Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤≤ «акон Ќьютона. ≤мпульс сили




ѕрискоренн€ матер≥альноњ точки пр€мо пропорц≥йне сил≥, що на нењ д≥Ї, та направлене в сторону д≥њ ц≥Їњ сили:

≤мпульс сили Ч векторна ф≥зична величина, €ка дор≥внюЇ добутку сили на час њњ д≥њ:

 

≤≤≤ «акон Ќьютона. «акон збереженн€ ≥мпульсу ≥зольованоњ системи.

—или, що виникають при взаЇмод≥њ двох т≥л, Ї р≥вними за модулем ≥ протилежними за напр€мом.

де Ч сила, що д≥Ї на перше т≥ло з боку другого т≥ла, а Ч навпаки, сила, що д≥Ї з боку першого т≥ла на друге т≥ло.

—умарний ≥мпульс ≥зольованоњ системи матер≥альних точок Ї величина пост≥йна.

–=const

 

—ила пружност≥,терт€,т€ж≥нн€.

—и́ла терт€́ у ф≥зиц≥ Ч це непотенц≥йна сила, €ка протид≥Ї рухов≥ ф≥зичного т≥ла, розс≥юючи його механ≥чну енерг≥ю в тепло.

—и́ли пру́жност≥ Ч сили, що виникають в т≥л≥ при його пружн≥й деформац≥њ викликан≥ ц≥Їю деформац≥Їю. ™ окремим випадком потенц≥йних сил.

Cилf т€ж≥нн€ Ц сила з €кою «емл€ прит€гуЇ до себе вс≥ т≥ла. —ила т€ж≥нн€ завжди спр€мована до центру «емл≥. —ила т€ж≥нн€ пр€мо пропорц≥йна мас≥ т≥ла. ÷ей коеф≥ц≥Їнт пропорц≥йност≥ позначаЇтьс€ л≥терою g ≥ дор≥внюЇ 9,8 ньютон≥в, под≥лених на к≥лограм. ƒл€ того щоб знайти силу т€ж≥нн€, треба сталу величину g помножити на масу.

 

–обота при пр€мол≥н≥йному ≥ непр€мол≥н≥йному рус≥.

ѕри пр€мол≥н≥йному поступальному рус≥ робота, що њњ виконуЇ пост≥йна сила, визначаЇтьс€ величиною сили ≥ в≥дпов≥дного перем≥щенн€.

–обота, що виконуЇтьс€ на ск≥нченному шл€ху силою, р≥вна сум≥ елементарних роб≥т на окремих малих д≥л€нках шл€ху:

¬ загальному, дл€ безконечно малих д≥л€нок ц€ сума зводитьс€ до кривол≥н≥йного ≥нтегралу

«вТ€зок сили ≥ роботи

–обота пост≥йноњ сили визначаЇтьс€: . « цього р≥вн€нн€ видно, що сила, €ка д≥Ї на т≥ло, не виконуЇ роботи, €кщо: 1) “≥ло перебуваЇ в спокоњ, тобто величина шл€ху (dS), пройденого т≥лом, р≥вна нулю. 2)  оли ,тобто ¬ цьому випадку сила лише викривл€Ї траЇктор≥ю рухомого т≥ла, ≥ така сила називаЇтьс€ доцентровою.

«ауваженн€:

1)якщо кут м≥ж напр€мком сили ≥ перем≥щенн€ гострий (кут<90),то робота такоњ сили додатн€, напр€м зб≥гаЇтьс€ з напр€мком перем≥щенн€ . ¬ такому випадку силу називають руш≥йною силою.

2)якщо кут м≥ж напр€мком сили ≥ перем≥щенн€ тупий(кут>90)робота сили в≥дТЇмна. —ила назв. —илою опору.

3) якщо на рухоме т≥ло д≥ють одночасно к≥лька сил то робота р≥внод≥йноњ цих сил р≥вна алгебрањчн≥й сум≥ роб≥т розгл€дуваних сил.

 

10. онсервативн≥ ≥ неконсервативн≥ сили:

—ила, що д≥Ї на т≥ло, €ке рухаЇтьс€ поступально, називаЇтьс€ консервативною (потенц≥альною), €кщо робота, що виконуЇтьс€ даною силою при перем≥щенн≥ т≥ла, не залежить в≥д того, по €к≥й траЇктор≥њ в≥дбулось це перем≥щенн€. –обота консервативних сил р≥вна нулю (прикладом консервативних сил Ї сили грав≥тац≥йного прит€ганн€):

”с≥ сили, що не задовольн€ють дану умову називаютьс€ неконсервативними (прикладом неконсервативних сил Ї сила терт€, €ка завжди направлена протилежно до . –обота такоњ сили завжди в≥дТЇмна).

11.ѕотужн≥сть сили:

ѕотужн≥стю сили називають ф≥зичну величину, що чисельно р≥вна робот≥, €ка виконуЇтьс€ даною силою за одиницю часу:

. јбо дл€ пост≥йноњ сили .

формулу дл€ потужност≥ запишемо:

або ,

де - швидк≥сть руху т≥ла, на €ке д≥Ї сила .

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 691 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2106 - | 1915 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.