Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќхорона ≥ рац≥ональне використанн€ земних надр




«араз у св≥т≥ в≥дбуваЇтьс€ великомасштабне втручанн€ лю≠дини в систему водо, нафто ≥ газоносних горизонт≥в л≥тосфери, €к≥ розташован≥ на р≥зних глибинах. ѕри цьому вплив на л≥то≠сферн≥ флюњди зд≥йснюЇтьс€ к≥лькома шл€хами.

„астина поверхневого стоку переводитьс€ в п≥дземний, особ≠ливо при зрошуванн≥. ѕ≥д час зрошуванн€ в маг≥стральних ка≠налах ≥ безпосередньо на пол€х даремно витрачаЇтьс€ до 30% води. ” результат≥ на б≥льш≥й частин≥ зрошуваноњ територ≥њ в≥дбуваЇтьс€ п≥дн≥манн€ р≥вн€ ірунтових вод ≥ нав≥ть виника≠ють заболочен≥ площ≥. ѕлоща земель, на €ких п≥двищивс€ р≥вень води внасл≥док зрошуванн€, дос€гаЇ у св≥т≥ к≥лькох м≥льйон≥в гектар≥в.

≤нший шл€х переведенн€ поверхневого стоку в товщу л≥то≠сфери - це п≥дтопленн€ земель у районах водосховищ, де також п≥дн≥маЇтьс€ р≥вень ірунтових вод. “аке п≥д≥йманн€ ірунтових вод ≥ заповненн€ водою ран≥ше ненасиченоњ зони зм≥нюють ме≠хан≥чн≥ €кост≥ ірунту, спри€ють руйнуванню берег≥в водосхо≠вищ, розвитку суфоз≥њ (вимиванн€ з ірунту м≥неральних часток, ос≥данн€ верхн≥х товщ ірунту ≥ утворенн€ понижень та порож≠нин) та ≥н.

ѕ≥д великими водосховищами в м≥сц€х розлом≥в земельноњ кори не виключене проникненн€ поверхневих вод у глибинн≥ пласти ≥ в глибок≥ водоносн≥ горизонти. ÷е може породжувати сейсм≥чн≥сть, що добре в≥домо з практики буд≥вництва великих водосховищ.

ѕереведенн€ частини поверхневого стоку в п≥дземний вини≠каЇ в ус≥х м≥стах у результат≥ роботи водог≥нноњ та канал≥зац≥й≠ноњ систем. ” м≥стах у ненасичену зону л≥тосфери ≥ до в≥льних горизонт≥в ірунтових вод надходить велика к≥льк≥сть води, у тому числ≥ гар€чоњ з тепломереж≥. –езультатом цього Ї затопленн€ п≥двал≥в будинк≥в ≥ п≥дземних комун≥кац≥й. ¬иникають руйну≠ванн€ фундаменту, ос≥данн€ ірунт≥в, розвиваЇтьс€ суфоз≥€.

ўе один шл€х утручанн€ в л≥тосферу - це закачуванн€ за≠бруднених в≥дпрацьованих вод у глибок≥ свердловини та закачу≠ванн€ гар€чоњ води ≥ пари в нафтов≥ свердловини з метою зб≥льшенн€ нафтов≥ддач≥ пласту. ќбс€ги негативних насл≥дк≥в таких закачувань величезн≥.

ѕотужним засобом впливу на л≥тосферн≥ флюњди Ї в≥дкачу≠ванн€ води з р≥зних горизонт≥в п≥дземних вод. «окрема, в≥дкачу≠ванн€ шахтових вод ≥ вод ≥з кар'Їр≥в ≥ розр≥з≥в. ѕри в≥дкачуван≠н€х, €к≥ обов'€зково перевищують поповненн€ води, знижуЇтьс€ р≥вень п≥дземних вод ≥ виникають велик≥ вирви депрес≥њ. Ќайб≥льш≥ зниженн€ р≥вн€ п≥дземних вод спостер≥гаютьс€ в райо≠нах великих м≥ст, €к≥ використовують дл€ водопостачанн€ п≥дземн≥ води з глибини 50-60 м.

¬торгненн€м у флюњдн≥ системи л≥тосфери Ї добуванн€ на≠фти ≥ газу.

«а пер≥од розвитку нафтогазових родовищ пробурено багато дес€тк≥в тис€ч таких свердловин глибиною до 2 км. Ќа њх м≥сц≥ виникли велик≥ депрес≥йн≥ вирви, були розкрит≥ ≥ розгерметизо≠ван≥ вс≥ глибоко залегл≥ водо-, нафто- ≥ газоносн≥ горизонти.

Ќасл≥дки цього процесу ви€вл€ютьс€ по-р≥зному. ” “атар≥њ, наприклад, де видобуток нафти ведетьс€ вже тривалий час, у район≥ –омашк≥нського нафтового родовища з вересн€ 1986 р. по с≥чень 1989 р. зареЇстровано 198 землетрус≥в силою до 10 бал≥в. Ѕ≥льша частина еп≥центр≥в землетрус≥в зал€гаЇ на глибин≥ 2-3 км в осадовому чохл≥ староњ —х≥дноЇвропейськоњ платформи.

 р≥м розв≥дувальних ≥ промислових свердловин досить гли≠бок≥ горизонти надр пронизують шахти з видобуванн€ корисних копалин: вуг≥лл€, пол≥метал≥чних руд, солей. ”творен≥ п≥дземн≥ пустоти весь час зростають за об'Їмами ≥ площами. Ќа б≥льшост≥ п≥дприЇмств ≥з видобутку вуг≥лл€ взагал≥ не прийн€то заповню≠вати вироблений п≥дземний прост≥р. ¬се це призводить до про≠с≥дань ірунту, а також порушенн€ флюњдних систем. Ќайчаст≥ше закрит≥ шахти просто затоплюютьс€.

™ вагом≥ причини вважати, що райони видобутку нафти, газу та вуг≥лл€ Ї джерелами вид≥ленн€ в атмосферу метану, €кий Ї одним ≥з чинник≥в утворенн€ парникового ефекту.

«апаси корисних копалин у надрах «емл≥ не безмежн≥ ≥ в≥дно≠с€тьс€ до категор≥њ нев≥дновлюваних природних ресурс≥в. Ѕ≥льш≥сть корисних копалин значною м≥рою вже вичерпан≥, особ≠ливо багат≥ на них родовища верхн≥х горизонт≥в земноњ кори. ¬чен≥ неодноразово робили спроби п≥драхувати запаси ≥ стро≠ки вичерпанн€ природних копалин у ц≥лому на земн≥й кул≥ та в окремих рег≥онах. «вичайно, ц≥ п≥драхунки приблизн≥ ≥ базують≠с€ на даних, €к≥ доступн≥ сучасному р≥вню знань.

Ќовим фактором потужного впливу на надра Ї €дерн≥ п≥дземн≥ вибухи. њх провод€ть дл€ створенн€ п≥дземних Їмнос≠тей у сол€них куполах, дл€ створенн€ провальних вирв ≥ дл€ глибинного сейсм≥чного зондуванн€.  р≥м того, провод€ть вибу≠хи з воЇнною метою.

” результат≥ такого потужного впливу на значних площах зазнають розгерметизац≥њ зони аномально високих пластових тиск≥в. ” 60-х роках почав п≥двищуватис€ р≥вень п≥дземних вод у верхн≥х горизонтах, що особливо €скраво ви€вилос€ в ѕрикас≠п≥йському рег≥он≥. ÷е викликало зростанн€ сейсм≥чноњ актив≠ност≥ в зах≥дн≥й частин≥ рег≥ону, у результат≥ почаст≥шали вики≠ди гр€зьових вулкан≥в та зародилас€ хвил€ деформац≥й, €ка ви≠никла на јпшерон≥ - найб≥льш старому район≥ нафтовидобут≠ку - ≥ рухалас€ з област≥ альп≥йськоњ складчастост≥ на п≥вн≥чний сх≥д у напр€м≥ молодих та старих платформ з≥ швидк≥стю 50-60 км/р≥к. ѕросуванн€ ц≥Їњ хвил≥ супроводжувалось р≥зким зни≠женн€м нафтовидобутку по всьому рег≥ону.

” наш час це, мабуть, Їдине по€сненн€ п≥дн€тт€ р≥вн€  ас≠п≥ю у XX стол≥тт≥, €ке, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших, в≥дзначалос€ надзви≠чайно швидкими темпами. ѕо€сненн€, пов'€зан≥ з≥ зм≥нами кон≠ф≥гурац≥њ дна в результат≥ тектон≥чних рух≥в, не п≥дтверджують≠с€ високоточними повторними н≥велюванн€м. —проба по€снити зм≥ни водного балансу  асп≥ю зб≥льшенн€м притоку води в ньо≠го ≥ зменшенн€м випарюванн€ не узгоджуЇтьс€ з особливост€ми зональноњ циркул€ц≥њ, п≥двищенн€м глобальноњ температури та в≥дбиранн€м води на зрошуванн€ ≥ господарськ≥ потреби.

“аким чином, масштаби техногенноњ дестаб≥л≥зац≥њ надр јрало- асп≥йського перегину набули не локального, а рег≥онального характеру. ÷€ дестаб≥л≥зац≥€ незворотна ≥ поки що не п≥ддаЇтьс€ регулюванню.

” зв'€зку з тим, що надра «емл≥ стали не т≥льки джерелом добуванн€ корисних копалин, але й м≥сцем захороненн€ шк≥дли≠вих х≥м≥чних ≥ рад≥оактивних в≥дход≥в виробництва, сховищем видобутих нафти й газу, м≥сцем проведенн€ п≥дземних €дерних випробувань, буд≥вництва де€ких п≥дземних споруд, прокладан≠н€ транспортних комун≥кац≥й ≥ т.д., необх≥дною стаЇ розробка принцип≥в рац≥онального використанн€ й охорони надр.

–ац≥ональне використанн€ та охорона надр передбачають так≥ заходи:

Х створенн€ нових високоеколог≥чних технолог≥й розробки родовищ корисних копалин;

Х вилученн€ з добутоњ м≥неральноњ сировини (у тому числ≥ й б≥дних руд) ус≥х х≥м≥чних елемент≥в або сполук, що м≥ст€тьс€ в них;

Х утил≥зац≥€ в≥дпрацьованоњ породи або над≥йне њњ захоро≠ненн€;

Х запоб≥ганн€ втратам м≥неральноњ сировини в пер≥од екс≠плуатац≥њ родовищ;

Х вилученн€ з руд основних ≥ супутн≥х компонент≥в;

Х збереженн€ чистоти водоносних горизонт≥в, очищенн€ й утил≥зац≥€ ст≥чних вод;

Х забезпеченн€ економ≥њ м≥неральноњ сировини при транс≠портуванн≥ й переробц≥;

Х удосконаленн€ метод≥в захороненн€ рад≥оактивних в≥дход≥в ≥з метою запоб≥ганн€ рад≥оактивного забрудненн€ навколишньо≠го середовища;

Х охорона родовищ корисних копалин в≥д затопленн€ при створенн≥ водосховищ, орган≥зац≥њ звалищ промислових ≥ побу≠тових в≥дход≥в;

Х охорона родовищ в≥д пожеж;

Х пошук природних ≥ штучних зам≥нник≥в деф≥цитних м≥не≠ральних сполук, б≥льш повне використанн€ вторинних ресурс≥в;

Х використанн€ альтернативних еколог≥чно чистих джерел енерг≥њ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 763 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2049 - | 1856 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.