Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетоди науковоњ психолог≥њ




 

’арактер предмета ≥ принцип≥в психолог≥чноњ науки визначаЇ њњ методи. «а своњми методами психолог≥€ суттЇво в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших наук. ” формуванн≥ вимог та п≥дход≥в до створенн€ метод≥в психолог≥чноњ науки значну роль в≥д≥грали так≥ досл≥дники, €к ѕ.ѕ. Ѕлонський, Ћ.—. ¬иготський, —.Ћ. –уб≥нштейн, Ѕ.√. јнаньЇв", Ѕ.ћ. “еплов, √.—.  остюк,  . . ѕлатонов, Ѕ.‘. Ћомов, ѕ. ‘ресс, ∆. ѕ'€же, –.√оттсданкср, ќ.ћ. “каченко, Ћ.‘. Ѕурлачук та багато ≥нших. ћетоди психолог≥њ доц≥льно розд≥лити на дв≥ групи: п≥знавальн≥ (досл≥дницьк≥) методи; методи активного впливу на особист≥сть. –озгл€немо першу групу метод≥в. ѕроцес психолог≥чного досл≥дженн€ складаЇтьс€ з р€ду етап≥в: п≥дготовки, збиранн€, обробки, ≥нтерпретац≥њ фактичних даних та формулюванн€ висновк≥в.

Ќа п≥дготовчому етап≥ вивчаЇтьс€ стан досл≥джуваноњ проблеми, провод€тьс€ попередн≥ спостереженн€, бес≥ди, анкетуванн€, визначаютьс€ мета й завданн€ досл≥дженн€. ¬ажливим елементом цього етапу стаЇ г≥потеза - у€вленн€ про оч≥куваний результат досл≥дженн€.

Ќа етап≥ збиранн€ фактичних даних використовуютьс€ емп≥ричн≥ методи (експеримент, спостереженн€, тестуванн€, бес≥ди тощо). ≈кспериментальн≥ дан≥ ф≥ксуютьс€ в протокол≥, що маЇ бути достатньо повним ≥ ц≥леспр€мованим, включаючи реЇстрац≥ю ус≥х необх≥дних параметр≥в експериментальноњ ситуац≥њ та псих≥чних властивостей.

≈тап обробки даних передбачаЇ к≥льк≥сний та €к≥сний анал≥з ≥ синтез заф≥ксованих даних.

Ќа останньому етап≥ досл≥дженн€ зд≥йснюютьс€ ≥нтерпретац≥€ даних та формулюванн€ висновк≥в, встановлюЇтьс€ њхн€ в≥дпов≥дн≥сть чи нев≥дпов≥дн≥сть вих≥дн≥й г≥потез≥, ви€вл€ютьс€ нов≥ питанн€ та проблеми, на основ≥ €ких формуЇтьс€ програма досл≥дженн€.

¬≥дпов≥дно до етап≥в психолог≥чного досл≥дженн€ доц≥льно розр≥зн€ти чотири групи метод≥в: орган≥зац≥йн≥, емп≥ричн≥, методи обробки даних та ≥нтерпретац≥йн≥ методи.

ќрган≥зац≥йн≥ методи включають: пор≥вн€льний метод, €кий реал≥зуЇтьс€ з≥ставленн€м груп п≥ддосл≥дних, що в≥др≥зн€ютьс€ за в≥ком, видом д≥€льност≥ тощо; лонг≥тюдний метод, €кий ви€вл€Їтьс€ у багаторазових обстеженн€х тих самих ос≥б прот€гом тривалого часу; комплексний метод, коли той самий об'Їкт вивчаЇтьс€ р≥зними засобами й представниками р≥зних наук, що даЇ змогу з р≥зних бок≥в характеризувати особист≥сть.

ƒо групи емп≥ричних метод≥в вход€ть: спостереженн€ ≥ самоспостереженн€; експериментальн≥ методи; психод≥агностичн≥ методи (тести, анкети, опитувальники, соц≥ометр≥€, референтометр≥€, ≥нтерв'ю, бес≥да); анал≥з продукт≥в д≥€льност≥; б≥ограф≥чний метод, трудовий метод.

ћетоди обробки даних - це к≥льк≥сн≥ та €к≥сн≥ методи. ƒо к≥льк≥сних метод≥в належать, наприклад, визначенн€ середн≥х величин та м≥ри розс≥юванн€, коеф≥ц≥Їнт≥в корел€ц≥њ, факторний анал≥з, побудова граф≥к≥в, г≥стограм, схем, таблиць, матриць тощо.

ƒо ≥нтерпретац≥йних метод≥в належать генетичний метод анал≥зу психолог≥чних даних у процес≥ розвитку -, системний метод, €кий передбачаЇ встановленн€ зв'€зк≥в м≥ж ус≥ма псих≥чними з вид≥ленн€м стад≥й, критичних момент≥в, суперечностей тощо, а також структурний €кост€ми ≥ндив≥да.

–озгл€немо емп≥ричн≥ методи отриманн€ фактичних даних про псих≥ку.

ћетод спостереженн€ пол€гаЇ в тому, що експериментатор збираЇ ≥нформац≥ю, не втручаючись у ситуац≥ю. ≤снуЇ принципова в≥дм≥нн≥сть наукового спостереженн€ в≥д життЇвого, €ке обмежуЇтьс€ реЇстрац≥Їю факт≥в ≥ маЇ випадковий, неорган≥зований характер. Ќа противагу йому наукове спостереженн€ базуЇтьс€ на певному план≥, програм≥, ф≥ксац≥њ факт≥в та особливостей ситуац≥њ, на анал≥з≥ та ≥нтерпретац≥њ. ƒл€ наукового спостереженн€ характерн≥ перех≥д в≥д опису факт≥в до по€сненн€ њхньоњ сут≥, формуванн€ психолог≥чноњ характеристики особистост≥.

” науков≥й психолог≥њ використовуЇтьс€ також метод самоспостереженн€, €кий виступаЇ €к зас≥б вивченн€, анал≥зу та синтезу власних вчинк≥в ≥ д≥й, пор≥вн€нн€ своњх думок з думками ≥нших людей.

√оловним методом психолог≥чного п≥знанн€ вважаЇтьс€ експеримент. ƒосл≥дник активно втручаЇтьс€ у д≥€льн≥сть та повед≥нку п≥ддосл≥дного дл€ створенн€ необх≥дних умов, за €ких ви€вл€ютьс€ т≥ чи ≥нш≥ психолог≥чн≥ факти, €вища, €кост≥.

«алежно в≥д р≥вн€ втручанн€ досл≥дника у переб≥г псих≥чних €вищ експеримент може бути констатуючим, коли вивчаютьс€ на€вн≥ псих≥чн≥ особливост≥ без зовн≥шнього втручанн€, та формуючим, коли псих≥чн≥ властивост≥ особистост≥ вивчаютьс€ в процес≥ "штучного" ц≥леспр€мованого розвитку з використанн€м засоб≥в навчанн€ й вихованн€ людини.

«а схемою констатуючого експерименту можна також вивчати природу псих≥чних властивостей у процес≥ њхньою розвитку, дл€ чого застосовуютьс€ так зван≥ поперечн≥ та поздовжн≥ зр≥зи.

ѕри поперечному зр≥з≥ одночасно пор≥внюютьс€ псих≥чн≥ властивост≥ к≥лькох груп п≥ддосл≥дних, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ за в≥ком, щоб розкрити динам≥ку в≥кового розвитку досл≥джуваноњ псих≥чноњ властивост≥.

ѕри поздовжньому зр≥з≥ простежуютьс€ зм≥ни у псих≥чних властивост€х певних людей прот€гом тривалого часу (м≥с€ц≥ й роки). ÷е допомагаЇ вивчати розвиток особистост≥ в њњ ц≥л≥сност≥.

«а на€вн≥стю оснащенн€ психолог≥чний експеримент може бути лабораторним ≥ природним. ѕри лабораторному експеримент≥ використовуЇтьс€ спец≥альна апаратура. ѕриродному експерименту властив≥ звичайн≥ умови, коли п≥ддосл≥дний не здогадуЇтьс€ про власну участь у досл≥дах, а експериментальн≥ умови обмежуютьс€ замаскованим включенн€м д≥й досл≥дника або його асистента у сп≥льну з п≥ддосл≥дним повед≥нку (скаж≥мо, у гру д≥тей у дитсадку).

«начного поширенн€ набули тести, €к≥ використовуютьс€ дл€ визначенн€ властивостей особистост≥, вим≥рюванн€ р≥вн€ розвитку пор≥вн€но з≥ стандартом. «а допомогою тест≥в - а њх уже нал≥чуЇтьс€ к≥лька тис€ч - психологи мають змогу перев≥р€ти зд≥бност≥, навички, ум≥нн€, риси характеру й ≥нш≥ €кост≥ особистост≥ з метою в≥дбору, контролю, прогнозу, навчанн€ тощо.

«астосуванн€ анкет (опитувальник≥в) допомагаЇ збирати фактичний матер≥ал, що стосуЇтьс€ характеру, зм≥сту та спр€мованост≥ думок, оц≥нок, настроњв людей. Ќедол≥ком цього методу Ї певний суб'Їктив≥зм, неможлив≥сть контролювати щир≥сть респон≠дент≥в (тих, хто в≥дпов≥даЇ на запитанн€ анкет).

—оц≥ометричний та референтометричний методи забезпечить вивченн€ стосунк≥в м≥ж членами груп, ви€вл€ють њхню структуру (л≥дер≥в, аутсайдер≥в тощо) на основ≥ в≥дносно простоњ процедуру вибору одними членами групи ≥нших за параметрами симпат≥њ - антипат≥њ, референтност≥ (стосовно певних ц≥нностей).

≤нтерв'ю та бес≥да €к методи здобутт€ ≥нформац≥њ про особист≥сть, њњ погл€ди, самооц≥нку, ц≥нн≥сн≥ установки, псих≥чн≥ властивост≥ спираютьс€ на попередньо розроблену програму, гнучку стратег≥ю формуванн€ запитань залежно в≥д оч≥куваних та отриманих в≥дпов≥дей.

јнал≥з продукт≥в д≥€льност≥ €к метод досл≥дженн€ можливий за на€вност≥ об'Їктивних (матер≥альних або матер≥ал≥зованих) насл≥дк≥в д≥€льност≥ людини, таких, €к арх≥вн≥ матер≥али, чернетков≥ записи, щоденники, кресленн€, вар≥анти еск≥з≥в та малюнк≥в. ƒл€ б≥ограф≥чного методу характерн≥ використанн€ матер≥ал≥в, що стосуютьс€ особливостей житт€ людини, њњ розвитку €к особистост≥, анал≥з важливих под≥й у њњ дитинств≥, внасл≥док чого реконструюють риси особистост≥. “рудовий метод передбачаЇ включенн€ досл≥дника у конкретну д≥€льн≥сть (профес≥йну, громадську тощо).

ћетоди активного впливу на особист≥сть. Ќазвемо де€к≥ з цих метод≥в.

ѕсихолог≥чна консультац≥€ проводитьс€ з метою наданн€ людин≥ психолог≥чноњ допомоги. ѕ≥д час спец≥ально орган≥зованого сп≥лкуванн€ можуть бути актуал≥зован≥ додатков≥ психолог≥чн≥ можливост≥ виходу людини з важкоњ життЇвоњ ситуац≥њ.

ѕсихолог≥чна корекц≥€ передбачаЇ подоланн€ певних в≥дхилень у повед≥нц≥ та д≥€льност≥ людини засобами вивченн€ ≥ндив≥дуальних особливостей особистост≥.

ѕсихолог≥чний трен≥нг (вправи, д≥лов≥ ≥гри) застосовуЇтьс€ дл€ розвитку зд≥бностей, наприклад, уваги, пам'€т≥, мисленн€, у€ви тощо.

ѕсихолог≥чна терап≥€ та реаб≥л≥тац≥€ - це система спец≥альних психолог≥чних метод≥в оздоровчого впливу на людину дл€ нормал≥зац≥њ њњ псих≥чного стану - п≥д час перебуванн€ у важкому стрес≥, при психоген≥€х (непатолог≥чних станах псих≥ки).

ќтже, сучасна наукова психолог≥€ маЇ у своЇму розпор€дженн≥ великий арсенал метод≥в активного досл≥дженн€, п≥знанн€ та впливу на псих≥ку людини, щоб допомогти њй у складних умовах нин≥шнього напруженого, динам≥чного житт€.

 

ѕсихолог≥€ в систем≥ наук

 

ѕсихолог≥€ €к наука становить систему пов'€заних м≥ж собою та з ≥ншими науками галузей. ѕередус≥м це соц≥альна, ≥сторична, економ≥чна, етн≥чна, юридична, пол≥тична психолог≥€, психол≥нгв≥стика та психолог≥€ мистецтва.

Ќерозривний зв'€зок ≥снуЇ м≥ж психолог≥Їю та природничими науками ≥ насамперед м≥ж психолог≥Їю та ф≥з≥олог≥Їю, внасл≥док чого сформувалис€ спец≥альн≥ дисципл≥ни-психоф≥з≥олог≥€ ≥ психоф≥зика.

ѕотреба у психолог≥чних знанн€х виникаЇ при розробц≥ проблем здоров'€, що привело до формуванн€ патопсихолог≥њ, психопатолог≥њ, медичноњ психолог≥њ, психолог≥њ здоров'€, нейропсихолог≥њ, психофармаколог≥њ, психотерап≥њ тощо. ўо ≥ €к в≥дбирати з величезноњ маси ≥нформац≥њ та наукових знань? як≥ можливост≥ й резерви псих≥чного розвитку людини на р≥зних в≥кових етапах? ÷≥ та ≥нш≥ питанн€ розв'€зуютьс€ педагог≥чною, в≥ковою й дит€чою психолог≥Їю та ≥ншими спец≥альними галуз€ми психолог≥њ - т≥флопсихолог≥Їю, сурдопсихолог≥Їю тощо.

Ќа перетин≥ техн≥чних ≥ психолог≥чних наук сформувалис€ спец≥альн≥ дисципл≥ни й напр€ми - психолог≥€ прац≥ й ≥нженерна психолог≥€, котр≥ використовують психолог≥чн≥ знанн€ дл€ оптим≥зац≥њ д≥€льност≥ спец≥ал≥ст≥в.

√алуз≥ психолог≥њ

—учасна наукова психолог≥€ €вл€Ї собою досить розмањту систему дисципл≥н та галузей. «а спр€мован≥стю д≥€льност≥ психолог≥в на п≥знанн€, досл≥дженн€ або перетворенн€ псих≥ки доц≥льно вид≥лити три велик≥ групи галузей - теоретичну, науково-прикладну та практичну психолог≥ю.

1. ƒо теоретичноњ психолог≥њ належать: загальна психолог≥€, ≥стор≥€ психолог≥њ, експериментальна, генетична, соц≥альна, пор≥вн€льна, диференц≥альна психолог≥€, психоф≥з≥олог≥€, психолог≥€ особистост≥, моделюванн€ псих≥ки.

«агальна психолог≥€ систематизуЇ експериментальн≥ дан≥, здобут≥ у р≥зних галуз€х психолог≥чноњ науки, розробл€Ї фундаментальн≥ теоретичн≥ проблеми психолог≥њ, формулюЇ основн≥ принципи, категор≥њ, пон€тт€, законом≥рност≥; становить фундамент розвитку вс≥х галузей та розд≥л≥в психолог≥чноњ науки.

≤стор≥€ психолог≥њ розгл€даЇ формуванн€ психолог≥чних категор≥й ≥ пон€ть упродовж усього часу ≥снуванн€ науковоњ психолог≥њ.

≈кспериментальна психолог≥€ займаЇтьс€ розробкою нових метод≥в психолог≥чного досл≥дженн€ дл€ б≥льш глибокого вивченн€ псих≥чноњ реальност≥.

√енетична психолог≥€ вивчаЇ законом≥рност≥ розвитку псих≥ки тварин ≥ людини у ф≥логенез≥ (прот€гом б≥олог≥чноњ еволюц≥њ усього живого та ≥сторичного розвитку псих≥ки) ≥ онтогенез≥ (упродовж житт€ окремоњ особи).

—оц≥альна психолог≥€ досл≥джуЇ псих≥чн≥ €вища у процес≥ взаЇмод≥њ людей у великих та малих сусп≥льних групах, а саме: вплив засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ на р≥зн≥ верстви населенн€, особливост≥ формуванн€ та поширенн€ чуток, смак≥в, сусп≥льних настроњв, моди, питанн€ психолог≥чноњ сум≥сност≥, м≥жособист≥сних взаЇмин, груповоњ атмосфери, роль л≥дера у груп≥, сприйн€тт€ людини людиною, становище особистост≥ у груп≥, стосунки м≥ж членами с≥м'њ тощо.

ѕор≥вн€льна психолог≥€ маЇ предметом свого досл≥дженн€ особливост≥ псих≥ки тварин (зоопсихолог≥€) у пор≥вн€нн≥ з псих≥кою людини.

ƒиференц≥альна психолог≥€ досл≥джуЇ ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥ псих≥ки з урахуванн€м в≥кового р≥вн€ розвитку та механ≥зм≥в функц≥онуванн€ псих≥ки, рол≥ задатк≥в ≥ зд≥бностей ≥ндив≥да тощо.

ѕсихоф≥з≥олог≥€ вивчаЇ ф≥з≥олог≥чн≥ механ≥зми д≥€льност≥ мозку, вищоњ нервовоњ системи, €к≥ лежать в основ≥ функц≥онуванн€ псих≥ки.

ѕсихолог≥€ особистост≥ займаЇтьс€ вивченн€м псих≥чних властивостей людини ≥ ц≥л≥сного утворенн€.

ƒо науково-прикладноњ психолог≥њ сл≥д в≥днести р€д галузей, дл€ €ких характерн≥ досл≥дженн€ ≥ практичне використанн€ з метою оптим≥зац≥њ повед≥нки та д≥€льност≥ людей. Ќапр€ми науково-прикладноњ психолог≥њ доц≥льно розр≥зн€ти за певними ознаками.

а) «а видом д≥€льност≥ та повед≥нки людини:

Х психолог≥€ прац≥ досл≥джуЇ психолог≥чн≥ законом≥рност≥ трудовоњ д≥€льност≥ людини, психолог≥чн≥ основи науковоњ орган≥зац≥њ прац≥;

Х ≥нженерна психолог≥€ вивчаЇ особливост≥ д≥€льност≥ оператора автоматизованих систем управл≥нн€, розпод≥лу та узгодженн€ функц≥й м≥ж людиною ≥ машиною, використовуючи здобут≥ знанн€ в ≥нженерно-психолог≥чному проектуванн≥, експлуатац≥њ;

Х психолог≥€ творчост≥ досл≥джуЇ законом≥рност≥ творчоњ (евристичноњ) д≥€льност≥, фактори стимул€ц≥њ творчого пошуку винах≥дник≥в, рац≥онал≥затор≥в, умови розвитку творчоњ особистост≥ та розробл€Ї методи актив≥зац≥њ творчост≥ прац≥вник≥в науки, техн≥ки, мистецтва, культури;

Х в≥йськова психолог≥€ маЇ предметом фактори ефективноњ повед≥нки людини в екстремальних умовах бойових д≥й, питанн€ п≥двищенн€ боЇздатност≥ в≥йськовослужбовц≥в, п≥дготовки в≥йськових кадр≥в, управл≥нн€ в≥йськами ≥ бойовою техн≥кою, стосунки м≥ж командирами та п≥длеглими, методи психолог≥чноњ пропаганди ≥ контрпропаганди тощо;

Х психолог≥€ управл≥нн€ та менеджменту зд≥йснюЇ досл≥дженн€ процес≥в управл≥нн€, орган≥зац≥њ сп≥льноњ д≥€льност≥ людей на пол≥тичному, соц≥альному, економ≥чному, виробничому тощо р≥вн€х у державному, рег≥ональному та м≥сцевому масштабах з метою дос€гненн€ позитивних результат≥в у сусп≥льному житт≥;

Х еколог≥чна психолог≥€ досл≥джуЇ психолог≥чн≥ фактори виникненн€ й розв'€занн€ проблем взаЇмозв'€зку м≥ж людиною ≥ природою, оптим≥зац≥њ цього взаЇмозв'€зку, подоланн€ соц≥ально-психолог≥чних насл≥дк≥в природних та техногенних катастроф;

Х психолог≥€ спорту вивчаЇ законом≥рност≥ повед≥нки людей в умовах спортивних змагань, методи в≥дбору, п≥дготовки, орган≥зац≥њ д≥€льност≥ спортсмен≥в та њхньоњ психолог≥чноњ реаб≥л≥тац≥њ п≥сл€ участ≥ в змаганн€х.

б) «а психолог≥чними питанн€ми розвитку людини у науково-прикладн≥й психолог≥њ можна вид≥лити так≥ напр€ми:

Х в≥кова психолог≥€ досл≥джуЇ онтогенез псих≥чних властивостей особистост≥ на р≥зних в≥кових етапах;

Х педагог≥чна психолог≥€ маЇ своњм предметом законом≥рност≥ навчанн€ й вихованн€ особистост≥;

Х психолог≥€ аномального розвитку, або спец≥альна психолог≥€, розпод≥л€Їтьс€ на так≥ дисципл≥ни, €к патопсихолог≥€ (розгл€даЇ в≥дхиленн€ у процес≥ розвитку псих≥ки, розлади псих≥ки при р≥зних формах мозковоњ патолог≥њ); ол≥гофренопсихолог≥€ (займаЇтьс€ патолог≥чними в≥дхиленн€ми психолог≥чного розвитку, €к≥ визначаютьс€ природженими дефектами мозку); сурдопсихолог≥€ (вивчаЇ особливост≥ розвитку д≥тей з вадами слуху); т≥флопсихолог≥€ (допомагаЇ розвиватись особистост€м д≥тей ≥з слабким зором або незр€чим).

в) «а в≥дношенн€м до нормальноњ або хвороњ псих≥ки вид≥л€ютьс€ так≥ дисципл≥ни:

Х психолог≥€ здоров'€ - наука про психолог≥чн≥ основи здорового способу житт€, збереженн€ та пол≥пшенн€ здоров'€ людини;

Х медична психолог≥€, що вивчаЇ психолог≥чн≥ аспекти д≥€льност≥ л≥кар€ та особистост≥ хворого ≥ розпод≥л€Їтьс€ на так≥ напр€ми: нейропсихолог≥€ (досл≥джуЇ сп≥вв≥дношенн€ м≥ж псих≥чними ≤ €вищами та ф≥з≥олог≥чними структурами мозку); психофармаколог≥€ (наука про вплив л≥карських речовин на псих≥чну д≥€льн≥сть людини); психотерап≥€ (вивчаЇ та використовуЇ засоби психолог≥чноњ д≥њ дл€ л≥куванн€ хворих); психопроф≥лактика (маЇ справу ≥з заходами попередженн€ псих≥чних захворювань); психог≥г≥Їна (наука про систему засоб≥в п≥дтриманн€ та забезпеченн€ псих≥чного здоров'€ особистост≥ на належному р≥вн≥).

г) «а в≥дношенн€м до права вид≥л€Їтьс€:

Х юридична психолог≥€, що пов'€зана з досл≥дженн€м проблем реал≥зац≥њ системи правовоњ повед≥нки психолог≥чними засобами ≥ розпод≥л€Їтьс€ на так≥ п≥дрозд≥ли: судова психолог≥€ €к наука про психолог≥чн≥ особливост≥ повед≥нки суб'Їкт≥в карного процесу; крим≥нальна психолог≥€, предметом €коњ Ї психолог≥чн≥ особливост≥ особистост≥ правопорушника, мотиви правопорушенн€ тощо; виправно-трудова (пен≥тенц≥арна) психолог≥€, що займаЇтьс€ науковими та прикладними питанн€ми вивченн€ псих≥ки ув'€зненого, методами виправленн€ та перевихованн€ його особистост≥.

3. ѕрактична психолог≥€ функц≥онуЇ ≥ розвиваЇтьс€ €к система спец≥альних психолог≥чних служб, спр€мованих на наданн€ безпосередньоњ допомоги люд€м у вир≥шенн≥ њхн≥х психолог≥чних проблем. √оловна мета практичноњ психолог≥њ - створити спри€тлив≥ соц≥альн≥ та психолог≥чн≥ умови дл€ д≥€льност≥ людини в ус≥х сферах житт€ - в≥д с≥мейних стосунк≥в до управл≥нн€ державою, надати д≥Їву допомогу у розвитку та захист≥ њњ псих≥чного здоров'€.

ќсновними функц≥€ми практичноњ психолог≥њ Ї анал≥з ≥ прогнозуванн€ повед≥нки й д≥€льност≥ людини, активний соц≥альний та психолог≥чний вплив, консультативно-методична, просв≥тницька, проф≥лактична, реаб≥л≥тац≥йна та психог≥г≥Їн≥чна функц≥њ тощо.

” структур≥ практичноњ психолог≥њ вид≥л€ютьс€ так≥ напр€ми:

Х психолог≥чна служба с≥м "≥ та соц≥ального захисту населенн€ працюЇ в р≥чищ≥ забезпеченн€, збереженн€ та розвитку нац≥ональних традиц≥й ≥ культури с≥мейного житт€, корекц≥њ та проф≥лактики с≥мейних конфл≥кт≥в, гармон≥зац≥њ сексуальних в≥дносин;

Х психолог≥чна служба системи осв≥ти психолог≥чно забезпечуЇ навчально-виховний процес, роботу з обдарованими та несумл≥нними учн€ми;

Х психолог≥чна служба системи охорони здоров'€ займаЇтьс€ психолог≥чним забезпеченн€м л≥кувального процесу ≥ реаб≥л≥тац≥њ хворих, ≥нвал≥д≥в, психотерап≥Їю та психопроф≥лактикою;

Х практична юридична психолог≥€ ≥ педагог≥ка займаЇтьс€ психолог≥чним ≥ соц≥олог≥чним забезпеченн€м д≥€льност≥ орган≥в ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ. —лужби безпеки, суду, прокуратури, пен≥тенц≥арноњ системи, працюючи ≥з сп≥вроб≥тниками орган≥в м≥л≥ц≥њ, судами, ув'€зненими, правопорушниками, потерп≥лими;

Х практична психолог≥€ ≥ соц≥олог≥€ економ≥ки та б≥знесу маЇ справу з вивченн€м психолог≥чних умов економ≥чноњ д≥€льност≥, впливу на нењ р≥зних форм власност≥, методами оптим≥зац≥њ веденн€ д≥лових переговор≥в та укладанн€ угод, маркетингу, реклами, надаючи консультативну допомогу п≥дприЇмц€м, економ≥стам, органам державного управл≥нн€, громад€нам, представникам профсп≥лок;

Х практична психолог≥€ прац≥ та профор≥Їнтац≥њ зд≥йснюЇ заходи щодо проф≥нформац≥њ, профконсультац≥њ, профес≥йного п≥дбору, профадаптац≥њ, соц≥ально-психолог≥чного забезпеченн€ виробництва, створенн€ оптимальних умов дл€ трудовоњ д≥€льност≥;

Х соц≥ально-психолог≥чна служба арм≥њ веде роботу з в≥йськовоњ профор≥Їнтац≥њ та профв≥дбору, психолог≥чноњ п≥дготовки в≥йськовослужбовц≥в;

Х практична психолог≥€ ≥ педагог≥ка спорту зд≥йснюЇ заходи щодо в≥дбору, психолог≥чноњ п≥дготовки, п≥дтримки спортсмен≥в, спортивних команд, тренер≥в в екстремальних умовах спортивних змагань. ћ≥ж галуз€ми психолог≥чноњ науки ≥снують т≥сн≥ зв'€зки.

 

«апитанн€ дл€ перев≥рки

 

ћаксимальна оц≥нка за усну в≥дпов≥дь на одне запитанн€- 4 з.о., за письмову - 3 з.о.

1.„им методи психолог≥њ в≥др≥зн€ютьс€ в≥д метод≥в ≥нших наук, наприклад, т≥Їњ, €ку опановуЇте ¬и?

2.як≥ галуз≥ психолог≥чноњ науки найб≥льше пов'€зан≥ з ¬ашою майбутньою профес≥Їю?

3.ўо зумовлюЇ розвиток ≥ т≥ перспективи психолог≥чноњ науки?

“еми реферат≥в

ћаксимальна оц≥нка - ~ 15 з.о.

1.¬заЇмозв'€зок принцип≥в ≥ метод≥в психолог≥чноњ науки.

2.ѕобудова ≥ використанн€ тест≥в.

3.–оль психолог≥њ в оптим≥зац≥њ профес≥йноњ д≥€льност≥.

4.ѕсихолог≥€ майбутнього

ƒ»— ”—≤я:

"„и гарантуЇ наукова психолог≥€ ефективне п≥знанн€ псих≥ки людини?ї

ћаксимальна оц≥нка -45 з.о.

«апитанн€ до дискус≥њ

 

1. „и можна вивчати псих≥ку лише шл€хом життЇвого спостереженн€?

2. „и даЇ гарант≥ю достов≥рност≥ отриманн€ даних методом психолог≥чного досл≥дженн€?

3. „и згодн≥ ¬и з присл≥в'€ми: "щоб вп≥знати людину, треба з нею пуд сол≥ з'њсти"?

4. ÷е присл≥в'€ не в≥дкидаЇ необх≥дност≥ наукового п≥знанн€

псих≥ки?

5.„ому рел≥г≥йн≥ люди р≥дше звертаютьс€ до психотерапевта?

–екомендована л≥тература

 

1.  ликс ‘. ѕробуждающеес€ мь≥шление: ” истоков человеческого интеллекта.- ћосква, 1983.

2.  остюк √.—. »збранньње психологические труди.- ћосква, 1988.

3. Ћеонтьев ј.Ќ. ѕроблеми развити€ психики.- ћосква, 1972.

4. Ћомов Ѕ.‘. ћетодологические й теоритические проблеми психологии.-ћосква, 1984.

5. Ћури€ ј.–. ќснови нейропсихологии.- ћосква, 1973.

6. ћаксименко —.ƒ. “еор≥€ ≥ практика психолого-педагог≥чного досл≥дженн€.- ињв, 1990.

7. ћилнер ѕ. ‘изиологическа€ психологи€.-ћосква, 1973.

8. ћол€ко ¬.ј. ѕсихологи€ конструкторской де€тельности.- ћосква, 1982.

9. ќбща€ психодиагностика / ѕод ред. ј.ј. Ѕодалева, ¬.¬. —толина.-ћосква, 1987.

ѕсихолог≥чна задача є1

 

ћаксимальна оц≥нка - 10 з.о.

” психолог≥њ прац≥ в≥домий так званий хоторнський ефект, ви€влений п≥д час вивченн€ впливу осв≥тленн€ в цехах електромехан≥чного заводу м. ’оторна (—Ўј) на продуктивн≥сть складальних роб≥т. ѕ≥сл€ того, €к попередн≥ спроби встановити €кусь законом≥рн≥сть завершилис€ невдачею, було обладнано спец≥альну к≥мнату, допрацювали п'€ть роб≥тниць.  р≥м осв≥тленн€, там вар≥ювалис€ пер≥одичн≥сть прац≥ ≥ в≥дпочинку, тривал≥сть робочого дн€ ≥ тижн€. ќплата прац≥ зд≥йснювалась в≥дпов≥дно до загальноњ к≥лькост≥ перемикач≥в, з≥браних ус≥ма роб≥тниц€ми. Ќа подив учених, продуктивн≥сть прац≥ весь час зростала, причому незалежно в≥д зм≥н, що вносилис€. ѕодальше вивченн€ цього €вища зумовило по€ву новоњ науки - соц≥альноњ психолог≥њ.

«апитанн€: який метод застосувавс€ у цьому випадку? як можна по€снити отриман≥ результати?

Ћ≥тература

 

1. јнаньев Ѕ. √. ќ проблемах современного человекознани€.- ћ.: Ќаука, 1977.- —. 305-308.

2. √оттсданкер –. ќснови психологического зксперимента: ѕер. с англ.- ћ.: »зд-во ћоск. ун-та, 1982.- —. 61-69.

3. ћетодологические й теоретические проблеми психологии // ќтв. ред. ≈.¬. Ўорохова- ћ.: Ќаука, 1969.- —. 222-229.

4. –убинштейн —. Ћ. ќбща€ психологи€: ¬ 2 т.- ћ.: ѕедагоги-ка,1989.-“. 1.-—.57-62.

5. ‘ресс ѕ., ѕиаже ∆. «кспериментальна€ психологи€: ѕер. с фр.-ћ.: ѕрогресе, 1966.-¬ип. 1-2-—.116-148.1

ѕсихолог≥чна задача є2

ћаксимальна оц≥нка - 10 з.о.

Ўк≥льний психолог розробив анкету, спр€мовану на з'€суванн€ ставленн€ учн≥в до заход≥в, €к≥ проводились у школ≥. ¬она складалас€ ≥з 40 запитань ≥ починалас€ словами: "„и подобаЇтьс€ тоб≥?..", "„и хот≥в би ти?..", "„и задоволений ти?..", "„и любиш ти?..". ѕередбачались в≥дпов≥д≥ "так" або "н≥", що њх повинн≥ були вибрати опитуван≥.

«апитанн€: „и правильно складено цю анкету? яких вимог потр≥бно було дотримуватись?

Ћ≥тература

 

1. јнаньев Ѕ.√. ќ проблемах современного человекознани€.- ћ.: Ќаука, 1977- —.308.

2. ѕономарев я. ј. ћетодологическое введение в психологию.-ћ.: Ќаука, 1983-—. 19-20.

3. ѕсихолог≥чний словник / «а ред. ¬. ≤. ¬ойтка.-  .: ¬ища шк. √оловне вид-во, 1982.-—. 13-14.

4. ѕсихологи€: —ловарь / ѕод ред. ј.¬. ѕетровского, ћ.√. ярошевского.- 2-е изд., испр. й доп.- ћ.:ѕолитиздат,1990.- —.21-22.

5. ÷имбалюк ≤.ћ. ѕсихолог≥€. –≥вне. ѕринт’аус, 2003.-17-56 с.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1843 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2301 - | 2147 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.077 с.