Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤ «акон Ќьютона. ≤нерц≥альн≥ та не ≥нерц≥альн≥ системи в≥дл≥ку. ѕринцип в≥дносност≥ √ал≥ле€




—ередн€ ≥ миттЇва швидк≥сть

—ередн€ швидк≥сть показуЇ, чому дор≥внюЇ в≥дстань, €ку т≥ло проходить за одиницю часу. ¬она дор≥внюЇ в≥дношенню в≥др≥зку шл€ху т≥ла до часу руху. —ередн€ швидк≥сть, €к ≥ швидк≥сть т≥ла при р≥вном≥рному рус≥, вим≥рюЇтьс€ в метрах, под≥лених на секунду. ƒл€ того щоб знайти середню швидк≥сть руху т≥ла, необх≥дно певну в≥дстань под≥лити на час руху т≥ла.

- —ередн€ швидк≥сть.

ћиттЇва швидк≥сть т≥ла Ч це його середн€ швидк≥сть за такий малий в≥др≥зок часу, €кий включаЇ цей момент, що прот€гом цього в≥др≥зка рух т≥ла можна вважати р≥вном≥рним.

- ћиттЇва швидк≥сть.

 

—ереднЇ ≥ миттЇве прискоренн€.

—кладов≥ вектора прискоренн€.

—ереднЇ прискоренн€ €вл€Ї собою зм≥ну швидкост≥ за певний час Δt. ¬оно дор≥внюЇ в≥дношенню зм≥ни швидкост≥ до зм≥ни цього часу:

асер. = Δv / Δt.

ћиттЇве прискоренн€ €вл€Ї собою межу, до €коњ наближаэтьс€ середнЇ прискоренн€ за заданий час. ¬оно дор≥внюЇ меж≥ в≥дносин ΔV / Δt:

a = dV / dt

“аке прискоренн€ розвиваЇтьс€ на мал≥й в≥дстан≥ за пром≥жок часу, €кий наближаэтьс€ до нул€.

¬ектор прискоренн€ матер≥альноњ точки в будь-€кий момент часу знаходитьс€ шл€хом диференц≥юванн€ вектора швидкост≥ матер≥альноњ точки по часу:

 

јбсолютне значенн€ ≥ напр€м повного прискоренн€.  рива траЇктор≥њ.

ѕовне прискоренн€ матер≥альноњ точки дор≥внюЇ векторн≥й сум≥ њњ тангенц≥ального ≥ нормального прискоренн€:

ћодуль прискоренн€ точки:

Ќапр€мок повного прискоренн€ визначаЇтьс€

кутом .

–ад≥ус кривизни - геометричне пон€тт€, що позначаЇ рад≥ус кола R, по €кому рухаЇтьс€ т≥ло. ÷ей параметр можна знайти за в≥дпов≥дними формулами за допомогою заданоњ траЇктор≥њ.

≤ «акон Ќьютона. ≤нерц≥альн≥ та не ≥нерц≥альн≥ системи в≥дл≥ку. ѕринцип в≥дносност≥ √ал≥ле€.

≤снують так≥ системи в≥дл≥ку, в €ких центр мас будь-€кого т≥ла, на €ке не д≥ють н≥€к≥ сили або р≥внод≥йна д≥ючих на нього сил дор≥внюЇ нулю, збер≥гаЇ стан спокою або р≥вном≥рного пр€мол≥н≥йного руху, допоки цей стан не зм≥н€ть сили, застосован≥ до нього.

≤нерц≥́йна систе́ма в≥́дл≥ку Ч система в≥дл≥ку, в €к≥й т≥ло, на €ке не д≥ють жодн≥ сили (або сили, що д≥ють на нього компенсують одна одну, тобто р≥внод≥йна дор≥внюЇ нулю), рухаЇтьс€ р≥вном≥рно й пр€мол≥н≥йно. јбо це система в≥дл≥ку, в €к≥й прискоренн€ т≥ла зумовлене т≥льки д≥Їю на нього сил.

—истеми в≥дл≥ку, зв'€зан≥ з т≥лами, що рухаютьс€ нер≥вном≥рно чи непр€мол≥н≥йно, називаютьс€ не≥нерц≥йними системами в≥дл≥ку.

ѕринцип в≥дносност≥ √ал≥ле€, це принцип €кому робитьс€ припущенн€ що взаЇмод≥€ м≥ж т≥лами в≥дбуваЇтьс€ миттЇво. ÷ей принцип лежить в основ≥ класичноњ механ≥ки, з нього також випливаЇ що час абсолютний Ч в≥н прот≥каЇ однаково у будь-€к≥й систем≥ в≥дл≥ку;

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 496 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2022 - | 1963 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.