Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«года з Ѕожою волею в ус≥х речах




ядро досконалост≥/≥ лежить у тому, щоб ми погоджувалис€ в ус≥м з Ѕожою волею так у щаст≥, €к у нещаст≥. Ќав≥ть гр≥шники год€тьс€ з Ѕожою волею в щаст≥. «ате —в€т≥ вм≥ють погоджуватис€ з нею в противнощах ≥ прикрост€х. —аме тут про€вл€Їтьс€ ступ≥нь нашоњ досконалости в Ѕож≥й любов≥. ќтець ≤ван јв≥л€ каже одне: ЂЌехай Ѕог буде благословенний посеред противностей маЇ б≥льшу варт≥сть ан≥ж ш≥сть тис€ч под€к серед приЇмностейї.

ўо б≥льше? “реба п≥дчин€тис€ Ѕож≥й вол≥ не т≥льки в тих противнощах, що безпосередньо поход€ть в≥д Ѕога, от хоча б серед хвор≥б, духовного пригнобленн€, вбогости, смерти дорогих нам ос≥б, тощо. ѕ≥дчиненн€ Ѕож≥й вол≥ маЇ йти дальше. “реба коритис€ теж у тих противнощах, що поход€ть в≥д людей, от €к погорда, наклепи, кривда, крад≥ж ≥ вс≥л€к≥ пересл≥дуванн€. —л≥д зрозум≥ти, що хоч Ѕог не хоче гр≥ха того, хто кидаЇ на нас наклепи й обчерненн€ або обкрадаЇ нас, все таки ¬≥н бажаЇ нашого впокоренн€, вбогости ≥ вмертвленн€.

÷е правда в≥ри, що без Ѕожоњ вол≥ н≥що не д≥Їтьс€ в св≥т≥. Ѕог за€вл€Ї через пророка ≤саю: я Ч √осподь, ≥ нема ≥ншого. я творю темр€ву ≥ св≥тло, посилаю долю ≥ недолю. я, √осподь, роблю те все! (≤с. 45, 6-7). ¬≥д Ѕога походить вс€ке добро ≥ зло, цебто реч≥, що прикр≥ дл€ нас, €к≥ ми помилково звемо Ђзлимиї, бо в д≥йсност≥ це добр≥ реч≥, €кщо приймаЇмо њх ≥з Ѕожих рук. ѕророк јмос кличе: „и без Ѕожоњ вол≥ станетьс€ в м≥ст≥ €кесь лихо? (јмос: 3, 6). ј вже передше ћудрець за€вив: ƒобро ≥ зло, житт€ ≥ смерть поход€ть в≥д Ѕога (—ир. 11, 14).

Ѕог не хоче гр≥ха, в≥н не помагаЇ гр≥шити тому, хто несправедливо зневажаЇ тебе, бо не може сп≥вд≥€ти з його злобою. «ате ф≥зично ¬≥н помагаЇ йому, цебто даЇ силу виконати лихе д≥ло. Ћюдина використовуЇ цю матер≥€льну Ѕожу силу, щоб бити, обкрадати або зневажати тебе, ќтож Ѕог хоче, щоб ти потерп≥в зневагу, тому вона напевно походить в≥д Ѕога. ќсь тому —ам Ѕог за€вив царев≥ ƒавидов≥, що ¬≥н —ам був јвтором прикростей, що невд€чний син јвесалом спричинив йому, забираючи ж≥нку власному батьков≥. ÷е ж Ѕог учинив, щоб покарати ƒавида за його гр≥хи: Ќашлю на тебе лихо таки з твого власного дому, бо хоч ти потайки вчинив це, то я так виконаю —вою погрозу, що не т≥льки сам ≤зрањль, але вс≥ народи п≥д сонцем дов≥даютьс€ про це{ 2 ÷ар. 12, 11-12). Ѕог також за€вив ≥зрањльт€нам, що €к кару за њхн≥ гр≥хи пошле на них асир≥йц≥в, щоб обрабували ≥ знищили њх: јсир≥иц≥ це палиц€ ћого гн≥ву, а кий у њх руках це зас≥б ћоЇњ досади. я пошлю њх на цей безбожний нар≥д... ≥ дам њм приказ ограбити його до нитки, забрати здобич ≥ зм≥сити його немов гр€зюку на дороз≥ (≤с. 10,5-6).

—в. јвгустин отак ви€снюЇ ц≥ слова: њхн€ безбожн≥сть сталас€ сокирою в Ѕожих рукахї 8). Ѕог використав безбожн≥сть асир≥йц≥в, щоб покарати жид≥в. —паситель за€вив —в. ѕетров≥, що …ого —траст≥ ≥ смерть не були д≥лом людей, а радн≥ше зар€дженн€м Ќебесного ќтц€: ’≥ба не питиму чаш≥, що ќтець дав ћен≥?(≤в. 18, 11).

як посланець зв≥стив …овов≥ Ч дехто каже, що ди€вол був цим посланцем Ч що савейц≥ забрали йому все майно ≥ повбивали його д≥ти, то —в€тий в≥дпов≥в: √осподь дав ≥ √осподь забрав! (…ов: 1, 21). Ќе сказав: ЂЅог дав мен≥ д≥ти ≥ добра, а савейц≥ забрали њхї, ЂЅог дав мен≥ њх ≥ Ѕог забрав!ї ≥ згодом додав: —талос€ так, €к подобалос€ √осподев≥. Ќехай √осподнЇ ≥м'€ буде благословенне! (…ов: 1,21).

ќтож не сл≥д дивитис€ €к на звичайний припадок або насл≥док людськоњ злоби на стражданн€, що нав≥щають нас. —л≥д бути перекопаними, що под≥бн≥ реч≥ трапл€ютьс€ нам тому: що Ѕог так хоче. —в.јвгустин влучно каже: Ђ«най, що що-небудь тут трапл€Їтьс€ проти твоЇњ вол≥, то воно так д≥Їтьс€ з Ѕожоњ вол≥ї.

 

-0-

≈п≥тет ≥ јтон, мученики за в≥ру в ≤суса ’риста, отак говорили, €к тиран мучив њх, розривав њхн≥ т≥ла зал≥зними гаками ≥ прип≥кав запаленими смолоскипами: ЂЅоже, нехай д≥Їтьс€ “во€ вол€!ї  оли привели њх на м≥сце страченн€. то отак голосно закликали: Ђѕредв≥чний Ѕоже, будь благословенний, бо “во€ вол€ вповн≥ виповнилас€ на нас!ї.

 есар≥й опов≥даЇ, що колись жив соб≥ один чернець. ’оч зовн≥шньо н≥чим не в≥др≥зн€вс€ в≥д ≥нших, все таки д≥йшов до такоњ досконалости, що дотик його чернечноњ р€си л≥кував хворих. Ќасто€тель здивувавс€ ≥ одного дн€ спитавс€ його, €к в≥н чинив так≥ чуда, хоч його житт€ назовн≥ не було л≥пше н≥ж ≥нших ченц≥в. «апитаний чернець в≥дказав, що в≥н так само дивувавс€ ≥ не знав причиниї. Ђ¬ €к≥й набожност≥ вправл€Їшс€?ї спитавс€ насто€тель. ÷ей добрий чернець в≥дпов≥в, що не робив н≥чого, х≥ба що завжди намагавс€ чинити те, що Ѕог хот≥в. ѕот≥м додав, що Ѕог дав йому ласку завжди вповн≥ п≥дчин€тис€ Ѕож≥й вол≥. Ђўаст€ї, за€вив чернець, Ђне п≥дносить мого внутр≥шнього настрою, ≥ противнощ≥ не викликують у мен≥ пригнобленн€, бо все приймаю з Ѕожих рук. я завжди молюс€, щоб Ѕожа вол€ досконало виповн€лас€ на мен≥!ї Ђ„и не обурила тебе кривда, що передучора вчинив нам ворог, €к забрав нам джерело наших матер≥€льних засоб≥в, п≥дпалюючи об≥йст€, де ми мали зб≥жж€ ≥ худобу?ї ЂЌ≥, отчеї, в≥дказав чернець, Ђя нав≥ть под€кував Ѕогов≥, €к це роблю в под≥бних припадках, бо знаю, що Ѕог усе робить дл€ —воЇњ слави ≥ нашого духовного добра. ќсь так живу задоволений, хоча б не знати що сталос€!ї ѕочувши таку в≥дпов≥дь ≥ зобачивши, що цей чернець був уповн≥ п≥дчинений Ѕож≥й вол≥, насто€тель перестав дивуватис€, що в≥н чинив чуда.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 358 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

2080 - | 1825 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.