Що означає і звідки походить термін „історія”?
Визначте особливості політичної історії України як науки.
Охарактеризуйте особливості політичної історії порівняно з політологією, соціологією, правознавством.
Обгрунтуйте зростаюче значення вивченя історії України на сучасному етапі її розвитку.
Класифікуйте джерела з історії України за типами та видами, назвіть їх характерні особливості, розкрийте значення.
Які проблеми вирішують спеціальні історичні дисципліни?
Охарактеризуйте напрями і школи української історіографії.
Які схеми періодизації історії України ви знаєте?
Поясніть історичні та політичні особливості українського державотворення (княжа, литовсько-польська, козацько-гетьманська, іноземно-монархічна, радянсько-українська, національно-українська доба).
У чому полягають особливості впливу геополітичного положення України на її політичну історію?
ТЕСТИ
1. Поставте в історичній послідовності етапи українського державотворення:
а) литовсько-польська доба;
б) княжа доба;
в) радянсько-українська;
г) козацько-гетьманська;
д) іноземно-монархічна;
е) національно-українська.
2. Визначте, з якими дисциплінами найтісніше пов'язаний курс історії України:
а) політологія;
б) біологія;
в) соціологія;
г) основи економічної теорії;
д) хімія;
е) археологія;
є) філософія.
3. До кожного з понять підберіть відповідне пояснення:
1. історія України;
2. археологія;
3. краєзнавство;
4. етнографія;
5. історіографія.
а) наука про природу та історію певного невеликого регіону;
б) галузь історичної науки, яка вивчає культуру і побут народів світу, їх етногенез,
розселення;
в) наукова дисципліна, яка вивчає історію історичної науки, розвиток історичної думки;
г) частина всесвітньої історії, що охоплює життєвий поступ українського народу
в минулому і сьогоденні;
д) наука, що вивчає життя людей по речових пам'ятках;
4. Значні групи археологічних пам'яток, знайдені на певній обмеженій території,
що збігаються у часі створення і мають низку спільних ознак, називають:
а) археологічними шарами;
б) археологічними культурами;
в) речовими джерелами.
5. Яке з трьох запропонованих визначень найповніше розкриває зміст поняття "історичні джерела":
а) це продукти людської діяльності в минулому, їх рештки,
що дійшли до нас і дають змогу відтворити історію людини;
б) це літописи, угоди, документи, закони;
в) це народні пісні, перекази, легенди, приказки.
6. Виберіть правильне визначення історичних джерел:
1. речові;
2. етнографічні;
3. лінгвістичні;
4. усні;
5. писемні.
а) народні пісні, історичні думи, перекази, легенди, народні прислів'я, приказки;
б) пам'ятки матеріальної культури, тобто археологічні знахідки: засоби виробництва,
предмети побуту, монети, архітектурні пам'ятки та ін.;
в) літописи, документи тощо, які є основою історичних знань;
г) дані з історії розвитку мови;
д) пам'ятки, які містять дані про особливості буття, культури, звичаї народу.
7. Назвіть групу сучасних вчених-істориків, яку слід віднести до найвідоміших в Україні:
а) М. Грушевський, І. Крип'якевнч, В. Герасимчук, С. Терлецький;
б) М. Супруненко, В. Дядиченко, Ф. Лось, І. Гуржій;
в) П. Варгатюк, П. Шморгун, М. Варшавчик, Я; Калакура;
г) І. Курас, М. Смолій, С. Кульчицький, В. Верстюк;
д) В. Панібудьласка, Ю. Римаренко, М. Тараненко, В.Шевчук;
8. В якому році М.С. Грушевський написав свою відому статтю «Звичайна схема «руської історії»
і справа регіонального укладу історії східних слов’ян»?
а) 1900 р.;
б) 1901 р.;
в) 1902 р.;
г) 1903 р.;
д) 1904 р.
9. Що означає термін «Україна»?
а) окраїна, „прикордонна земля Русі;
б) назва союзу племен;
в) уділ, окрема територія зі своїми межами, земля, володіння.
10. Коли вперше згадується назва “Україна”?
а) у Новгородському літописі у ХІ ст. стосовно етнічних українських земель;
б) у Київському літописі за 1187 р. по відношенню до Київської та Переяславської земель;
в) у Галицько-Волинському літописі за 1240 р.
Тема 2. Київська Русь – історична першооснова державності східних слов’ян.
Давні слов’яни та їх розселення. Передумови створення східно-слов’янської держави з центром у Києві.
Політичний устрій Київської Русі у ΙХ-ХΙ ст. Характер і форма давньоруської державності. Вплив феодальних відносин на державне життя.
Зовнішня політика Київської Русі.
Причини політичної роздрібненості та економічного занепаду Київської Русі (др.пол. ХІІ - поч. ХІІІ ст.).
Реферати:
1. Велика київська княгиня Ольга та її адміністративно-судова реформа.
2. Володимир Великий – творець Київської держави.
3. Ярослав Мудрий та його політико-правова спадщина.
Мета заняття.
Загальна: ознайомлення студентів з історією Київської Русі, її політичним та економічним устроєм, соціальною організацією, юридичними основами, державними діячами, духовними основами.
Конкретна:
а) знати – географічне розташування Київської Русі на карті, наукові концепції походження Київської Русі, відомості про великих князів та їх внутрішню і зовнішню політику, господарство, суспільний лад та державний устрій, медицину, дані про рідний край даного періоду;
Б) вміти
визначати передумови появи державності;
аналізувати форми державності середньовічних державних утворень;
давати теоретичне пояснення різних концепцій створення Київської Русі;
виокремлювати основні ознаки досягнень Киівської Русі в галузі політики, економіки, культури, права.
Основні поняття: слов’яни, венеди, анти, склавіни,етногенез, автохтон, „Русь”, варяги, норманська і антинорманська теорії, князь, бояри, віче, дружина, вотчина, уділ, гривна, „Руська правда”, „Повість минулих літ”, язичництво, християнство, ранньофеодальна монархія, колективний сюзеренітет.
