Оптимізація організації виробничих процесів у регіональних вузлах поштового зв’язку

Виробничі процеси у регіональних вузлах поштового зв’язку характеризуються значною кількістю операцій оброблення поштівок. Так, вихідне оброблення письмової кореспонденції, вийманої з поштових скриньок, включає:

- розкриття мішків з кореспонденцією;

- розбирання кореспонденції по габаритах;

- лицювання кореспонденції (підбирку під адресу);

- перевірку правильності оплати;

- штемпелювання кореспонденції;

- розбирання кореспонденції по видах і категріях;

- загальне сортування кореспонденції;

- детальне сортування кореспонденції;

- формування постпакетів;

- сортування постпакетів;

- формування мішків з постпакетами;

- складання супровідної документації;

- транспортування мішків до місць накопичування або відправлення.

За таких умов ефективність виробничих процесів поштового зв’язку суттєво залежить від їх організації.

Використовуються три способи організації виробничих процесів поштового зв’язку: циклічний, поточний і конвеєрний.

На рис. 5.15 наведені приклади часових діаграм виконання операцій оброблення пошти.

Циклічний спосіб організації виробничих процесів полягає в тому, що оброблювальна партія поштівок (як правило, поштове навантаження вузла за одну годину) проходить всі операції, передбачені технологією оброблення поштівок, після чого цикл повторюється для нової оброблювальної партії.

Можливі два варіанти організації циклічного оброблення поштівок: послідовний і послідовно-паралельний.

При послідовному обробленні операції технології оброблення поштівок О ₁, О ₂, … О_m виконуються послідовно одна за одною, як правило, на одному універсальному робочому місці, завдяки чому зайвих витрат часу, пов’язаних з переходом від виконання однієї операції до виконання іншої, не виникає, хоча при такому обробленні спостерігається низька ефективність використання обладнання робочого місця.

Послідовне виконання операцій оброблення поштівок доцільно застосовувати у вузлах з малим поштовим навантаженням.

На рис. 5.15, а наведений приклад часової діаграми послідовного виконання операцій оброблення поштівок.

Час виконання операцій О ₁, О ₂, О ₃, О ₄ прийнятий: Т ₁ = 8, Т ₂ = 4, Т ₃ = 8, Т ₄ = 2.

Загальний час оброблення партії поштівок складає

Т _{заг.посл.} = .

В наведеному прикладі

Т _{заг.посл.} = Т ₁ + Т ₂ + Т ₃ + Т ₄ = 22.

При послідовно-паралельному обробленні операції технології оброблення поштівок О ₁, О ₂, … О_m виконуються з деяким зміщенням в часі кожної наступної операції відносно попередньої, як правило, на різних спеціалізованих робочих місцях, завдяки чому підвищується ефективність їх використання.

Величина часового зміщення визначається значенням величини так званої передавальної партії поштівок. При зменшенні величини передавальної партії відповідно зменшується і величина часового зміщення, однак, збільшується кількість передач поштівок між робочими місцями, а, отже, і витрати на їх оброблення.

Для зменшення додаткових витрат часу і праці сусідні робочі місця повинні бути розташовані поблизу одне від одного.

Практично, оптимальна величина передавальної партії встановлюється експериментально і складає, як правило, до 25% оброблювальної партії.

Послідовно-паралельне виконання операцій оброблення поштівок доцільно застосовувати у вузлах з середнім поштовим навантаженням.

При організації послідовно-паралельного оброблення поштівок слід враховувати, що на робочих місцях, де виконуються операції, що потребують меншого часу, виникають простої, які можуть бути зменшені як за рахунок суміщення роботи операторів робочих місць, так і за рахунок довантаження їх іншою роботою.

На рис. 5.15, б наведений приклад часової діаграми послідовно-паралельного виконання операцій оброблення поштівок.

Час виконання операцій О ₁, О ₂, О ₃, О ₄ збігається з наведеним на рис. 5.15, а. Величина передавальної партії прийнята 25% оброблювальної партії, значення часу передавання передавальної партії Т _п = 0,5.

Загальний час оброблення партії поштівок складає

Т _{заг.посл.-пар.} = ,

де Т _{опп і} – час, що витрачається на оброблення передавальної партії на і -му робочому місці;

Т _{пп і} – час, що витрачається на передачу передавальної партії з і -го робочого місця на (і + 1) – е;

Т _макс – час, виконання операції, що має максимальну тривалість;

Т _{опп m} – час оброблення останньої передавальної партії на останньому робочому місці;

n – кількість передавальних партій, що оброблюються на одному робочому місці, яке дорівнює відношенню об’ємів оброблювальної і передавальної партій.

В наведеному прикладі

Т _{заг.посл.-пар.} = (2 + 0,5) + (1 + 0,5) + (2 + 0,5) + 0,75´8 + 0,5 = 13.

Слід зазначити, що послідовно-паралельне виконання операцій технології оброблення поштівок не завжди доцільне. Так, суміщення виконання послідовних операцій сортування письмової кореспонденції, формування постпакетів і формування мішків при середньому навантаженні на вузол недоцільне, оскільки приведе до формування значного числа малих постпакетів і незаповнених мішків після оброблення кожної передавальної партії.

Поточний спосіб організації виробничих процесів полягає в тому, що оброблення поштових відправлень провадиться безперервно або за визначеним графіком. За рахунок створення додаткових робочих місць час виконання всіх операцій збігається, завдяки чому ліквідуються простої на робочих місцях.

Необхідна кількість робочих місць визначається як відношення часу виконання операції Т_і до часу виконання операції Т _мін, що має мінімальну тривалість. Для наведених на рис. 5.15, а та 5.15, б даних часу виконання операцій Т ₁ = 8, Т ₂ = 4, Т ₃ = 8, Т ₄ = 2 необхідна кількість робочих місць складе: на операції О ₁ – 4, на операції О ₂ – 2, на операції О ₃ – 4, на операції О ₄ – 1, завдяки чому час виконання будь-якої операції Т_і = 2.

Поточний спосіб організації виробничих процесів доцільно застосувати у вузлах з великим поштовим навантаженням як при ручному, так і при напівавтоматичному або автоматичному обробленні поштівок.

На рис. 5.15, в наведений приклад часової діаграми поточного виконання операцій оброблення поштівок відповідно до даних, наведених на рис. 5.15, а та 5.15, б.

Загальний час оброблення партій поштівок складає

Т _{заг.под} = (n + m – 1) T _опп + (m – 1) T _ппп,

де T _опп – час, що витрачається на оброблення передавальної партії на одному робочому місці;

T _ппп – час, що витрачається на передачу передавальної партії з одного робочого місця на інше;

n – кількість передавальних партій, що оброблюються на одному робочому місці за визначений проміжок часу.

В наведеному прикладі

Т _{заг.под} = (4 + 3)´0,5 + 3´0,5 = 5.

Конвеєрний спосіб організації виробничих процесів застосовується в системах автоматизованого оброблення поштівок в крупних вузлах і реалізується за допомогою автоматичних поштооброблювальних комплексів.

Конвеєрний спосіб схожий з поточним, але в ньому немає паралельних робочих місць, а вирівнювання часу виконання операцій технології оброблення поштівок досягається за рахунок їх реалізації на більших чи менших ділянках конвеєра при постійній швидкості його руху. Особливість конвеєрного способу полягає в тому, що передавальну партію складає одна поштівка, а затримки в передачі з одних ділянок конвеєра на інші практично відсутні.

На рис. 5.15, г наведений приклад часової діаграми конвеєрного виконання операцій оброблення поштівок відповідно до даних, наведених на рис. 5.15, а, 5.15, б та 5.15, в.

 

Q 1

t

t

Q 2

t

Q 3

	Q 4		t

а

 

 

 

 

 

 

 

 

t

Q 1

t

Q 2

Q 3

t

 

 

 

		t

 

Рисунок 5.15. Часові діаграми виконання операцій оброблення пошти

Загальний час оброблення партій поштових відправлень складає

Т _{заг.конв.} = ,

де N _обр – кількість поштових відправлень в оброблюваємій партії;

Q _конв – продуктивність конвеєра (кількість поштових відправлень, оброблюємих за одиницю часу);

Т _конв. – час проходження поштівкою всієї траси конвеєра.

В сучасних системах автоматизованого оброблення письмової кореспонденції продуктивність конвеєрної системи складає до 40 тис. листів за годину, а час проходження траси конвеєра – до 1 хвилини.