Рекультивація порушених земель

У результаті господарської діяльності людини утворюються порушені землі, що втратили свою господарську цінність, а іноді навіть стали джерелом забруднення природного середовища. Найбільше порушують землю відкриті гірничі виробки (кар'єри). В Криворізькому регіоні, наприклад, великі площі колись родючої землі перетворено залізорудними кар'єрами на ділянки «місячного ландшафту», де не може зберегтися жодна рослина чи жити яка-небудь тварина. Землі порушуються також відвалами пустих порід, шлаків, звалищами сміття й побутових відходів поблизу великих міст.

Кар'єри, терикони, звалища, крім того, що вони займають великі площі земної поверхні, становлять джерело забруднення атмосфери й гідросфери: з них вітрами розноситься пил, деякі терикони димлять, викидаючи в повітря оксиди сірки; забруднені води з відвалів потрап­ляють у водоносні горизонти й водотоки. Через інтенсивне відкачування з шахт і кар'єрів підземних вод знижується їхній рівень на прилеглих територіях, інколи ж (поблизу великих кар'єрів) підземні води й зовсім щезають.

Згідно з чинним законодавством порушені землі мають бути віднов­лені рекультивацією. Зокрема, рекультивацію кар'єрів повинні здійсню­вати ті гірничодобувні підприємства, що їх створили.

Рекультиваційні роботи виконуються в два етапи: технічна рекультивація, потім біологічна.

У ході технічної рекультивації порушені землі готують для подаль­шого використання: планують їхню поверхню (найглибші частини кар'є­рів засипають пустими породами, виположують їхні стінки); знімають, перевозять і складують у бурти родючий ґрунт (це роблять до початку проходки кар'єра); будують дороги, гідротехнічні й меліоративні споруди. Якщо відвальні породи містять шкідливі для рослин речовини (сульфіди, солі важких металів тощо), то на них після планування накладають шар нейтральної породи (глини, піску тощо). Після планування відвали мають пройти стабілізацію (один-два роки), коли під дією сили ваги й зволоження відвальні породи ущільнюються.

Біологічна рекультивація передбачає комплекс робіт для поліпшення фізичних та агрохімічних властивостей ґрунтів на рекультивованих зем­лях (вапнування, піскування, внесення мінеральних добрив тощо). Зня­тий раніше родючий грунт, що зберігався в буртах, наноситься на поверхню спланованих і стабілізованих відвалів.

Розрізняють кілька видів рекультивації залежно від того, як саме передбачається використовувати порушені землі.

 

Сільськогосподарська рекультивація здійснюється в районах розви­неного сільського господарства, на великих за площею відвалах чи кар'є­рах. Це найдорожчий вид рекультивації, бо до земель, де мають вирощу­ватися сільськогосподарські культури, ставляться найвищі вимоги. Зокрема, кут нахилу місцевості не може перевищувати 3°.

Лісогосподарська рекультивація проводиться там, де є можливість відновити ділянки лісу з цінними сортами дерев. її вартість і вимоги до агрохімічних характеристик грунту нижчі, ніж за сільськогосподарської рекультивації.

Водогосподарська рекультивація стосується здебільшого тих кар'єрів, які після відпрацювання заповнюються ґрунтовими й дощовими водами. Такі штучні озера впорядковуються, в них запускається риба, їхні береги озеленюються тощо.

Рекреаційна (від лат. гесгеаtіо — відновлення сил, відпочинок) рекуль­тивація виконується неподалік міст і великих населених пунктів з метою створення зон відпочинку. Здебільшого вона поєднується з водогоспо­дарською й лісогосподарською рекультивацією (озера в кар'єрах впорядковують, на їхніх берегах споруджують пляжі, бази відпочинку, висаджують дерева й кущі і т. д.).

Санітарно-гігієнічна рекультивація здійснюється для консервації порушених земель, припинення шкідливої дії кар'єрів, відвалів на природне середовище (скажімо, аби звалище не забруднювало повітря й підземні води), якщо з якихось причин використання порушених земель вважається недоцільним.

Будівельна рекультивація — це підготовка порушених земель під спорудження житлових будинків, спортивних майданчиків, промислових підприємств, складів і т. д. Кар'єри при цьому засипаються відвальними породами, їхні стінки виполохуються, підводяться дороги, теплотраси, виконуються меліоративні роботи (дренаж тощо).

 

Кодекс України про надра, прийнятий 24 липня 1994 року, регулює гірничі відносини з метою забезпечення раціонального, комплексного вико­ристання надр для задоволення потреб суспільства у мінеральній сировині, охорони надр, гарантування безпеки людей, майна, навколишнього природ­ного середовища при користуванні надрами.

Кодекс визначає поняття про надра, порядок і види користування над­рами, основні вимоги в галузі охорони надр, Такими вимогами, зокрема, є:

• забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

• додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування;

• раціональне вилучення і використання корисних копалин і наявних в них компонентів;

• недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

•охорони родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та іншх факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їхню розробку тощо.

У Кодексі про надра встановлений перелік правопорушень законодав­ства про надра, які тягнуть за собою дисциплінарну, адміністративну, ци­вільно-правову та кримінальну відповідальність згідно з законодавством України:

• самовільне користування надрами;

• порушення норм, правил і вимог щодо проведення робіт з геологічного вивчення надр;

• вибіркове вироблення багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних витрат корисних копалин;

• наднормативні витрати і пошкодження якості корисних копалин при їхньому добуванні;

• пошкодження родовищ корисних копалин;

• невиконання правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища, щодо шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами тощо.

 

 

Питання для самопереврки та контролю знань:

1.Яке значення має грунт в житті людини?

2.Чим пояснюється сучасний стан грунтів?

3. Які основні джерела забруднення грунту ви знаєте?

4. Назвіть сучасні шляхи поліпшення грунтів України?

5. Що таке ерозія грунту та які її наслідки?

6. Назвіть види ерозії.

7. Назвіть заходи боротьби з ерозією грунтів.

8. Які ви знаєте екологічні наслідки меліорації?

9.Що таке рекультивація земель, назвіть етапи її проведення та види?

10. Які екологічні проблеми виникають у зв’язку з видобуванням корисних копалин?

11. Які основні заходи з охорони надр Ви знаєте?