Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћел≥орац≥€ земель та њњ еколог≥чн≥ насл≥дки




Ќизка проблем виникла ≥ в процес≥ такого напр€му ≥нтенсиф≥кац≥њ с≥льського господарства, €к мел≥орац≥€. ћел≥орац≥€ Ч це систе≠ма заход≥в, пов'€заних ≥з кор≥нним пол≥пшенн€м властивостей ірунт≥в ≥ спр€мованих на п≥двищенн€ њхньоњ родючост≥. ≤снуЇ понад 30 вид≥в мел≥орац≥њ. Ќайпоширен≥шим серед них Ї г≥дромел≥орац≥€ Ч зрошенн€ та осушенн€.

” зрошенн≥ земель роль найактивн≥шого агента в≥д≥граЇ штучне зволоженн€ ірунт≥в ≥з водного джерела з метою забезпеченн€ рос≠лин вологою. ѕ≥д час осушенн€ земель надлишок вологи в≥дводить≠с€ за меж≥ шару, де розм≥щуютьс€ корен≥ рослин, ≥ в такий спос≥б створюютьс€ спри€тлив≥ умови дл€ њх росту.

Ќеобх≥дн≥сть мел≥орац≥њ земель визначаЇтьс€ кл≥матичними умо≠вами територ≥њ. ѕонад 60 % населенн€ «емл≥ проживаЇ в посушли≠вих рег≥онах, тод≥ €к 20% Ч там, де спостер≥гаЇтьс€ надлишок во≠логи. «≥ зрошенн€м земель у перш≥ роки урожайн≥сть с≥льськогосподарських культур п≥двищуЇтьс€ у 2 Ч 3 рази, а вирощуванн€ рису чибавовнику без зрошенн€ взагал≥ неможливе. «а оц≥нками ‘јќ (¬сесв≥тньоњ с≥льськогосподарськоњ орган≥зац≥њ) площа зрошувальних земель нин≥ становить 270 млн. га.

ј вт≥м, тривале зрошенн€ спричинюЇ низку еколог≥чних проб≠лем. √оловна з них Ч це вторинне засоленн€ ірунт≥в, що виникаЇ за надм≥рного зрошенн€ ≥ високого р≥вн€ ірунтових вод. ѕ≥д засоленн€ потрапила майже половина зрошуваних земель св≥ту.

ѕровод€чи широк≥ мел≥оративн≥ роботи в степу, необх≥дно вра≠ховувати, що новоутворенн€ ірунтових вод тут в≥дбуваЇтьс€ значно швидше, н≥ж, скаж≥мо, в нап≥впустел€х ≥ пустел€х. ѕриблизно за 10 рок≥в р≥вень ірунтових вод може дос€гти критичного стану (1,5-2,5) м в≥д поверхн≥), спричин€ючи засоленн€. ÷ей процес посилюЇтьс€ в ”крањн≥ ще й тому, що п≥вденн≥ чорноземи ≥ каштанов≥ грунти мають п≥двищену солонцюват≥сть ≥ лужн≥сть на глибин≥ 0,5 - 1 м.

«рошенн€ чорнозем≥в вимагаЇ особливоњ обережност≥. ƒе€к≥ вчен≥ напол€гають на тому, щоби њх зрошувати лише в надто посушлив≥ роки, оск≥льки зрошенн€ призводить до сильного ущ≥льненн€ ірунт≥в на глибин≥ 20 Ч 60 см, пог≥ршуютьс€ њхн≥ водно-ф≥зичн≥ властивост≥, зменшуЇтьс€ насичен≥сть киснем до 10%, а вм≥ст вуглекислоти зростаЇ до 1,5Ч2,7%.

 р≥м того, дренажн≥ води, що скидаютьс€ з пол≥в, м≥ст€ть велику к≥льк≥сть м≥неральних добрив ≥ пестицид≥в, €к≥ забруднюють во≠дойми.

≤з зрошенн€м пов'€зана також проблема рац≥онального використанн€ води. √оловним напр€мком Ї п≥двищенн€ €кост≥ зрошуваль≠них систем; дл€ старих систем коеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ Ч0,25Ч 0,35, дл€ нових, збудованих п≥сл€ в≥йни, Ч 0,8 - 0,9. “ому в старихмел≥оративних системах на шл€ху в≥д джерела забору води до поливного пол€ безц≥льно втрачаютьс€ 60 Ч 75% води.

ќсушенн€ за принциповою основою протилежне зрошенню. …о≠го провод€ть на перезволожених земл€х, л≥сах, болотах ≥з метою включенн€ нових територ≥й у с≥льськогосподарське виробництво. ¬ ”крањн≥ осушенн€ провод€ть в област€х ѕол≥сс€. јле болота Ч це важлив≥ екосистеми, €к≥ Ї джерелом €г≥д, л≥карських рослин, медо≠нос≥в, гриб≥в тощо. якщо вз€ти до уваги високу розоран≥сть територ≥њ ”крањни, то стане очевидним, наск≥льки важлив≥ болотн≥ луки дл€ збереженн€ рослинного ≥ тваринного св≥ту ”крањни. „ерез 25 рок≥в п≥сл€ початку проведенн€ осушувальних мел≥орац≥й земель в ”крањн≥ виникли небезпечн≥ еколог≥чн≥ зм≥ни водного балансу територ≥њ та порушенн€ режиму п≥дземних вод, небажан≥ ≥ зм≥ни в г≥дроеколог≥чному режим≥ з частими катастроф≥чними повен€ми, посилилис€ процеси деградац≥њ грунт≥в ≥ зменшенн€ продуктивност≥ с≥льськогосподарських уг≥дь.

”здовж мел≥оративних систем знижуЇтьс€ р≥вень ірунтових вод.

«они впливу мел≥оративних систем не стаб≥л≥зуютьс€ в час≥, а пост≥йно зб≥льшуютьс€, перекриваючи одна одну. ћ≥ж р≥чками ѕол≥сс€ ”крањни не залишилос€ великих болотних масив≥в, €к≥ п≥дтримували б ≥ р≥вн≥ ірунтових вод на сус≥дн≥х водоймах, не даючи њм опускатис€ да≠леко за меж≥ оптимального зал€ганн€.

«ниженн€ ірунтових вод призвело до зб≥льшенн€ к≥лькост≥ посу≠шливих дн≥в, зменшенн€ вологост≥ пов≥тр€, а це, своЇю чергою, обу≠мовило зменшенн€ продуктивноњ вологи ≥ зниженн€ урожайност≥ в середньому в≥д 20 до 70 %. Ќа р≥внинних м≥жр≥чних терасах ≥ заплавах у верх≥в'€х р≥чок з'€вилис€ пересушен≥ уг≥дд€, що кор≥нним чином зм≥нило склад рослинного св≥ту, призвело до по€ви суходол≥в. ” л≥тн≥й пер≥од р≥вн≥ ірунтових вод опускаютьс€ нижче закладених дренажних канал≥в.

” перш≥ 5Ч10 рок≥в в≥д початку експлуатац≥њ осушувальних систем навколо них формуЇтьс€ зона г≥дрогеолог≥чного впливу в≥д 900 м до 3 Ч 5 км. «а площею вона у 2 Ч 3 рази переважаЇ розм≥ри осушувальних систем. ÷е негативно позначаЇтьс€ на витоках р≥чок ≥ струмк≥в. Ќин≥ у де€ких р≥чок виток починаЇтьс€ на 15 Ч22 км ниж≠че в≥д попереднього.

ќсобливо небажаним насл≥дком великомасштабного осушен≠н€ Ї посиленн€ п≥сл€ 10 рок≥в ≥нф≥льтрац≥њ живленн€ п≥дземних вод, що порушуЇ њхн≥ баланс ≥ режим. «б≥льшуютьс€ вих≥дн≥ токи п≥дземних вод, €к≥ виход€ть на поверхню в ослаблених д≥л€нках земноњ кори Ч поблизу озерних улоговин, р≥чкових заплав тощо. ќсобливо сильне п≥дтопленн€ сталос€ в зон≥ Ўацьких озер, де на територ≥њ, що прил€гаЇ до Ўацького природного нац≥онального парку, понад 10 тис. га уг≥дь через п≥дтопленн€ були переведен≥ в ≥нш≥ категор≥њ земель.

” багатьох районах –≥вненськоњ та ¬олинськоњ областей внасл≥док висх≥дних ток≥в п≥дземних вод утворилис€ численн≥ струмки ≥ р≥чки. ќсушувальн≥ системи вже не в змоз≥ в≥двести надлишок води, розвиваютьс€ вторинне перезволоженн€ й заболоченн€.

” зон≥ ѕол≥сс€ зникли р≥чки, що живилис€ ірунтовими водами, тод≥ €к р≥чки, що живл€тьс€ п≥дземними водами, зб≥льшили свою водн≥сть.

¬ипр€мленн€ малих р≥чок на ѕол≥сс≥ супроводжуЇтьс€ частими катастроф≥чними повен€ми, €к≥ призвод€ть до змиву й розмиву ірунт≥в, п≥дтопленн€ й заболоченн€ р€ду мел≥оративних систем, руйнуванн€ берег≥в.

«ниженн€ р≥вн€ грунтових вод та зм≥на у зв'€зку з цим в≥дм≥ток м≥сцевих базис≥в посилило ероз≥ю земель (змиванн€ ірунт≥в, в≥трова ероз≥€ тощо).

Ќа р≥внинних торфосховищах через зниженн€ вологи вид≥л€Їть≠с€ велика к≥льк≥сть тепла, спричин€ючи самозапалюванн€. ќсь чому в област€х ”крањнського ѕол≥сс€ недоб≥р урожаю на прилеглих до осушувальних систем суходолах становить не менш €к 25 %, а вплив осушувальних систем с€гаЇ на 2 Ч 2,5 км, тобто перевищуЇ площу осушеного болота; в≥дтак отримана на осушен≥й площ≥ про≠дукц≥€ практично дор≥внюЇ недоборов≥ на прилеглих земл€х. “ому вчен≥ ставл€ть питанн€ про поверненн€ ірунт≥в, де пог≥ршилась €к≥сть, у попередн≥й болотний режим ≥ рад€ть використати досв≥д ≥нших крањн, зокрема Ќ≥дерланд≥в, де осушенн€ бол≥т визнано не≠рентабельним, ≥ багато з них повертаютьс€ в попереднЇ становище. ” р€д≥ крањн осушенн€ бол≥т €к ц≥нних екосистем заборонено зако≠нодавством.

 

 

2.4.5. —учасний стан ірунт≥в ”крањни.

 

Ќайб≥льше природне багатство ”крањни Ч чорноземи. ¬они складають

майже 50 % св≥тового запасу чорнозем≥в. –озоран≥ земл≥ в ”крањн≥ становл€ть близько 85 % в≥д площ≥ степ≥в ≥ л≥состеп≥в. ѕос≥вн≥ площ≥ займають 33,5 млн га. ¬же з≥псовано 60 % чорнозем≥в, щор≥чно втрачаЇтьс€ 100 тис€ч гектар≥в родючих грунт≥в.

ћайже 50 % урожаю с≥льськогосподарських культур вирощуЇтьс€ на грунтах оброблених х≥м≥чними добривами та отрутох≥м≥катами. ¬ ”крањн≥ накопичено 12 тис€ч тонн непридатних ≥ заборонених дл€ використанн€ пести≠цид≥в.

¬еликоњ шкоди грунтам ”крањни завдала необгрунтована мел≥орац≥€. ћайже 50 тис. га орних земель п≥дтоплен≥, 3,7 млн га земл≥ знаходитьс€ в „орнобильськ≥й зон≥.

якщо узагальнити вс≥ зм≥ни, то 22 % територ≥њ ”крањни можна характе≠ризувати €к сильно ≥ дуже сильно уражен≥ та непридатн≥ дл€ повного вико≠ристанн€.

¬насл≥док екстенсивного розвитку с≥льського ≥ л≥сового господарств, не≠ефективного веденн€ запов≥дноњ та ≥нших природоохоронних справ поруши≠лос€ сп≥вв≥дношенн€ площ р≥лл≥, природних кормових уг≥дь, л≥сових та вод≠них ресурс≥в, ≥ €к насл≥док Ч ≥нтенсивний розвиток ероз≥йних процес≥в, ущ≥льненн€ орного шару ірунту, зниженн€ його родючост≥, послабленн€-ст≥йкост≥ природних ландшафт≥в ”крањни.

—итуац≥€, €ка склалас€, зумовлена головним чином тим, що прот€гом багатьох дес€тир≥ч екстенсивне використанн€ земельних уг≥дь, ≥ особливо р≥лл≥, не компенсувалос€ р≥внозначними заходами щодо в≥дтворенн€ грунт≥в. ” цьому пол€гаЇ головна причина низькоњ ефективност≥ засоб≥в, €к≥ застосо≠вуютьс€ з метою ≥нтенсиф≥кац≥њ землеробства, а комплекс деградац≥йних процес≥в виснажуЇ грунтов≥ виробнич≥ ресурси, знижуЇ врожањ с≥льськогоспо≠дарських культур. Ќа значн≥й частин≥ площ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь дос€гнуто меж≥ еколог≥чноњ збалансованост≥ ірунтових екосистем ≥ агроф≥то≠ценоз≥в. Ќайб≥льших збитк≥в грунтам завдають водна ≥ в≥трова ероз≥њ, безпо≠воротн≥ втрати гумусу ≥ поживних речовин, засоленн€ ≥ закисленн€ грунт≥в, висушуванн€ ≥ перезволоженн€, в тому числ≥ ≥ заболочуванн€, забрудненн€ промисловими в≥дходами ≥ викидами, отрутох≥м≥катами.

ѕроблема охорони та рац≥онального використанн€ земель Ї одн≥Їю ≥з найважлив≥ших завдань людства, бо 98 % продукт≥в харчуванн€, €к≥ спожи≠ваЇ людина, отримуютьс€ за рахунок оброб≥тку земл≥. јгрокультурою людина займаЇтьс€ майже 10 тис€чол≥ть. «а цей пер≥од у багатьох частинах планети розкв≥тали ≥ гинули цив≥л≥зац≥њ, колись кв≥туч≥ крањ перетворювались на пус≠тел≥. Ќизька культура землеробства та хижацька експлуатац≥€ земель при≠зводили до руйнуванн€ грунт≥в. ‘ранцузьк≥ вчен≥ п≥драхували, що за весь ≥сторичний пер≥од людство втратило близько 2 млрд га родючих земель.

«аходи щодо п≥двищенн€ продуктивност≥ земель та њхньоњ охорони дуже р≥зноман≥тн≥ й повинн≥ зд≥йснюватись комплексно, €к Їдина система, взаЇмно доповнюючи один одного ≥ посилюючи д≥ю вс≥х ≥нших. “ому передус≥м по≠тр≥бно, щоб кожний клаптик земл≥, кожне поле мало дбайливого господар€, осв≥ченого, розсудливого, щоб в≥д стану пол€ залежала не т≥льки його дол€, а й дол€ його д≥тей та онук≥в.

—ьогодн≥ особливого значенн€ набуваЇ рекультивац≥€ земель Ч повне або часткове в≥дновленн€ ландшафту та родючост≥ ірунту, порушених попе≠редньою господарською д≥€льн≥стю, добуванн€м корисних копалин, буд≥в≠ництвом ≥ т. ≥н. ¬она передбачаЇ вир≥внюванн€ земель, л≥сопосадок, створенн€ парк≥в ≥ озер на м≥сц≥ г≥рських розробок та ≥нш≥ заходи.

ќднак розрив м≥ж в≥дпрацьованими ≥ поновленими площами ще вели≠кий, незважаючи на зростанн€ обс€г≥в рекультивац≥њ порушених земель. –а≠ц≥ональне землекористуванн€ в с≥льському господарств≥ включаЇ правильну орган≥зац≥ю користуванн€ територ≥Їю, формуванн€ культурного агроландшафту. ≈кстенсивне землеробство призвело до розорюванн€ лучних земель, аж до зр≥з≥в русел р≥к, спадистих ≥ крутих схил≥в, на €ких повинн≥ рости л≥си, чагарники ≥ трави. ” кожному конкретному район≥ повинно бути своЇ, науко≠во обгрунтоване сп≥вв≥дношенн€ м≥ж полем, л≥сом, луками, болотами, водой≠мищами, що дасть найвищий господарський ефект ≥ збереже навколишнЇ середовище.

¬ажливим напр€мком Ї також орган≥зац≥€ ≥ дотриманн€ польових, кор≠мових, протиероз≥йних та ≥нших с≥возм≥н. Ќеобх≥дно оптим≥зувати розм≥р пол≥в у с≥возм≥нах, оск≥льки вони у нас часто завелик≥. ѕол€ с≥возм≥н потр≥бно нар≥зати за контурами ірунтових в≥дм≥н, а не розбивати р≥зногрунтов≥ д≥л€н≠ки на правильн≥ пр€мокутники з метою полегшенн€ механ≥зованого оброб≥т≠ку. јдже кожна ірунтова в≥дм≥на дозр≥ваЇ дл€ оброб≥тку в певний час ≥ потребуЇ р≥зних форм оброб≥тку, р≥зних норм та сорт≥в гною, добрив, вапна та г≥псу.

ƒл€ того, щоб зберегти ф≥зичн≥ властивост≥ грунт≥в Ч структуру, по≠рист≥сть, оптимальний водно-пов≥тр€ний режим Ч потр≥бно р≥зко скоротити повторн≥сть оброб≥тку грунт≥в, перейти на прогресивн≥ та ефективн≥ його форми, легк≥ машини ≥ механ≥зми.

 онтроль ≥ управл≥нн€ €к≥стю грунт≥в

 

“абл..7 √ранично допустим≥ концентрац≥њ шк≥дливих речовин в грунтах.

–ечовини   √ƒ , мг/кг   –ечовини   √ƒ , мг/кг  
Ѕензоп≥рени   0,02    адм≥й    
—винець     —≥рка    
’ром шестивалентний   0,005   —≥рководень   0,4  
–туть   2,1   ‘тор    
Ѕензол   0,3   ’лорофос   0,5  
“олуол   0,3    арбофос    
Ќ≥трати     ’лорам≥н    
ћ≥дь     ћетафос   0,1  
Ќ≥кель     √ексахлоран    
÷инк     ћетилстирол   0,4  
ћанган     √етерофос   0,005  
 обальт     јтразин   0,01  

 онтроль стану ірунт≥в зд≥йснюЇтьс€ за спец≥альними методиками сан≥тарними л≥кар€ми, санеп≥дем≥олог≥чними станц≥€ми, а контроль х≥м≥чних забруднень Ц агрох≥м≥чними лаборатор≥€ми, —е— та органами хорони природи.

¬ основу нормуванн€ вс≥х забруднювач≥в в грунт≥ покладено визначенн€ √ƒ . (табл.. 7.)

 

2.4.6. «емельн≥ ресурси ”крањни.

 

«агальний земельний фонд ”крањни стано≠вить 60 млн. га ≥ представлений переважно р≥зновидами чорнозем≥в, котр≥ займають 57 % вс≥х с≥льськогосподарських уг≥дь ≥ становл€ть 68 % орних земель. ” середньому на одного мешканц€ ”крањни припадаЇ 0,8 га с≥льсько≠господарських уг≥дь.

ѕрот€гом 50Ч60-х рок≥в було необірунтовано розорано 2 млн. га мало≠продуктивних природних уг≥дь та схилових земель, а також значно розшире≠но площу просапних культур. –озоран≥сть земель дос€гла 81 %, тобто 57 % вс≥Їњ територ≥њ. Ћише 8 % земель територ≥њ ”крањни перебуваЇ нин≥ у природ≠ному стан≥ (болота, озера, г≥рськ≥ масиви, покрит≥ та непокрит≥ л≥сом). «м≥ни≠лос€ еколог≥чно допустиме сп≥вв≥дношенн€ м≥ж площами р≥лл≥, природних уг≥дь, л≥сових ≥ водних ресурс≥в. ÷е негативно вплинуло на ст≥йк≥сть агроландшафту, посилилис€ ероз≥йн≥ процеси. “ак, площа еродованоњ р≥лл≥ за ос≠танн≥ 25 рок≥в зб≥льшилас€ на 33 % ≥ дос€гла 123,1 млн га, а дефл€ц≥йно небезпечноњ Ч 19,8 млн га (55,2 %), вм≥ст гумусу зменшивс€ з 3,5 до 3,2 %. ўор≥чно площа еродованих земель зростаЇ на 70-80 тис. га. «начноњ еколо≠г≥чноњ шкоди земельн≥ та ≥нш≥ ресурси зазнають внасл≥док забрудненн€ ви≠кидами промисловост≥, в≥дходами, транскордонного переносу, а також недо≠сконалого використанн€ засоб≥в х≥м≥зац≥њ в аграрному сектор≥.

Ќайб≥льш ≥нтенсивними забруднювачами с≥льгоспуг≥дь були хлорорган≥чн≥ пестициди, а найвищий р≥вень забрудненн€ грунт≥в спостер≥гавс€ в  ост€н≠тин≥вн≥, ћар≥упол≥ та в јлчевську. ” житловому фонд≥ м≥ст та селищ м≥сько≠го типу ”крањни щор≥чно нагромаджуЇтьс€ близько 40 млн. м3 см≥тт€, €ке знешкоджуЇтьс€ на 656 м≥ських см≥ттЇзвалищах та на 4 см≥ттЇспалювальних заводах, стан €ких, на жаль, не в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам.

¬еликоњ гостроти набула проблема рад≥оактивних в≥дход≥в. Ќа атомних електростанц≥€х накопичено тис€ч≥ тонн в≥дпрацьованого €дерного палива, дес€тки тис€ч кубометр≥в твердих ≥ дес€тки м≥льйон≥в л≥тр≥в р≥дких рад≥оак≠тивних в≥дход≥в. ” промисловост≥, с≥льському господарств≥, медицин≥ та в наукових закладах накопичено б≥льше ста тис€ч в≥дкритих та закритих ра≠д≥оактивних джерел. ѕонад 70 млн м3 рад≥оактивних в≥дход≥в (–ј¬) зосере≠джено у в≥двалах та хвостосховищах урановоњ, г≥рничодобувноњ та переробноњ промисловост≥.

≤з „орнобильською авар≥Їю пов'€зана величезна к≥льк≥сть –ј¬, точний обс€г котрих ще не визначений.

Ќезадов≥льно зд≥йснюЇтьс€ в≥дновленн€ в≥дпрацьованих промислов≥стю земель. ѕри цьому €к≥сть рекультивац≥њ низька, мало земель повертаЇтьс€ у с≥льськогосподарське виробництво, а њхн€ родюч≥сть майже на половину нижча в≥д природноњ.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3086 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2210 - | 2145 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.