Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќавчально-методичн≥ рекомендац≥њ. ѕри вивченн≥ першого питанн€ сл≥д наголосити, що перший пох≥д монгол≥в на  ињвську –усь в≥дбувс€ ще 1223 р




ѕри вивченн≥ першого питанн€ сл≥д наголосити, що перший пох≥д монгол≥в на  ињвську –усь в≥дбувс€ ще 1223 р. на р.  алка, але руськ≥ дружини потерп≥ли поразку. ѕ≥сл€ наступноњ хвил≥ полчищ монгольського хана Ѕату 1237Ч1241 рр.  ињвська –усь припинила ≥снуванн€. Ќайб≥льшого спустошенн€ зазнали  ињвське, ѕере€славське та „ерн≥гово-—≥верське кн€з≥вства, що одночасно потрапили п≥д владу «олотоњ ќрди. ¬лада у цих кн€з≥в збер≥галас€, проте право на кн€зюванн€ п≥дтверджував хан спец≥альною грамотою (€рлик), в обм≥н на службу ≥ сплату данини. «а сплатою данини нагл€дали монгольськ≥ ур€довц≥ (баскак).

ѕерша битва руських дружин з монголо-татарськими в≥йськами в≥дбулась у 1223 р. на р.  алц≥, внасл≥док чого обТЇднан≥ русько-половецьк≥ сили зазнали страшноњ поразки Ц 9/10 воњн≥в та 6 кн€з≥в загинули, незважаючи на њх героњчний оп≥р. Ќова хвил€ монгольського нашест€ на чол≥ з онуком „инг≥зхана ЅатиЇм розпочинаЇтьс€ у 1237 роц≥, прот€гом 3 рок≥в було перетворено на попелище –€зань, ¬олодимир, ярославль, ѕере€слав, „ерн≥г≥в та  ињв. ѕройшовши вогнем ≥ мечем галицьк≥ та волинськ≥ земл≥.  оч≥вники у 1241 р. вторгилис€ в ѕольщу, ”горщину, „ех≥ю, —ловаччину, “ранс≥льван≥ю. ѕроте знекровлен≥ на –ус≥ в≥йська Ѕати€ вже 1242 р. були змушен≥ припинити своЇ просуванн€ в зах≥дному напр€мку.

—уть золотоординського ≥га €к ≥сторичного €вища пол€гаЇ у формуванн≥ та зм≥цненн≥ ст≥йкоњ системи залежност≥ руських земель в≥д завойовник≥в, €ка ви€вилась насамперед у трьох сферах: економ≥чн≥й (система податей та повинностей Ц данина, мито, плужне, п≥дводне, корм, ловче та ≥н.); пол≥тичн≥й (затвердженн€ ќрдою кн€з≥в на столах та видача нею €рлик≥в на управл≥нн€ земл€ми); в≥йськов≥й (обовТ€зок словТ€нських кн€з≥в делегувати своњх воњн≥в до монгольського в≥йська та брати участь у його воЇнних походах).  р≥м того, з метою ослабленн€ –ус≥ «олота ќрда прот€гом майже всього пер≥оду свого пануванн€ практикувала пер≥одичн≥ спустошлив≥ походи. Ћише до середини ’≤” ст. на земл≥ ѕ≥вн≥чно-—х≥дноњ та ѕ≥вденно-«ах≥дноњ –ус≥ було зд≥йснено понад 20 воЇнних напад≥в золотоординц≥в.

ќсобливост≥ встановленн€ золотоординського ≥га на –ус≥.

1. руськ≥ земл≥ не ув≥йшли безпосередньо до складу «олотоњ ќрди;

2. на територ≥њ –ус≥ не було створено пост≥йно д≥ючого адм≥н≥стративного апарату завойовник≥в, нав≥ть ≥нститут баскак≥в на початку ’≤” ст. фактично л≥кв≥дуЇтьс€;

3. толерантне ставленн€ золотоординц≥в до христи€нства та православного духовенства (в≥дпов≥дно до монгольських стереотип≥в повед≥нки хан м≥г ≥ мусив вимагати в≥д завойованих народ≥в пок≥рност≥, виконанн€ наказ≥в, але не в≥дмови в≥д в≥ри, традиц≥й та звичањв).

“ривал≥ тенденц≥њ в ≥сторичному розвитку сх≥дних словТ€н, що були зумовлен≥ монгольським завоюванн€м. ћонгольське завоюванн€ зумовило по€ву низки тривалих тенденц≥й, €к≥ пом≥тно вплинули на ≥сторичний розвиток сх≥дних словТ€н, €к≥сно зм≥нили характер державних структур, наклали значний в≥дбиток на ментальн≥сть народу.

ѕерем≥щенн€ ≥ своЇр≥дне роздвоЇнн€ центру сусп≥льного житт€ сх≥дних словТ€н. ¬иникненн€ зам≥сть занепадаючого  иЇва нових центр≥в пол≥тичноњ консол≥дац≥њ Ц √алицько-¬олинського кн€з≥вства (’≤≤≤ Ц перша пол. ’V ст.), а незабаром ≥ ћосковського кн€з≥вства (сер. ’≤V Ц ’V ст.). ћасова м≥грац≥€ ел≥ти п≥вденних кн€з≥вств (бо€рства, м≥ського патриц≥ату, церковноњ ≥Їрарх≥њ) та квал≥ф≥кованих рем≥сник≥в спочатку до ¬олодимира, а пот≥м Ц до ћоскви.

 онсервац≥€ та поглибленн€ феодальноњ роздр≥бненост≥.

ѕоступове висв≥тленн€ в стосунках м≥ж кн€зем ≥ м≥сцевою знаттю принципу васал≥тету та запровадженн€ системи п≥дданства. ќсобливо ц€ тенденц≥€ була пом≥тна у ѕ≥вн≥чно-—х≥дн≥й –ус≥.

ѕослабленн€ обороноздатност≥ –ус≥ призвело до того, що в ’≤V Ц ’V ст. п≥вденн≥ та зах≥дн≥ руськ≥ земл≥ опин€ютьс€ в склад≥ Ћитовського кн€з≥вства та ѕольського корол≥вства, а ѕ≥вн≥чно-—х≥дна та Ќовгородська земл≥ залишаютьс€ п≥д владою ќрди, тобто п≥д вплив р≥зних держав та культурних традиц≥й.

ƒруге питанн€ варто розпочати з ≥стор≥њ формуванн€ уд≥льноњ влади в √аличин≥ ≥ ¬олин≥. ¬ √алицьк≥й земл≥ кн€зювала династ≥€ –остиславич≥в (нащадки –остислава ¬олодимировича, онука ярослава ћудрого). Ќа ¬олин≥ до сер. ’≤≤ ст. не було власноњ династ≥њ, доки ≤з€слав ≤≤ ћстиславович започаткував династ≥ю ћстиславович≥в. —ин ярослава ќсьмомисла ¬олодимир помер безд≥тним, що знаменувало завершенн€ династ≥њ –остиславович≥в в √аличин≥. ¬олинський кн€зь –оман ћстиславович блискавично скориставс€ з ц≥Їњ под≥њ ≥ обТЇднав √аличину та ¬олинь 1199 р.

ѕол≥тичний устр≥й √алицько-¬олинського кн€з≥вства (1199-1340) визначаЇтьс€ €к монарх≥чно-федеративний. Ќайб≥льшу владу мали кн€з≥ ≥ корол≥ (ƒанило √алицький, ёр≥й ≤ Ћьвович ≥ ёр≥й ≤≤ Ѕолеслав).  р≥м монарх≥в державну владу зд≥йснювали бо€рська рада ≥ в≥че.

“ретЇ питанн€. «наченн€ боротьби √алицько-¬олинського кн€з≥вства з монголо-татарською експанс≥Їю дл€ крањн —х≥дноњ ™вропи. ѕершим кн€зем, €кого застало монголо-татарське лихол≥тт€ був ƒанило √алицький. ƒипломатичн≥ заходи ƒанила –омановича спри€ли консол≥дац≥њ сил п≥вденно-руського словТ€нства. ‘ормально визнавши залежн≥сть в≥д хана «олотоњ ќрди у 1245 р., ƒанило збирав сили та зводив камТ€н≥ фортец≥, намагавс€ створити антиординську коал≥ц≥ю держав. ” 1254 р. у битвах з в≥йськами хана  уремси в≥двоював земл≥ вздовж ѕ≥вденного Ѕугу, —луч≥ та “етерева. јле у 1258 р. ќрда розпочинаЇ новий масовий наступ, дл€ €кого ƒанило вже не мав сил, п≥д тиском численного в≥йська ƒанило зруйнував, на њх вимогу, укр≥пленн€ Ћьвова, ¬олодимира, Ћуцька та ≥нших м≥ст. …ого син Ћев ≤ не чинив монголам спротив ≥ нав≥ть всупереч власним ≥нтересам ходив на в≥йну проти ѕольщ≥ та Ћитви, ≥ держава використовувалас€ €к плацдарм дл€ нападу на сус≥дн≥ держави. 1323 р. брати јндр≥й та Ћев ≤≤ загинули в боротьб≥ з ординц€ми. Ќа зах≥дному вектор≥ кн€з≥ в≥дстоювали незалежн≥сть кн€з≥вства в≥д ѕольщ≥, ”горщини, “евтонського ќрдену ≥ Ћитви, та з перем≥нним усп≥хом анексували сус≥дн≥ територ≥њ (Ћюбл≥нська земл€). “ривалий спротив √алицько-¬олинського кн€з≥вства монголо-татарському нашестю збер≥г в≥д завоюванн€ та асим≥л€ц≥њ п≥вденну та зах≥дну г≥лки сх≥дного словТ€нства, спри€в њхн≥й консол≥дац≥њ та усв≥домленню власноњ самобутност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 369 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2089 - | 1941 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.