Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јгроекосистеми та њх ознаки.  лючов≥ пон€тт€ та терм≥ни:




 лючов≥ пон€тт€ та терм≥ни:


Ј попул€ц≥€

Ј екосистема

Ј б≥оценоз

Ј б≥огеноценоз

Ј б≥омаса

Ј сукцес≥њ

Ј агроценози

Ј чисельн≥сть попул€ц≥њ

Ј р≥вн≥ орган≥зац≥њ живоњ матер≥њ

Ј щ≥льн≥сть попул€ц≥њ

Ј в≥кова структура попул€ц≥њ

Ј просторова структура б≥оценозу

Ј видова структура б≥оценозу

Ј троф≥чна структура б≥оценозу


 

1.3.1 ѕопул€ц≥€ €к форма ≥снуванн€ виду.

¬иход€чи ≥з головних властивостей живого в еколог≥њ вид≥л€ють наступн≥ р≥вн≥ орган≥зац≥й живоњ матер≥њ:

 л≥тина тканина орган орган≥зм попул€ц≥€ б≥оценоз екосистема б≥осфера

—прощений вар≥ант розум≥нн€р≥вн≥в орган≥зац≥њ живоњ матер≥њ можна побудувати на складових вищих р≥вн≥в по в≥дношенню до нижчих р≥вн≥в.

ќтже, сукупн≥сть кл≥тин, €к≥ виконують р≥зн≥ функц≥њ, будуть складати орган≥зм, а сукупн≥сть особин одного виду, €к≥ займають певну територ≥ю -попул€ц≥ю, сукупн≥сть попул€ц≥й - б≥оценоз, екосистему, сукупн≥сть екосистем планети «емл€ творить б≥осферу. ¬заЇмод≥€ з ф≥зичним середовищем (енерг≥Їю та речовиною) на кожному р≥вн≥ зумовлюЇ ≥снуванн€ визначених функц≥ональних систем. ќтже, еколог≥€ вивчаЇ системи, €к≥ вищ≥ за орган≥змовий р≥вень, тобто так≥, в склад €ких вход€ть окрем≥ групи орган≥зм≥в ≥ м≥жними обов'€зково мають виникати €к≥сь взаЇмов≥дносини, а також взаЇмов≥дносини њх з навколишн≥м середовищем. ќднак, ч≥тких меж м≥ж окремими р≥вн€ми орган≥зац≥њ живих систем не ≥снуЇ, оск≥льки необх≥дно брати до уваги ≥ так≥ фактори, €к взаЇмозалежн≥сть ≥ взаЇмовплив. Ќаприклад, окремий орган≥зм не здатен до довгого ≥зольованого ≥снуванн€ за межами своЇњ попул€ц≥њ, так €к ≥ окремий орган за межами орган≥зму.

ќтже, еколог≥€ досл≥джуЇ€вища, €к≥ займають ш≥сть р≥вн≥в орган≥зац≥њ живоњ природи: орган≥зму, попул€ц≥њ, виду, б≥оценозу, б≥огеоценозу, б≥осфери.

ќрган≥зм. ¬ивчаючи особину конкретного виду, ми досл≥джуЇмо, по сут≥, орган≥зм. ќрган≥зац≥Їю ≥ функц≥онуванн€м орган≥зму займаЇтьс€ довол≥ усп≥шно низка б≥олог≥чних дисципл≥н: анатом≥€, систематика, ф≥з≥олог≥€, ембр≥олог≥€ ≥ частково генетика. —тавленн€ орган≥зм≥в до середовища вивчаЇ еколог≥€ орган≥зм≥в. ќрган≥зми одного виду займають певну територ≥ю, або ареал. –озд≥л еколог≥њ €кий займаЇтьс€ вивченн€м попул€ц≥й називаЇтьс€- демеколог≥Їю.

“ерм≥н по≠пул€ц≥€запозичений з демограф≥њ ¬. ≤огансеном у 1905 роц≥ дл€ позначенн€ групи особин одного виду, а ≥нколи нав≥ть однор≥дноњ сукупност≥ особин р≥зних вид≥в. “аким чином, терм≥ном попул€ц≥€ почали позначати не дов≥льно ви≠брану групу особин, а реально ≥снуючу частину виду, €ка в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д сус≥дн≥х угруповань певними груповими б≥олог≥чними ознаками. ѕопул€ц≥€Ч це не випадкове ≥ тимчасове, а тривале у час≥ й простор≥ угрупованн€ особин одного виду, пов'€заних б≥льш т≥сними родинними зв'€зками ≥ б≥льш схожи≠ми м≥ж собою, н≥ж з представниками ≥нших под≥бних угруповань. ќтже, по≠пул€ц≥€ Ч це сукупн≥сть особин певного виду, €к≥ здатн≥ до в≥льного схрещу≠ванн€, насел€ють певний прост≥р прот€гом багатьох покол≥нь ≥ в≥докремлен≥ в≥д ≥нших под≥бних угруповань.

Ќайб≥льш ≥стотними ознаками попул€ц≥й Ї динам≥ка чисельност≥ осо≠бин, сп≥вв≥дношенн€ статей, в≥ковий склад, територ≥альна структура ≥ щ≥льн≥сть заселенн€.

”загальнюючи ознаки, можна зробити висновок. ўо кожна попул€ц≥€ мас певний властивий њй темп ≥ ритм обм≥ну речовин в екосистем≥. ¬она може складатис€ з др≥бн≥ших угруповань, м≥кро попул€ц≥й, колон≥й, зграй тощо, але так≥ угрупованн€ нест≥йк≥ в час≥ й пер≥одично включаютьс€ у загальний попул€ц≥йний ритм. ќтже, кожен вид маЇ структуру, €ка властива т≥льки йому. ¬ивченн€ попул€ц≥йноњ структури виду маЇ надзвичайно важ≠ливе теоретичне ≥ практичне значенн€ при зд≥йсненн≥ заход≥в з рац≥онально≠го природокористуванн€. ¬ажливо знати загальн≥ б≥олог≥чн≥ властивост≥ виду, а також €к впливаЇ зовн≥шнЇ середовище на його формуванн€. ѕопул€ц≥€ завжди перебуваЇ п≥д впливом багатьох фактор≥в ≥ реакц≥€ на конкретний фактор залежить в≥д взаЇмного розташуванн€ або сп≥льноњ њх д≥њ. «окрема, розгл€немо, €к≥ фактори впливають на чисельн≥сть попул€ц≥њ, загальну к≥льк≥сть особин на дан≥й територ≥њ або в даному обс€з≥, котр≥ належать до одн≥Їњ попул€ц≥њ. ѕов≥нь, пожежа, град, раптов≥ морози, посуха, бурелом, над≠м≥рне застосуванн€ х≥м≥чних препарат≥в, реконструкц≥€ ландшафту, вселен≠н€ нових вид≥в хижак≥в, паразит≥в, еп≥дем≥њ Ч все це може призвести до повноњ њњ загибел≥. «агибель або р≥зке скороченн€ чисельност≥ попул€ц≥њ, €к правило, викликаЇ ланцюгову реакц≥ю в б≥оценоз≥ та може спричинити коли≠ванн€ чисельност≥ попул€ц≥й ≥нших вид≥в. јнал≥з причин загибел≥ окремих вид≥в св≥дчить про те, що зникненн€ одного виду рослин викликаЇ загибель в≥д 3Ч4 до 20Ч30 ≥ нав≥ть б≥льше вид≥в тварин.

ѕопул€ц≥њ багатьох вид≥в досить уразлив≥ не лише в м≥сц€х розмножен≠н€. Ќеспри€тлив≥ умови на шл€хах м≥грац≥й ≥ в м≥сц€х зим≥вл≥ можуть поста≠вити попул€ц≥ю на грань загибел≥. ќтже, створенн€ спри€тливих умов у ра≠йонах розмноженн€, обмеженн€ фактор≥в смертност≥ ще не забезпечуЇ зб≥льшенн€ чисельност≥ вид≥в, €кщо не усунути загрозу масовоњ загибел≥ осо≠бин п≥д час сезонних мандр≥вок.

ƒл€ попул€ц≥њ €к еколого Ц б≥олог≥чного €вища характерн≥ певн≥ ознаки: чисельн≥сть, щ≥льн≥сть, в≥кова та статева структура.

„исельн≥сть Ц це к≥льк≥сть особин, з €ких складаЇтьс€ попул€ц≥€. ¬она може бути б≥льш Ц менш пост≥йною або р≥зко зм≥нюватис€ пот≥м в р≥зн≥ сезони в залежност≥ в≥д умов.

ў≥льн≥сть попул€ц≥й Ч це середн€ к≥льк≥сть особин, що припадаЇ на одиницю простору. ѕри стал≥й площ≥ ареалу або при обмежених можливо≠ст€х його розширенн€ щ≥льн≥сть попул€ц≥й пр€мо залежить в≥д њхньоњ чи≠сельност≥. ў≥льн≥сть ≥ чисельн≥сть Ч пон€тт€ не тотожн≥. ѕопул€ц≥њ, пред≠ставлен≥ великою к≥льк≥стю особин, можуть займати велику площу ≥ мати нижчу щ≥льн≥сть, н≥ж попул€ц≥њ нечисленн≥, але стиснен≥ певними територ≥≠альними межами. ¬нутр≥шн≥м попул€ц≥йним регул€тором чисельност≥ Ї, го≠ловним чином, не к≥льк≥сть особин, а просторове розташуванн€ њх. ¬ еколо≠г≥њ ≥снуЇ пон€тт€ оптимальноњ щ≥льност≥, при €к≥й попул€ц≥€ маЇ найвищу життЇздатн≥сть.

ѕри зниженн≥ чисельност≥ зменшуютьс€ можливост≥ обм≥ну генетичною ≥нформац≥Їю, утворюютьс€ окрем≥ замкнен≥ к≥льц€ близьких родич≥в, що призводить до зниженн€ життЇздатност≥ молод≥.

«ростаЇ тиск конкурент≥в. ” вид≥в, €ким притаманний колон≥альний або груповий спос≥б житт€, значно знижуютьс€ можливост≥ опору ворогам. јле одночасно з≥ зниженн€м щ≥льност≥ зв≥льн€Їтьс€ життЇвий прост≥р, в≥дтво≠рюЇтьс€ кормова база, увага хижак≥в переключаЇтьс€ на ≥нш≥ об'Їкти або к≥льк≥сть њх також р≥зко зменшуЇтьс€.

—тавленн€ людини до того чи ≥ншого виду визначаЇтьс€ його демогра≠ф≥чним станом. “ому п≥знанн€ законом≥рностей динам≥ки чисельност≥ попу≠л€ц≥й маЇ першочергове значенн€. ” кожний конкретний момент будь-€ка попул€ц≥€ складаЇтьс€ з певноњ к≥лькост≥ особин, але ц€ величина досить динам≥чна. „асто вона залежить в≥д народжуваност≥ й смертност≥ у попул€ц≥њ.

¬≥дтворенн€ потомства Ч головне джерело поповненн€ попул€ц≥њ. ” рос≠лин Ч це к≥льк≥сть нас≥нн€, у риб Ч ≥кринок, у птах≥в Ч €Їць та ≥н.

Ўвидк≥сть зростанн€ попул€ц≥њ визначаЇтьс€ б≥отичним потенц≥алом. Ѕ≥отичний потенц≥ал Ч це к≥льк≥сть нащадк≥в, €ку здатна дати одна особина або одна пара. ” одних вид≥в б≥отичний потенц≥ал може перевищувати м≥ль€рд, у ≥нших Ч обмежуватись к≥лькома дес€тками.

¬иди, що живуть у спри€тливих умовах ≥ добре пристосован≥ до вижи≠ванн€, мають низький б≥отичний потенц≥ал ≥, навпаки, висока смертн≥сть зумовлюЇ надзвичайну плодюч≥сть. Ќаприклад, риби, €к≥ не турбуютьс€ про потомство, в≥дкладають тис€ч≥ ≥ нав≥ть м≥льйони ≥кринок. ћ≥с€чний б≥отич≠ний потенц≥ал риби Ч до 3 млрд., а в акул, €к≥ народжують живих мал€т, в≥н обмежений дес€тками. Ѕ≥льш≥сть шк≥дливих комах здатн≥ плодити в≥д к≥лькох сотень до тис€ч≥ особин.

ƒл€ стаб≥л≥зац≥њ попул€ц≥й достатньо, щоб до пер≥оду розмноженн€ до≠живало ст≥льки потомк≥в, ск≥льки було батьк≥в. якщо в≥дсоток виживанн€ вищий за в≥дсоток р≥вноваги, попул€ц≥€ зростаЇ, €кщо нижчий Ч зменшуЇть≠с€. ÷е необх≥дно враховувати €к при боротьб≥ з шк≥дниками, так ≥ при охо≠рон≥ зникаючих вид≥в.

„исельн≥сть будь-€коњ попул€ц≥њ коливаЇтьс€ п≥д впливом д≥њ б≥отичних ≥ аб≥отичних фактор≥в. ќдин ≥ той самий фактор може в≥д≥гравати, залежно в≥д стану попул€ц≥њ, €к позитивну, так ≥ негативну роль.

¬≥кова структура попул€ц≥й. ” кожн≥й попул€ц≥њ Ї групи р≥знов≥≠кових особин, сп≥вв≥дношенн€ €ких характеризуЇ здатн≥сть попул€ц≥њ до роз≠множенн€. –озр≥зн€ють три стад≥њ в≥ку: перед продуктивний, репродуктивний ≥ постпродуктивний. “ривал≥сть цих стад≥й у р≥зних орган≥зм≥в дуже в≥др≥зн€Їть≠с€. ” багатьох тварин ≥ рослин особливо тривалим буваЇ перед продуктивний пер≥од. ѕри спри€тливих умовах у попул€ц≥њ присутн≥ вс≥ в≥ков≥ групи, €к≥ забезпечують в≥дносно стаб≥льний р≥вень њњ чисельност≥. Ќа в≥ковий склад попул€ц≥њ впливають тривал≥сть житт€ особин, пер≥од-дос€гненн€ статевоњ зр≥лост≥, тривал≥сть пер≥оду розмноженн€, плодюч≥сть ≥ смертн≥сть в≥кових груп. ¬≥кову структуру попул€ц≥й часто зображають у вигл€д≥ в≥кових п≥рам≥д.

¬рахуванн€ й анал≥з в≥ковоњ структури природних попул€ц≥й маЇ велике значенн€ дл€ рац≥онального мисливського промислу ≥ прогнозуванн€ попу≠л€ц≥йно-еколог≥чноњ ситуац≥њ.

—татева структура попул€ц≥й маЇ важливе значенн€ дл€ подальшого зростанн€ њњ чисельност≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1568 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2274 - | 1945 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.