Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јгроекосистеми та њх ознаки




¬иди штучних б≥оценоз≥в. Ўтучн≥ б≥оценози Ц це б≥оценози створен≥ д≥€льн≥стю людини. ƒо них в≥днос€ть: канави, ставки, водосховища, л≥сосмуги, посадки, парки, насипи вздовж дор≥г, дамби та агроценози.

” природ≥ п≥д впливом д≥€льност≥ людини все б≥льше про€вл€ютьс€ зм≥ни. ѕри цьому природн≥ б≥огеоцинози вит≥сн€ютьс€ штучно створеними агроб≥оценозами, що Ї спрощеною, зб≥дненою, а тому ≥ нест≥йкою еколог≥чною системою. ¬они Ї в≥дкритими незамкнутими системами, €к≥ не здатн≥ до самов≥дновленн€ та саморегулюванн€. ” штучних системах ≥снуЇ р≥вновага за умови пост≥йного втручанн€ людини. «алежно в≥д роду д≥€льност≥ людини штучн≥ (антропогенн≥) екосистеми под≥л€ютьс€ на промислов≥, с≥льськогосподарськ≥ (агроценози, тваринницьк≥ ферми, птахофабрики), м≥ськ≥ екосистеми (м≥ста, села).

јгроб≥оценози (агроекосистеми)- (в≥д грец. агрос Ц поле та койнос - загальний)- це пол€, штучн≥ пасовища, городи, сади, виноградники, плантац≥њ гор≥хи, €г≥дники, кв≥тники, л≥сопарков≥ смуги. ќснова агроб≥оценозу Ц це штучний фотосинтез, €к≥сть €кого залежить в≥д умов середовища, в≥д ірунту, вологи, м≥кроорган≥зм≥в.

јгроб≥оценози ≥снують не ≥зольовано в≥д загального при≠родного середовища. ¬они, €к елементарн≥ частки б≥осфе≠ри, зазнають впливу р≥зних компонент≥в (диких рослин, тварин) природних б≥огеоценоз≥в ≥ неорган≥чного середови≠ща «емл≥. ÷ю особлив≥сть необх≥дно твердо пам'€тати то≠му, що в с≥льськогосподарському виробництв≥ не завжди враховуютьс€ складн≥ взаЇмозв'€зки ≥ взаЇмозумовлен≥сть €вищ природи. Ќерозум≥нн€ того, що в природ≥ все взаЇ≠мопов'€зане ≥ взаЇмозумовлене, часто призводить до пагубних насл≥дк≥в. Ќаприклад, вирубуванн€ водоохоронних ≥ полезахисних л≥с≥в завжди негативно в≥дбиваЇтьс€ на на≠вколишньому природному середовищ≥. Ќевм≥ле використан≠н€ х≥м≥чних засоб≥в захисту рослин в агроб≥оценозах одна≠ково шк≥дливо €к дл€ диких, так св≥йських тварин, куль≠турних ≥ диких рослин.

јгроб≥оценози €вл€ють собою спрощену, зб≥днену, а то≠му ≥ нест≥йку систему. „асто в них спостер≥гаЇтьс€ масове розмноженн€ шк≥дник≥в с≥льськогосподарських культур, що пов'€зане з монокультурн≥стю агроб≥оценоз≥в. “ому завжди треба дбати про видову р≥зноман≥тн≥сть рослин штучних б≥оценоз≥в.

—творенн€ агроб≥оценоз≥в, що в≥дпов≥дають зазначеним вимогам, справа складна, клоп≥тка ≥ потребуЇ де€кого часу. ѕроте вже тепер певне значенн€ в цьому план≥ мають на≠садженн€ полезахисних смуг, дотриманн€ правильних с≥во≠зм≥н, розвиток б≥олог≥чних метод≥в боротьби тощо.

ќсновними компонентами агроекосистеми Ї:

- культурн≥ рослини, €к≥ вис≥ваютьс€ чи висаджуютьс€ зад≠л€ отриманн€ врожаю або п≥двищенн€ €кост≥ ірунту;

- св≥йськ≥ тварини;

- бур'€ни, €к≥ Ї поки що неминучим супутником культур≠них рослин;

- м≥кроорган≥зми ірунту ≥ гною;

- р≥зноман≥тн≥ тварини (головним чином, безхребетн≥, але також багато гризун≥в ≥ птах≥в), €к≥ пов'€зан≥ ланцюгами жив≠ленн€ з пос≥вами ≥ фермами;

- паразитичн≥ бактер≥њ, гриби ≥ в≥руси, що викликають захво≠рюванн€ культурних рослин ≥ св≥йських тварин.

јгроекосистемами у св≥т≥ зайн€т≥ велик≥ площ≥, р≥лл≥, план≠тац≥њ, сади ≥ зас≥€н≥ луки займають 19 млн. км3, пасовища та природн≥ луки - 26,6 млн. км2. ” ц≥лому сучасна агросфера охоп≠люЇ б≥льше 10% поверхн≥ суходолу, зайн€тоњ р≥ллею, та ще 20%, зайн€тих с≥ножат€ми та пасовищами. ƒл€ отриманн€ њж≥ та корм≥в також частково використовуютьс€ л≥сов≥ угрупованн€. ”се це разом складаЇ 32% площ≥ суходолу.

ѕор≥вн€нн€ природних екосистем та агроекосистемпоказуЇ, що хоча за багатьма параметрами вони в≥др≥зн€≠ютьс€ лише к≥льк≥сно, у сукупност≥ це веде до глибокоњ €к≥сноњ своЇр≥дност≥ агроекосистем. ¬изначають статус агроекосистемне лише њхн≥ внутр≥шн≥ особливост≥, але й с≥льськогосподарськ≥ ресурси (к≥льк≥сть укладеноњ прац≥, матер≥ал≥в, енерг≥њ), тип вико≠ристанн€ продукт≥в агроекосистем (в≥дб≥р т≥льки зерна або виве≠зенн€ з пол€ соломи) ≥ характер зв'€зку з сум≥жними агроекоси≠стемами (транспортуванн€ гною з одн≥Їњ агроекосистеми в ≥ншу).

јгроекосистеми пор≥вн€но з природними екосистемами в≥др≥зн€ютьс€ значним спрощенн€м будови та функц≥онуванн€ (табл. 2). јвто≠трофним блоком у них служить практично один вид (монокуль≠тура), троф≥чн≥ ланцюги вкорочен≥, троф≥чна мережа рудиментар≠на. “варини в агроекосистемах Ї перетворювачами первинноњ про≠дукц≥њ. «аймаючи разом з людиною одне й те саме м≥сце в троф≥≠чному ланцюгу, вони тим самим немовби конкурують ≥з нею за рослинну њжу. ѕеретворенн€ рослинноњ њж≥ у тваринницьку про≠дукц≥ю - молоко та м'€со - удорожчуЇ харчов≥ продукти. јле зпогл€ду д≥Їтики воно т≥Їю чи ≥ншою м≥рою неминуче, оск≥льки велика к≥льк≥сть вид≥в тваринноњ њж≥ легше перетравлюЇтьс€ ≥ багата на р€д потр≥бних дл€ людського орган≥зму речовин, зокре≠ма на б≥лки та незам≥нн≥ ам≥нокислоти. ’оча ор≥Їнтац≥€ на пере≠важне харчуванн€ м'€со-молочними продуктами, що характерне р€ду крањн св≥ту, ще не маЇ медичного обірунтуванн€.

 

“абл. 2 ¬≥дм≥нн≥ ознаки б≥оценоз≥в та агроб≥оценоз≥в

Ѕ≥оценоз јгроб≥оценоз

       
 
1. ѕервинн≥, природн≥ елементарн≥ одиниц≥ б≥осфери, сформован≥ в ход≥ еволюц≥њ. 2. —кладн≥ системи ≥з значною к≥льк≥стю вид≥в тварин ≥ рослин, в €ких дом≥нують попул€ц≥њ к≥лькох вид≥в. ƒл€ них характерна ст≥йка динам≥чна р≥вновага, що дос€гаЇтьс€ саморегулюванн€м. 3. ѕродуктивн≥сть визначаЇтьс€ пристосовними особливост€ми орган≥зм≥в, що беруть участь в кругооб≥гу речовин. 4. ѕервинна продукц≥€ використовуЇтьс€ консументами ≥ редуцентами орган≥змами ≥ бере участь в кругооб≥гу речовин.  
 

 


¬≥дпов≥дно до закон≥в загальноњ еколог≥њ прост≥ екосистеми нестаб≥льн≥. ”мовою стаб≥льност≥ Ї б≥олог≥чне р≥зноман≥тт€, та воно в≥дсутнЇ в агроекосистемах. “ому стаб≥льн≥сть, що так необ≠х≥дна дл€ господарськоњ ст≥йкост≥ агроекосистем, дос€гаЇтьс€ ≥ншим шл€хом - вкладенн€м додатковоњ антропогенноњ енер≠г≥њ. ≤ чим прост≥ша агроекосистема, тим б≥льше вона вимагаЇ такоњ енерг≥њ у вигл€д≥ ручноњ або механ≥зованоњ прац≥, внесенн€ добрив, пестицид≥в ≥ т. ≥н.

ƒл€ ст≥йкого ≥снуванн€ агроекосистемам необх≥дне пост≥йне доповненн€ такими видами матер≥альних ресурс≥в, що спожива≠ютьс€ рослинами й тваринами в процес≥ функц≥онуванн€. ÷ей процес спричинюЇ докор≥нн≥ зм≥ни потоку енерг≥њ та кругооб≥г≥в речовин в агроекосистемах.

«≥ споживацькоњ точки зору агроекосистемам дуже важлива еколог≥чна чистота середовища рослин ≥ тварин, њњ забрудненн€ знижуЇ врожањ, продуктивн≥сть худоби та €к≥сть продукц≥њ.

јгроекосистеми створюютьс€ людиною, до самост≥йного ви≠никненн€ та ≥снуванн€ вони не здатн≥. “ому агроекосистеми поЇднують у соб≥ еколог≥чн≥ та соц≥альн≥ компоненти.

” ц≥лому агроекосистемам характерн≥ так≥ особливост≥:

Ј пост≥йне та значне вилученн€ з агро екосистем орган≥чноњ речовини;

Ј велика залежн≥сть ≥снуванн€ агро екосистем в≥д д≥€льност≥ людини, що њх п≥дтримуЇ.

Ј переважанн€ в агроекосистемах рослин ≥ тварин, €к≥ Ї продуктом селекц≥йноњ д≥€льност≥, а не природного добору;

Ј низьке видове р≥зноман≥тт€ автотрофного гетеротрофного блок≥в;

Ј роз≥мкнен≥сть б≥ох≥м≥чних цикл≥в.

«начних усп≥х≥в вже дос€гнуто в керуванн≥ продуктивн≥стю агроб≥оценоз≥в. ƒл€ забезпеченн€ людства продуктами харчуванн€ потр≥бно створити високопродуктивн≥ агроб≥оценози методами селекц≥њ, генетики, г≥бридизац≥њ. ƒл€ покращанн€ €кост≥ й еколог≥чноњ чистоти с≥льськогос≠подарськоњ продукц≥њ та збереженн€ агроресурс≥в треба впрова≠джувати агроеколог≥чн≥ п≥дходи до веденн€ с≥льського господар≠ства.

ќдним ≥з напр€мк≥в сталого розвитку агросфери маЇ стати оптим≥зац≥€ структури с≥льськогосподарських екосистем.

 

ѕитанн€ дл€ самоперев≥рки та контролю знань:

 

1. ўо таке попул€ц≥€?

2. Ќазв≥ть причини зм≥ни чисельност≥ попул€ц≥й?

3. ƒайте визначенн€ екосистеми б≥оценозу, б≥огеоценозу та навед≥ть приклади?

4. якими показниками характеризуЇтьс€ попул€ц≥€?

5. яка структура б≥огеоценозу?

6. як≥ взаЇмозвТ€зки в≥дбуваютьс€ в б≥огеоценозах?

7. ўо таке сукцес≥€, та €к≥ типи сукцес≥њ ви знаЇте?

8. ўо таке агроценози, та навед≥ть њх приклади?

9. ¬изначити в≥дм≥тност≥ м≥ж б≥оценозами ≥ агроб≥оценозами?

10. як≥ способи п≥двищенн€ продуктивност≥ агроб≥оценоз≥в?

11. як≥ ви знаЇте екосистеми ”крањни?

“ести по модулю є1





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1903 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2074 - | 1816 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.