Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќоосфера. ѕриродн≥ ресурси б≥осфери та њх використанн€




–озвиток еколог≥њ зумовив розум≥нн€ Їдност≥ людини та природи, того, що людина повинна п≥дпор€дковуватись законам природи, а не намагатись њх зм≥нити чи взагал≥ в≥дм≥нити(ойкумен≥чний св≥тогл€д).

¬.≤.¬ернадський, €кий створив вченн€ про б≥осферу, ще в перш≥й половин≥ ’’ стол≥тт€ передбачав, що б≥осфера розвинетьс€ у ноосферу(терм≥н запропонований у 1927 роц≥ французькими ф≥лософами ≈.Ћеруа та ѕ.“. де Ўарденом). —початку ¬.≤.¬ернадський розгл€дав ноосферу(в≥д грецькоњ ноос Ц розум та сфера) €к особливу ДрозумовуФ оболонку «емл≥, €ка розгортаЇтьс€ над б≥осферою, поза нею. јле згодом в≥н д≥йшов висновку, що ноосфера Ц це новий стан б≥осфери, при €кому розумова д≥€льн≥сть людини стаЇ тим фактором, €кий визначаЇ њњ розвиток.

¬.≤.¬ернадський у своњй прац≥ ДЌаукова думка €к планетне €вищеФ зазначав, що п≥д впливом науковоњ думки ≥ людськоњ прац≥ б≥осфера переходить у новий стан Ц ноосферу. Ћюдство все б≥льше в≥дходить в≥д ≥нших орган≥зм≥в €к нова, небувала б≥огенна геолог≥чна сила. «авд€ки своњй науков≥й думц≥, техн≥ц≥, людина засел€Ї т≥ частини б≥осфери, куди ран≥ше вона не проникала або де житт€ було в≥дсутнЇ взагал≥.

Ћюдина створила нову форму б≥огеох≥м≥чноњ енерг≥њ, €ку ¬.≤.¬ернадський називав енерг≥Їю людськоњ культури, або культурною б≥огеох≥м≥чною енерг≥Їю. ÷€ енерг≥€ за своЇю потужн≥стю ≥ р≥зноман≥тн≥стю значно переважаЇ б≥огеох≥м≥чну енерг≥ю, створену ≥ншими орган≥змами. ÷€ нова форма енерг≥њ ≥ визначаЇ процес переходу б≥осфери в ноосферу, €кий буде п≥дсилюватись у м≥ру обТЇднанн€ зусиль людства дл€ вир≥шенн€ глобальних проблем.

ƒл€ ноосфери €к нового €к≥сного етапу в розвитку б≥осфери характерний т≥сний звТ€зок закон≥в природи ≥ соц≥ально-економ≥чних закон≥в сусп≥льства, заснований на науково-обгрунтованому, рац≥ональному використанн≥ природних ресурс≥в б≥осфери, €кий передбачаЇ в≥дновлюван≥сть кругооб≥гу речовин та потоку енерг≥њ.

’арактерною рисою ноосфери Ї еколог≥зац≥€ вс≥х сфер житт€ людини. ƒо вир≥шенн€ будь-€ких проблем людина повинна п≥дходити з позиц≥й еколог≥чного мисленн€, тобто з позиц≥й збереженн€ ≥ пол≥пшенн€ стану природного середовища.

ќтже, ноосфера Ц це €к≥сно нова форма орган≥зац≥њ б≥осфери, €ка формуЇтьс€ внасл≥док њњ взаЇмод≥њ з людським сусп≥льством.

¬их≥д з еколог≥чноњ кризи може бути т≥льки у використанн≥ розуму людства(у вигл€д≥ суми знань ≥ технолог≥чних розробок) не лише дл€ експлуатац≥њ природних ресурс≥в, а й дл€ њхнього збереженн€ ≥ примноженн€.

ѕриродн≥ ресурси -- це найважлив≥ший компонент природного середовища €кий використовуЇтьс€ дл€ створенн€ матер≥альних ≥ духовних потреб сусп≥льства.

«г≥дно з законом обмеженост≥ природних ресур≠с≥в, ус≥ природн≥ ресурс в умовах «емл≥ вичерпн≥. ѓх под≥л€ють на дв≥ ве≠лик≥ групи Ч невичерпн≥вичерпн≥, €к≥, в свою чергу, под≥л€ть на нев≥д≠новн≥ та в≥дновн≥(ћал.8):

ќск≥льки в≥дтворенн€ в≥дновних природних ресурс≥в в≥дбуваЇтьс€ по≠в≥льн≥ше, н≥ж њх споживанн€, з одного боку, а нев≥дновн≥ ресурси перетво≠рюютьс€ на форми, непридатн≥ дл€ подальшоњ експлуатац≥њ через значну розс≥€н≥сть потр≥бних елемент≥в або нову х≥м≥чну структуру, Ч з ≥ншого, то в≥дбуваЇтьс€ вичерпн≥сть багатьох природних ресурс≥в.

ўе до недавнього часу людство вважало природн≥ ресурси невичерп≠ними, а тому прагнуло вз€ти в≥д природи €кнайб≥льше, н≥чого не в≥ддаю≠чи. Ќин≥ переконалис€, що практично невичерпних ресурс≥в, кр≥м сон€ч≠ноњ енерг≥њ та косм≥чного випром≥нюванн€, теплоти земних надр, сил гра≠в≥тац≥њ та обертанн€ «емл≥, енерг≥њ в≥тру, приплив≥в ≥ талоњ води, у природ≥ б≥льше не ≥снуЇ. ”мовно невичерпними поки що, на даному етап≥ розвитку сусп≥льства, можна вважати загальн≥ запаси кисню в атмосфер≥ та води в г≥дросфер≥. ќднак через нер≥вном≥рний розпод≥л та антропогенне забруд≠ненн€ вже нин≥ в окремих районах «емл≥ в≥дчуваЇтьс€ гостра њх нестача, особливо чистоњ питноњ води.

ћал.8  ласиф≥кац≥€ природних ресурс≥в

 

¬ичерпн≥ Чце ресурси, к≥льк≥сть €ких невпинно зменшуЇтьс€ в≥дпов≥д≠но до њх добуванн€ або вилученн€ з природного середовища. ѓх, у свою чергу, под≥л€ють на в≥дновн≥ (чисте пов≥тр€, вода, родюч≥ грунти, рос≠линн≥сть, тваринний св≥т) ≥ нев≥дновн≥ (м≥неральн≥ ресурси). ћ≥неральна сировина належить до нев≥дновних ресурс≥в, ≥ найголовн≥ш≥ з них (вуг≥лл€, нафта природний газ, зал≥зо, манган, пол≥метали) нин≥ вичерпан≥ або майже вичерпан≥.

” господарськ≥й д≥€льност≥ ресурси под≥л€ють щодо використанн€ њх у сфер≥ матер≥ального виробництва та невиробнич≥й сфер≥. –есурси мате≠р≥ального виробництва Ч це промислов≥ ≥ с≥льськогосподарськ≥. –есурси невиробничоњ сфери Ч це ресурси пр€мого ≥ непр€мого споживанн€. « прак≠тичною метою ресурси кожного класу под≥л€ють на др≥бн≥ш≥ групи. “ак, промислов≥ ресурси Ч на енергетичн≥ (нафта, вуг≥лл€, природний газ), ресурси дл€ металург≥йноњ промисловост≥ (зал≥зна, манганова, титанова руди тощо), сировину дл€ одержанн€ предмет≥в безпосереднього спожи≠ванн€ (деревина) та продукт≥в харчуванн€ (гриби, фрукти, €годи та ≥нш≥ дари лан≥в, сад≥в, город≥в ≥ л≥с≥в).

Ѕ≥осфера «емл≥ Ї замкненою системою з в≥дносно сталою масою ≥ обм≥≠нюЇтьс€ з косм≥чним простором лише енерг≥Їю. “ому людство маЇ врахову≠вати њњ здатн≥сть самов≥дтворювати свою б≥опродуктивн≥сть та вичерпн≥сть запас≥в нев≥дновних ресурс≥в. ѕотр≥бно економно ≥ рац≥онально використо≠вувати природн≥ ресурси, св≥домо в≥дмовившись в≥д надлишк≥в. ѕодальший розвиток житт€ на «емл≥ залежить в≥д на€вност≥ природних ресурс≥в, простору дл€ житт€ ≥ об'Їкт≥в дл€ задоволенн€ культурних та ≥нших потреб.

Ќа€вна еколог≥чна ситуац≥€ не може бути зм≥нена природними системами регул€ц≥њ, що еволюц≥йно сформувалис€ на р≥зних р≥вн€х орган≥зац≥њ живоњ матер≥њ. ¬ир≥шенн€ проблеми передбачаЇ активне регулююче втручанн€ людини в б≥осферн≥ процеси, аж до спр€мованого контролю чисельност≥ та б≥олог≥чноњ активност≥ економ≥чно значущих вид≥в ≥ формуванн€ штучних екосистем ≥з заданими властивост€ми. ¬ основ≥ вир≥шенн€ цього завданн€ повинн≥ лежати глибок≥ знанн€ природних закон≥в формуванн€ й функц≥онуванн€ б≥олог≥чних систем р≥зного рангу.

ѕитанн€ дл€ самоперев≥рки та контролю знань:

 

1. ўо таке б≥осфера ≥ де њњ меж≥ провод€ть?

2. ўо таке жива речовина?

3. як≥ властивост≥ живоњ речовини?

4. ’то розробив вченн€ про б≥осферу?

5. ўо означаЇ терм≥н ноосфера?

6. як≥ кругооб≥ги речовин ви знаЇте?

7. як розпод≥л€ютьс€, запасаЇтьс€ ≥ трансформуЇтьс€ енерг≥€, що надходить до «емл≥?

8. яку роль маЇ б≥олог≥чний кругооб≥г речовин дл€ ≥снуванн€ б≥осфери?

9. ѕо€сн≥ть суть кругооб≥гу кисню, вуглецю, азоту в б≥осфер≥?

10. „им в≥др≥зн€Їтьс€ б≥олог≥чний кругооб≥г в≥д геолог≥чного?

11. –озкрити вплив антропогенного фактора на б≥осферу?

12. ўо таке природн≥ ресурси та €к њх класиф≥кують?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1290 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2122 - | 1893 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.