Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


•рунт Ц основний зас≥б виробництва в с≥льському господарств≥. ќхорона ірунт≥в в≥д виснаженн€




ѕриродно-ресурсною базою розвитку с≥льського та л≥сового господарства земл€ - найб≥льш ц≥нне ≥ незам≥нне багатство крањни.

«емл€ Ч дуже м≥стке ≥ широке пон€тт€. ¬она Ч нац≥ональне багатство сусп≥льства, основний зас≥б виробництва в с≥льському господарств≥ ≥ просто≠ровий базис, де розм≥щуютьс€ вс≥ галуз≥ господарства.

•рунтом називаютьс€, видозм≥нен≥ п≥д впливом живих орган≥зм≥в, перш за все Ч зелених рослин, поверхнев≥ шари земноњ кори (суходолу), котр≥ в≥др≥зн€ютьс€ в≥д г≥рських пор≥д складом м≥неральноњ маси, значним вм≥стом специф≥чних орган≥чних речовин (гумусу) ≥ мають важливу в≥дм≥нн≥сть Ч родюч≥сть, тобто здатн≥сть постачати рослинам необх≥дн≥ дл€ њх росту по≠живн≥ речовини, воду ≥ пов≥тр€. √рунти Ї одночасно ≥ результатом життЇд≥≠€льност≥ зелених рослин, ≥ умовою њхнього ≥снуванн€. Ќа ”крањн≥ нал≥чуЇтьс€ багато р≥зновид≥в грунт≥в, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ м≥ж собою м≥нералог≥чним скла≠дом, вм≥стом гумусу та поживних елемент≥в, ф≥зичними та х≥м≥чними власти≠вост€ми, а значить, ≥ родюч≥стю, придатн≥стю до л≥со- та с≥льськогосподар≠ського використанн€. « метою рац≥онального використанн€ земель зд≥йснюЇть≠с€ њхнЇ великомасштабне досл≥дженн€, складаютьс€ детальн≥ грунтов≥ карти та визначаЇтьс€ характеристика вс≥х ірунт≥в (њхнЇ бон≥туванн€), що даЇ змо≠гу виробити правильний п≥дх≥д до використанн€, оброб≥тку та удобренн€ грунт≥в, вибору найб≥льш придатних дл€ кожного пол€ с≥льськогосподар≠ських культур, орган≥зац≥њ с≥возм≥ни, захисту рослин.

–≥зн≥ типи ірунт≥в були вивчен≥ ≥ назван≥ рос≥йським вченим ¬.¬. ƒоку-чаевим. ” нас поширен≥ так≥ народн≥ назви ірунт≥в, €к чорнозем, п≥дзол, с≥розем, солончак, солонець, солодь та ≥нш≥, €к≥ ув≥йшли не лише у в≥тчизн€≠ну ірунтову номенклатуру, а й у св≥тову.

—еред ус≥х тип≥в ірунт≥в ”крањни найб≥льш поширеними Ї чорноземи. ¬они найб≥льш родюч≥, з високим вм≥стом гумусу.

¬трата грантами грудкуватоњ структури у верхньому горизонт≥ в≥дбуваЇтьс€ внасл≥док пост≥йного зменшенн€ вм≥сту орган≥чних речовин, механ≥чного руйнуванн€ структури р≥зноман≥тними знар€дд€ми оброб≥тку, а також п≥д впливом опад≥в, в≥тру, перепаду температур тощо.

ўе одн≥Їю причиною втрати родючост≥ Ї багаторазовий оброб≥ток грунт≥в р≥зними знар€дд€ми за допомогою потужних ≥ важких трактор≥в. „асто поле прот€гом року обробл€Їтьс€ до 10-12 раз≥в. Ќе враховуЇтьс€, що добрива, пос≥вний матер≥ал, зерно ≥ солому, коренеплоди ≥ бульбоплоди завоз€ть на поле та вивоз€ть причепами. ѕричому часто трапл€Їтьс€ так, що автотран≠спорт, уникаючи розкислих дор≥г, њде полем, через пос≥ви, утворюючи пара≠лельн≥ тимчасов≥ дороги. “акого не буваЇ в жодн≥й ≥нш≥й крањн≥, де кожне поле маЇ свого справжнього господар€. ¬исока частота оброб≥тку по€снюЇть≠с€ ще ≥ тим, що наше с≥льське господарство не маЇ знар€дь дл€ одночасного оброб≥тку земл≥ ≥ догл€ду за пос≥вами. —ьогодн≥ дедал≥ б≥льш в≥дчутними стають негативн≥ насл≥дки антропогенного впливу на грунт (“абл 6)

 

“абл. 6 Ќасл≥дки антропогенних вплив≥в на ірунти

¬ид впливу   ќсновн≥ зм≥ни грунт≥в  
ўор≥чне розорюванн€   ѕосилена взаЇмод≥€ з атмосферою, в≥трова та водна ероз≥€, зм≥на чисельност≥ ірунтових орган≥зм≥в  
—≥нокоси, збиранн€ врожаю   ¬илученн€ де€ких х≥м≥чних елемент≥в, п≥двищенн€ випаровуванн€  
¬ипас худоби   ”щ≥льненн€ ірунту, знищенн€ рослинност≥, котра скр≥плюЇ грунт, ероз≥€, зб≥дненн€ грунт≥в р€дом х≥м≥чних елемент≥в, висушуванн€, удобренн€ гноЇм, б≥олог≥чне забрудненн€  
¬ипалюванн€ староњ трави   «нищенн€ ірунтових орган≥зм≥в в поверхневих шарах, п≥дсиленн€ випаровуванн€  
«рошенн€   ѕри неправильному поливанн≥ в≥дбуваЇтьс€ заболоченн€ та засолюванн€ грунт≥в  
ќсушенн€   «ниженн€ вологост≥, виникненн€ в≥тровоњ ероз≥њ  
«астосуванн€ отрутох≥м≥кат≥в та герб≥цид≥в   «агибель р€ду ірунтових орган≥зм≥в, зм≥ни ірунтових процес≥в, накопиченн€ небезпечних дл€ живих орган≥зм≥в отрут  
—творенн€ промислових та побутових звалищ   «ниженн€ площ≥ земл≥, придатноњ дл€ с≥льського господарства, отруЇнн€ ірунтових орган≥зм≥в на прилеглих д≥л€нках  
–обота наземного транспорту   ”щ≥льненн€ ірунту при рус≥ поза дорогами, отруЇнн€ грунт≥в в≥дпрацьованими газами та сипкими матер≥алами  
—т≥чн≥ води   «воложенн€ грунт≥в, отруЇнн€ ірунтових орган≥зм≥в, забрудненн€ орган≥чними та х≥м≥чними речовинами, зм≥на складу грунт≥в  
¬икиди в атмосферу   «абрудненн€ грунт≥в х≥м≥чними речовинами, зм≥на њхньоњ кислотност≥ та складу.  
«нищенн€ л≥с≥в   ѕосиленн€ в≥тровоњ та водноњ ероз≥њ, посиленн€ випаровуванн€  
¬ивезенн€ орган≥чних в≥дход≥в виробництва та фекал≥й на пол€   «абрудненн€ грунт≥в небезпечними орган≥змами, зм≥на њхнього складу  
Ўум та в≥брац≥€ —пов≥льненн€ росту рослин, загибель живих орган≥зм≥в  
≈нергетичн≥ випром≥нюванн€ —пов≥льненн€ росту рослин, забрудненн€ грунт≥в  

 

√лобальною проблемою сьогодн≥ Ї пост≥йне зменшенн€ вм≥сту гумусу, €кий в≥д≥граЇ пров≥дне роль у формуванн≥ ірунту, його ц≥нних агроном≥чних властивостей, забезпеченн≥ рослин поживними речовинами. ќдн≥Їю ≥з основних причин цього Ї споживацький п≥дх≥д до земл≥, намаганн€ €кнайб≥льше з нењ вз€ти ≥ €кнайменше њй повернути. ј гумус витрачаЇтьс€ не т≥льки на м≥нерал≥зац≥ю з вив≥льненн€м доступних дл€ рослин поживних речовин, а й виноситьс€ з ірунту в процес≥ ероз≥њ, з коренеплодами та бульбоплодами, на колесах транспортних засоб≥в, руйнуЇтьс€ п≥д впливом р≥зноман≥тних х≥м≥чних

речовин.

Ќин≥ в ”крањн≥ к≥льк≥сть гумусу в ірунт≥ зменшилас€ в середньому в ш≥сть раз≥в ≥ становить приблизно 3 %. ўор≥чно грунти ”крањни втрачають за рахунок м≥нерал≥зац≥њ 14 млн т гумусу, за рахунок ероз≥њ - 19 млн т.

—ьогодн≥ дедал≥ б≥льш в≥дчутними стають негативн≥ насл≥дки х≥м≥зац≥њ с≥льського господарства Ч пог≥ршуютьс€ властивост≥ ірунту, його стан через нагромадженн€ в ньому великоњ к≥лькост≥ шк≥дливих х≥м≥чних речовин, що вносились без належних розрахунк≥в ≥ врахуванн€ еколог≥чних закон≥в. ƒо таких х≥м≥чних речовин, в першу чергу, належать м≥ндобрива та р≥зн≥ отруто≠х≥м≥кати Ц пестициди.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1501 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2027 - | 1963 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.