Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ослинн≥ ресурси ”крањни. Ћ≥сов≥ ресурси,проблеми рац≥онального використанн€ та њх охорони




–ослинн≥ ресурси ”крањни представленн≥ зоною л≥с≥в, л≥состепу ≥ степу. «агальна площа л≥сового фонду ”крањни ста≠новить 9,97 млн га. «агальний запас деревини 1240 млн м. ўор≥чний прир≥ст деревини дос€гаЇ майже 25 млн м. Ќа одного жител€ ”крањни припадаЇ 0,16 га л≥су ≥ 24 м запасу деревини.

Ћ≥си на територ≥њ ”крањни розм≥щен≥ нер≥вном≥рно. ” ѕол≥сс≥ вони займають 26,1 % вс≥Їњ територ≥њ, в Ћ≥состепу Ч 12,2%, у —тепу Ч 3,8%, в  риму Ч 9,8%, у  арпа≠тах Ч 40,5 %. ¬≥дносно низька л≥сист≥сть ≥ нер≥вном≥рне розм≥щенн€ л≥с≥в по€снюютьс€ не т≥льки р≥зноман≥тн≥стю природних умов, але й д≥€льн≥стю людини.

Ћ≥си р≥зноман≥тн≥ за породами. «а в≥ком л≥си под≥л€ють на молодн€к, середнього в≥ку, дозр≥ваюч≥ ≥ дозр≥л≥. ћаючи велике та р≥зноман≥тне економ≥чне значенн€, л≥си Ї також дуже важли≠вим географ≥чним фактором, €кий впливаЇ на ≥нш≥ типи ланд≠шафт≥в ≥ на б≥осферу в ц≥лому. ’войн≥ л≥си займають 42% загальноњ площ≥, у т.ч. сосна - 33%, твердолист€н≥ - 43,3%: дуб - 32%, м'€колист€н≥ - 13,6%, ≥нш≥ деревн≥ породи - 0,5%о, чагарники - 0,4%

ѕриродотворча функц≥€ л≥с≥в ≥ л≥сових насаджень зу≠мовлена водоохоронними, стокорегулюючими та кл≥мато-регулюючими властивост€ми. Ћ≥с ≥ л≥сонасадженн€ забез≠печують р≥вном≥рне водопостачанн€ р≥к ≥ водойм прот€гом року. «нищенн€ л≥с≥в зумовлюЇ р≥зке обм≥л≥нн€ р≥чок ≥ нав≥ть повне њх пересиханн€. Ћ≥сонасадженн€, €к≥ ростуть на схилах, захищають грунт в≥д змиву ≥ розмиванн€, в≥д ут≠воренн€ €р≥в. –озташован≥ по €рах ≥ балках л≥сонасадженн€ зм≥цнюють кор≥нн€м схили. Ћ≥с маЇ велике значенн€ ≥ €к кл≥матолог≥чний фактор. Ћ≥си пом'€кшують кл≥мат, п≥дви≠щують волог≥сть пов≥тр€. –≥зниц€ температури пов≥тр€ п≥д кронами дерев ≥ зонн≥ дос€гаЇ вл≥тку 7Ч10 ∞—.

¬насл≥док р≥зниц≥ температур у денний час вл≥тку про≠холодне ≥ вологе пов≥тр€ рухаЇтьс€ з л≥су в поле, зменшую≠чи негативну д≥ю посух, сухов≥њв ≥ пекучого сонц€. як насл≥док Ч значне п≥двищенн€ врожайност≥ с≥льськогоспо≠дарських культур. Ќад полем пов≥тр€ нагр≥ваЇтьс€, п≥дн≥маЇтьс€ вгору, охолоджуЇтьс€ ≥ над л≥сом знову опу≠скаЇтьс€ до земл≥. ¬ноч≥ спостер≥гаЇтьс€ зворотний рух пов≥тр€ Ч ≥з охолодженого пол€ в л≥с. “аким чином л≥с значно знижуЇ добову ампл≥туду коливань температури ≥ вологост≥ пов≥тр€ та грунту.

Ћ≥с гасить силу в≥тру ≥ пол≥пшуЇ м≥крокл≥мат. ќголена ≥ позбавлена деревостану земл€ л≥тнього дн€ дуже на≠гр≥ваЇтьс€ ≥ висушуЇтьс€. ќхолоджувальний ефект добово≠го випаровуванн€ лише одного дорослого дерева дор≥внюЇ 105*10кƒж (250 тис. ккал), що екв≥валентне робот≥ 10 к≥мнатних конденсатор≥в прот€гом 20 год.

„им менше л≥сонасаджень, тим б≥льше сн≥гу здуваЇтьс€ в балки, €ри, заплави р≥чок ≥ долин, тим на б≥льшу глибину промерзаЇ земл€.

Ћ≥си ≥ л≥сов≥ смуги в≥д≥грають велику роль у с≥льському господарств≥. ¬они захищають пол€ в≥д п≥щаних та чорних бур, сухов≥њв, пол≥пшують водний режим територ≥њ, п≥двищують урожайн≥сть с≥льськогосподарських культур. ¬становлено, що 1 га л≥сосмуги в 5Ч6 р€д≥в захищаЇ 25Ч 30 га р≥лл≥ ≥ на кожному њњ гектар≥ нагромаджуЇ 600Ч800 т вологи, забезпечуючи зб≥льшенн€ врожаю зернових не менше н≥ж на 3Ч4 центнери.

¬елике значенн€ л≥су ≥ в сан≥тарно-оздоровчому та ре≠креац≥йному в≥дношенн≥.

” боротьб≥ ≥з забрудненн€м пов≥тр€, води ≥ грунту велика роль в≥дводитьс€ рослинному покриву, ≥ особливо л≥су. Ћ≥с Ч це не т≥льки головний постачальник кисню ≥ спожи≠вач вуглекислого газу, а й величезний механ≥чний та б≥ох≥м≥чний ф≥льтр.

” середньому 1 га деревостан≥в вид≥л€Ї за р≥к 4 т кисню ≥ поглинаЇ 5 т вуглекислого газу, 1 га сосн€ка 20-р≥чного в≥ку Ч в≥дпов≥дно 7 ≥ 9 т. «а годину така д≥л€нка л≥су поглинаЇ весь вуглекислий газ, вид≥лений при диханн≥ майже 200 ос≥б.

” м≥сц€х, де немаЇ л≥су, концентрац≥€ вуглекислоти до с€гаЇ 0,42 мг/м, а в л≥с≥ вона становить лише 0,04Ч 0,17 мг/м, залежно в≥д процента л≥систост≥.

Ћист€ дерев вологе й покрите липкою р≥диною, тонень≠кими волосинками, що спри€Ї затриманню газ≥в, к≥птю, пилу, аерозол≥в та ≥нших шк≥дливих дом≥шок, €к≥ утриму≠ютьс€ в атмосферному пов≥тр≥. «а р≥к 1 га €линового л≥су затримуЇ 32 т, соснового Ч 37, дубового Ч 54, букового Ч 68 т пилу. ƒощ або роса змиваЇ ц≥ шк≥длив≥ дом≥шки з листи на землю. ѕридорожн€ л≥сосмуга 12Ч16 м шириною з 6Ч 7-метрових дерев зменшуЇ к≥льк≥сть пилу в пов≥тр≥ у дес€тки тис€ч раз≥в.

ƒерева зменшують к≥льк≥сть пилу ≥ к≥птю не т≥льки механ≥чним шл€хом, через зменшенн€ швидкост≥ в≥тру ≥ за≠триманн€ њх лист€ми та кор≥нн€м, але ≥ внасл≥док вид≥ленн€ вологи. ” вологому пов≥тр≥ тверд≥ й газопод≥бн≥ дом≥шки швидше ос≥дають на землю й нейтрал≥зуютьс€. ќдин гектар л≥сових насаджень, не завдаючи соб≥ шкоди, може поглинути з пов≥тр€ за р≥к близько 400 кг с≥рчистого газу, 100 кг хлорид≥в, 20Ч25 кг фторид≥в ≥ велику к≥льк≥сть фенол≥в. √ектарна площа лист€них л≥с≥в л≥состеповоњ зони ”крањни здатна поглинати за р≥к в≥д 700 до 1000 кг шк≥дливих речовин.

Ћист€ ≥ хво€ вбирають з пов≥тр€ шк≥длив≥ речовини ≥ пот≥м при опаданн≥ скидають њх на землю. ѕроте при ве≠лик≥й концентрац≥њ шк≥дливих речовин ≥ сильн≥й загазова≠ност≥ пов≥тр€ хвойн≥ породи, насамперед €лина ≥ сосна, ги≠нуть в≥д отруЇнн€, бо вони скидають хвою один раз за 4Ч6 рок≥в. «а цей пер≥од дерева встигають накопичити велику к≥льк≥сть х≥м≥чних речовин, що м≥ст€тьс€ в м≥ському по≠в≥тр≥. Ћист€ ≥ хво€ адсорбують також рад≥оактив≥ речовини, тому в л≥с≥ концентрац≥€ њх у пов≥тр≥ в к≥лька раз≥в менша, н≥ж на в≥дкритих просторах.

¬елик≥ територ≥њ з мальовничими ландшафтами, д≥л€нками з р≥зним рослинним ≥ тваринним св≥том, л≥сов≥ д≥л€нки з ун≥кальними природними пам'€тками можуть стати рекреац≥йними ресурсами.

–екреац≥€ (в≥д лат. recreatio) означаЇ в≥дновленн€. —учасне виробництво пов'€зане з великим ф≥зичним ≥ нервовим навантаженн€м людини, ≥ дл€ в≥дновленн€ њњ ф≥зичних ≥ духовних сил потр≥бне передус≥м безпосереднЇ сп≥лкуванн€ з природою.

¬раховуючи оздоровче значенн€ л≥с≥в, людина все ширше використовуЇ њх з рекреац≥йною метою. Ќавкруги м≥ст створен≥ й створюютьс€ спец≥альн≥ територ≥њ дл€ в≥дпочинку: парков≥ масиви, загородн≥ л≥сопарки, зелен≥ зони в≥дпочинку.

¬ ”крањн≥ проводитьс€ значна робота, пов'€зана з рекреац≥йним використанн€м л≥с≥в. ѕ≥д зеленою зоною знаходитьс€ понад 1,5 млн га територ≥њ, 70 % €коњ Ч це п≥сл€воЇнн≥ насадженн€, в основному на непридатних дл€ с≥льського господарства земл€х (€рах, п≥сках, рекультивованих територ≥€х). ѕонад 760 м≥ст ≥ селищ ”крањни мають так≥ л≥си. Ќайб≥льше њх створено останн≥м часом на ƒонбас≥ ≥ навколо промислових центр≥в ѕридн≥пров'€.

¬еденн€ господарства в л≥сах зелених зон маЇ в≥дпов≥дати головному њх призначенню Ч п≥двищенню сан≥тарно-г≥г≥ен≥чних ≥ естетичних властивостей л≥с≥в дл€ пол≥пшенн€ м≥ського м≥крокл≥мату й умов в≥дпочинку населенн€. « метою кращоњ орган≥зац≥њ л≥сового господарства в цих зонах ≥ б≥льш ефективного використанн€ л≥с≥в ц≥Їњ категор≥њ площу розд≥л€ють на дв≥ частини: л≥сопаркову та л≥согосподарську.

Ћ≥сопарк - це частина зеленоњ зони, розташована в мальовнич≥й м≥сцевост≥ поблизу населених пункт≥в, зал≥зниць, автомоб≥льних дор≥г, р≥чок ≥ водних басейн≥в. “ут провод€тьс€ значн≥ роботи щодо благоустрою ≥ забезпеченн€ видового складу рослинност≥ та фауни л≥су, впор€дкуванн€ водного господарства.

ƒо л≥согосподарськоњ частини зеленоњ зони належать
л≥сов≥ масиви, розташован≥ за межами л≥сопарку, б≥льш
в≥ддален≥ в≥д населених пункт≥в. ѕризначенн€ цих л≥с≥в це забезпеченн€ населених пункт≥в чистим пов≥тр€м, очищенн€ забрудненоњ атмосфери в≥д шк≥дливих дом≥шок, регулюванн€ водного режиму р≥чок тощо.  р≥м того, насадженн€ ц≥Їњ зони с також резервом розширенн€ л≥сопарковоњ частини ≥ джерелом промисловоњ деревини.

” л≥согосподарськ≥й частин≥ зеленоњ зони проводитьс€
буд≥вництво дорожньо-стежковоњ с≥тки та обладнанн€ ре≠креац≥йних пункт≥в Ч м≥сць дл€ сто€нок автомашин, розведенн€ вогнищ, нав≥с≥в дл€ в≥дпочинку, дит€чих майдан≠чик≥в, майданчик≥в дл€ встановлений намет≥в, колод€з≥в, естакад, туалет≥в, €щик≥в дл€ см≥тт€ та ≥н. ѕроведенн€ таких роб≥т маЇ вин€тково велике значенн€ дл€ зменшенн€
навантаженн€ на л≥с, розосередженн€ людей на велик≥й територ≥њ ≥ пол≥пшенн€ охорони л≥сонасаджень.

” зелен≥й зон≥ рубки головного користуванн€ (л≥сов≥дновн≥) провод€ть з метою зам≥ни деревостан≥в, €к≥ втрачають своњ природн≥ властивост≥ в сан≥тарно-г≥г≥ен≥чному, естетичному ≥ захисному в≥дношенн≥. ѕер≥одично на вс≥й площ≥ провод€ть виб≥рков≥ сан≥тарн≥ рубки, видал€ючи природний в≥дпад, в≥тровал, хвор≥ й пошкоджен≥ дерева.

” зелених зонах ”крањни щор≥чно висаджують у серед≠ньому по 10Ч12 тис. га л≥сових культур.  р≥м м≥сцевих пор≥д, до них ввод€ть р≥зн≥ екзоти. Ќаприклад, навколо ƒо≠нецька в насадженн€х росте понад 130 вид≥в дерев. ” €рах ≥ на крутосхилах (а це тепер основний л≥сокультурний фонд у зелених зонах) створюють л≥сов≥ культури Дмозањчного" типу, тобто у повн≥й в≥дпов≥дност≥ з експозиц≥Їю ≥ крут≥стю схил≥в, ступенем змитост≥ й родючост≥ грунту, елементами €руто-балковоњ системи. ¬ зал≥сенн≥ г≥рських схил≥в  риму ≥  арпат, розташованих у прим≥ськ≥й зон≥, широко впровад≠жуЇтьс€ терасуванн€ схил≥в.

Ќаплив людей у зелен≥ зони в≥дпочинку невпинно зб≥льшуЇтьс€. «г≥дно з прогнозами, к≥льк≥сть њх може зрости у 3Ч8 раз≥в. –екреац≥йний вибух ставить пе≠ред громадськ≥стю складн≥ проблеми. ¬≥д надм≥рного наван≠таженн€ у зелених зонах м≥ст ущ≥льнюЇтьс€ грунт, витоп≠туютьс€ ≥ зникають трави, гинуть молод≥ дерева, насадженн€ втрачають прир≥ст, дерева суховершин€ть ≥ часто гинуть, накопичуЇтьс€ значна к≥льк≥сть р≥зного см≥тт€ з твердими дом≥шками, €к≥ не перегнивають. ¬се це завдаЇ значноњ шкоди л≥совим культурам.

—творенн€ зелених зон та виконанн€ у них роб≥т з буд≥вництва ≥ благоустрою рекреац≥йних пункт≥в, проведенн€ масово-виховноњ роботи серед населенн€ Ч головне завданн€ у вир≥шенн≥ соц≥альноњ еколог≥чноњ проблеми забезпеченн€, використанн€ й охорони рекреац≥й навколо м≥ст промислових центр≥в.

«нищенн€ л≥с≥в почалос€ ще на зор≥ розвитку людства ≥ продовжуЇтьс€ до наших дн≥в. ” м≥ру розвитку техн≥ки ≥ цив≥л≥зац≥њ потреба в деревин≥ ≥ поб≥чних продуктах л≥су швидко наростала, посилювалась ≥ експлуатац≥њ л≥су.

«агалом на планет≥ знищено 2/3 площ≥ л≥с≥в. ўор≥чна земн≥й кул≥ вирубуЇтьс€ близько 2 млн га л≥су, пошкоджуЇтьс€ понад 11 млн. –ац≥ональне використанн€ л≥с≥в та њх охорона грунтуютьс€ на л≥совому кадастр≥ Ч основ≥ суц≥льного л≥совпор€дкуванн€, генеральному план≥ л≥совоњ мел≥орац≥њ, а також комплексному використанн≥ л≥сових ресурс≥в.

ќсновн≥ шл€хи рац≥онального використанн€ та в≥дновленн€ л≥с≥в передбачають: економне ≥ повне використанн≥ деревини; впровадженн€ науково обгрунтованого розрахунку ≥ розпод≥лу л≥сового фонду; захист л≥су в≥д шк≥дник≥в, хвороб, л≥сових пожеж та самов≥льного вирубуванн€} дотриманн€ норм ≥ правил вирубок л≥су, п≥дтриманий л≥систост≥ територ≥њ на дос€гнутому р≥вн≥; в≥дновленн€ кор≥нних тип≥в л≥су в процес≥ л≥соексплуатац≥њ.

ѕершочергове значенн€ в загальн≥й систем≥ рац≥онального використанн€ л≥с≥в надаЇтьс€ науково обгрунтованому розрахунку ≥ розпод≥лу л≥сос≥чного фонду.

ѕри правильному веденн≥ л≥сового господарства вируб≠ки головного користуванн€ чергуютьс€ так, щоб на кожн≥й; окремо вз€т≥й д≥л€нц≥ вони повторно проводилис€ т≥льки через 80Ч100 рок≥в, коли л≥с дос€гне повноњ стиглост≥ ≥ в ньому можна заготовити найб≥льшу к≥льк≥сть високо≠€к≥сних сортимент≥в. —уттЇвим недол≥ком при цьому Ї нер≥вном≥рне вирубуванн€ р≥зних пор≥д дерев. ” малол≥сних районах деревина вирубуЇтьс€ в обс€гах, що перевищують розрахункову л≥сос≥ку, а в багатол≥сних Ч нер≥дко прир≥ст деревини перевищуЇ њњ використанн€.

–озрахункова л≥сос≥ка ”крањни не перевищуЇ 19 млн. м деревини на р≥к. ” л≥сах переважають молод≥ ≥ середньо-в≥ков≥ деревостани Ч 83 % площ≥ вкритих л≥сом земель. —тиглих ≥ достигаючих деревостан≥в Ч 17 %. “акий розпод≥л њх за в≥ком зумовлений великим обс€гом рубок у минулому, коли спостер≥галас€ значна нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж розпод≥лом л≥сос≥чного фонду ≥ розм≥щенн€м основних запас≥в л≥с≥в. “епер перерубки р≥зко скоротилис€, але повн≥стю ще не скр≥зь л≥кв≥дован≥.

« метою рац≥онального л≥сокористуванн€ останн≥м часом розроблен≥ ор≥Їнтовн≥ норми л≥систост≥ дл€ р≥зних ландшафтних зон. ¬они передбачають л≥сист≥сть дл€ м≥шаних л≥с≥в та Ћ≥состепу Ч 20Ч25, —тепу Ч 10Ч12 %. «алежно в≥д л≥систост≥ зм≥нюЇтьс€ господарське значенн€ л≥су.“ак,5-6 % л≥систост≥ забезпечуЇ лише захист пол≥в в≥д сухов≥њв га ероз≥њ, 8Ч10 % даЇ змогу добувати д≥лову деревину, 10 Ч 15 % Чд≥лову та буд≥вельну, 15Ч25%створюЇ мови дл€ розвитку м≥сцевоњ деревообробноњ промисловост≥, а при б≥льш висок≥й л≥систост≥ зд≥йснюЇтьс€ вивезенн€ л≥соматер≥ал≥в.

Ќеправильна експлуатац≥€ л≥с≥в призводить не т≥льки до њх знищенн€, а й до зам≥ни хвойних та ≥нших ц≥нних пор≥д на м'€колист€н≥ (березов≥, осиков≥ та ≥н.), в €ких деревина низькоњ €кост≥. Ќин≥ ведутьс€ роботи, спр€мован≥ на зам≥ну малоц≥нних лист€них л≥с≥в найц≥нн≥шими деревин≠н≥ породами. ” л≥сах ”крањни переважають сосна, €лина, дуб ≥ бук. „астка њх на вкритих л≥сом земл€х з року в р≥к зростаЇ ≥ становить тепер майже 90 %. –обота щодо реконструкц≥њ л≥с≥в шл€хом насадженн€ у них високопродуктив≠них деревних пор≥д набуваЇ дедал≥ б≥льших масштаб≥в.

¬ажливе м≥сце у збереженн≥ л≥су в≥дводитьс€ дбайливо≠му його використанню при вирубках, вивезенн≥ та первинн≥й переробц≥ деревини. ¬ ”крањн≥ нагромаджений значний досв≥д використанн€ л≥сов≥дход≥в. Ќаприклад, у Ќадв≥рн€нському л≥сокомб≥нат≥ ≤вано-‘ранк≥вськоњ об≠ласт≥,  леванському л≥сництв≥ –≥вненськоњ област≥ використанн€ в≥дход≥в дл€ виготовленн€ ц≥нних матер≥ал≥в ≥ продукт≥в становить в≥дпов≥дно 96 ≥ 100 %.

ќдн≥Їю з важливих умов створенн€ л≥сових ресурс≥в Ї л≥сов≥дновленн€ та л≥сорозведенн€.

Ћ≥сов≥дновленн€ Ч це вирощуванн€ штучно створених л≥с≥в на вирубках ≥ згарищах. Ћ≥сорозведенн€ Ч створенн€ ≥ вирощуванн€ л≥су на територ≥€х, що ран≥ше не знаходилис€ п≥д л≥сонасадженн€ми. «аходи щодо л≥сов≥дновленн€ ≥ л≥сорозведенн€ та п≥двищенн€ продуктивност≥ л≥сових уг≥дь разом з науково обгрунтованим розрахунком розм≥щенн€ л≥сос≥чного фонду Ї основою охорони л≥с≥в.

—лабке л≥сов≥дновленн€ значною м≥рою Ї насл≥дком низькоњ забезпеченост≥ л≥сгоспзаг≥в нас≥нн€м та с≥€нц€ми м≥сцевих пор≥д, знищенн€ самос≥ву та п≥дросту, руйнуван≠н€ грунту (€к насл≥док на€вних способ≥в вирубуванн€ ≥ транспортуванн€ з л≥сос≥к деревини), проведенн€ умовно-суц≥льних вирубок (коли вирубуютьс€ т≥льки найц≥нн≥ш≥., породи та кращ≥ дерева, а вс≥ ≥нш≥ лист€н≥, низькоросл≥, хвор≥ залишаютьс€ на корен≥).

ќстанн≥м часом вживають заход≥в, спр€мованих на б≥льш повне та швидке природне л≥сов≥дновленн€. —талидосконал≥шими й менш шк≥дливими способи трелюванн€ та вивезенн€ деревини; на л≥сос≥ках збер≥гають тонком≥рн≥ де≠рева, €к≥ захищають п≥др≥ст в≥д неспри€тливих природних фактор≥в, рубки провод€ть вузькими стр≥чками (50Ч80 м завширшки) ≥з залишенн€м м≥ж ними смуг незайн€того л≥су, а на л≥сос≥ках Ч дерев-нас≥нник≥в; влаштовують за 2Ч3 роки до початку рубки борозни, в €ких нас≥нн€ краще проростаЇ, та ≥н.

ќсновн≥ завданн€ при зд≥йсненн≥ заход≥в щодо в≥днов≠ленн€ л≥с≥в: швидке ≥ повне в≥дтворенн€ л≥с≥в на не покритих л≥сом площах; п≥двищенн€ €кост≥ л≥сов≥дновлювальних роб≥т шл€хом удосконаленн€ технолог≥чних схем, комп≠лексноњ механ≥зац≥њ основних процес≥в, п≥двищенн€ про≠дуктивност≥ насаджень.

ѕри висок≥й продуктивност≥ деревостан≥в можна вид≥л€ти дл€ вирубки менш≥ площ≥ л≥с≥в, н≥ж при низьк≥й. “ому п≥двищенн€ продуктивност≥ л≥с≥в Ч одне з найваж≠лив≥ших завдань л≥сового господарства.

ѕродуктивн≥сть л≥с≥в значною м≥рою залежить в≥д ефек≠тивност≥ л≥сов≥дновленн€.  р≥м того, п≥двищенн€ продук≠тивност≥ дос€гаЇтьс€ шл€хом догл€ду за л≥сом, зам≥ни де≠ревних насаджень б≥льш продуктивними породами, осу≠шенн€ бол≥т.

ќсновна форма догл€ду за л≥сом Ч це рубки догл€ду, коли вирубують пошкоджен≥ дерева, створюючи спри€тлив≥ умови дл€ росту ≥ розвитку найб≥льш добро€к≥сних. ÷≥ вирубки, по сут≥, метод масовоњ селекц≥њ (добору) дерев за в≥ком, складом пор≥д та формою, за €к≥стю деревини, швидк≥стю росту тощо. ѕроведенн€ рубок догл€ду забезпе≠чуЇ бажаний склад пор≥д у л≥с≥, формуЇ л≥с ≥з дерев б≥льш високоњ €кост≥, прискорюЇ р≥ст та п≥двищуЇ продуктивн≥сть л≥сонасаджень, пол≥пшуЇ сан≥тарний склад л≥су, л≥кв≥довуЇ заражен≥ дерева та запоб≥гаЇ сн≥говалу та сн≥голаму дерев.  р≥м того, рубки догл€ду посилюють водоохоронн≥, водорегулююч≥, ірунтозахисн≥ властивост≥ л≥су.

Ћ≥си п≥вн≥чних район≥в ”крањни на значн≥й площ≥ забо≠лочен≥. ќсушенн€ заболочених л≥с≥в призводить до поси≠ленн€ росту та пол≥пшенн€ €кост≥ деревостан≥в, вих≥д дере≠вини при цьому зб≥льшуЇтьс€ в 4Ч5 раз≥в.

Ѕагато л≥сових пор≥д гине в≥д шк≥дник≥в ≥ хвороб. “ому в систему заход≥в по догл€ду за л≥сом повинн≥ бути включен≥ ≥ методи боротьби з ними:

1. механ≥чний (знищенн€) - шк≥дник≥в за допомогою приманок, р≥зних пасток, вручну),

2. х≥м≥чний (застосуванн€ отруйних речовин за допомогою ручних апарат≥в, л≥так≥в),

3. б≥олог≥чний (використанн€ комах Ч ентомофаг≥в: жужелиц≥, сонечка, мурашок та ≥н.; гриб≥в, бактер≥й та в≥рус≥в, €к≥ знищують шк≥дник≥в; кома≠р≥ хоњдних хребетних тварин ≥ птах≥в; землерийок, €щ≥рок, жаб та ≥н.),

4. л≥согосподарський (сан≥тарне вирубуванн€ ос≠лаблених та хворих дерев, прибиранн€ бурелому, порубкових залишок, виб≥р способу рубки).

¬елике значенн€ при б≥олог≥чному метод≥ боротьби ≥з шк≥дниками надаЇтьс€ виготовленню ≥ розв≥шуванню в л≥с≥ шпак≥вень ≥ синичник≥в та розведенню ≥ збер≥ганню мураш≠ник≥в. ¬ ”крањн≥ щор≥чно виготовл€Їтьс€ близько 500 тис. шпак≥вень ≥ синичник≥в. якби на 1 га л≥су припадало 3Ч4 мурашиних родини ≥ 5Ч7 шпак≥вень, то х≥м≥чн≥ методи боротьби з шк≥дниками л≥су були б не потр≥бн≥.

ѕроведенн€ заход≥в по створенню л≥сових насаджень, л≥совпор€дкуванню та ≥нших характеризують ступ≥нь ≥нтенсиф≥кац≥њ ≥ р≥вень культури веденн€ л≥сового госпо≠дарства.

√оловн≥ завданн€ сьогоденн€ Ч економне ≥ господарське витрачанн€ деревноњ сировини, безв≥дходна технолог≥€ ви≠робництва у л≥созагот≥вельн≥й та деревообробн≥й промисло≠вост≥, €к≥сне л≥сов≥дновленн€, належний догл€д за л≥совими насадженн€ми.

ѕлоща л≥с≥в ”крањни за останн≥ 450-500 рок≥в зменшилась утрич≥ та Ї найменшою в ™вроп≥ (п≥сл€ ћолдови). —туп≥нь розораност≥ в ”крањн≥ становить 56,9% проти 25-30%, €к того вимагаЇ наукова еколог≥чна теор≥€, у к≥лька раз≥в перевищуЇ середн≥й Ївропейський показник, а розоран≥сть степу та л≥состепу в наш≥й держав≥ с€гаЇ 75-85%.

–езультати обчислень р≥вн€ антропоген≥зац≥њ л≥с≥в ”крањни вченими ≤нституту географ≥њ ЌјЌ ”крањни показали, що в≥н ста≠новить б≥льше 50%. Ќайвищий цей показник (понад 80%) - у степових област€х, незадов≥льний - у л≥состепов≥й частин≥ ”к≠рањни. Ќауковц≥ звертають увагу на так≥ фактори:

1. фактична л≥сист≥сть областей ”крањни на 5-9% нижча в≥д оптимальноњ, дл€ дос€гненн€ €коњ за ≥снуючих темп≥в зростанн€ (0,05% на р≥к) потр≥бно 120 рок≥в;

2. частка л≥с≥в, що охорон€ютьс€, складаЇ лише 1-2% в≥д л≥совкритоњ площ≥;

3. власними л≥совими ресур≠сами ”крањна забезпечуЇ своњ потреби лише на третину;

4. ≥нтен≠сивн≥сть л≥сокористуванн€ в де€ких рег≥онах набагато переви≠щуЇ гранично допустим≥ норми.

—тан навколишнього природного середовища значною м≥рою визначаЇтьс€ р≥внем л≥систост≥ та €к≥сним станом л≥с≥в. ”крањна Ч малол≥сна крањна (л≥сист≥сть територ≥њ ста≠новить близько 14 %). ѕлоща земель л≥сового фонду становить 9,9 млн. га, в тому числ≥ вкрита л≥сом Ч 8,6 млн. га. «а останн≥ 50 рок≥в л≥сист≥сть зб≥льши≠лас€ на 4 %, але л≥си розташован≥ нер≥вном≥рно. Ћ≥си переважно виконують захисн≥ водоохоронн≥ та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ функц≥њ. ќднак вони ≥нтенсивно експлуатуютьс€, гинуть в≥д промислових викид≥в та пожеж, внасл≥док недба≠лого в≥дведенн€ земель п≥д вирубку дл€ р≥зноман≥тного буд≥вництва. њхн≥й стан зумовлений не лише р≥внем та ≥нтенсивн≥стю антропогенного впливу, але й зростаючим техногенним навантаженн€м, що порушуЇ природну ст≥йк≥сть ≥ середовище формувальн≥ функц≥њ л≥сових екосистем. ѕрот€гом останнього дес€тир≥чч€ в ”крањн≥ загинуло в≥д промислових викид≥в 2,5 тис. га л≥сових насаджень. –ад≥ац≥йного забрудненн€ внасл≥док авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈— зазнали 3,3 млн. га л≥с≥в. ¬ирубка л≥сового фонду перевищуЇ його в≥днов≠ленн€. ќбс€ги захисного л≥сорозведенн€ не забезпечують повного зал≥сненн€ непридатних дл€ с≥льськогосподарського виробництва земель. Ќедостатн≥ми залишаютьс€ обс€ги роб≥т щодо створенн€ полезахисних л≥сових смуг.

¬икликаЇ стурбован≥сть ≥нтенсивна експлуатац≥€ л≥с≥в, особливо в  ар≠патському та ѕол≥ському рег≥онах, де зосереджено в≥дпов≥дно 29 та 33 % запас≥в деревини. «начних збитк≥в завдають л≥сов≥ пожеж≥. ¬ 1993 роц≥ було заф≥ксовано близько 3 тис. пожеж, вони охопили 2,7 тис. га л≥с≥в. «гор≥ло та пошкоджено 174,4 тис. м3 на корен≥. ѕ'€та частина л≥совоњ площ≥ та майже 90 % збитк≥в припадаЇ на –еспубл≥ку  рим.

ѕорушенн€ природноњ ст≥йкост≥ л≥с≥в призводить до зростанн€ уразли≠вост≥ насаджень, визначаЇ подальше збереженн€ напруженого сан≥тарного стану л≥с≥в. ≈кстенсивне природокористуванн€, нехтуванн€ еколог≥чним обірунтуванн€м при визначенн≥ шл€х≥в розвитку агропромислового та л≥сох≥≠м≥чного комплекс≥в, регулюванн€ стоку р≥чок, осушенн€ бол≥т та стих≥йний розвиток колективного сад≥вництва призвели до зниженн€ природного по≠тенц≥алу майже 70 % ц≥нних природних комплекс≥в ≥ ландшафт≥в ”крањни. ¬насл≥док цього процес деградац≥њ генетичного фонду живоњ природи спосте≠р≥гаЇтьс€ практично у вс≥х рег≥онах ”крањни.

’ижацьке знищенн€ л≥с≥в на значних площах маЇ р≥зн≥ ка≠тастроф≥чн≥ насл≥дки. Ћ≥с Ї прекрасним акумул€то≠ром вологи ≥ його знищенн€ викликаЇ руйн≥вн≥ весн€н≥ паводки та л≥тн≥ розливи р≥чок. ¬есн€н≥ та дощов≥ води, не зустр≥чаючи перешкод, швидко ст≥кають по €рах у р≥чки, а пот≥м у мор€. ”насл≥док цього ірунтов≥ води поповнюютьс€ погано, ≥ р≥вень њх знижуЇтьс€ наст≥льки, що вони вже не можуть компенсувати зменшенн€ води в р≥чках та озерах за рахунок випаровуванн€ в л≥тн≥й пер≥од, в результат≥ водойми починають м≥л≥ти.

≤з знищенн€м л≥с≥в пов'€зан≥ повен≥. ¬есн€н≥ та дощов≥ води, не зустр≥чаючи на своЇму шл€ху перешкод, швидко зб≥гають в р≥чки ≥ затоплюють береги. ¬елик≥ повен≥ супроводжуютьс€ знач≠ними матер≥альними збитками та людськими жертвами.

«губними насл≥дками вирубуванн€ л≥с≥в Ї виникненн€ селе≠вих поток≥в, ероз≥€ ірунт≥в ≥ зм≥ни кл≥мату. «мив родючого шару ірунту ≥ €роутворенн€ п≥д впливом поверхневих ≥ особливо зли≠вових поток≥в води поширен≥ практично по вс≥й територ≥њ ”к≠рањни. 80% орних земель пошкоджено ероз≥Їю, половина з них середньо- ≥ сильноеродован≥ земл≥. ÷е означаЇ, що на таких зем≠л€х змито в≥д третини до половини родючого верхнього шару ірунту; змив лише його одного сантиметру його зменшуЇ вро≠жай зернових на 2ц/га.

”насл≥док вирубуванн€ л≥с≥в кл≥мат стаЇ б≥льш сухим та континентальним, посилюютьс€ в≥три, част≥шають сухов≥њ, посу≠хи та ≥н.

«начноњ шкоди л≥совим масивам завдають викиди промис≠лових п≥дприЇмств. Ќадзвичайно шк≥дливими речовинами дл€ рослин Ї д≥оксиди с≥рки ≥ азоту, озон, а також пероксид водню. ћехан≥зм д≥њ цих речовин неоднаковий, оск≥льки л≥си розташо≠ван≥ в р≥зних кл≥матичних зонах, мають р≥зний склад, ростуть на р≥зних ірунтах.

Ќайб≥льшоњ шкоди л≥сам завдають викиди п≥дприЇмств ко≠льоровоњ металург≥њ.  ожний такий комб≥нат пригн≥чуЇ л≥сову рослинн≥сть у рад≥ус≥ до 150 км.

Ќайб≥льш ≥мов≥рна причина загибел≥ багатьох л≥с≥в - кис≠лотн≥ дощ≥.  ислотн≥ дощ≥ впливають на рослини через хвою чи лист€ та через закислений ірунт. ” дерев спов≥льнюЇтьс€ швидк≥сть рад≥ального росту, хво€ п≥сл€ первинного пошкоджен≠н€ стаЇ доступною дл€ шк≥дник≥в, спостер≥гаЇтьс€ хлороз ≥ опа≠данн€ хвоњ, в≥дмиранн€ г≥лок (знизу догори ≥ в≥д стовбура до перифер≥њ), повне засиханн€ дерева.

—ильне закисленн€ л≥сових ірунт≥в (на 1-1,5 одиниць рЌ) виникаЇ в результат≥ вилужуванн€ поживних речовин п≥д впли≠вом кислих опад≥в ≥ озону. ѕроцес супроводжуЇтьс€ переведен≠н€м нерозчинних сполук алюм≥н≥ю (в≥н Ї складовим компонентом глинистих ірунт≥в) в розчин≥. „им б≥льший вм≥ст розчин≠них форм алюм≥н≥ю, тим ≥нтенсивн≥ше зменшуЇтьс€ маса коре≠невоњ системи ≥ в≥дмирають коренев≥ волоски. јналог≥чний ефект спричин€ють ≥ сполуки зал≥за.

« п≥двищенн€м кислотност≥ ірунту ≥ утворенн€м розчинних форм токсичних метал≥в р≥зко знижуЇтьс€ б≥ох≥м≥чна роль ірун≠тових м≥кроорган≥зм≥в, пригн≥чуЇтьс€ њх м≥коризна активн≥сть.

” промислових зонах на швидк≥сть росту та загальний ф≥з≥о≠лог≥чний стан дерев впливають й ≥нш≥ токсичн≥ сполуки (етилен, ан≥л≥н), продукти фотох≥м≥чного окисленн€ (пероксиацилн≥трат), фториди, €к≥ утворюютьс€ при виробництв≥ алюм≥н≥ю та амон≥ю, що викидаЇтьс€ заводами ≥ тваринницькими фермами.

ѕошкодженн€ в≥д впливу р≥зних компонент≥в атмосфери спо≠стер≥гаютьс€ не т≥льки в р≥внинних, але й у високог≥рних л≥сах.

«начноњ шкоди л≥сам завдають пожеж≥. ћасштаб впливу л≥со≠вих пожеж на б≥осферу «емл≥ належить до глобальних €вищ. ѕриродн≥ пожеж≥ - важливий фактор динам≥ки л≥сового покри≠ву. ¬они значно впливають на б≥ор≥зноман≥тт€, в≥кову структуру деревостоњв, сп≥вв≥дношенн€ вид≥в, потоки енерг≥њ та б≥огеох≥м≥чн≥ цикли в л≥сових екосистемах. ¬ екстремальн≥ роки пожеж≥ в бо-реальних л≥сах ™враз≥њ охоплюють до 10 млн. га ≥ б≥льше. Ќа територ≥њ –ос≥њ де знаходитьс€ половина св≥товоњ площ≥ бореальних л≥с≥в - 600 млн. га. щор≥чно реЇструЇтьс€ б≥льше 30 тис. л≥сових пожеж, при цьому пошкоджуютьс€ л≥си на площ≥ 2-3 млн. га. ” 1987 роц≥ пожежами була охоплена площа в 16 млн. га.

Ѕ≥льш≥сть пожеж концентруЇтьс€ в област≥ ≥нтенсивноњ екс≠плуатац≥њ л≥с≥в, що завдаЇ значних збитк≥в на сировинн≥й баз≥ л≥созагот≥вельних п≥дприЇмств. ¬икиди в атмосферу аерозол≥в при великих пожежах у тайз≥ пор≥внюютьс€ з вулкан≥чною д≥€ль≠н≥стю.

«алежно в≥д об'Їкт≥в гор≥нн€ розр≥зн€ють три види л≥сових пожеж: низов≥, верхов≥ ≥ ірунтов≥, або п≥дземн≥. ѕри низових пожежах вигораЇ п≥дстилка ≥ частина гумусового шару, назем≠ний покрив, п≥дл≥сок з чагарниковим €русом, повален≥ дерева та пеньки. —правжн€ катастрофа дл€ л≥су - верхов≥ пожеж≥, коли гор€ть €к нижн≥, так ≥ верхн≥ €руси деревостою. •рунтов≥, або п≥дземн≥, пожеж≥ в≥др≥зн€ютьс€ пов≥льним, дуже ст≥йким поши≠ренн€м гор≥нн€ в торф'€них покладах бол≥т ≥ заболочених л≥с≥в, характеризуютьс€ значними втратами орган≥ки з л≥совоњ екоси≠стеми, хоча в≥дносна частота таких пожеж не велика. Ќайчаст≥≠ше виникають низов≥ пожеж≥.

¬ид ≥ характер л≥совоњ пожеж≥ залежать в≥д типу л≥су. ƒл€ соснових бор≥в з наземним покривом з мох≥в, лишайник≥в, брусниц≥ характерн≥ низов≥ пожеж≥. ¬ €линових л≥сах, а особли≠во €линово-€лицевих л≥сах з потужною п≥дстилкою ≥ грубим гумусом низова пожежа може повн≥стю спалити наземну орга≠н≥ку ≥ перекинутис€ на верхн≥ €руси. ¬иникненню ≥ поширенню верхових л≥сових пожеж перешкоджаЇ розр≥джен≥сть л≥су ≥ на≠€вн≥сть у ньому розрив≥в у вигл€д≥ бол≥т, озер, лук≥в та ≥н.

Ћ≥сов≥ пожеж≥ - €вище сезонне. ѕерш≥ пожеж≥ виникають з≥ сходженн€м сн≥гу навесн≥ ≥ тривають до його випаданн€ восени. ÷е св≥дчить про те, що њх виникненн€ пов'€зане з кл≥матичними факторами. ѕожежна небезпека в л≥с≥ визначаЇтьс€ головним чи≠ном температурою пов≥тр€ ≥ волог≥стю горючих матер≥ал≥в у л≥с≥.

„астота пожеж в≥д≥граЇ основну роль у визначенн≥ структу≠ри рослинност≥, ≥ будь-€к≥ зм≥ни в частот≥ пожеж автоматично привод€ть до сукцес≥й в угрупованн€х рослин, тобто до зм≥н њх флористичного складу ≥ структури.

„астота пожеж зб≥льшуЇтьс€ при переход≥ в≥д понижених форм рельЇфу (заплав) до п≥двищених, в≥д заболочених м≥сцепе≠ребувань до суходол≥в.

 р≥м пожеж природного походженн€, значноњ шкоди л≥сам завдають пожеж≥ антропогенного походженн€ (наприклад, л≥сов≥ пожеж≥ 2007р. ¬  риму).

«начну роль у пог≥ршенн≥ стану л≥с≥в в≥д≥грають комахи, що пошкоджують хвою та лист€. ¬ умовах ”крањни найб≥льше в≥д них страждають дуб ≥ сосна - основн≥ л≥соутворююч≥ породи. ” насадженн€х бука, граба, €лини та €лиц≥, що ростуть переважно у б≥льш спри€тливих дл€ л≥су умовах зах≥дних областей крањни, негативний вплив хвоЇлистогриз≥в значно менший. —ередньор≥чна площа осередк≥в шк≥дник≥в лист€ дуба в перерахунку на 1000 га лист€них насаджень становить 49,6 га, хвоЇгриз≥в - 21,5 га на кожну тис€чу гектар≥в соснових насаджень.

≤мов≥рн≥сть ≥ частота виникненн€ спалах≥в масового розмно≠женн€ шк≥дливих вид≥в комах зростаЇ з≥ зростанн€м антропо≠генного навантаженн€ на л≥си.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1167 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2559 - | 2152 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.038 с.