний травост≥й Ч повноц≥нний корм, багатий на в≥там≥ни, м≥кроелементи та м≥неральн≥ сол≥.

«а даними ≤нституту ботан≥ки јЌ ”крањни, середн€ врожайн≥сть с≥на природних кормових уг≥дь в ”крањн≥ не перевищуЇ 17,5 ц/га. –озрахунки показують, що при до≠триманн≥ елементарних вимог рац≥онального використанн€ природних кормових уг≥дь можна одержувати врожай тра≠востою в 3Ч 5 раз≥в вищий.

“ому одне з головних завдань рац≥онального викори≠станн€ природних кормових уг≥дь Ч п≥двищенн€ њх уро≠жайност≥ шл€хом орган≥зац≥њ на пасовищних територ≥€х зрошуваного або богарного кормовиробництва, впровад≠женн€ поверхневого та докор≥нного способу пол≥пшенн€ природних кормових уг≥дь з п≥дс≥вом урожайних багато р≥чних трав, збагаченн€ пасовищ ц≥нними дикорослими кормовими рослинами, застосуванн€ регульованого використанн€ природних кормових уг≥дьз рац≥ональним випа≠сом худоби та введенн€м пасовищезм≥н.

√оловний напр€м охорони ≥ рац≥онального використан≠н€ природних кормових уг≥дь Ч пол≥пшенн€ структури лучного фонду шл€хом трансформац≥њ земель, ц≥льове ви≠користанн€ кормових уг≥дь, п≥двищенн€ продуктивност≥ ≥Ђпол≥пшенн€ њх €кост≥, створенн€ багатор≥чних культурних пасовищ, охорона природноњ лучноњ рослинност≥. ƒл€ п≥двищенн€ врожайност≥ природних кормових уг≥дь засто≠совують поверхневе та докор≥нне пол≥пшенн€.

ѕоверхневе пол≥пшенн€ проводитьс€ на с≥ножат€х ≥ пасовищах, у травостоњ €ких Ї ц≥нн≥ кормов≥ трави, нав≥ть €к≠що вони перебувають у пригн≥ченому стан≥. ѕри цьому природну рослинн≥сть не знищують, а лише пол≥пшують, р≥зними агротехн≥чними заходами: очищенн€м лук в≥д ча≠гарник≥в, купин, пол≥пшенн€м ≥ регулюванн€м водного ре≠жиму шл€хом осушенн€ або зрошенн€ кормових уг≥дь, боротьбою з бур'€нами, застосуванн€м боронуванн€, дискуванним з п≥дс≥ванн€м багатор≥чних трав ≥ дальшим котку≠ванн€м, внесенн€м макро- ≥ м≥кродобрив, проведенн€м вапнуванн€ на кислих грунтах ≥ г≥псуванн€ Ч на солонц€х ≥ солонцюватих грунтах. ѕоверхневе пол≥пшенн€ природ≠них кормових уг≥дь спри€Ї росту ≥ розвитку на€вного траво≠стою ≥ значно п≥двищуЇ урожайн≥сть.

ѕри докор≥нному пол≥пшенн≥ природних с≥ножатей ≥ па≠совищ на€вний травост≥й знищують €к низькопродуктив≠ний ≥ на його м≥сц≥ створюють с≥€н≥ уг≥дд€. ƒокор≥нне пол≥пшенн€ кормових уг≥дь включаЇ так≥ заходи: осушенн€ та регулюванн€ водного режиму, очищенн€ в≥д чагарник≥в ≥ купин, переорюванн€ лук ≥ с≥вба сум≥ш≥ багатор≥чних трав (прискорене залуженн€), а також однор≥чних культур у в≥дпов≥дних лукопасовищних с≥возм≥нах. ÷ей спос≥б пол≥п≠шенн€ кормових уг≥дь забезпечуЇ р≥зке п≥двищенн€ про≠дуктивност≥ лук ≥ пасовищ (у 3Ч5 раз≥в).

ўоб значно п≥двищити врожайн≥сть природних кормо≠вих уг≥дь ≥ пол≥пшити забезпечен≥сть худоби високо€к≥сним с≥ном та зеленим пасовищним кормом, треба широко за≠проваджувати, кр≥м поверхневого, й докор≥нне пол≥пшенн€ с≥ножатей ≥ пасовищ. «астосуванн€ того чи ≥ншого способу пол≥пшенн€ кормових уг≥дь значною м≥рою залежить в≥д травостою на цих уг≥дд€х.

≈фективною формою використанн€ кормових уг≥дь Ї створенн€ багатор≥чних культурних пасовищ. ” л≥состе≠пов≥й та степов≥й зонах високу ефективн≥сть культурн≥ па≠совища дають п≥сл€ зрошенн€. –ац≥ональне використанн€ пасовищ значною м≥рою залежить в≥д орган≥зац≥њ њх тери≠тор≥й: закр≥пленн€ за фермами, розбивка на д≥л€нки, розм≥щенн€ л≥тн≥х табор≥в та ≥н. ѕродуктивн≥сть, довго≠в≥чн≥сть ≥ ботан≥чний склад травосум≥ш≥ культурних пасовищ значною м≥рою залежить в≥д режиму њх викори≠станн€.

√оловне в охорон≥ пасовищ Ч не допускати њх над≠м≥рного випасанн€. ƒл€ п≥дтриманн€ високоњ продуктив≠ност≥ пасовищ потр≥бно щор≥чно зм≥нювати строки випа≠санн€ ≥з скошуванн€м, впроваджувати пасовищезм≥ни.

ќхорона рослинного св≥ту

«бере≠женн€ рослинного св≥ту у зв€зку з значним та р≥зноман≥тним впливом людськоњ д≥€льност≥ повинно бути завжди в центр≥ уваги спец≥ал≥ст≥в та нау≠ковц≥в. ƒл€ п≥дтриманн€ орган≥зованост≥ б≥осфери €к глобаль≠ноњ екосистеми важливо зберегти таксоном≥чне багатство ланд≠шафт≥в, необх≥дне дл€ еволюц≥њ б≥олог≥чних вид≥в ≥ ф≥лоценогенеза рослинних угруповань.

«ахисне л≥сорозведенн€ в≥д≥граЇ важливу роль у зб≥льшенн≥ загальноњ б≥олог≥чноњ продуктивност≥ територ≥й.  р≥м пр€мого мел≥оративного ефекту, захисн≥ л≥сов≥ насадженн€ мають важливе значенн€ дл€ розширенн€ сировинноњ бази дикорослих плодових дерев, гриб≥в, л≥карськоњ та техн≥чноњ сировини, медоносних трав.

ƒл€ захисту л≥су в≥д шк≥дливих вид≥в хвоЇ- ≥ листогризучих вид≥в комах використовуютьс€ р≥зн≥ методи, серед них найб≥льш перспективним ≥ еколог≥чно безпечним Ї б≥олог≥чний метод.

ќхорона ≥ пол≥пшенн€ природних кормових уг≥дь складаЇтьс€ з багатьох заход≥в. ÷е й осушенн€ заболочених земель, вапну≠ванн€, внесенн€ добрив, п≥дс≥в трав, в≥дпов≥дна зм≥на складу тра≠востою та ≥н. ќхорона природних кормових уг≥дь передбачаЇ пра≠вильний пасовищний оборот, €кий регулюватиме випас.

—творювати нов≥ л≥сонасадженн€ можна на вилучених з
с≥льськогосподарського користуванн€ низькопродуктивних зе≠мель (€к≥ мають високу ступ≥нь еродованост≥, низький €к≥сний стан ірунт≥в, негативний баланс гумусу).

ƒл€ збереженн€ б≥олог≥чноњ ст≥йкост≥ агроекосистем реко≠мендуЇтьс€ серед великих площ оброблюваних земель залиша≠ти д≥л€нки природноњ рослинност≥ (зарост≥ чагарник≥в, групи дерев, трав'€нист≥ угрупованн€ €к регул€тори ландшафтного балансу) та створювати штучн≥ л≥сосмуги.

—творенн€ штучних л≥сових насаджень - один з найб≥льш ефективних шл€х≥в рекультивац≥њ територ≥й, порушених в ре≠зультат≥ буд≥вництва жилих район≥в та великих транспортних маг≥стралей. ѕри цьому дуже важливо правильно оц≥нювати при≠чини ≥ характер зм≥н, €к≥ в≥дбуваютьс€ в розташованих поблизу л≥сових насадженн€х, ≥ проектувати найб≥льш перспективн≥ типи л≥сових культур з урахуванн€м њх можливоњ трансформац≥њ в майбутньому.

ќсобливу увагу сл≥д прид≥лити формуванню на територ≥њ л≥сопарк≥в пейзажних л≥сових культур, у першу чергу - ланд≠шафтних груп, €к≥ Ї одними з найб≥льш ц≥кавих елемент≥в рек≠реац≥йних л≥с≥в.

¬елике значенн€ маЇ п≥дб≥р асортименту пор≥д.  омпоненти штучних насаджень повинн≥ ц≥лком в≥дпов≥дати л≥сорослинним умовам, бути високост≥йкими до антропогенного впливу ≥ добре поЇднуватис€ при сум≥сному проростанн≥ на вс≥х етапах ≥сну≠ванн€ насадженн€.

—тан природних ресурс≥в б≥льшост≥ ц≥нних дикорослих л≥карсь≠ких рослин вимагаЇ законодавчого затвердженн€ норм та правил њх використанн€, розвиток науково-досл≥дницьких роб≥т по введен≠ню в культуру ц≥нних, р≥дк≥сних та зникаючих вид≥в, пошук ре≠зерв≥в л≥карських рослин оф≥ц≥йноњ медицини з наступною

–ац≥ональне використанн€ л≥сових ресурс≥в неможливе без њх ретельного вивченн€ ≥ суворого обл≥ку. ¬≥дновленн€ природ≠них л≥с≥в ≥ розведенн€ нових пор≥д дерев, њх ≥нтродукц≥€ й акл≥≠матизац≥€ повинн≥ вестис€ на науков≥й основ≥.

–ац≥ональне л≥сокористуванн€ передбачаЇ р≥вном≥рне вирубу≠ванн€ дерев р≥зних пор≥д ≥ правильне розм≥щенн€ л≥созагот≥вель, ≥з забороною њх проведенн€ в малол≥сних районах. ѕри правиль≠ному веденн≥ л≥сового господарства вирубки чергуютьс€ так, що на кожн≥й окремо вз€т≥й д≥л€нц≥ вони повторно провод€тьс€ т≥льки через 80-100 рок≥в, коли л≥с дос€гне повноњ стиглост≥. ” кожн≥й географ≥чн≥й зон≥ повинн≥ бути встановлен≥ науково обірунтован≥ норми вирубки з урахуванн€м р≥зноман≥тного призначенн€ л≥с≥в та можливостей промислового освоЇнн€ њх.

Ќе допускаЇтьс€ вирубуванн€ водорегулюючих ≥ водоохо≠ронних л≥с≥в.

ѕри охорон≥ л≥су передбачаЇтьс€ охорона багатор≥чних де≠рев ≥ ц≥нних д≥л€нок л≥сового б≥оценозу (р≥дк≥сн≥ породи дерев, мисливськ≥ уг≥дд€, токовища глухар≥в ≥ тетерев≥в, л≥сов≥ озера та ≥н.), охорона ≥снуючих та потенц≥йних м≥сць в≥дпочинку, бороть≠ба з л≥совими пожежами.

ќдним з важливих фактор≥в охорони л≥су Ї правильна орган≥≠зац≥€ л≥совоњ промисловост≥ та рац≥онал≥зац≥€ використанн€ дере≠вини. —творенн€ л≥сопромислових комплекс≥в дозвол€Ї забезпечи≠ти б≥льш повне використанн€ деревини. Ќайб≥льш ефективним засобом п≥двищенн€ продуктивност≥ Ї л≥сов≥дновлювальн≥ роботи.

¬елику роль у п≥двищенн≥ продуктивност≥ л≥с≥в в≥д≥граЇ боротьба з л≥совими пожежами, шк≥дниками ≥ хворобами деревних пор≥д.

јгрол≥сомел≥орац≥€ - це система л≥с≥вницьких заход≥в, €к≥ спр€мован≥ на пол≥пшенн€ природних умов територ≥й та забез≠печенн€ п≥двищенн€ продуктивност≥ л≥сових уг≥дь. јгрол≥со≠мел≥орац≥€ пол€гаЇ у використанн≥ ірунтозахисних, водорегу≠люючих та ≥нших середовищезахисних властивостей л≥сових насаджень.

јгрол≥сомел≥оративними роботами займаютьс€ л≥сгоспи, л≥спромгоспи, л≥сомел≥оративн≥ станц≥њ та станц≥њ захисту л≥су.

Ћ≥сомел≥оративн≥ станц≥њ засновуютьс€ в районах, €к≥ зазна≠ють впливу пов≥тр€ноњ та водноњ ероз≥њ, дл€ виконанн€ роб≥т по закр≥пленню захисними насадженн€ми €р≥в, схил≥в, балок, п≥ск≥в та ≥нших еродованих земель; створенн€ захисних л≥сових наса≠джень на с≥льськогосподарських земл€х.

«емельн≥ д≥л€нки, на €ких створюютьс€ захисн≥ л≥сов≥ наса≠дженн€, належать до л≥сомел≥оративного фонду. ƒо нього також на≠лежать береги р≥чок ≥ водойм, г≥рськ≥ схили, надм≥рно зволожен≥, осу≠шуван≥ та зрошуван≥ земл≥, аридн≥ та тундров≥ пасовища, терикони, смуги водов≥дведенн€ на зал≥зниц€х та автомоб≥льних дорогах.

Ќаукове узагальненн€ ≥нформац≥њ про охорону попул€ц≥й ок≠ремих вид≥в рослин м≥ститьс€ в „ервоних книгах. ƒо „ервоноњ книги ”крањни (1996) занесено 541 вид рослин ≥ гриб≥в (з них: судинних - 439 вид≥в; мохопод≥бних - 28 вид≥в; водоростей - 17 вид≥в; лишайник≥в - 27 вид≥в; гриб≥в - 30 вид≥в).

Ѕуло встановлено, що життЇздатн≥сть б≥олог≥чних вид≥в мож≠на забезпечити лише у раз≥ збереженн€ вс≥х рослинних угрупо≠вань. ѕриродн≥ рослинн≥ угрупованн€ - це сукупн≥сть певних вид≥в рослин, що зростають на д≥л€нках з однотипними умовами м≥сцез≠ростанн€ та перебувають у т≥сн≥й взаЇмод≥њ €к м≥ж собою, так ≥ з умовами навколишнього середовища. “ому необх≥дна також охо≠рона ландшафт≥в, з €кими угрупованн€ пов'€зан≥ еколог≥чно ≥ ф≥лоценогенетично. «авданн€ збереженн€ рослинного св≥ту ≥ п≥дтриманн€ природного ф≥лоценогенетичного процесу в природ≥ необх≥дно вир≥шувати в Їдиному план≥ охорони генофонду ≥ ф≥тоценофонду, усього генетичного ≥ ф≥тоценотичного розмањтт€ при≠родних екосистем. ÷≥ принципи були покладен≥ в основу «еленоњ книги. ƒо «еленоњ книги ”крањни занесено 127 р≥дк≥сних, зника≠ючих ≥ типових угруповань р≥зного рангу, наведен≥ мотиви ≥ кате≠гор≥њ њх охорони, поширенн€ ≥ видовий склад.

Ќаукове значенн€ «еленоњ книги пол€гаЇ в тому, що в нењ вм≥щен≥ в≥домост≥ про рел≥ктов≥, ендем≥чн≥ та ≥нш≥ р≥дк≥сн≥ угру≠пованн€. “аким чином, вона створюЇ передумови дл€ досл≥джен≠н€ ≥сторичних етап≥в розвитку рослинност≥ та з'€суванн€ зако≠ном≥рностей формуванн€ р≥зних њњ тип≥в.

ѕоложенн€м про «елену книгу ”крањни визначаЇтьс€ п'€ть категор≥й рослинних угруповань, що потребують охорони та за≠несенн€ до «еленоњ книги ”крањни, а саме:

Х кор≥нн≥ рослинн≥ угрупованн€, у склад≥ €ких дом≥нують види рослин, занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни, а також рел≥к≠тов≥ та ендем≥чн≥ види рослин;

Х кор≥нн≥ рослинн≥ угрупованн€, склад €ких визначаЇтьс€ типовими видами рослин, що зростають на меж≥ свого ареалу чи висотного поширенн€ та мають тенденц≥ю до зниженн€ свого життЇвого потенц≥алу;

Х рослинн≥ угрупованн€, що не пов'€зан≥ з природною зо≠нальн≥стю (болота, луки, водн≥ об'Їкти тощо) ≥ потребують охоро≠ни з ботан≥ко-географ≥чних м≥ркувань;

Х рослинн≥ угрупованн€, взаЇмопов'€зан≥ з≥ зникаючими ви≠дами представник≥в тваринного св≥ту;

Х рослинн≥ угрупованн€, утворен≥ поширеними в минулому видами рослин, €к≥ стали р≥дк≥сними п≥д впливом антропоген≠них чи стих≥йних фактор≥в.

ќдним ≥з заход≥в охорони рослинного св≥ту Ї розширенн€ запов≥дних об'Їкт≥в ≥ покращенн€ њх структури. –азом з фор≠мою охорони закритого типу (запов≥дники) доц≥льно розвивати мережу об'Їкт≥в нап≥вв≥дкритого нап≥вфункц≥онального типу - природн≥ нац≥ональн≥ парки ≥з зонами абсолютноњ запов≥дност≥, вид≥л€ти зони пом≥рноњ охорони ≥ рекреац≥њ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 25547 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2316 - | 2157 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.