Для раціонального використання природних ресурсів існує правило – не брати від природи більше, ніж потрібно, а також відновлювати те, що піддається відновленню

Проблема сировини, енергетики, продовольча проблема багато в чому залежить від наявності природних ресурсів кожної країни і світу в цілому.

Використання людиною природних ресурсів з кожним роком зростає. При цьому частина ресурсів самовідновлюється, а частина – на жаль ні. Тому потрібно проводити різні заходи по їх охороні і раціональному використанні, тобто потрібно економно використовувати відомі родовища.

Набрала великої ваги проблема відновних ресурсів, адже деякі з них починають абсолютно виснажуватись, що негативно позначається на забезпеченні продуктами харчування.

Глобальне розв’язання продовольчої проблеми ускладнюється ще й внаслідок значного зростання населення планети. При цьому розподіл і споживання продуктів харчування в розвинутих країнах та країнах, що розвиваються, надзвичайно нерівномірне. Останнім часом голод є найгострішою проблемою.

Загальна стратегія розв’язання цієї проблеми полягає у відновленні виснажених ресурсів і нормальних екологічних умов їх природного відтворення, встановленні розумних пропорцій між обсягом використання ресурсів та обсягом їх природного приросту, дальшому освоєнні ресурсів тощо.

За даними ООН, за весь період свого існування людство втратило 80-85 млрд. т різних видів палива. Світова потреба в енергетиці безперервно зростає. Органічне паливо продовжує залишатись основним джерелом, а тому потенційні можливості традиційної енергетики обмежені. Висновки експертів такі, що до 2020 року органічне паливо зможе задовольнити тільки половину світової потреби в енергоресурсах.

Основними шляхами розв’язання цієї проблеми є: боротьба з втратами при добуванні, переробці, збагаченні і транспортуванні палива; економія при споживанні і вторгненні використання енергоресурсів; збільшення частини електроенергії в електробалансі; перехід до електрохімічних процесів; до прямого перетворення атомної енергії.

Забруднення природного середовища, як екологічна проблема.

Ще однією глобальною екологічною проблемою є забруднення природного середовища, це одна із найважливіших екологічних проблем.

Всесвітня організація охорони здоров’я дає наступне визначення поняттю “забруднення”.

Забруднення – це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь-яких інших агентів (від вірусів до звукових хвиль надмірної інтенсивності), які безпосередньо чи опосередковано негативно впливають на людину і на створення нею для власних потреб штучне середовище.

Найпотужнішими джерелами практично всіх видів забруднень (механічних, хімічних, фізичних, біохімічних) є передусім великі промислові комплекси. Сконцентровані вони навколо родовищ корисних копалин, великих міст і водних об’єктів. Найнебезпечнішими забруднювачами повітря є металургійні, хімічні, нафтопереробні й машинобудівні заводи, фабрики, деякі військові підприємства.

Основними техногенними забруднювачами природного середовища є різні гази, газоподібні речовини, аерозолі, пил, які викидаються у атмосферу об’єктами енергетики промисловості, транспорту, радіоактивні, електромагнітні, магнітні й теплові випромінювання, шуми, та вібрації “збагачені” шкідливими хімічними сполуками промислові стоки, комунальні і побутові відходи, хімічні речовини (передусім широко застосовувані в с/г пестициди і мінеральні добрива, що поліпшують і підвищують врожайність сільськогосподарських культур, але й завдають великої шкоди довкіллю, адже застосовуються в величезних недопустимих кількостях), нафтопродукти.

До найпоширеніших і найнебезпечніших забруднювачів належать: діоксид азоту, бензол, пестициди, нітрати, поліхлоровані дифеніли, соляна кислота.

Щорічно: в результаті згоряння палива в атмосферу планети викидається приблизно 22млрд.т діоксиду вуглецю й 150 млн. т сірчистих сполук; світова промисловість скидає в річки понад 160 кілометрів кубічних шкідливих стоків; у грунт вноситься близько 500 млн. т мінеральних добрив і 4 млн. т пестицидів. За останні 50 років використання мінеральних добрив збільшилося у 45 разів, а отрутохімікатів – у 10 разів, і хоча урожайність при цьому підвищилася тільки на 15-20 %, проте в багато разів зросла забрудненість природних вод, ґрунтів і продуктів харчування.

При транспортуванні нафти і нафтопродуктів виникають різного виду аварії, непередбачені випадки, в результаті яких в океани може виливатись значна їх кількість, що призводить до забруднення океану, зникнення багатьох видів риб, які не можуть існувати в забрудненому водному середовищі.

Ще одним небезпечним видом забруднення навколишнього середовища є шуми та вібрації. Шуми – це усі неприємні й небажані звуки та їх поєднання, які заважають нормально працювати, сприймати необхідні звукові сигнали, відпочивати.

Останнім часом проблемі шуму надають великої ваги. Є багато способів боротьби з ним: використання шумопоглинальних екранів, фільтрів, матеріалів, зміна технології виробництва, запровадження безшумних механізмів і деталей, зміна режиму, динаміки та особливостей транспортних потоків у містах.