Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«авданн€ на формуванн€ та перев≥рку вих≥дного р≥вн€ знань та ум≥нь. ўо означаЇ ≥ зв≥дки походить терм≥н Д≥стор≥€Ф?




ўо означаЇ ≥ зв≥дки походить терм≥н Д≥стор≥€Ф?

¬изначте особливост≥ пол≥тичноњ ≥стор≥њ ”крањни €к науки.

ќхарактеризуйте особливост≥ пол≥тичноњ ≥стор≥њ пор≥вн€но з пол≥толог≥Їю, соц≥олог≥Їю, правознавством.

ќбгрунтуйте зростаюче значенн€ вивчен€ ≥стор≥њ ”крањни на сучасному етап≥ њњ розвитку.

 ласиф≥куйте джерела з ≥стор≥њ ”крањни за типами та видами, назв≥ть њх характерн≥ особливост≥, розкрийте значенн€.

як≥ проблеми вир≥шують спец≥альн≥ ≥сторичн≥ дисципл≥ни?

ќхарактеризуйте напр€ми ≥ школи украњнськоњ ≥стор≥ограф≥њ.

як≥ схеми пер≥одизац≥њ ≥стор≥њ ”крањни ви знаЇте?

ѕо€сн≥ть ≥сторичн≥ та пол≥тичн≥ особливост≥ украњнського державотворенн€ (кн€жа, литовсько-польська, козацько-гетьманська, ≥ноземно-монарх≥чна, рад€нсько-украњнська, нац≥онально-украњнська доба).

” чому пол€гають особливост≥ впливу геопол≥тичного положенн€ ”крањни на њњ пол≥тичну ≥стор≥ю?

 

“≈—“»

1. ѕоставте в ≥сторичн≥й посл≥довност≥ етапи украњнського державотворенн€:

а) литовсько-польська доба;

б) кн€жа доба;

в) рад€нсько-украњнська;

г) козацько-гетьманська;

д) ≥ноземно-монарх≥чна;

е) нац≥онально-украњнська.

 

2. ¬изначте, з €кими дисципл≥нами найт≥сн≥ше пов'€заний курс ≥стор≥њ ”крањни:

а) пол≥толог≥€;

б) б≥олог≥€;

в) соц≥олог≥€;

г) основи економ≥чноњ теор≥њ;

д) х≥м≥€;

е) археолог≥€;

Ї) ф≥лософ≥€.

 

3. ƒо кожного з пон€ть п≥дбер≥ть в≥дпов≥дне по€сненн€:

1. ≥стор≥€ ”крањни;

2. археолог≥€;

3. краЇзнавство;

4. етнограф≥€;

5. ≥стор≥ограф≥€.

 

а) наука про природу та ≥стор≥ю певного невеликого рег≥ону;

б) галузь ≥сторичноњ науки, €ка вивчаЇ культуру ≥ побут народ≥в св≥ту, њх етно≠генез,

розселенн€;

в) наукова дисципл≥на, €ка вивчаЇ ≥сто≠р≥ю ≥сторичноњ науки, розвиток ≥сторич≠ноњ думки;

г) частина всесв≥тньоњ ≥стор≥њ, що охоп≠люЇ життЇвий поступ украњнського на≠роду

в минулому ≥ сьогоденн≥;

д) наука, що вивчаЇ житт€ людей по ре≠чових пам'€тках;

 

4. «начн≥ групи археолог≥чних пам'€ток, знайден≥ на певн≥й обмежен≥й територ≥њ,

що зб≥гаютьс€ у час≥ створенн€ ≥ мають низку сп≥льних ознак, називають:

а) археолог≥чними шарами;

б) археолог≥чними культурами;

в) речовими джерелами.

 

5. яке з трьох запропонованих визначень найповн≥ше розкриваЇ зм≥ст пон€тт€ "≥сторичн≥ джерела":

а) це продукти людськоњ д≥€льност≥ в минулому, њх рештки,

що д≥йшли до нас ≥ дають змогу в≥дтворити ≥стор≥ю людини;

б) це л≥тописи, угоди, документи, закони;

в) це народн≥ п≥сн≥, перекази, легенди, приказки.

 

6. ¬ибер≥ть правильне визначенн€ ≥сторичних джерел:

1. речов≥;

2. етнограф≥чн≥;

3. л≥нгв≥стичн≥;

4. усн≥;

5. писемн≥.

 

а) народн≥ п≥сн≥, ≥сторичн≥ думи, перекази, легенди, народн≥ присл≥в'€, приказки;

б) пам'€тки матер≥альноњ культури, тобто археолог≥чн≥ знах≥дки: засоби виробництва,

предмети побуту, монети, арх≥тектурн≥ пам'€тки та ≥н.;

в) л≥тописи, документи тощо, €к≥ Ї основою ≥сторичних знань;

г) дан≥ з ≥стор≥њ розвитку мови;

д) пам'€тки, €к≥ м≥ст€ть дан≥ про особливост≥ бутт€, культури, звичањ народу.

7. Ќазв≥ть групу сучасних вчених-≥сторик≥в, €ку сл≥д в≥днести до найв≥дом≥ших в ”крањн≥:

а) ћ. √рушевський, ≤.  рип'€кевнч, ¬. √ерасимчук, —. “ерлецький;

б) ћ. —упруненко, ¬. ƒ€диченко, ‘. Ћось, ≤. √урж≥й;

в) ѕ. ¬аргатюк, ѕ. Ўморгун, ћ. ¬аршавчик, я;  алакура;

г) ≤.  урас, ћ. —мол≥й, —.  ульчицький, ¬. ¬ерстюк;

д) ¬. ѕан≥будьласка, ё. –имаренко, ћ. “араненко, ¬.Ўевчук;

8. ¬ €кому роц≥ ћ.—. √рушевський написав свою в≥дому статтю Ђ«вичайна схема Ђруськоњ ≥стор≥њї

≥ справа рег≥онального укладу ≥стор≥њ сх≥дних словТ€нї?

а) 1900 р.;

б) 1901 р.;

в) 1902 р.;

г) 1903 р.;

д) 1904 р.

 

9. ўо означаЇ терм≥н Ђ”крањнаї?

а) окрањна, Дприкордонна земл€ –ус≥;

б) назва союзу племен;

в) уд≥л, окрема територ≥€ з≥ своњми межами, земл€, волод≥нн€.

 

10.  оли вперше згадуЇтьс€ назва У”крањнаФ?

а) у Ќовгородському л≥топис≥ у ’≤ ст. стосовно етн≥чних украњнських земель;

б) у  ињвському л≥топис≥ за 1187 р. по в≥дношенню до  ињвськоњ та ѕере€славськоњ земель;

в) у √алицько-¬олинському л≥топис≥ за 1240 р.

 

 

“ема 2.  ињвська –усь Ц ≥сторична першооснова державност≥ сх≥дних словТ€н.

 

ƒавн≥ словТ€ни та њх розселенн€. ѕередумови створенн€ сх≥дно-словТ€нськоњ держави з центром у  иЇв≥.

ѕол≥тичний устр≥й  ињвськоњ –ус≥ у Ι’-’Ι ст. ’арактер ≥ форма давньоруськоњ державност≥. ¬плив феодальних в≥дносин на державне житт€.

«овн≥шн€ пол≥тика  ињвськоњ –ус≥.

ѕричини пол≥тичноњ роздр≥бненост≥ та економ≥чного занепаду  ињвськоњ –ус≥ (др.пол. ’≤≤ - поч. ’≤≤≤ ст.).

–еферати:

1. ¬елика кињвська кн€гин€ ќльга та њњ адм≥н≥стративно-судова реформа.

2. ¬олодимир ¬еликий Ц творець  ињвськоњ держави.

3. ярослав ћудрий та його пол≥тико-правова спадщина.

ћета зан€тт€.

«агальна: ознайомленн€ студент≥в з ≥стор≥Їю  ињвськоњ –ус≥, њњ пол≥тичним та економ≥чним устроЇм, соц≥альною орган≥зац≥Їю, юридичними основами, державними д≥€чами, духовними основами.

 онкретна:

а) знати Ц географ≥чне розташуванн€  ињвськоњ –ус≥ на карт≥, науков≥ концепц≥њ походженн€  ињвськоњ –ус≥, в≥домост≥ про великих кн€з≥в та њх внутр≥шню ≥ зовн≥шню пол≥тику, господарство, сусп≥льний лад та державний устр≥й, медицину, дан≥ про р≥дний край даного пер≥оду;

Ѕ) вм≥ти

визначати передумови по€ви державност≥;

анал≥зувати форми державност≥ середньов≥чних державних утворень;

давати теоретичне по€сненн€ р≥зних концепц≥й створенн€  ињвськоњ –ус≥;

виокремлювати основн≥ ознаки дос€гнень  и≥вськоњ –ус≥ в галуз≥ пол≥тики, економ≥ки, культури, права.

 

ќсновн≥ пон€тт€: словТ€ни, венеди, анти, склав≥ни,етногенез, автохтон, Д–усьФ, вар€ги, норманська ≥ антинорманська теор≥њ, кн€зь, бо€ри, в≥че, дружина, вотчина, уд≥л, гривна, Д–уська правдаФ, Дѕов≥сть минулих л≥тФ, €зичництво, христи€нство, ранньофеодальна монарх≥€, колективний сюзерен≥тет.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 561 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2301 - | 2147 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.