Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–екультивац≥€ порушених земель




” результат≥ господарськоњ д≥€льност≥ людини утворюютьс€ порушен≥ земл≥, що втратили свою господарську ц≥нн≥сть, а ≥нод≥ нав≥ть стали джерелом забрудненн€ природного середовища. Ќайб≥льше порушують землю в≥дкрит≥ г≥рнич≥ виробки (кар'Їри). ¬  ривор≥зькому рег≥он≥, наприклад, велик≥ площ≥ колись родючоњ земл≥ перетворено зал≥зорудними кар'Їрами на д≥л€нки Ђм≥с€чного ландшафтуї, де не може зберегтис€ жодна рослина чи жити €ка-небудь тварина. «емл≥ порушуютьс€ також в≥двалами пустих пор≥д, шлак≥в, звалищами см≥тт€ й побутових в≥дход≥в поблизу великих м≥ст.

 ар'Їри, терикони, звалища, кр≥м того, що вони займають велик≥ площ≥ земноњ поверхн≥, становл€ть джерело забрудненн€ атмосфери й г≥дросфери: з них в≥трами розноситьс€ пил, де€к≥ терикони димл€ть, викидаючи в пов≥тр€ оксиди с≥рки; забруднен≥ води з в≥двал≥в потрап≠л€ють у водоносн≥ горизонти й водотоки. „ерез ≥нтенсивне в≥дкачуванн€ з шахт ≥ кар'Їр≥в п≥дземних вод знижуЇтьс€ њхн≥й р≥вень на прилеглих територ≥€х, ≥нколи ж (поблизу великих кар'Їр≥в) п≥дземн≥ води й зовс≥м щезають.

«г≥дно з чинним законодавством порушен≥ земл≥ мають бути в≥днов≠лен≥ рекультивац≥Їю. «окрема, рекультивац≥ю кар'Їр≥в повинн≥ зд≥йсню≠вати т≥ г≥рничодобувн≥ п≥дприЇмства, що њх створили.

–екультивац≥йн≥ роботи виконуютьс€ в два етапи: техн≥чна рекультивац≥€, пот≥м б≥олог≥чна.

” ход≥ техн≥чноњ рекультивац≥њ порушен≥ земл≥ готують дл€ подаль≠шого використанн€: планують њхню поверхню (найглибш≥ частини кар'Ї≠р≥в засипають пустими породами, виположують њхн≥ ст≥нки); зн≥мають, перевоз€ть ≥ складують у бурти родючий ірунт (це робл€ть до початку проходки кар'Їра); будують дороги, г≥дротехн≥чн≥ й мел≥оративн≥ споруди. якщо в≥двальн≥ породи м≥ст€ть шк≥длив≥ дл€ рослин речовини (сульф≥ди, сол≥ важких метал≥в тощо), то на них п≥сл€ плануванн€ накладають шар нейтральноњ породи (глини, п≥ску тощо). ѕ≥сл€ плануванн€ в≥двали мають пройти стаб≥л≥зац≥ю (один-два роки), коли п≥д д≥Їю сили ваги й зволоженн€ в≥двальн≥ породи ущ≥льнюютьс€.

Ѕ≥олог≥чна рекультивац≥€ передбачаЇ комплекс роб≥т дл€ пол≥пшенн€ ф≥зичних та агрох≥м≥чних властивостей ірунт≥в на рекультивованих зем≠л€х (вапнуванн€, п≥скуванн€, внесенн€ м≥неральних добрив тощо). «н€≠тий ран≥ше родючий грунт, що збер≥гавс€ в буртах, наноситьс€ на поверхню спланованих ≥ стаб≥л≥зованих в≥двал≥в.

–озр≥зн€ють к≥лька вид≥в рекультивац≥њ залежно в≥д того, €к саме передбачаЇтьс€ використовувати порушен≥ земл≥.

 

—≥льськогосподарська рекультивац≥€ зд≥йснюЇтьс€ в районах розви≠неного с≥льського господарства, на великих за площею в≥двалах чи кар'Ї≠рах. ÷е найдорожчий вид рекультивац≥њ, бо до земель, де мають вирощу≠ватис€ с≥льськогосподарськ≥ культури, ставл€тьс€ найвищ≥ вимоги. «окрема, кут нахилу м≥сцевост≥ не може перевищувати 3∞.

Ћ≥согосподарська рекультивац≥€ проводитьс€ там, де Ї можлив≥сть в≥дновити д≥л€нки л≥су з ц≥нними сортами дерев. њњ варт≥сть ≥ вимоги до агрох≥м≥чних характеристик грунту нижч≥, н≥ж за с≥льськогосподарськоњ рекультивац≥њ.

¬одогосподарська рекультивац≥€ стосуЇтьс€ здеб≥льшого тих кар'Їр≥в, €к≥ п≥сл€ в≥дпрацюванн€ заповнюютьс€ ірунтовими й дощовими водами. “ак≥ штучн≥ озера впор€дковуютьс€, в них запускаЇтьс€ риба, њхн≥ береги озеленюютьс€ тощо.

–екреац≥йна (в≥д лат. гесгеаt≥о Ч в≥дновленн€ сил, в≥дпочинок) рекуль≠тивац≥€ виконуЇтьс€ неподал≥к м≥ст ≥ великих населених пункт≥в з метою створенн€ зон в≥дпочинку. «деб≥льшого вона поЇднуЇтьс€ з водогоспо≠дарською й л≥согосподарською рекультивац≥Їю (озера в кар'Їрах впор€дковують, на њхн≥х берегах споруджують пл€ж≥, бази в≥дпочинку, висаджують дерева й кущ≥ ≥ т. д.).

—ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чна рекультивац≥€ зд≥йснюЇтьс€ дл€ консервац≥њ порушених земель, припиненн€ шк≥дливоњ д≥њ кар'Їр≥в, в≥двал≥в на природне середовище (скаж≥мо, аби звалище не забруднювало пов≥тр€ й п≥дземн≥ води), €кщо з €кихось причин використанн€ порушених земель вважаЇтьс€ недоц≥льним.

Ѕуд≥вельна рекультивац≥€ Ч це п≥дготовка порушених земель п≥д спорудженн€ житлових будинк≥в, спортивних майданчик≥в, промислових п≥дприЇмств, склад≥в ≥ т. д.  ар'Їри при цьому засипаютьс€ в≥двальними породами, њхн≥ ст≥нки виполохуютьс€, п≥двод€тьс€ дороги, теплотраси, виконуютьс€ мел≥оративн≥ роботи (дренаж тощо).

 

 одекс ”крањни про надра, прийн€тий 24 липн€ 1994 року, регулюЇ г≥рнич≥ в≥дносини з метою забезпеченн€ рац≥онального, комплексного вико≠ристанн€ надр дл€ задоволенн€ потреб сусп≥льства у м≥неральн≥й сировин≥, охорони надр, гарантуванн€ безпеки людей, майна, навколишнього природ≠ного середовища при користуванн≥ надрами.

 одекс визначаЇ пон€тт€ про надра, пор€док ≥ види користуванн€ над≠рами, основн≥ вимоги в галуз≥ охорони надр, “акими вимогами, зокрема, Ї:

Х забезпеченн€ повного ≥ комплексного геолог≥чного вивченн€ надр;

Х додержанн€ встановленого законодавством пор€дку наданн€ надр у користуванн€;

Х рац≥ональне вилученн€ ≥ використанн€ корисних копалин ≥ на€вних в них компонент≥в;

Х недопущенн€ шк≥дливого впливу роб≥т, пов'€заних з користуванн€м надрами;

Хохорони родовищ корисних копалин в≥д затопленн€, обводненн€, пожеж та ≥ншх фактор≥в, що впливають на €к≥сть корисних копалин ≥ промислову ц≥нн≥сть родовищ або ускладнюють њхню розробку тощо.

”  одекс≥ про надра встановлений перел≥к правопорушень законодав≠ства про надра, €к≥ т€гнуть за собою дисципл≥нарну, адм≥н≥стративну, ци≠в≥льно-правову та крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з законодавством ”крањни:

Х самов≥льне користуванн€ надрами;

Х порушенн€ норм, правил ≥ вимог щодо проведенн€ роб≥т з геолог≥чного вивченн€ надр;

Х виб≥ркове виробленн€ багатих д≥л€нок родовищ, що призводить до наднормативних витрат корисних копалин;

Х наднормативн≥ витрати ≥ пошкодженн€ €кост≥ корисних копалин при њхньому добуванн≥;

Х пошкодженн€ родовищ корисних копалин;

Х невиконанн€ правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна ≥ навколишнього природного середовища, щодо шк≥дливого впливу роб≥т, пов'€заних з користуванн€м надрами тощо.

 

 

ѕитанн€ дл€ самопереврки та контролю знань:

1.яке значенн€ маЇ грунт в житт≥ людини?

2.„им по€снюЇтьс€ сучасний стан грунт≥в?

3. як≥ основн≥ джерела забрудненн€ грунту ви знаЇте?

4. Ќазв≥ть сучасн≥ шл€хи пол≥пшенн€ грунт≥в ”крањни?

5. ўо таке ероз≥€ грунту та €к≥ њњ насл≥дки?

6. Ќазв≥ть види ероз≥њ.

7. Ќазв≥ть заходи боротьби з ероз≥Їю грунт≥в.

8. як≥ ви знаЇте еколог≥чн≥ насл≥дки мел≥орац≥њ?

9.ўо таке рекультивац≥€ земель, назв≥ть етапи њњ проведенн€ та види?

10. як≥ еколог≥чн≥ проблеми виникають у звТ€зку з видобуванн€м корисних копалин?

11. як≥ основн≥ заходи з охорони надр ¬и знаЇте?





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 951 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2197 - | 2057 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.