Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ сумарних обс€г≥в обробленн€ пошти у вузлах мереж≥ поштового звТ€зку




—умарн≥ обс€ги обробленн€ пошти Q складаютьс€ з сумарних обс€г≥в сортуванн€ Q сорт ≥ сумарних обс€г≥в обм≥нюванн€ пошти Q обм.

—умарн≥ обс€ги Q сорт при впровадженн≥ Їдиноњ технолог≥њ сортуванн€ пошти з використанн€м чотирьох ун≥ф≥кованих р≥вн≥в сортуванн€ (р≥вень 0 Ц несортована пошта; р≥вень 1 Ц несортована пошта, з €коњ вилучена м≥сцева пошта ≥ пошта округу; р≥вень 2 Ц пошта, в≥дсортована до окружних вузл≥в поштового звТ€зку; р≥вень 3 Ц пошта, в≥дсортована до в≥дд≥лень поштового звТ€зку) практично не залежать в≥д к≥лькост≥ рег≥ональних вузл≥в.

—умарн≥ обс€ги Q обм пропорц≥йн≥ сумарним обс€гам перевезень пошти , оск≥льки перевезенн€ пошти за будь-€кими маршрутами повТ€зане з обм≥нюванн€м пошти м≥ж вузлами поштового звТ€зку ≥ поштовими маршрутами в пунктах в≥дправленн€ та з обм≥нюванн€м пошти м≥ж поштовими маршрутами ≥ вузлами поштового звТ€зку в пунктах прибутт€.

«а таких умов обс€ги Q обм залежать в≥д к≥лькост≥ окружних ≥ рег≥ональних вузл≥в, через €к≥ проход€ть поштов≥ потоки, внасл≥док чого значенн€ Q обм в мереж≥ з m = 25 м≥н≥мальн≥, в мереж≥ з m = 1 Ц середн≥, в мереж≥ з 1< m < 25 Ц максимальн≥.

¬елике значенн€ дл€ визначенн€ обс€г≥в Q обм маЇ р≥вень транзитного обробленн€ пошти в рег≥ональних вузлах.

” табл. 5.2 наведено операц≥њ, що виконуютьс€ при р≥зних р≥вн€х транзитного обробленн€ письмовоњ кореспонденц≥њ в рег≥ональних вузлах. ѕрийн€то скороченн€:   Ц контейнер, ћ Ц м≥шок, ѕ Ц постпакет, Ћ Ц лист.

“аблиц€ 5.2. ќперац≥њ транзитного обробленн€ письмовоњ кореспонденц≥њ

–≥вень транзитного обробленн€ ќперац≥њ транзитного обробленн€
Ќадходженн€ –озкритт€ —ортуванн€ ‘ормуванн€ ¬≥дправленн€
    -   -  
      ћ    
     , ћ ѕ ћ,    
     , ћ, ѕ Ћ ѕ, ћ,    

 

якщо до операц≥й транзитного обробленн€ пошти, наведених у табл. 5.2, додати не наведен≥ в н≥й операц≥њ вивантаженн€ контейнер≥в з поштового транспорту у м≥сц€х надходженн€; перев≥рки в≥дпов≥дност≥ контейнер≥в супров≥дн≥й документац≥њ у м≥сц€х надходженн€; транспортуванн€ контейнер≥в в≥д м≥сць надходженн€ до м≥сць обробленн€; складанн€ супров≥дноњ документац≥њ в≥дправленн€ контейнер≥в у м≥сц€х обробленн€; транспортуванн€ контейнер≥в в≥д м≥сць обробленн€ до м≥сць в≥дправленн€; перев≥рки в≥дпов≥дност≥ контейнер≥в супров≥дн≥й документац≥њ у м≥сц€х в≥дправленн€; завантаженн€ контейнер≥в у поштовий транспорт у м≥сц€х в≥дправленн€ та де€ких ≥нших операц≥й, стане зрозум≥лим, чому транзитне обробленн€ суттЇво зб≥льшуЇ €к варт≥сть, так ≥ строки пересиланн€ пошти.

 

5.3. ќптим≥зац≥€ план≥в сортуванн€ пошти

ѕлан сортуванн€ поштових в≥дправлень Ц це документ, що регламентуЇ розпод≥л напр€м≥в сортуванн€ пошт≥вок м≥ж накопичувачами сортувальноњ машини.

«адача побудови плану сортуванн€ ставитьс€ так.

—ортувальна машина м≥стить n накопичувач≥в ј 1, ј 2, Е, јn.

ѕоштов≥ в≥дправленн€, що надход€ть на сортуванн€, повинн≥ бути розсортован≥ за m напр€мами N 1, N 2, Е, Nm, ≥нформац≥ю про €к≥ м≥ст€ть поштов≥ ≥ндекси.

«адан≥ ймов≥рност≥ належност≥ пошт≥вок кожному з напр€м≥в p 1, p 2, Е, pm, причому p 1 ³ p 2 ³Е³ pm, а p 1 + p 2 +Е+ pm = 1.

¬≥домо, що m > n, внасл≥док чого пошт≥вки можуть сортуватис€ по етапах, тобто проходити через сортувальну машину к≥лька раз≥в.

ѕошт≥вка, адресована за напр€мом Ni, сортуЇтьс€ si раз (s 1 £ s 2 £ Е£ sm).

Ќеобх≥дно м≥н≥м≥зувати середню к≥льк≥сть сортувань одн≥Їњ пошт≥вки

s = .

ћожлив≥ два основн≥ методи орган≥зац≥њ сортуванн€: метод вид≥ленн€ напр€м≥в ≥ метод групуванн€ напр€м≥в.

«г≥дно з першим методом на кожному з етап≥в сортуванн€ в кожний з

n - 1 накопичувач≥в спр€мовуютьс€ пошт≥вки чергових n - 1 напр€м≥в, тобто вид≥л€ютьс€ n - 1 зазначених напр€м≥в, решта спр€мовуЇтьс€ в n -й (зб≥рний) накопичувач, з €кого на наступному етап≥ сортуванн€ знову вид≥л€ютьс€

n - 1 напр€м≥в аж доки вс≥ пошт≥вки не будуть в≥дсортован≥ за своњми напр€мами.

ѕошт≥вки за напр€мом Ni будуть сортуватис€

si =

раз≥в, де Ц значенн€ , округлене до найближчого ц≥лого числа.

¬иход€чи з цього загальне число етап≥в сортуванн€ складе

k =

з урахуванн€м того, що пошт≥вки останнього напр€му сортуванн€ автоматично залишаютьс€ в n -му накопичувач≥, а середн€ к≥льк≥сть сортувань одн≥Їњ пошт≥вки

S = .

«г≥дно з другим методом на кожному з етап≥в сортуванн€ пошт≥вки под≥л€ютьс€ за напр€мами сортуванн€ на n груп, кожна з €ких спр€мовуЇтьс€ у в≥дпов≥дний накопичувач, кожна з зазначених груп пошт≥вок на наступному етап≥ сортуванн€ знов под≥л€Їтьс€ на n груп аж доки в кожному накопичувач≥ не опин€тьс€ пошт≥вки лише одного напр€му.

ѕодаючи число напр€м≥в сортуванн€ у вид≥

nk- 1 < m £ nk,

одержимо середню к≥льк≥сть сортувань одн≥Їњ пошт≥вки

k - 1 < S £ k,

причому пошт≥вки за напр€мами N 1, N 2, Е, Nr пройдуть k - 1 етап≥в сортуванн€, а пошт≥вки за напр€мами N r+1, Nr+ 2, Е, Nm Ц k етап≥в сортуванн€, внасл≥док чого середн€ к≥льк≥сть сортувань одн≥Їњ пошт≥вки складе

S = (k- 1) .

«наченн€ r може бути одержано з виразу

,

де [ ] Ц ц≥ла частина .

Ќа практиц≥ звичайно використовують комб≥нований метод сортуванн€, в €кому на першому або на першому ≥ наступних етапах сортуванн€ частина напр€м≥в вид≥л€Їтьс€, а решта групуЇтьс€.

Ќа рис. 5.3 наведен≥ приклади сортуванн€ пошт≥вок на 100 напр€м≥в за на€вност≥ 10 накопичувач≥в (а Ц методом вид≥ленн€ напр€м≥в, б Ц методом групуванн€ напр€м≥в, в Ц комб≥нованим методом). ÷ифри в овалах Ц групи напр€м≥в, цифри в колах Ц вид≥лен≥ напр€ми, цифри в пр€мокутниках Ц етапи сортуванн€.

–исунок 5.3. ѕриклади сортуванн€ пошт≥вок

—ередн€ к≥льк≥сть сортувань одн≥Їњ пошт≥вки складаЇ:

- в схем≥ рис. 5.3, а

S = (p 1 + p 2 +Е+ p 9) + 2(p 10 + p 11 +Е+ p 18) + Е+ 11(p 91 + p 92 +Е+ p 99) + 11 p 100;

- в схем≥ рис. 5.3, б

S = 2;

- в схем≥ рис. 5.3, в

S = (p 1 + p 2 + p 3) + 2(p 4 + p 5 +Е+ p 70) + 3(p 71 + p 72 +Е+ p 100).

ќптимальне сп≥вв≥дношенн€ к≥лькост≥ накопичувач≥в дл€ напр€м≥в, що вид≥л€ютьс€, ≥ дл€ напр€м≥в, що групуютьс€, в схем≥ комб≥нованого сортуванн€ може бути знайдено з таких м≥ркувань.

¬≥зьмемо за основу схему рис. 5.3, б, в €к≥й S = 2.

ѕочатковий розпод≥л напр€м≥в сортуванн€ за накопичувачами

R 0= í N 1Е N 10, N 11Е N 20, Е, N 91Е N 100ý,

за €кого в кожний з накопичувач≥в ј 1Е ј 10 потрапл€ють поштов≥ в≥дправленн€ 10 напр€м≥в.

¬ид≥лимо напр€м N 1, €кому в≥дпов≥даЇ розпод≥л напр€м≥в сортуванн€

R 1= í N 1, N 2Е N 11, N 12Е N 21, Е, N 82Е N 100ý.

« розпод≥лу R 1видно, що в накопичувач ј 1 потрапл€ють поштов≥ в≥дправленн€ одного напр€му, в накопичувач≥ ј 2Е ј 9 Ц 10 напр€м≥в, в накопичувач ј 10 Ц 19 напр€м≥в.

« зазначених 19 напр€м≥в на другому етап≥ сортуванн€ вид≥л€ютьс€ 9 ≥ на третьому етап≥ 10.

“аким чином, вид≥ленн€ напр€му N 1, тобто зменшенн€ на одиницю к≥лькост≥ його сортувань, призводить до зб≥льшенн€ на одиницю к≥лькост≥ сортувань 10 напр€м≥в (N 91Е N 100).

ќчевидно, що при виконанн≥ нер≥вност≥

p 1 > p 91 + p 92 + Е+ p 100

вид≥ленн€ напр€му N 1 доц≥льно, а при невиконанн≥ Ц недоц≥льно.

якщо вид≥ленн€ напр€му N 1 доц≥льно, вид≥лимо напр€м N 2, €кому в≥дпов≥даЇ розпод≥л напр€м≥в сортуванн€

R 2= í N 1, N 2, N 3Е N 12, N 13Е N 22, Е, N 73Е N 100ý.

¬ид≥ленн€ напр€му N 2 доц≥льно, €кщо виконуЇтьс€ нер≥вн≥сть

p 2 > p 81 + p 82 + Е + p 90,

≥ недоц≥льно, €кщо вона не виконуЇтьс€.

якщо вид≥ленн€ напр€му N 2 доц≥льно, вид≥лимо напр€м N 3, €кому в≥дпов≥даЇ розпод≥л напр€м≥в сортуванн€

R 3= í N 1, N 2, N 3, N 4Е N 13, N 14Е N 23, Е, N 64Е N 100ý.

¬ид≥ленн€ напр€му N 3 доц≥льно, €кщо виконуЇтьс€ нер≥вн≥сть

p 3 > p 71 + p 72 + Е + p 80,

≥ недоц≥льно, €кщо вона не виконуЇтьс€.

«азначений процес посл≥довного пор≥вн€нн€ ймов≥рностей напр€м≥в сортуванн€ зак≥нчуЇтьс€, €кщо чергова нер≥вн≥сть не виконуЇтьс€ (в раз≥ виконанн€ вс≥х нер≥вностей одержимо схему рис. 5.3, а; в раз≥ вид≥ленн€ напр€м≥в N 1, N 2, N 3 Ц схему рис. 5.3, в).

¬иб≥р т≥Їњ чи ≥ншоњ схеми сортуванн€ визначаЇтьс€ заданим розпод≥лом ймов≥рностей напр€м≥в сортуванн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 355 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2224 - | 1986 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.