Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“рансформац≥€ енерг≥њ у б≥осфер≥. ѕродуктивн≥сть б≥осфери




ѕродуктивн≥сть б≥осфери Ц це здатн≥сть живоњ речовини створювати, трансформувати й нагромаджувати орган≥чну речовину. ¬се живе створюЇтьс€ в результат≥ б≥опродукц≥йного процесу та Ї насл≥дком життЇд≥€льност≥ орган≥зм≥в: живленн€ та розмноженн€ рослин тварин та м≥кроорган≥зм≥в. «авд€ки б≥опродуктивному процесу ≥снують екосистеми та б≥осфера «емл≥.

∆ив≥ орган≥зми пост≥йно споживають енерг≥ю. ƒжерело енерг≥њ Ч —онце. ∆ивий св≥т «емл≥, њњ б≥осфера, складаютьс€ з орган≥зм≥в трьох основних тип≥в. ѕот≥к енерг≥њ у б≥осфер≥ маЇ один напр€мок: в≥д —онц€ через рослини (авто≠трофи) до тварин (гетеротрофи), або в≥д продуцент≥в до консумент≥в.

јвтотрофи (гр. autos + trophe Ч њжа, харчуванн€) - це орган≥зми, €к≥ створюють орган≥чн≥ речовини з неорган≥чних у процес≥ фотосинтезу, вико≠ристовуючи сон€чну енерг≥ю. ƒо автотроф≥в належать зелен≥ вищ≥ рослини, лишайники, водорост≥ ≥ бактер≥њ, що мають фотосинтезуюч≥ п≥гменти. ¬ еко≠лог≥њ автотрофи називають також продуцентами (лат. producentis Ч той, що виробл€Ї). ѕродуценти - це орган≥зми, що створюють орган≥чну речовину за рахунок утил≥зац≥њ сон€чноњ енерг≥њ, води, вуглекислого газу та м≥неральних солей. ƒо цього типу належать рослини, €ких на «емл≥ е близько 350 000 вид≥в. ѕродуценти утворюють складн≥ сполуки, в €ких у х≥м≥чних зв'€зках зосереджена енерг≥€, що вив≥льн€Їтьс€ при розкладанн≥ њх у процес≥ трав≠ленн€ у тварин та ≥нших гетеротроф≥в.

√етеротрофи (грець. heteros Ч р≥зний + trophe Ч живленн€) - це орган≥зми, що одержують енерг≥ю за рахунок харчуванн€ автотрофами чи ≥ншими консументами. ƒо них належать рослиноњдн≥ тварини, хижаки й паразити, а також хиж≥ рослини та гриби.

¬ еколог≥њ гетеротроф≥в под≥л€ють на консумент≥в та редуцент≥в.  онсументи Ч це споживач≥ готовоњ орган≥чноњ продукц≥њ. –едуценти Ч це орган≥зми, €к≥ розкладають орган≥чн≥ речовини, це м≥нерал≥затори орган≥ки. ѓх часто називають деструкторами. ѕот≥к енерг≥њ в≥д р≥вн€ продуцент≥в супроводжуЇтьс€ перетворенн€м енерг≥њ ≥ великими њњ витратами: в≥д одного р≥вн€ до другого б≥омаса ≥ к≥льк≥сть енерг≥њ зменшуЇтьс€ приблизно в 10 раз≥в. –едуценти споживають частину поживних речовин, розкладають мертв≥ т≥ла рослин ≥ тварин до простих х≥м≥чних сполук (води, вуглекислого газу та м≥неральних солей), замикаючи таким чином кругооб≥г речовин у б≥осфер≥.

¬с≥ функц≥њ живих орган≥зм≥в у б≥осфер≥ (утворенн€ газ≥в, окисн≥ й в≥дновн≥ процеси, концентрац≥€ х≥м≥чних елемент≥в тощо) не можуть виконуватис€ орган≥змами €когось одного виду, а лише њх комплексом. «в≥дси випливаЇ надзвичайно важливе положенн€, розроблене ¬ернадським: б≥осфера «емл≥ сформувалас€ з самого початку €к складна система, з великою к≥льк≥стю вид≥в орган≥зм≥в, кожен з €ких виконуЇ свою роль у загальн≥й систем≥. Ѕез цього б≥осфера взагал≥ не могла б ≥снувати, тобто ст≥йк≥сть њњ ≥снуванн€ була в≥дразу започаткована њњ складн≥стю. ќтже, б≥осфера дуже неоднор≥дна. ¬она складаЇтьс€ з великоњ к≥лькост≥ р≥зноњ величини угруповань.

 

 

1.2.5. ¬плив антропогенного фактора на кругооб≥г речовин та енерг≥њ у б≥осфер≥.

 

√осподарська д≥€льн≥сть людини порушила збалансован≥сть геолог≥чного ≥ б≥олог≥чного кругооб≥г≥в, що в≥дбуваютьс€ в б≥осфер≥(ћал.7).

√оловними причинами порушенн€ кругооб≥гу речовин в б≥осфер≥ Ї:

Х ѕо-перше, це досить сильне штучне прискоренн€ процес≥в вив≥трюванн€ осадових ≥ гран≥тних пор≥д, пов'€зане з видобуванн€м ≥ переробкою корисних копалин, спалюванн€м вуг≥лл€, нафти, торфу, природного газу. ¬ результат≥ в атмосфер≥ зб≥льшуЇтьс€ вм≥ст вугле≠кислого газу, оксид≥в с≥рки, через кислотн≥ дощ≥ зменшуЇтьс€ рЌ ірунту, що призводить до переходу багатьох елемент≥в у розчинений стан. ƒе€к≥ з них у великих концентрац≥€х токсичн≥ й небезпечн≥ дл€ живого (наприклад, важк≥ метали Ч м≥дь, цинк, свинець). ѕроцеси кругооб≥гу речовин у б≥олог≥чному цикл≥ впов≥льнюютьс€ Ч адже гинуть нос≥њ живоњ речовини. “а чим б≥льше елемент≥в переходить у розчин, тим б≥льше њх вимиваЇтьс€ у —в≥товий океан. ѕрискорен≥ темпи загибел≥ б≥оти, впов≥льнен≥ темпи повторного використанн€ доступних м≥неральних речовин,

ћал.7 ¬плив антропогенного фактора на кругооб≥г речовин у б≥осфер≥.

зростанн€ швидкост≥ њх вимиванн€ спричин€ють перезбагаченн€ —в≥тового океану б≥огенними елементами. ¬насл≥док цього част≥шають спалахи Ђцв≥т≥нн€ї океану м≥кроскоп≥чними водорост€ми, €к≥ нер≥дко бувають токсичними й пригн≥чують розвиток консумент≥в, котр≥ њх споживають. “ак, пор≥вн€но з минулими стол≥тт€ми частота спалах≥в Ђцв≥т≥нн€ї в —в≥товому океан≥ зросла в 50Ч130 раз≥в! ”се це прискорюЇ процеси вилученн€ з б≥осфери доступних б≥оген≠них речовин ≥ њх консервац≥њ в донних в≥дкладенн€х.

Х ѕо-друге, людина в процес≥ своЇњ господарськоњ д≥€льност≥ створюЇ численн≥ речовини (наприклад, пластмаси), €к≥ надал≥ не можуть бути н≥ використан≥ продуцентами, н≥ розкладен≥ до доступних м≥неральних речовин редуцентами. ¬они утворюють особливу групу антропогенних Ђосадовихї пор≥д Ч в≥дходи нашоњ цив≥л≥зац≥њ, €к≥ археологи чомусь назвали Ђкультурним шаромї. ÷≥ в≥дходи зрештою будуть трансформован≥ в л≥тосфер≥ в гран≥ти й пот≥м у процес≥ вив≥трюванн€ знову стануть доступними дл€ живоњ речовини, але в≥дбудетьс€ це в геолог≥чних вим≥рах часу Ч через м≥льйони рок≥в. “ому Ї реальна загроза того, що доступн≥ ресурси б≥осфери можуть бути перероблен≥ на в≥дходи швидше, н≥ж завершитьс€ цикл геолог≥чного кругооб≥гу. ўо в цьому раз≥ станетьс€ з б≥осферою (в тому числ≥ й з людиною), передбачити нескладно.

Ћюди й дал≥ продовжують д≥€ти в тому самому напр€м≥, не усв≥домлюючи очевидного факту що «емл€, на €к≥й вони розвинулись до сучасного р≥вн€, - це маленька планета з обмеженими ресурсами й дуже вразливим режимом ≥ вимагаЇ до себе тим обережн≥шого й дбайлив≥шого ставленн€, чим ширшими стають можливост≥ людей порушувати цей режим.

—ьогодн≥ можна констатувати, що б≥осфера р≥зко зм≥нюЇтьс€ п≥д впливом технолог≥чноњ д≥€льност≥ людини, дедал≥ б≥льше зам≥нюЇтьс€ техносферою, в €к≥й дехто з учених ≥ще недавно схильний був убачати початок формуванн€ ноосфери, передбаченоњ ¬ ≤ ¬ернадським. ѕроте сьогодн≥ стало €сно, що наступ техносфери супроводжуЇтьс€ такими зм≥нами природного середовища, €к≥ вже почали загрожувати самому ≥снуванню людини на «емл≥. ¬≥дбуваЇтьс€ прискорене руйнуванн€ основних, життЇво важливих ком≥рок б≥осфери, €ке прогресуЇ й уже здатне призвести до њњ повноњ деградац≥њ ≥ загибел≥, що автоматично означаЇ загибель людства, оск≥льки люди не можуть ≥снувати в ≥ншому середовищ≥, н≥ж те, в €кому вони з'€вились та ≥снували. ќтже, дедал≥ активн≥ше рухаючи вперед "техн≥чний прогрес", людство лише пог≥ршуЇ загальну ситуац≥ю в б≥осфер≥ ≥ своЇ власне становища.

Ќа думку де€ких вчених, серед причин ц≥Їњ глобальноњ еколог≥чноњ кризи, що насуваЇтьс€, головними Ї дв≥: надм≥рне зростанн€ чисельност≥ населенн€ «емл≥ ≥ надм≥рне використанн€ людиною основних природних ресурс≥в.

—итуац≥€ ще б≥льш ускладнюЇтьс€ тим, що до по€ви на «емл≥ людини вс≥ процеси в б≥осфер≥ базувались на використанн≥ в≥дновлювальних ресурс≥в.

—ьогодн≥ людство 90% енерг≥њ дл€ своњх потреб добуваЇ з нев≥дновлювальних джерел (нафта, вуг≥лл€, газ тощо). ¬икористанн€ ресурс≥в цього типу спричин€Ї так≥ порушенн€ в б≥осфер≥, з €кими вона неспроможна боротис€. «руйнован≥ людством б≥оти сам≥ стають джерелом забрудненн€ навколишнього середовища.

√осподарська д≥€льн≥сть людини зумовила пошкодженн€ ≥ вичерпанн€ природних ресурс≥в, що призводить до реформац≥њ сформованих прот€гом багатьох м≥льйон≥в рок≥в природного кругооб≥гу та енергетичних поток≥в на планет≥. ¬насл≥док чого почалос€ прогресуюче руйнуванн€ б≥осфери «емл≥, що може набути характеру незворотних процес≥в ≥ навколишнЇ середовище може стати непридатним дл€ ≥снуванн€ людини.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1780 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2075 - | 1816 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.