Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕез молитви не можливо опертис€ спокусам ≥ збер≥гати Ѕож≥ «апов≥д≥




ћолитва це обов'€зкова збро€, щоб боронитис€ перед ворогами. Ђѕропаде, - каже св€тий “ома, - той, хто не користуЇтьс€ ц≥Їю зброЇюї. —в€тий не вагаЇтьс€ твердити, що јдам упав тому, що не моливс€, €к знайшовс€ серед спокуси: Ђ¬≥н згр≥шив, бо не звернувс€ до Ѕога за пом≥ччюї. —в€тий √ел€с≥й так само висловлюЇтьс€ про упалих ангел≥в: Ђ¬они намарно отримали Ѕожу ласку. Ќе залишилис€ в≥рн≥, бо не молилис€ї. —в€тий  арл Ѕоромей за€вив в одн≥м пастирськ≥м посланн≥, що ≤сус ’ристос поставив молитву на перш≥м м≥сц≥, €к у ™вангел≥њ вичисл€в засоби спас≥нн€. ¬≥н бажав, щоб так …ого ÷ерква ≥ рел≥г≥€ в≥др≥зн€лис€ в≥д сект. ќсь тому за€вив: Ђћ≥йд≥м буде зватис€ домом молитви!ї «ак≥нчуючи свого пастирського листа, —в€тий  арл за€вл€Ї, що молитва ЂзроджуЇ, розвиваЇ ≥ завершуЇ вс≥ чеснотиї. ÷ар …осафат казав, що посеред темр€ви, нужди ≥ небезпек туземного житт€ нам залишаЇтьс€ Їдиний зас≥б р€тунку, цебто п≥дн€ти оч≥ до Ѕога ≥ молитвою благати спас≥нн€ в …ого милосерд€: Ђћи не знаЇмо, що робити, тому звертаЇмо своњ оч≥ до “ебеї.

 

÷ар ƒавид так само поступав. ¬ороги оточили його. Ќе мавши ≥ншого р€тунку, цар невпинно моливс€ Ѕогу, щоб визволив його в≥д њх зас≥док: Ђћоњ оч≥ пост≥йно звернен≥ до √оспода, бо в≥н визволить з пастки моњ ногиї. ¬≥н не чинив н≥чого, т≥льки моливс€, кличучи: Ђѕогл€нь на мене ≥ змилосердис€ надо мною, бо € сам≥тн≥й ≥ б≥дний!ї, Ђякличу “ебе: —паси мене! Ч щоб м≥г збер≥гати “воњ запов≥д≥!ї, Ђ √осподи, погл€нь на мене, змилосердис€ ≥ спаси мене, бо сам € нем≥чний. “≥льки ти один годен помогти мен≥ї.

 

’≥ба ми потрапили б опиратис€ напоров≥ ворог≥в ≥ збер≥гати Ѕож≥ запов≥д≥, особливо по упадку јдама, що так сильно ослабив нас, €кщо б не мали молитви, €кою годн≥ отримати в≥д √оспода св≥тло ≥ силу, щоб збер≥гати њх? ћартин Ћютер сильно помиливс€, €к твердив, що по упадку јдама люд€м абсолютно не можливо збер≥гати Ѕожого «акону. янсен≥й твердив, що в тепер≥шньому стан≥ нав≥ть праведн≥ душ≥ не мають сили збер≥гати де€ких запов≥дей. ÷€ частина янсен≥Ївого твердженн€ могла б бути правдива. ¬се таки ÷ерква осудила його, бо в≥н додав, що люди не мають ласки Ѕожоњ, щоб збер≥гати ц≥ запов≥д≥.

 

÷е правда, каже —в€тий јвгустин, що через ослабленн€, спричинене гр≥хом, людина своњми силами ≥ звичайною Ѕожою пом≥ччю не годна збер≥гати де€ких Ѕожих запов≥дей. «вичайна ласка це та ласка, що Ѕог даЇ вс≥м люд€м. ѕроте сл≥д зазначити, що кожен чолов≥к годен молитис€ ≥ так отримати потр≥бну ласку, €ка поможе йому збер≥гати њх. ќсь слова —в€того јвгустина: ЂЅог не приказуЇ неможливих речей. якщо ж приказуЇ њх, то водночас заохочуЇ тебе чинити те, що можеш, ≥ благати того, чого сам не можеш, бо ¬≥н поможе, щоб ти м≥гї. “ридент≥йський —обор прийн€в цей висл≥в —в€того јвгустина ≥ проголосив його догмою в≥ри. ÷ей —в€тий додаЇ: Ђѕодив≥мс€, €к людина годна вчинити те, чого сама не в сил≥ виконати. Ћ≥карство допоможе њй вчинити те, чого не виконала б через свою нем≥чї. ÷е значить, що молитва л≥куЇ нашу нем≥ч, бо Ѕог ради молитви вд≥л€Ї нам сили чинити те, чого в≥д себе н≥коли не виконали б.

 

—в€тий јвгустин твердить, що не в≥льно припускати, що √осподь м≥г й зобов'€зувати людей збер≥гати неможлив≥ закони. якщо ж не маЇмо сили збер≥гати вс≥х Ѕожих запов≥дей, то √осподь каже нам, що ми годн≥ випросити соб≥ б≥льшу пом≥ч, €ка вчинить нас зд≥бними виконати нав≥ть найтрудн≥ш≥ реч≥. ÷ю ж пом≥ч люди отримують через молитву: Ђ“им самим, що було б нерозумно припускати, що Ѕог накладаЇ неможлив≥ реч≥, ¬≥н заохочуЇ нас чинити те, що легше, ≥ молитис€ в трудн≥шихї. ƒехто може спитатис€, чому Ѕог звел≥в виконувати реч≥, що перевищають людськ≥ сили? ¬≥н робить це тому, щоб ми молитвою виЇднували соб≥ пом≥ч ≥ так виконували те, що, по людськи говор€чи, не в сил≥ виконати, каже —в€тий јвгустин: Ђ¬≥н наказуЇ де€к≥ реч≥, що ми не годн≥ виконати, щоб знали, чого нам треба прохати в Ќьогої. ƒе≥нде ж додаЇ: ЂЅог дав нам —поњ закони, щоб благали в Ќього ласки. ¬одночас даЇ ласку, щоб виповн€ли ц≥ закониї. Ѕез ласки н≥хто не зможе збер≥гати Ѕожих запов≥дей. Ѕог дав нам закон, щоб ми завжди благали в нього ласки збер≥гати його.

 

ƒальше —в€тий јвгустин каже: Ђ«акон Ї добрий, €кщо людина належно користуЇтьс€ ним. ’то ж належно користуЇтьс€ ним? “ой, хто при помоч≥ закону п≥знаЇ свою нем≥ч ≥ благаЇ в Ѕога помоч≥, щоб запевнити своЇ спас≥нн€ї. ћи повинн≥ використовувати закон, каже —в€тий јвгустин, але нащо? Ќа те, щоб при помоч≥ закону п≥знавали свою нем≥ч збер≥гати його ≥ водночас молитвою виблагували соб≥ Ѕожу пом≥ч, що зл≥чить нашу нем≥ч ≥ допоможе виконати закон.

 

—в€тий ¬ернанд так само висловлюЇтьс€ про цю справу, кажучи: Ђ’то ми так≥ ≥ ск≥льки в нас сили, щоб опертис€ таким численим спокусам? Ѕог напевно бажаЇ, щоб ми пок≥рно удавалис€ до …ого милосерд€, €к сам≥ не годн≥ перемогти спокусиї. Ѕог знаЇ, що молитва помагаЇ нам бути пок≥рними ≥ зб≥льшувати дов≥р'€ до Ќього. —аме тому дозвол€Ї, щоб могутн≥ вороги напастували нас, а ми опиралис€ њм, отримавши пом≥ч в≥д …ого милосерд€.

 

—л≥д п≥дкреслити, що н≥хто не зможе пост≥йно опиратис€ сильним змисловим спокусам, €кщо п≥д час спокус не буде поручати себе Ѕогов≥. «мислов≥ напаст≥ це страшний ворог, бо вони сильно засл≥плюють душу. ѕосеред змислових спокус людина забуваЇ своњ розважанн€ ≥ добр≥ постанови, легковажить правди в≥ри ≥ перестаЇ л€катис€ Ѕожих кар, бо згадан≥ спокуси н≥би утотожнюютьс€ з природними ≥нстинктами, €к≥ дуже нагально домагаютьс€ змислових задоволень. ѕропадаЇ, хто посеред цих спокус не звертаЇтьс€ до Ѕога.

 

ћолитва це Їдина оборона перед под≥бними спокусами. —в€тий √ригорњй Ќ≥сейський каже: Ђћолитва це забороло чистотиї. —оломон давн≥ше так само висловивс€: Ђя удавс€ до Ѕога ≥ моливс€, €к т≥льки переконавс€,що не мав сили бути чистим, х≥ба за Ѕожою пом≥ччюї. „истота це чеснота, що ми не годн≥ сам≥ зберегти, €кщо Ѕог не поможе. Ѕог же не даЇ сили, х≥ба що людина просить …ого. ’то ж благаЇ њњ в Ѕога, той напевно отримаЇ.

 

—в€тий “ома, збиваючи янсен≥€, каже, що не сл≥д твердити,що хтось не годен збер≥гати €коњсь запов≥д≥, бо це не можливо йому вчинити власними природними силами. ¬оно можливо збер≥гати кожну запов≥дь, бо маЇмо Ѕожу пом≥ч: Ђћусимо за€вити, що не Ї дл€ нас неможливе те, що годн≥ виконати з Ѕожою пом≥ччюї. Ќема несправедливости, €кщо скажемо кривому ходити просто, каже —в€тий јвгустин, коли помагаЇмо йому позбутис€ ц≥Їњ вади. ’то ж не хоче вживати пом≥чного засобу ≥ тому дальше кульгаЇ, той сам соб≥ винен: ЂЌема в т≥м н≥чого злого, що маЇмо ходити просто. якщо хтось сам не годен цього вчинити, то в≥н повинен шукати за л≥ком, що усунув би кульгав≥сть гр≥хаї.

 

—в€тий јвгустин додаЇ, що не потрапить добре жити, хто не знаЇ, €к треба добре молитис€: Ђ“ой добре знаЇ жити, хто знаЇ добре молитис€ї. —в€тий ‘ранциск јсиський твердить, що без молитви душа не потрапить учинити н≥чого доброго. ќто ж нема виправданн€ дл€ тих гр≥шник≥в, що тверд€ть, що њм брак сили опиратис€ спокусам. Ђякщо брак вам силиї - каже —в€тий як≥в, - Ђто чому не просити њњ? Ќе маЇте, бо не прохаЇте!ї.

 

Ќема сумн≥ву, що ми занадто слаб≥, щоб опертис€ вс≥м наскокам наших ворог≥в. ¬одночас нема сумн≥ву ≥ про те, що Ѕог Ї в≥рний Ч €к запевн€Ї нас —в€тий ѕавло Ч ≥ тому не позволить, щоб спокуса перевищала наш≥ сили. ЂЅог в≥рний, тому не дозволить, щоб ви були спокушуван≥ б≥льше н≥ж годн≥ стерп≥ти. ¬одночас у спокус≥ дастьсилу, щоб могли опертис€ї. ѕримас≥й отак по€снюЇ цю справу: Ђѕри помоч≥ ласки зможете перемогти спокусуї. ўоправда, ми нем≥чн≥, але Ѕог сильний. як благаЇмо в Ќього помоч≥, то ¬≥н вд≥л€Ї нам —воњ сили. —кр≥пленн≥ Ѕогом зможемо всього доконати, €к запевн€Ї нас —в€тий ѕавло: Ђћожу все в “≥м, що скр≥пл€Ї мене!ї. ќсь тому нема виправданн€ дл€ того, хто падаЇ, каже —в€тий ≤ван «олотоустий. ѕаде, бо занедбуЇ молитву. якщо б був моливс€, то вороги не були б перемогли його! ЂЌе можна виправдувати того, хто, занедбуючи молитву, показав, що в≥н не бажав перемогти свого ворогаї.

 

ј) ћолитва до —в€тих

ЌасуваЇтьс€ питанн€, чи заступництво —в€тих доконче потр≥бне, щоб отримувати ласки в≥д Ѕога. Ќема сумн≥ву, що христи€ни можуть молитис€ до —в€тих €к заступник≥в перед ≤сусом ’ристом. —воњми заслугами —в€т≥ годн≥ виЇднати нам те. чого ми не отримали б ради своњх гр≥х≥в. “ак навчаЇ —в€та ÷ерква. “ридент≥йський —обор затвердив це навчанн€ оцим р≥шенн€м: Ђ÷е добра ≥ корисна р≥ч молитис€ до —в€тих ≥ благати в них помоч≥, щоб через ≤суса ’риста отримати ласки в≥д Ѕогаї.

 

 альв≥н неслушно осудив молитву до —в€тих. ÷е дозволена р≥ч звертатис€ до —в€тих, €к≥ ще живуть на земл≥, та прохати в них помоч≥. ѕророк ¬арух писав до св€щеник≥в у ™русалим≥: Ђћол≥тьс€ за нас до нашого Ѕога!ї. —в€тий ѕавло написав до христи€н у —олен≥: ЂЅратт€, мол≥тьс€ за нас!ї. —ам Ѕог бажав, щоб при€тел≥ …ова поручалис€ його молитвам, бо хот≥в поблагословити њх ради його заслуг: Ђ≤д≥ть до мого слуги …ова... Ќехай м≥йслуга …ов помолитьс€ за вас ≥ ради нього пробачу ваш нерозум, ќо ви не так праведно говорили про ћене €кћ≥й слуга …овї. якщо ж в≥льно поручати себе —в€тим на земл≥, то чому б не було дозволено благати —в€тих у неб≥, що зблизька насолоджуютьс€ огл€данн€м Ѕога? ѕод≥бне благанн€ не зневажаЇ Ѕога, бо нема зневаги шанувати цар€ в його слугах. —в€тий “ома каже, що воно добре звертатис€ до —в€тих, бо Ђмолитви числених —в€тих часто виЇднують те, чого не виЇднаЇ благанн€ одногої.

 

ƒехто може спитатис€: Ђѕо що звертатис€ до —в€тих, щоб молилис€ за нас, коли вони вже й так мол€тьс€ за вс≥х, що г≥дн≥ цього?ї —в€тий “ома в≥дпов≥даЇ, що дехто не заслуговуЇ, щоб —в€т≥ молилис€ за нього. Ђѕроте стаЇ г≥дний, €к побожно поручаЇтьс€ €комусь —в€томуї.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 331 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

2039 - | 1892 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.