Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќавчально-методичн≥ рекомендац≥њ. –озгл€даючи перше питанн€, варто в≥дзначити, що давн≥ словТ€ни належали до ≥ндоЇвропейськоњ сп≥льноти




–озгл€даючи перше питанн€, варто в≥дзначити, що давн≥ словТ€ни належали до ≥ндоЇвропейськоњ сп≥льноти. « плином часу ¬елике переселенн€ народ≥в IV-VI ст. призвело до ¬еликого розселенн€ словТ€н у V≤ЦV≤≤ ст., коли словТ€нськ≥ племена зТ€вл€ютьс€ у ѕодунавТњ, у глибинних районах Ѕалканського п≥вострова Ц на п≥вдн≥, на заход≥ доход€ть до ≈льби та балт≥йського узбережж€; на п≥вн≥чному сход≥ засел€ють верх≥вТ€ ƒону ≥ ¬олги. “ому V≤≤≤Ц≤’ ст. локал≥зуютьс€ сх≥дн≥, зах≥дн≥ та п≥вденн≥ словТ€нськ≥ племена.

Ќеобх≥дно зТ€сувати передумови утворенн€ держави з центром в  иЇв≥, а саме: виг≥дне географ≥чне положенн€, що дозвол€ло контролювати притоки ƒн≥пра Ц основн≥ торг≥вельн≥ шл€хи тих час≥в, розташуванн€ на меж≥ розселенн€ к≥лькох союз≥в племен, розвиток  иЇва за рахунок притоку населенн€ з ≥нших сх≥днословТ€нських земель.

Ќеобх≥дно обгрунтувати основн≥ теор≥њ походженн€  ињвськоњ –ус≥. ¬казана проблема Ї одн≥Їю з пол≥тизованих тем ≥стор≥њ  ињвськоњ –ус≥, що активно розробл€лась у сер. ’V≤≤≤ ст. н≥мецькими ≥сториками, членами ѕетербурзькоњ јкадем≥њ наук √.ЅайЇром та √.ћ≥ллером, €к≥ обгрунтували концепц≥ю норман≥зму, тобто скандинавського походженн€  ињвськоњ –ус≥. ѓх опонентом та прихильником концепц≥њ антинорман≥зму став ћ.Ћомоносов. ”крањнськ≥ ≥сторики ћ. остомаров та ћ.√рушевський також вважали, що в ≥стор≥њ сх≥днослов'€нських плем≥нних союз≥в простежуютьс€ передумови дл€ створенн€ власноњ держави, а на€вн≥сть норманського чи вар€зького чинника в≥д≥грала роль катал≥затора державотворчих процес≥в. ƒокази на користь обох концепц≥й науковц≥ знаход€ть на основ≥ численних ≥сторичних, археолог≥чних та мовних джерел.

 

Ќа меж≥ V≤≤≤Ц≤’ ст. навколо  иЇва формуЇтьс€ перша сх≥днословТ€нська держава Ц  ињвське кн€з≥вство јскольда (династ≥€  иЇвич≥в), а вар€ги у 882 р. зм≥нили династ≥ю  иЇвич≥в на –юрикович≥в.

ѕри вивченн≥ другого питанн€, необх≥дно виокремити так≥ етапи розвитку державност≥:

1. становленн€ (форма правл≥нн€ - дружинна держава), в його основ≥ була кн€жа дружина, €ка водночас збирала податки ≥ виступала радником кн€з€. «а пер≥од, €кий охоплюЇ майже сто рок≥в - з 882 р., коли престол у  иЇв≥ пос≥в ќлег, до 972 р., до смерт≥ —в€тослава, в≥дбувалос€ швидке зростанн€, утворилос€ величезне господарське й пол≥тичне об'Їднанн€.

2. розкв≥т (форма правл≥нн€ Ц централ≥зована монарх≥€, держава ¬олодимира ¬еликого (980-1015 рр.) ≥ ярослава ћудрого (1034-1054 рр.), в управл≥нн≥ державою кн€зь спиравс€ на кн€з≥вську раду, до €коњ входили старш≥ дружинники ≥ вих≥дц≥ з≥ староњ плем≥нноњ знат≥ Ц бо€ри. ѕпер≥од характеризувавс€ зм≥цненн€м завоювань  иЇва ≥ дос€гненн€ державою вершини пол≥тичноњ могутност≥ та стаб≥льност≥ економ≥чного ≥ культурного розвитку.

3. роздр≥бнен≥сть (форма правл≥нн€ Ц федеративна монарх≥€, з середини ’≤≤ ст.) влада кн€з€ обмежувалас€ його уд≥лом, а найважлив≥ш≥ питанн€ житт€ –ус≥ вир≥шувалис€ на кн€з≥вських зТњздах. ќстанн≥й пер≥од характеризують безупинн≥ кн€з≥вськ≥ чвари, зростаюча загроза кочовик≥в та економ≥чний заст≥й. Ѕ≥льш≥сть ≥сторик≥в датують початки занепаду пер≥одом п≥сл€ кн€зюванн€ ¬олодимира ћономаха (1113-1125 рр.) та його сина ћстислава (1125-1132 рр.)

ќстаточне зруйнуванн€  иЇва ордами монголо-татар≥в у 1240 р. ознаменувало к≥нець кињвського пер≥оду ≥стор≥њ кн€з≥вськоњ держави, проте –усь вижила, п≥дн€лас€ з руњн та в≥дновила свою економ≥ку та культуру. ѕершим зробило це √алицько-¬олинське кн€з≥вство, продовжило традиц≥њ  ињвськоњ –ус≥ та стало њњ завершальним етапом.

 

“ретЇ питанн€ доц≥льно проанал≥зувати через призму головних вектор≥в зовн≥шньоњ пол≥тики, зокрема: п≥вн≥чний (Ўвец≥€ ≥ Ќорвег≥€), п≥вденний (¬≥зант≥йська ≥мпер≥€), зах≥дний (ѕольща, ”горщина, ‘ранц≥€, Ѕритан≥€, –им ≥ Ќ≥меччина), ≥ нарешт≥ сх≥дний вектор (’озарський каганат, ¬олзька Ѕулгар≥€, печен≥ги, торки ≥ половц≥).

”творенн€  ињвськоњ –ус≥ у ≤’ ст. та ≥снуванн€ ц≥Їњ ранньофеодальноњ сх≥днослов'€нськоњ держави до 30-х рр. ’≤≤ ст. перетворило њњ на важливий чинник м≥жнародного житт€ ÷ентральноњ та «ах≥дноњ ™вропи.

 

ѕри висв≥тленн≥ четвертого питанн€ рекомендуЇтьс€ зТ€сувати причини, €к≥ призвели до занепаду  ињвськоњ –ус≥. ‘еодальну роздр≥бнен≥сть  ињвськоњ –ус≥ спричинила низка чинник≥в:

велик≥ простори держави та етн≥чна неоднор≥дн≥сть населенн€;

зростанн€ великого феодального землеволод≥нн€, особливо вотчинного, посиленн€ м≥сцевого бо€рства (феодал≥зац≥€);

розвиток економ≥чноњ та пол≥тичноњ могутност≥ уд≥льних кн€з≥вств;

в≥дсутн≥сть ч≥ткого незм≥нного механ≥зму спадкоЇмност≥ кн€з≥вськоњ влади, що приводила до м≥жусобних в≥йн у боротьб≥ за великокн€з≥вський престол;

зм≥на торговельноњ кон'юнктури, частковий занепад  иЇва €к торгового центру, по€ва пол≥центр≥њ в зовн≥шн≥й торг≥вл≥;

посиленн€ експанс≥њ сус≥дн≥х степових кочових народ≥в (половц≥в, печен≥г≥в та ≥н.)

ѕер≥од феодальноњ роздр≥бненост≥ - законом≥рний етап у розвитку сусп≥льства, адже це була загальноЇвропейська тенденц≥€. “ак само, €к у державах «ах≥дноњ ™вропи, в  ињвськ≥й –ус≥ ≥снували в≥дносини васал≥тету - системи особистоњ залежност≥ одних феодал≥в (васал≥в) в≥д ≥нших (сюзерен≥в), так само внасл≥док зростанн€ самост≥йност≥ великих спадкових волод≥нь в≥дбуваЇтьс€ швидкий економ≥чний розвиток цих територ≥й, урбан≥зац≥€, п≥днесенн€ культури, що пот€гнули за собою сепаратистськ≥, в≥дцентров≥ тенденц≥њ. Ѕоротьба феодал≥в за владу п≥дриваЇ могутн≥сть середньов≥чноњ держави, спри€Ї по€в≥ окремих територ≥ально-пол≥тичних утворень. —аме в цей час в≥дбуваЇтьс€ остаточне формуванн€ феодальноњ системи (прав феодал≥в та повинностей сел€н, завершуЇтьс€ процес становленн€ феодально-становоњ ≥Їрарх≥њ, формуЇтьс€ ≥ вдосконалюЇтьс€ державний апарат). –оздр≥бненн€ структури пол≥тичноњ влади було ц≥лком лог≥чним ≥ природним насл≥дком феодальних в≥дносин: роздр≥бнен≥й форм≥ земельноњ власност≥ в≥дпов≥даЇ роздр≥бнена форма держави, роздр≥бнена структура влади.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 314 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2085 - | 1828 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.