Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕродуктивн≥сть та продукц≥€ екосистеми. —укцес≥њ




 ожен б≥огеоценозхарактеризуЇтьс€б≥омасою та продуктивн≥стю. Ѕ≥омасою називають к≥льк≥сть живоњ речовини на одиниц≥ площ≥ в момент спостереженн€. ÷е один ≥з найважлив≥ших статичних показник≥в б≥огеоценозу. «агальна б≥омаса визначаЇтьс€ сумою б≥омас ус≥х попул€ц≥й, €к≥ насел€ють даний б≥огеоценоз. Ќайчаст≥ше за одиницю б≥омаси беруть 1 г сухоњ (р≥дше Ч сироњ) орган≥чноњ речовини на 1 м2. Ѕ≥омаса б≥огеоценоз≥в р≥зних тип≥в коливаЇтьс€ вшироких межах (табл.1 ).

“абл.1 —ередн€ б≥омаса продуцент≥в ≥ первинна продукц≥€в б≥огеоценозах р≥зних тип≥в

 

“ип б≥огеоценозу —ередн€ б≥омаса ѕервинна продукц≥€
  (г/м2) (г/м2 Х р≥к)
¬ологий троп≥чний л≥с 45 000 2 200
—авани 4 000  
ѕустел≥    
Ќап≥впустел≥    
—тепи 2 000  
Ўироколист≥ л≥си 30 000 1 200
’войн≥ л≥си 20 000  
“ундри    
јгроценози 1 000  
¬≥дкритий океан    
ѕланета в ц≥лому 3 600  

ѕродуктивн≥стю називають здатн≥сть живоњ речовини створювати, трансфор≠мувати й нагромаджувати орган≥чну речовину (б≥омасу). Ќа в≥дм≥ну в≥д б≥омаси Ч це динам≥чний показник б≥огеоценозу. ѕродуктивн≥сть Ч одна з найважли≠в≥ших характеристик: вона в≥дображаЇ ефективн≥сть роботи б≥огеоценоз≥в, швид≠к≥сть потоку енерг≥њ й речовин в њхн≥х ланцюгах живленн€. ¬иражають продук≠тивн≥сть через показники продукц≥њ.

ѕервинною продукц≥Їю називають утворенн€ орга≠н≥чноњ речовини в процес≥ фотосинтезу за певний час на одиницю площ≥. ¬им≥рюЇтьс€ вона в джоул€х або в грамах сухоњ орган≥чноњ речовини на 1 м2 в р≥к. ¬≥д первинноњ про≠дукц≥њ в≥др≥зн€ють б≥омасу, тобто к≥льк≥сть орган≥чноњ ре≠човини, €ка Ї в даний момент на одиницю площ≥. њњ вира≠жають в г/м2, кг/м2 або т/га. ¬с€ б≥омаса «емл≥ в останн≥й час оц≥нюЇтьс€ р≥зними авторами в межах в≥д 1,4-1012 до «-1012 тонн сухоњ речовини.

«агальна продуктивн≥сть автотрофних орган≥зм≥в нашоњ планети складаЇ, за сучасними даними, до 176-109 тонн су≠хоњ речовини в р≥к, з них б≥омаса суш≥ Ч 122 млрд. тони чи≠стоњ первинноњ продукц≥њ.

–≥зн≥ б≥оценози в≥др≥зн€ютьс€ своЇю продукц≥Їю, або продуктивн≥стю. ѕродуктивн≥сть б≥оценоз≥в насамперед за≠лежить в≥д вологи ≥ температури навколишнього середови≠ща, а також в≥д родючост≥ ірунту.

Ќайб≥льшу продукц≥ю орган≥ч≠ноњ речовини дають л≥си, савани, степи та с≥льськогосподар≠ськ≥ уг≥дд€. Ќа суш≥ первинна продукц≥€ майже в 2 рази б≥льша, н≥ж в океан≥. ¬ажливо в≥дм≥тити, що продуктив≠н≥сть екосистем знижуЇтьс€ в напр€мку в≥д троп≥к≥в до по≠люс≥в. ÷е по€снюЇтьс€ впливом температурних умов при≠родного середовища.

ѕри однакових кл≥матичних умовах продуктивн≥сть природних екосистем залежить в≥д родючост≥ ірунту. ÷е особливо €скраво видно на приклад≥ с≥льського господарства. ¬≥домо, що при внесенн≥ в грунт добрива р≥зко зб≥льшуЇтьс€ врожайн≥сть культурних рослин.

—укцес≥њ. ” б≥огеоценозах пост≥йно в≥дбуваютьс€ зм≥ни, €к≥ можуть бути цикл≥чними, пов'€зан≥ з пер≥одичн≥стю зовн≥шн≥х умов та поступальн≥, пов'€зан≥ з поступовою њх зм≥ною в певному напр€мку. “ак≥ зм≥ни можуть призвести до зам≥ни одного б≥огеоценозу ≥ншим.

ѕоступов≥ необоротн≥ зм≥ни складу та структури б≥огеоценозу, що спричинюютьс€ зовн≥шн≥ми або внутр≥шн≥ми факторами, називають сукцес≥€ми. Ќа≠водимо приклади. ѕри певних умовах, коли озеро наповню≠Їтьс€ мулом, воно поступово перетворюЇтьс€ з глибокого на м≥лке, пот≥м в болото, п≥сл€ чого в зелений луг, на €кому згодом виростають кущ≥ ≥ дерева. якщо в горах в≥дбувс€ зсув земл≥, то на оголен≥й поверхн≥ спочатку посел€ютьс€ лишайники, њх зм≥нюЇ покрив моху, посел€ютьс€ трави ≥ ут≠ворюютьс€ луки, €к≥ згодом заростають кущами. ўе п≥зн≥≠ше по€вл€ютьс€ дерева ≥ виникаЇ л≥с, що Ї завершаючим, к≥нцевим б≥оценозом.

—укцес≥њ бувають пов≥льними (тис€чол≥тт€), середн≥ми (стол≥тт€), швидкими (дес€тил≥тт€). —укцес≥њ можуть мати природне(п≥дн€тт€ чи опусканн€ суш≥) чи антропогенне(вирубуванн€ л≥су, розорюванн€ степу) походженн€. —укцес≥њ що супроводжуютьс€ зб≥льшенн€м продуктивност≥ й видового багатства б≥огеоценозу називаютьс€ - прогресуючими (заростанн€ п≥щаних к≥с), або навпаки регресуючими.

ƒл€ стаб≥льност≥ б≥оценозу необх≥дна р≥вновага процес≥в народженн€ ≥ смерт≥, споживанн€ ≥ витрачанн€ речовин ≥ енерг≥њ. —аме така константн≥сть системи, що базуЇтьс€ на в≥дпов≥дност≥ приходу ≥ витрат ≥ при на€вност≥ пост≥йного самов≥дновленн€, одержала назву динам≥чноњ р≥вноваги. Ќаведемо приклад: по русл≥ р≥чки знаходитьс€ ставок, вода в ньому пост≥йно обновл€Їтьс€, але в≥н збер≥гаЇ свою форму, загальну площу, глибину ≥ певн≥ угрупуванн€ водних рослин ≥ тварин.

ќтже, динам≥чна р≥вновага властива вс≥м р≥вн€м орган≥≠зац≥њ живих систем Ч в≥д кл≥тини до б≥оценоз≥в, екосистем ≥ в ц≥лому б≥осфери. Ќеспри€тливий зовн≥шн≥й вплив може порушити цю р≥вновагу, внасл≥док чого в≥дбуваЇтьс€ пере≠будова або загибель вс≥Їњ системи.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 967 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2085 - | 1830 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.