Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕравова охорона вод. ¬одний кодекс ”крањни 1995




 лючов≥ пон€тт€ та терм≥ни:


 


Ј водн≥ ресурси

Ј споживач≥

Ј пр€моточна система водопостачанн€

Ј оборотна система водопостачанн€

Ј водоЇмк≥сть виробництва

Ј питоме водоспоживанн€

Ј самоочищенн€ води

Ј очищенн€ ст≥чних вод

Ј механ≥чне очищенн€

Ј х≥м≥чне очищенн€

Ј б≥олог≥чне очищенн€


 

 

2.3.1. ¬одн≥ ресурси планети њх запаси ≥ розпод≥л.

¬одн≥ ресурси Ц це придатн≥ дл€ використанн€ води «емл≥: р≥чков≥, озерн≥, морськ≥, п≥дземн≥, ірунтов≥ води, водосховища, л≥д г≥рських ≥ пол€рних льодовик≥в.

«апаси води на «емл≥ величезн≥ Ц 1.46х109 км3. јле це переважно г≥рко Ц солона морська вода, не придатна дл€ питт€ ≥ технолог≥чного використанн€. ѕр≥сна вода становить усього 2% в≥д њњ загальноњ к≥лькост≥ на планет≥, але значна частина њњ зосереджена в льодовиках √ренланд≥њ, јнтарктиди та айсбергах ≥ г≥рських льодовиках. ≤ лише 1% пр≥сноњ води м≥ст€ть р≥чки, озера, п≥дземн≥ води ≥ людина використовуЇ саме њх дл€ своњх потреб.

ћорська вода Ц найпоширен≥ша на «емл≥ речовина. —в≥товий океан займаЇ 71% поверхн≥ нашоњ планети. јле проблема водних ресурс≥в ≥снуЇ, тому що вона на «емл≥ розпод≥лена нер≥вном≥рно. ќсновне джерело водопостачанн€ дл€ людини Ц це р≥чковий ст≥к. ѕерше м≥сце за цим показником пос≥даЇ Ѕразил≥€, крањна з г≥гантською р≥чкою јмазонкою. «а водозабезпечен≥стю на одну людину перше м≥сце належить јвстрал≥њ.

 

 

2.3.2. –есурси води ”крањни, област≥.

 

”крањна належить до рег≥он≥в не забезпечених у достатн≥й к≥лькост≥ пр≥сною водою за ≥снуючих антропогенних навантажень. «апаси водних ресурс≥в на одного жител€ ”крањни в середньому майже в 30 раз≥в менш≥, н≥ж в –ос≥њ. “ак, €кщо в середньому по крањнах —Ќƒ на душу населенн€ припадаЇ 19,6 тис. м3 на р≥к, у –ос≥њ Ц 30,6 тис. куб. м,то в ”крањн≥ Ц 1, 2 тис. м3.

–≥чковий ст≥к ”крањни становить у середньому 73,5 млрд. м3, а в посушлив≥ роки зменшуЇтьс€ до 49 млрд. м3.¬≥н розпод≥л€Їтьс€ на територ≥њ нашоњ держави нер≥вном≥рно: 70% стоку припадаЇ на п≥вн≥чно-зах≥дн≥ рег≥они, де проживаЇ 40% населенн€, а т≥льки 30% стоку припадаЇ на п≥вденно-сх≥дн≥ рег≥они, де проживаЇ 60% населенн€ ≥ зосереджена промислов≥сть с≥льське господарство. ” звТ€зку з цим у багатьох районах п≥вдн€ та п≥вденного-сходу ”крањни в≥дчуваЇтьс€ гострий деф≥цит води, дл€ л≥кв≥дац≥њ €кого доводитьс€ перекидати њњ каналами, будувати водосховища.

√оловне джерело води дл€ ”крањни Ц р≥чка ƒн≥про.  р≥м того потреби у вод≥ забезпечуютьс€ р≥чками ƒунай, ƒн≥стер, ѕ≥вденний Ѕуг, “иса, ѕрут та ≥н. —тан води й повноводн≥сть цих артер≥й залежить в основному в≥д стану њхн≥х приток Ц малих р≥чок, €ких в ”крањн≥ нал≥чуЇтьс€ близько 63 тис. ѓхн€ роль величезна: досить згадати, що 90% населених пункт≥в нашоњ крањни розташован≥ саме в долинах малих р≥чок ≥ користуютьс€ њхньою водою. ќднак стан малих р≥чок ”крањни сьогодн≥ викликаЇ тривогу. ѕонад 20тис. њх уже зникло, пересохло. ÷е веде до деградац≥њ великих р≥чок, тому проблема њх збереженн€ та оздоровленн€ - одна з найгостр≥ших дл€ нашоњ держави.

ѕ≥дземн≥ води ”крањни мають велике значенн€ дл€ забезпеченн€ водою населенн€: близько 70% населенн€ с≥л ≥ селищ м≥ського типу задовольн€ють своњ потреби в питн≥й вод≥ за рахунок ірунтових вод чи глибших водоносних горизонт≥в. —тан п≥дземних вод ”крањни в ц≥лому кращий, н≥ж поверхневого стоку, хоча м≥сц€ми вони забруднюютьс€ стоками промислових п≥дприЇмств, тваринницьких комплекс≥в тощо. ¬ де€ких промислових районах (ƒонбас,  ривбас) розробка шахт ≥ карТЇр≥в негативно впливаЇ на €к≥сть ≥ запаси п≥дземних вод. ” результат≥ багатор≥чного в≥дкачуванн€ води з цих обТЇкт≥в њњ р≥вень дуже понизивс€, а з де€ких водоносних горизонт≥в вода зникла зовс≥м.

 

2.3.3. ѕроблеми в≥д зростанн€ споживанн€ води.

 

«ростанн€ чисельност≥ населенн€ св≥ту призвело до р≥зкого зб≥льшенн€ обс€г≥в споживанн€ води. ’рон≥чна нестача пр≥сноњ води спостер≥гаЇтьс€ в б≥льш≥й частин≥ крањн јфрики, Ѕлизького —ходу, в ѕ≥вн≥чному  итањ, в ≤нд≥њ, ћексиц≥ ≥ в крањнах ÷ентральноњ јз≥њ. ≤нтенсивн≥сть використанн€ водних ресурс≥в перевищуЇ њх в≥дновленн€ в б≥осфер≥, веде до забрудненн€ водойм.

¬с≥ галуз≥ господарства стосовно водних ресурс≥в под≥л€ютьс€ на споживач≥в ≥ користувач≥в. —поживач≥ забирають воду з джерела водопостачанн€, використовують њњ дл€ виготовленн€ продукц≥њ, а пот≥м повертають, але вже в менш≥й к≥лькост≥ й ≥нш≥й €кост≥.  ористувач≥ воду не забирають, а використовують њњ €к середовище (водний транспорт, рибальство, спорт тощо.) або €к джерело енерг≥њ (√≈—).ѕроте й вони можуть зм≥нювати €к≥сть води.

ќсновний споживач води Ц с≥льське господарство (70% њњ загального використанн€). ÷е зумовлено передус≥м зб≥льшенн€м площ зрошуваного землеробства. «рошуван≥ земл≥ набагато продуктивн≥ш≥ в≥д незрошуваних. —ьогодн≥ в св≥т≥ площа зрошуваних земель становить 15% загальноњ площ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь, а дають ц≥ земл≥ понад 50% ус≥Їњ продукц≥њ.

ѕитоме водопостачанн€ п≥д час зрошенн€ залежить в≥д виду вирощуваних с/г культур, кл≥мату, техн≥чного стану зрошувальних систем ≥ способ≥в впливу. “ак, норми поливу дл€ зернових культур становл€ть 1500-3,500 м3/га, дл€ цукрового бур€ка - 2500-6000 м3/га, а дл€ рису - 8000-15000 м3/га.

Ѕ≥льша частина води(20-60%), що використовуЇтьс€ дл€ зрошенн€ безповоротно втрачаЇтьс€, њњ певна к≥льк≥сть повертаЇтьс€ назад у водойми у вигл€д≥ так званих поворотних вод, сильно забруднених сол€ми.

ѕромислов≥сть використовуЇ близько 20% води, споживаноњ людством.  ≥льк≥сть води, що споживаЇтьс€ п≥дприЇмством, залежить в≥д того, €ку продукц≥ю воно випускаЇ, в≥д системи водопостачанн€ (пр€моточна чи оборотна) та в≥д ≥нших причин.

«а пр€моточноњ системи вода з джерела надходить на промисловий обТЇкт, використовуЇтьс€ в процес≥ виготовленн€ продукц≥њ, пот≥м п≥ддаЇтьс€ очищенню й п≥сл€ цього скидаЇтьс€ у водост≥к чи водойму.

«а оборотноњ системи в≥дпрацьована вода п≥сл€ очищенн€ не повертаЇтьс€ у водойму, а знову використовуЇтьс€ у процес≥ виробництва. ¬итрата води за такоњ системи набагато нижча. Ќаприклад, “≈— потужн≥стю 1 млн.  ¬т у раз≥ пр€мого водопостачанн€ (дл€ охолодженн€ агрегат≥в) споживаЇ 1,5 км3 води щор≥чно, а за оборотноњ системи Ц лише 0,12 км, тобто в 12 раз≥в менше.

 ≥льк≥сть води необх≥дноњ дл€ виробництва 1 т продукц≥њ, називають водоЇмк≥стю виробництва. «а цим показником р≥зн≥ виробництва дуже в≥дм≥нн≥. Ќаприклад, дл€ виробництва 1т металопрокату потр≥бно 10-15 м3 води, 1т х≥мволокна Ц 2000-5000м.ƒо найб≥льших споживач≥в води в промисловост≥ належать атомн≥ електростанц≥њ. “ак, ’мельницька ј≈—, розташована у верх≥вТ€х р≥чки √оринь, УвипиваЇФ всю воду з ц≥Їњ р≥чки, €ка колись була основним джерелом водопостачанн€ населенн€ промисловост≥ –≥вненськоњ област≥.

¬одопостачанн€ населенн€ (близько 10% ус≥Їњ споживаноњ людством води) задовольн€Ї потреби в питн≥й вод≥ й комунально-побутов≥ (робота п≥дприЇмств побутового обслуговуванн€, поливанн€ вулиць ≥ зелених насаджень, протипожежн≥ заходи тощо). ™ пон€тт€ питоме водоспоживанн€, тобто добовий обТЇм води (л.), необх≥дний дл€ задоволенн€ потреб одного жител€ м≥ста або села. ” великих м≥стах св≥ту питоме водоспоживанн€ сьогодн≥ таке (л добу): Ќью-…орк-600, ѕариж-500, ћосква-400,  ињв-333, Ћондон-263. ¬ крањнах, що розвиваютьс€ (÷ентральна јфрика, Ѕлизький —х≥д), цей показник становить лише 10-15 л\ добу.

 

2.3.4. ѕроблеми водних ресурс≥в ≥ заходи спр€мован≥ на пол≥пшенн€ джерел води. «абрудненн€ води.

 

ќдна з найпоширен≥ших проблем рац≥онального використанн€ водних ресурс≥в Ї проблема наших р≥чок. ¬ њхн≥х басейнах формуЇтьс€ понад 60 % водних ресурс≥в. ƒо найважлив≥ших проблем малих р≥чок ”крањни належить:

1. «амуленн€ внасл≥док розорюванн€ заплав ≥ вирубуванн€ л≥сових смуг.

2. «абрудненн€ великою к≥льк≥стю х≥м≥чних добрив ≥ отрутох≥м≥кат≥в.

3. «начне забрудненн€ тваринницькими комплексами.

4. –озташуванн€ у басейнах малих р≥чок великоњ к≥лькост≥ пол≥в ф≥льтрац≥њ цукрових завод≥в.

5. —творенн€ на берегах р≥чок звалищ.

6. «абрудненн€ малих р≥чок промисловими стоками.

«береженн€ малих р≥чок в≥д висиханн€ ≥ забрудненн€ даЇ можлив≥сть розвТ€зати проблему водних ресурс≥в в ”крањн≥. ¬елике значенн€ у розвТ€занн≥ водноњ проблеми маЇ використанн€ п≥дземних вод ≥ економ≥€ пр≥сноњ води.

«абрудненн€ води. ¬ результат≥ д≥€льност≥ людей г≥дросфера зм≥нюЇтьс€: к≥льк≥сно та €к≥сно.  ≥льк≥сно - це зменшенн€ к≥лькост≥ води придатноњ дл€ використанн€, €к≥сн о - це забрудненн€.

—еред забруднень розр≥зн€ють ф≥зичне, х≥м≥чне, б≥олог≥чне й теплове.

‘≥зичне забрудненн€ води в≥дбуваЇтьс€ внасл≥док: накопиченн€ в н≥й нерозчинних дом≥шок - п≥ску, глини, мулу в результат≥ змиванн€ дощовими водами з розораних д≥л€нок (пол≥в); надходженн€ суспенз≥й з п≥дприЇмств г≥рничорудноњ промисловост≥; потрапл€нн€ пилу, що переноситьс€ в≥тром у суху погоду, тощо. “верд≥ частинки знижують прозор≥сть води, пригн≥чують розвиток вод€них рослин, збивають з€бра риб та ≥нших вод€них тварин, пог≥ршують смаков≥ €кост≥ води, а ≥нод≥ робл€ть њњ взагал≥ непридатною дл€ споживанн€.

’≥м≥чне забрудненн€ в≥дбуваЇтьс€ через надходженн€ у водойми з≥ ст≥чними водами р≥зних шк≥дливих дом≥шок неорган≥чного (кислоти, луги, м≥неральн≥ сол≥) та орган≥чного(нафта й нафтопродукти, мийн≥ засоби пестициди тощо) складу. Ўк≥длива д≥€ токсичних речовин, що потрапл€ють у водойми, посилюЇтьс€ за рахунок так званого а кумул€тивного ефекту (прогресуюче зб≥льшенн€ шк≥дливих сполук у кожн≥й наступн≥й ланц≥ троф≥чного ланцюга). “ак, у ф≥топланктон≥ концентрац≥€ шк≥дливоњ сполуки часто ви€вл€Їтьс€ в дес€тки раз≥в вищою, н≥ж у вод≥, у зоопланктон≥ (личинки, др≥бн≥ рачки тощо)- в дес€тки раз≥в вища, н≥ж у ф≥топланктон≥, в риб≥, €ка харчуЇтьс€ зоопланктоном,- ще в дес€тки раз≥в вищою. ј в орган≥зм≥ хижих риб (таких €к щука чи судак) концентрац≥€ отрути зб≥льшуЇтьс€ ще в 10 раз≥в ≥, отже буде в 10000 раз≥в вищою н≥ж у вод≥.

ќсобливоњ шкоди водоймам завдають нафта й нафтопродукти, €к≥ утворюють на поверхн≥ води пл≥вку, що перешкоджаЇ газообм≥нов≥ м≥ж водою та атмосферою й знижуЇ вм≥ст у вод≥ кисню. ¬ результат≥ розливу 1т нафти пл≥вкою покриваЇтьс€ 12 км2 води. «густки мазуту, ос≥дають на дно, вбивають донн≥ м≥кроорган≥зми, €к≥ беруть участь у процес≥ самоочищенн€ води. ¬насл≥док гнитт€ даних осад≥в, забруднених орган≥чними речовинами, вид≥л€ютьс€ шк≥длив≥ сполуки, зокрема с≥рководень, що отруюють усю воду в р≥чц≥ чи в озер≥.

ƒо основних забруднювач≥в води належать х≥м≥чн≥, нафтопереробн≥ й целюлозно-паперов≥ комб≥нати, велик≥ тваринницьк≥ комплекси, г≥рничорудна промислов≥сть. —еред забруднювач≥в води особливе м≥сце пос≥дають синтетичн≥ мийн≥ засоби. ÷≥ речовини надзвичайно ст≥йк≥, збер≥гаютьс€ у вод≥ роками.

«абрудненн€ води речовинами, що м≥ст€ть фосфор, спри€Ї бурхливому розмноженню синьо-зелених водоростей ≥ Уцв≥т≥ннюФ водойм, €ке супроводжуЇтьс€ р≥зким зниженн€м у вод≥ вм≥сту кисню, УзаморамиФ риби, загибеллю ≥нших вод€них тварин. ѕ≥д час Уцв≥т≥нн€Ф  аховського та ≥нших Урукотворних мор≥вФ на ƒн≥пр≥ стоњть смор≥д, а хвил≥ викидають на берег трупи риби, що задихнулас€.

Ѕ≥олог≥чне забрудненн€ водойм пол€гаЇ в надходженн≥ до них з≥ ст≥чними водами р≥зних м≥кроорган≥зм≥в, спор гриб≥в, €Їць гельм≥нт≥в ≥ т.д., багато з €ких Ї хвороботворними дл€ людей, тварин ≥ рослин. —еред б≥олог≥чних забруднювач≥в перше м≥сце пос≥дають комунально-побутов≥ стоки (особливо, €кщо вони не очищен≥ або очищенн≥ не достатньо), а також стоки цукрових завод≥в, мТ€сокомб≥нат≥в, п≥дприЇмств з обробки шк≥р,деревообробних комб≥нат≥в. ќсобливо небезпечне б≥олог≥чне забрудненн€ водойм у м≥сц€х масового в≥дпочинку (курортн≥ зони узбереж мор≥в). „ерез поганий стан канал≥зац≥йних систем та очисних споруд останн≥ми роками нер≥дко закривалис€ пл€ж≥ в ќдес≥, ћар≥упол≥ та ≥нших м≥стах на узбережж€х „орного й јзовського мор≥в, оск≥льки в морськ≥й вод≥ було ви€влено збудник≥в таких небезпечних захворювань, €к холера, дизентер≥€, в≥русний гепатит та ≥н.

“еплове забрудненн€ води в≥дбуваЇтьс€ внасл≥док спусканн€ у водойми п≥д≥гр≥тих вод в≥д “≈—, ј≈— та ≥нших енергетичних обТЇкт≥в. “епла вода зм≥нюЇ терм≥чний ≥ б≥олог≥чний режими водойм ≥ шк≥дливо впливаЇ на њхн≥х мешканц≥в. як показали досл≥дженн€ г≥дроб≥олог≥в, вода, нагр≥та до температури 26-30 —, д≥Ї на риби та ≥нших мешканц≥в водойм пригн≥чуючи, а €кщо температура води п≥дн≥маЇтьс€ до 36 —, риба гине.Ќайб≥льшу к≥льк≥сть теплоњ води скидають у водойми атомн≥ електростанц≥њ.

 

 

2.3.5. ≈колог≥чний стан водойм ”крањни.

 

”с≥ наш≥ велик≥ р≥чки за м≥жнародними стандартами належать до забруднених та дуже забруднених, те саме стосуЇтьс€ ≥ б≥льшоњ частини њх головних приток. „имало р≥чок, де гранично допустим≥ концентрац≥њ дл€ одн≥Їњ чи к≥лькох речовин перевищен≥ в дес€тки раз≥в. Ќаприклад, у притоц≥ р. «ах≥дний Ѕуг в ѕолтав≥ у 20-30 раз≥в перевищена допустима концентрац≥€ вм≥сту амон≥йного азоту, з ƒн≥пра ≥ ƒунаю можна видобувати цинк. —воЇр≥дними УродовищамиФ стали дл€ м≥д≥ ≥ фенолу -
р. “исмениц€, м≥д≥ ≥ марганцю - ѕ≥вденний Ѕуг ≥ ƒн≥про, нафтопродукт≥в —≥верський ƒонець ≥ майже вс≥ р≥чки ѕриазовТ€.

–екордсменом за сукупн≥стю забруднень визначено р. ѕолтаву. ¬ њњ вод≥ нижче Ћьвова довго не зТ€вл€Їтьс€ кисень, зате розкошуЇ с≥рководнь. Ќе набагато поступаЇтьс€ њй притока ƒн≥стра “исмениц€, в €к≥й ус≥ контрольован≥ речовини спостер≥галис€ з концентрац≥€ми, що перевищували √ƒ . —уперник≥в цих р≥чок можна знайти лише на —ход≥ та ƒонбас≥.

Ќе набагато краща ситуац≥€ €к на ƒн≥пр≥, так ≥ в ус≥х його украњнських притоках. ¬они забруднен≥ насамперед н≥тритним та амон≥йним азотом ≥ численними сполуками важких метал≥в. Ќижн≥ водосховища збагачен≥ фенолом, ƒн≥провське - нафтопродуктами. ¬се це Ц насл≥док скиданн€ брудних сток≥в, розплата за надто розвинену за дес€тил≥тт€ рад€нськоњ влади промислов≥сть з≥ старими технолог≥€ми.

ƒещо краща ситуац≥€ в р≥чках  риму, в здовж €ких не маЇ великих п≥дприЇмств. “ам лише у понизз≥ 1-3 рази перевищуЇ √ƒ  азоту.

Ќа мор€х максимальн≥ р≥вн≥ забрудненн€ в≥дразу к≥лькома речовинами спостер≥гаютьс€ у портах ≥ прилегл≥й до дельти ƒунаю частин≥ „орного мор€. ѕриЇмно хоч те, що вм≥ст кисню задов≥льний в обох мор€х, а максимальн≥ р≥вн≥ забрудненн€ перестали зб≥льшуватис€ €к це спостер≥галось у 80-т≥ роки. ѕогана ситуац≥€ ≥ з п≥дземними водами, €ку подають у комунальн≥ водоводи. ‘ах≥вц≥ переконан≥, що вони забрудненн≥ Уне подекудиФ, а майже на вс≥й територ≥њ ”крањни. ” багатьох м≥сц€х Ї надм≥р пестицид≥в, н≥трат≥в, хлорид≥в, подекуди щей фенолу, а у  риму до всього цього додають ще й мишТ€к ≥ марганець.

ќсобливо висок≥ концентрац≥њ шк≥дливих речовин у п≥дземних водах спостер≥гаютьс€ у ƒонбас≥, де були випадки отруЇнн€ ними шахтар≥в у вибо€х.

ўо стосуЇтьс€ виток≥в ст≥чних вод, то вони належать наступним рекордсменам всього обс€гу зливу в р≥ки:

≈лектроенергетиц≥ Ц 43%

 омунальному господарств≥ Ц 19,5%

—≥льському господарств≥ Ц 16,6%

„орн≥й металург≥њ Ц 9%

’≥м≥њ ≥ нафтох≥м≥њ Ц 3 %

≤ншим Ц 8-9 %

ѕ≥дсумовуючи можна стверджувати, що водн≥ перспективи ”крањни поган≥. ’оча економ≥чн≥ негаразди зупинили частину виробництва ≥ скоротили решту, зменшивши обТЇм ст≥чних вод, та це мабуть тимчасове €вище. ¬≥дсутн≥сть кап≥тал≥в на модерн≥зац≥ю промисловост≥ змусить виробник≥в дл€ виживанн€ ≥ проникненн€ на св≥тов≥ ринки продовжувати випуск металу ≥ вироб≥в з нього на на€вних п≥дприЇмствах. Ќасл≥дки цього дл€ €кост≥ води очевидн≥.

 

 

2.3.6. «аходи щодо зменшенн€ ступен€ забрудненн€ води.

 

ќсновними заходами щодо зменшенн€ ступен€ забрудненн€ води Ї:

Ј очищенн€ ст≥чних вод

Ј використанн€ ст≥чних вод дл€ зрошенн€

Ј впровадженн€ замкнутих технолог≥й водозабезпеченн€

Ј скороченн€ обс€г≥в скиданн€ забруднювач≥в у водойми

Ј вдосконаленн€ технолог≥чних процес≥в

Ј нормуванн€ €кост≥ води, тобто розробка критер≥њв њњ придатност≥ дл€ р≥зних вид≥в водокористуванн€.

ќчищенн€ ст≥чних вод. ”с≥ природн≥ водойми здатн≥ самоочищатис€. —амоочищенн€ води Ц це нейтрал≥зац≥€ ст≥чних вод, випад≥нн€ в осад твердих забруднювач≥в, х≥м≥чн≥, б≥олог≥чн≥ та ≥нш≥ природн≥ процеси, що спри€ють видаленню з водойми забруднювач≥в ≥ поверненню води до њњ перв≥сного стан.

ќднак здатн≥сть водойми до самоочищенн€ маЇ своњ меж≥. —ьогодн≥ у водойми надходить така величезна к≥льк≥сть ст≥чних вод, наст≥льки забруднених р≥зними токсичними дл€ њхн≥х мешканц≥в речовинами, що багато водойм почали деградувати. “ому людство, €кщо воно хоче мати майбутнЇ мусить негайно вжити спец≥альних заход≥в дл€ очищенн€ забруднених вод ≥ поверненн€ джерел водопостачанн€ до такого стану, за €кого вони стали б придатними дл€ використанн€.

„инними законами ”крањни передбачаЇтьс€, що дл€ р≥зних господарських потреб маЇ використовуватис€ вода певноњ €кост≥. Ќедопустимо, наприклад, використовувати питну воду дл€ охолодженн€ блок≥в “≈—, заборон€Їтьс€ скидати у водойми ст≥чн≥ води, €к≥ м≥ст€ть ц≥нн≥ в≥дходи, що можуть бути вилучен≥ ≥з застосуванн€м рац≥ональноњ технолог≥њ. ќсновний напр€м захисту водного середовища - перех≥д п≥дприЇмств до роботи за схемою замкненого циклу водопостачанн€, коли вони п≥сл€ очищенн€ власних ст≥чних вод повторно використовують њх у технолог≥чному цикл≥, ≥ забруднен≥ ст≥чн≥ води взагал≥ не потрапл€ють у водойми.

” с≥льському господарств≥ сл≥д запровадити сувору економ≥ю води, рац≥ональне њњ використанн€. “ак, зам≥на суц≥льного поверхневого поливу на зрошуваних земл€х дощуванн€м або краплинним поливом даЇ змогу зробити т≥ сам≥ врожањ з меншими в (5-7 раз≥в) витратами води. —коротити к≥льк≥сть пестицид≥в, фосфат≥в, н≥трат≥в, що потрапл€ють у водойми, можна частковою зам≥ною х≥м≥зац≥њ с/г б≥олог≥чними методами боротьби з≥ шк≥дниками ≥ хворобами рослин, ч≥тким дотримуванн€м с≥возм≥н, уведенн€м б≥льш продуктивних ≥ ст≥йких до хвороб та шк≥дник≥в рослин.

ќчищенн€ ст≥чних вод - це руйнуванн€ або видаленн€ з них забруднювач≥в ≥ знищенн€ в них хвороботворних м≥кроб≥в. —ьогодн≥ застосовуютьс€ два методи очищенн€ ст≥чних вод: у штучних умовах(у спец≥ально створених спорудах) ≥ в природних (на пол€х зрошенн€, в б≥олог≥чних ставках тощо). «абрудненн≥ ст≥чн≥ води посл≥довно п≥ддають механ≥чному, х≥м≥чному ≥ б≥олог≥чному очищенню.

ћехан≥чне очищенн€ пол€гаЇ у видаленн≥ з≥ ст≥чних вод нерозчинних речовин(п≥ску, глини, мулу), а також жир≥в ≥ смол. ƒл€ цього використовуютьс€ в≥дст≥йники, сита, ф≥льтри, центрифуги тощо. —учасн≥ передов≥ методи ≥з застосуванн€м найкращих закордонних установок дають змогу видал€ти з≥ ст≥чних вод до 95% твердих нерозчинних забруднювач≥в.

’≥м≥чне очищенн€ ст≥чних вод зд≥йснюЇтьс€ п≥сл€ њх механ≥чного очищенн€. ¬ забруднену р≥зними сполуками воду додають спец≥альн≥ речовини - реагенти. ÷≥ речовини вступаючи в реакц≥ю ≥з забруднювачами утворюють не шк≥длив≥ речовини, €к≥ випадають в осад ≥ видал€ютьс€.

Ѕ≥олог≥чне очищенн€ст≥чних вод, €к правило, завершальний етап. ќрган≥чна речовина, що м≥ститьс€ у ст≥чн≥й вод≥, окислюЇтьс€ аеробними бактер≥€ми до вуглекислого газу ≥ води, а також споживаЇтьс€ гетеротрофними Ц консументами. „им б≥льше в очищувальн≥й вод≥ Ї г≥дро б≥онт≥в гетеротроф≥в ≥ чим вища њхн€ б≥олог≥чна активн≥сть, тим ≥нтенсивн≥ше в≥дбуваЇтьс€ процес очищенн€.  р≥м того, орган≥зми - ф≥льтра тори, поглинаючи й згодом осоджуючи р≥зн≥ суспенз≥њ, спри€ють њх похованню на дн≥ та осв≥тлюють води. Ѕ≥олог≥чне очищенн€ зд≥йснюють у спец≥альних г≥дротехн≥чних спорудах ≥ установках - на так званих пол€х зрошенн€, на пол€х ф≥льтрац≥њ, на б≥оф≥льтрах в аеротенках ≤нод≥ ц≥ споруди засел€ють спец≥ально д≥браними або, виведеними бактер≥€ми та водорост€ми.  омплекс орган≥зм≥в €к≥ беруть участь у процесах б≥олог≥чного очищенн€, називають активним мулом.

ƒе€к≥ особливо токсичн≥ ст≥чн≥ води х≥м≥чних п≥дприЇмств взагал≥ не п≥ддаютьс€ очищенню н≥€кими сучасними методами. ѓх доводитьс€ закачувати в п≥дземн≥ сховища, наприклад в≥дпрацьован≥ нафтов≥ родовища. “аким чином створюютьс€ небезпечн≥ обТЇкти, оск≥льки н≥хто не може дати 100 в≥дсотковоњ гарант≥њ, що отруйн≥ води не потрапл€ть колись у п≥дземн≥ водоносн≥ горизонти.

¬одн≥ обТЇкти ”крањни €к≥ мають особливу наукову ц≥нн≥сть оголошенн≥ запов≥дниками. ƒо таких належать окрем≥ д≥л€нки акватор≥й „орного та јзовського мор≥в у межах запов≥дник≥в Уƒунайськ≥ плавн≥Ф та „орноморського б≥осферного, та г≥дролог≥чного заказника Ућолочний лиманФ. ”крањна €к учасниц€ ќќЌ бере участь у вир≥шенн≥ проблем водних ресурс≥в св≥ту.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 759 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2445 - | 2033 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.031 с.