Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ розвитку, навчанн€




FA ¬»’ќ¬јЌЌя ƒ≤“≈… « ѕќ–”Ў≈ЌЌяћ»

—Ћ”’ќ¬ќѓ ‘”Ќ ÷≤ѓ

ѕлан

нь слуху в розвитку людини.

ричини виникненн€ та класиф≥кац≥€ порушень слуховоњ №ункц≥њ.

вчанн€ ≥ вихованн€ д≥тей з порушенн€ми слуховоњ функц≥њ ' спец≥альних закладах. орган≥зац≥€ допомоги учн€м з порушенн€ми слуху в умовах

≤№Ќќќ—¬≤“Ќ№ќѓ Ў ќЋ».

Ћ≥тература

скис –. ћ. ”чителю о дет€х с нарушени€ми слуха: кн. І&л€ учител€ / –. ћ. Ѕоскис. Ч ћ.: ѕросвещение, 1988. Ч 128 с.

«ыготский Ћ. —. —обрание сочинений: в 6-ти томах / √. —. ¬ыготский; под ред. “. ј. ¬ласовой. - ћ.: ѕедагогика, 1983. Ч “. 5. ќсновы дефектологии Ч 368 с. √оловчиц Ћ.ј. ƒошкольна€ сурдопедагогика. ¬оспитание и учение дошкольников с нарушением слуха: учебное посо-€е дл€ студентов высших учебных заведений / Ћ. ј. √олов-

- ћ.: ¬ладос, 2001. - 304 с.

≥ейман Ћ. ¬. јнатоми€, физиологи€ органов слуху и ре-: учебник дл€ студентов высших учебных заведений / ¬. Ќейман, ћ. –. Ѕогомильський; под ред. ¬. ». —ели-стова. - ћ.: ¬ладос, 2001. - 224 с. эложенн€ про спец≥альну загальноосв≥тню школу (школу-≥ернат) дл€ д≥тей, €к≥ потребують корекц≥њ ф≥зичного та з) розумового розвитку. Ч  . Ч 2008. Ч 24 с. нхологи€ детей с задержкой психического развити€ / сост. ¬. «ащиринска€. - —ѕб.: –ечь, 2003. - 214 с. ециальна€ психологи€: учебное пособие дл€ студентов сших учебных заведений ' под ред. ¬. ». Ћубовского. -: јкадеми€, 2006. 464 с. ашк≥в Ѕ. I. ѕраво соц≥ального обслуговуванн€ / Ѕ. ≤. —таш-

 .: «нанн€, 2007. 567 с

чаченко Ќ. ƒ ѕроблема компенсации глухоты Ќ ƒ. яр-йченко  .: –ад€нська школа, 1976 168 с


ћодуль U ѕсихо/юго-педагоачиа характеристика д≥тей а порушенн€ми, психоф≥зичною

1. –оль слуху в розвитку людини

ѕсих≥чний розвиток дитини в≥дбуваЇтьс€ перш за все у процес≥ чуттЇвого сприйманн€ оточуючого св≥ту, що пов'€зано з д≥€льн≥стю р≥зних орган≥в чутт≥в: зору, слуху, смаку ≥ т.д. —прийн€тт€ оточуючого св≥ту через слух даЇ можлив≥сть "озву≠чити" все, що в≥дбуваЇтьс€ навколо, в≥добразити його значно повн≥ше, наситити звуковими образами.

—лух Ї здатн≥стю орган≥зму сприймати ≥ диференц≥ювати звуки за допомогою звукового анал≥затора. ÷€ здатн≥сть реал≥≠зуЇтьс€ через слухову систему або слуховий анал≥затор людини, €кий €вл€Ї собою сукупн≥сть нервових структур, що сприймають ≥ диференц≥юють звуков≥ подразненн€ ≥ визначають напр€мок ≥ ступ≥нь в≥ддаленост≥ джерела звуку, тобто €к≥ провод€ть склад≠ну слухову ор≥Їнтац≥ю в простор≥.

ќрган слуху в≥дноситьс€ до тих рецепторних (сприймаю≠чих) апарат≥в, за допомогою €ких в≥дбуваЇтьс€ зв'€зок ≥ ур≥вно≠важенн€ орган≥зму тварини ≥ людини з зовн≥шн≥м середовищем. ÷≥ апарати нос€ть назву анал≥затор≥в.  ожен анал≥затор €вл€Ї собою Їдину ц≥л≥сну функц≥ональну систему, €ка складаЇтьс€ з трьох в≥дд≥л≥в: перифер≥йного або рецепторного; середнього або пров≥дникового з пром≥жними нервовими центрами; центрально≠го або к≥ркового.

јдекватним подразником слухового анал≥затора Ї звук, €кий €вл€Ї собору коливальн≥ рухи середовища (пов≥тр€, води, земл€ тощо). ” звуц≥, €к ≥ при будь-€кому коливальному ру≠хов≥, розр≥зн€ють ампл≥туду Ч розмах коливанн€, пер≥од Ч час, на прот€з≥ €кого в≥дбуваЇтьс€ коливанн€, частоту Ч число повних коливань з 1 сек. ƒо ф≥зичних параметр≥в звуку в≥д≠носитьс€ частота звуку, €к≥й в≥дпов≥даЇ ф≥з≥олог≥чна €к≥сть, що визначаЇ висоту звуку. Ћюдське вухо здатне сприймати звуки в д≥апазон≥ в≥д 16-20 до 16000-20000 √ц. ÷е характеризуЇ знач≠ну чутлив≥сть слухового сприйманн€ у людей. Ќайб≥льш адек≠ватне розум≥нн€ звук≥в людиною в≥дбуваЇтьс€ у д≥апазон≥ в≥д 1000 до 3000 √ц, в €кому переважно й зд≥йснюЇтьс€ мовленнЇве сп≥лкуванн€. ƒругим ф≥з≥олог≥чний параметром Ї ≥нтенсивн≥сть звуку, €ка в≥дпов≥даЇ ф≥з≥олог≥чному параметру гучност≥ звуку. “рет≥й параметр - тривал≥сть. ¬ажливим параметром Ї також звуковий спектр.

Ќаведемо приклад р≥вн≥в ≥нтенсивност≥ р≥зних звук≥в (див таб≥нцю /).


ѕ


ІХ розвитку та особлшюст роботи з ними в умовах киреюапно≥ та тк/аозивног осв≥ти

“аб€иц€ 1

 

–≥вень ≥нтенсивност≥ р≥зних тип≥в звук≥в
V «вук   –≥вень його ≥нтен≠сивност≥ (дЅ)
  ƒуже тихий звук (пор≥г гучност≥)    
Ўелест≥нн€ лист€    
  Ўеп≥тне мовленн€   25-30
Ўумовий фон в м≥ст≥ н≥ччю    
# Ўум спок≥йноњ вулиц≥ днем   50-60
  ћовленн€ середньоњ гучност≥   60-70
  ќркестр, голосна музика по рад≥о    
^≤Ўумв поњзд≥ метро    
∆≤ƒужеголосне мовленн€    
≤ў”дари молотка по стальн≥й плит≥    
щ Ўум ав≥ац≥йного мотору    

–озр≥зн€ють природн≥ й техн≥чн≥ звуки, €к≥ надають ≥нформа-≥ про положенн€ в простор≥ об'Їкт≥в природи ≥ техн≥чних прила-в. ¬есь комплекс цих звук≥в забезпечуЇ адекватне у€вленн€ лю-! про оточуючу д≥йсн≥сть ≥ правильну ор≥Їнтац≥ю в простор≥. ќсобливу групу складають звукч мовленн€, €к≥ набувають еважно комун≥кативного навантаженн€. «вуковий сигнал Ї *м ≥з основних нос≥њв ≥нформац≥њ п≥д час сп≥лкуванн€ людей. к €к об'Їкт слухового сприйманн€ в своњй основ≥ маЇ кому-гивну спр€мован≥сть. ” процес≥ соц≥ального розвитку людей €ась система звукових код≥в мовленн€, €ку називають фоне-эю.'—аме вона орган≥зовуЇ звуки мовленн€, що сприймають-одиною, у складну систему њхнього сприйманн€. «асвоЇнн€ шок) одн≥Їњ з найважлив≥ших дл€ людини знакових систем Ђематичноњ) обумовлюЇ активне оволод≥нн€ дитиною звуко-≥ стороною мовленн€. «вукове мовленн€, €ке формуЇтьс€ на fti повноц≥нного звукового сприйманн€, виступаЇ важливим эм сп≥лкуванн€ ≥ п≥знанн€ навколишнього св≥ту.

ѕорушенн€ слуху та њх насл≥дки

.—еред д≥тей з порушенн€ми психоф≥зичного розвитку знач-складають д≥ти з порушенн€ми слуху. ƒитина, €ка маЇ 'порушенн€ слухового анал≥затора, не маЇ змоги самост≥й-вчитись розмовл€ти, тобто оволод≥ти звуковою стороною њн€, оск≥льки вона не ч≥тко сприймаЇ звукове мовленн€, можливост≥ отримати слухов≥ зразки. ¬она не контролю шову, внасл≥док чого виникаЇ спотворене мовленн€, ≥нод≥


ћодуль » ѕсихаюго-недалхгчна характеристика дт≥ей. з порушенн€ми гчшхф.<имнию

усне мовленн€ не розвиваЇтьс€ взагал≥. ¬се це негативно в≥добра жаЇтье€ на оволод≥нн€ вс≥Їю складною системою мовленн€, що не лише обмежус можливост≥ дитини в навчанн≥ ≥ п≥знанн≥ ото чуючого св≥ту, але й маЇ негативний вплив на весь псих≥чний розвиток особистост≥, затримуючи або спотворюючи його, оск≥ль≠ки мовленн€ Ї знаковою системою ≥ виступаЇ важливим засобом кодуванн€ ≥ декодуванн€ ≥нформац≥њ. √либок≥ порушенн€ слуху т€гнуть за собою н≥моту ≥ можуть призвести до соц≥альноњ ≥зол€≠ц≥њ д≥тей, оск≥льки њхн€ сп≥льна д≥€льн≥сть з нормально чуючими д≥тьми Ї досить обмеженою. ÷е часто призводить до виникненн€ у них порушень емоц≥йно-вольовоњ сфери у вигл€д≥ агресивност≥, про€в≥в €вищ негатив≥зму, егоњзму, егоцентризму, або навпаки Ч загальмованост≥, апатичност≥, без≥н≥ц≥ативност≥.

2. ѕричини виникненн€ та класиф≥кац≥€ порушень слуховоњ функц≥њ

Ќавчанн€ та вихованн€ ос≥б з порушенн€ми слуху Ї в цент≠р≥ уваги сурдопедагог≥ки. —урдопедагог≥ка (в≥д лат. surdus -глухий) -- педагог≥чна наука, €ка вивчаЇ особливост≥ розвитку, навчанн€ ≥ вихованн€ ос≥б з порушенн€ми слуховоњ функц≥њ. ѕредметом сурдопедагог≥ки Ї процеси розвитку, навчанн€ ≥ ви≠хованн€ ос≥б з порушенн€ми слуховоњ функц≥њ на р≥зних в≥кових пер≥одах њхнього розвитку.

як в≥тчизн€на, так ≥ закордонна статистика показуЇ, що к≥льк≥сть людей з порушенн€ми слуховоњ функц≥њ пост≥йно зб≥ль≠шуЇтьс€. ѕ≥двищуЇтьс€ в≥дсоток ос≥б з порушенн€ми слуху в груп≥ населенн€ п≥сл€ 50 рок≥в. ѕроведен≥ масов≥ досл≥дженн€ в р≥зних крањнах показали, що приблизно в≥д 4% до 6% всього на≠селенн€ земноњ кул≥ мають проблеми, що утруднюють соц≥альне сп≥лкуванн€. ѕри цьому б≥л€ 2% населенн€ мають двосторонню т€жку туговух≥сть ≥ сприймають розмовне мовленн€ на в≥дстан≥ до 3 м, а 4% страждають на виразну односторонню туговух≥сть.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 558 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2443 - | 2025 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.