Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕсихолого-педагог≥чна характеристика д≥тей з порушенн€ми опорно-руховоњ системи




багатогранн≥сть псих≥чних в≥дхилень ≥ розлад≥в, влас-! д≥т€м з ƒ÷ѕ умовно можна розпод≥лити на 4 групи: чо легк≥ псих≥чн≥ розлади непсихотичного р≥вн€; 2) ви-сих≥чн≥ розлади непсихотичного типу; 3) т€жк≥ псих≥ч-≥ди психотичного типу; 4) ≥нтелектуально-мнестичн≥

њникненн€ у дитини з ƒ÷ѕ тих чи ≥нших вар≥ант≥в пору-пеих≥чного здоров'€, р≥зноман≥тност≥ њхнього поЇднанн€ Ї ьтатом одночасного або посл≥довного впливу на њњ орган≥зм: неспри€тливих фактор≥в, €к≥ вступають у взаЇмод≥ю з по≠ди, компенсаторними механ≥змами. ƒо останн≥х можна ≥ позитивне ставленн€ до дитини в с≥м'њ, спри€тливий ьно-економ≥чний кл≥мат, прагненн€ батьк≥в до адекватнос-анн€ допомоги таким д≥т€м, орган≥зац≥€ ранньоњ д≥агности-*€к насл≥док, адекватноњ корекц≥йноњ допомоги, залученн€ ≤¬≥дних фах≥вц≥в. ÷≥ фактори спри€тимуть зменшенню або 5≥ганню р≥зних негативних вторинних в≥дхилень, €к≥ мо-≤'€егативно впливати на формуванн€ особистост≥ такоњ дити-силенн€ первинних дефект≥в. Ќе менш важливу роль в≥-правильно орган≥зоване харчуванн€ д≥тей, в≥дпов≥дний прац≥ й в≥дпочинку, дозуванн€ ф≥зичних навантажень, ≤≥дних медикаментозних препарат≥в ≥ ф≥з≥отерапевтичних /р. Ќеобх≥дно також зазначити, що в кожному в≥ковому характер кл≥н≥чних про€в≥в псих≥чних розлад≥в у д≥тей може мати своњ особливост≥. ѕричому, чим меншим Ї втини, тим прост≥ш≥ у нењ психопатолог≥чн≥ про€ви. ÷е го-на користь ранньоњ д≥агностики ≥, в≥дпов≥дно, початку зњ корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ роботи з такими д≥тьми


ћодуль II ѕсихшюго-педагое≥чна характериспиооа даней з порушенн€ми психоф≥зичною

ƒо першоњ груш≥ в≥дносно легк≥ псих≥чн≥ розлади

непсихотичного р≥вн€ в≥днос€тьс€ д≥ти з такими пров≥дними про€вами а) цереброастен≥чного синдрому; б) неврозопод≥бного синдрому; в) вторинних невротичних синдром≥в.

ѕров≥дним про€вом цереброастен≥чног симптоматики у хворих з ƒ÷ѕ Ї синдром "драт≥вливоњ слабкост≥". ¬≥н об'ЇднуЇ в соб≥, з одного боку, п≥двищену стомлюван≥сть, виснажен≥сть псих≥чних процес≥в дитини, зниженн€ працездатност≥, з ≥ншого Ч на€вн≥сть п≥двищеноњ драт≥вливост≥, схильн≥сть до афектив≠них спалах≥в, немотивованих зм≥н повед≥нки. ÷им д≥т€м при≠таманн≥ розс≥€н≥сть та труднощ≥ переключенн€ уваги, значн≥ труднощ≥ при необх≥дност≥ зосередженн€ на певн≥й д≥€льност≥. –озумов≥ процеси упов≥льнен≥, в≥дчуваютьс€ труднощ≥ при вико≠нанн≥ анал≥тико-синтетичноњ д≥€льност≥, розумова працездатн≥сть знижена. ѕам'€ть недорозвинена, дитина погано запам'€товуЇ ≥ утримуЇ матер≥ал, в≥дчуваЇ значн≥ труднощ≥ у процес≥ його при≠гадуванн€. Ќа патолог≥чний розвиток псих≥чних процес≥в впли≠ваЇ ≥ недостатн≥й розвиток просторового гнозису. ÷≥ д≥ти в≥д≠чувають труднощ≥ у сприйн€тт≥ форми предмет≥в, сп≥вв≥днесенн≥ елемент≥в у простор≥. “акож спостер≥гаЇтьс€ затримка формуван≠н€ мовленн€, на€вн≥сть р≥зних вар≥ант≥в мовленнЇвих в≥дхилень: в≥д нескладних порушень звуковимови аж до моторноњ алал≥њ.

ѕри нЇврозопод≥бних розладах у д≥тей з ƒ÷ѕ також в≥д≠сутн≥ груб≥ порушенн€ псих≥ки, але при цьому спостер≥гають≠с€ р≥зн≥ вар≥анти цереброастен≥чних розлад≥в. ÷≥ д≥ти мають знижений фон настрою, дл€ них притаманн≥ немотивован≥ фо-б≥чн≥ реакц≥њ: в≥д страху темр€ви, води, самотност≥ до страху за своЇ здоров'€. ÷е часто формуЇ у них п≥двищену увагу до свого здоров'€, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов середовища ≥ на цьо≠му ірунт≥ провокуютьс€ конфл≥кти. ” де€ких випадках фоб≥ч-н≥ реакц≥њ мають €скрав≥ про€ви: п≥двищене серцебитт€, п≥тли≠в≥сть, часте диханн€, зниженн€ температури т≥ла, порушенн€ сприйманн€ власного т≥ла. „асто виникають ≥стероњдн≥ реакц≥њ, €к≥ б≥льше притаманн≥ д≥вчаткам. ћожуть спостер≥гатись напа≠ди афективно-рухового розгальмуванн€, збудженн€, невмотиво-ваний см≥х, плач, крики тощо.

¬торинн≥ невротичн≥ синдроми виникають у д≥тей з≥ збереже≠ною псих≥кою у п≥дл≥тковому в≥ц≥. “ак≥ д≥ти усв≥домлюють свою ф≥зичну неповноц≥нн≥сть ≥ при в≥дсутност≥ активноњ психолого-педагог≥чноњ корекц≥њ ≥ допомоги у них можуть виникати невро≠тичн≥ зриви, кл≥н≥ка €ких Ї р≥зноман≥тною, але переважно з тими ж симптомами, що ≥ при нЇврозопод≥бних розладах.


tna особигывостт роботи з ними в умовах корекцпшсх та ≥нклюзивноњ осв≥ти

≤ ~~Ч... ' ≥ - -≥ -'■.. Ч.-., Д..,,. ≥,. Ч Ч..._

ƒо другоњ групи виразн≥ псих≥чн≥ розлади непси-

≥чного типу Ч в≥днос€ть тих хворих на ƒ÷ѕ, кл≥н≥чна €а €ких м≥стить €скраво виражен≥ р≥зноман≥тн≥ вар≥анти ушенн€ повед≥нки та особист≥сн≥ дев≥ац≥њ. ƒо другоњ групи юпатичних про€в≥в у д≥тей з ƒ÷ѕ можна в≥днести 5 наступ-s вар≥ант≥в, €к≥ по-р≥зному про€вл€ютьс€ у р≥зн≥ в≥ков≥ пер≥о≠д≥) синдром невропат≥њ; 2) синдром –ƒј; 3) г≥пердинам≥чнин эм; 4) р≥зн≥ вар≥анти патолог≥чного формуванн€ особистос-≥-орган≥чн≥ психопат≥њ ≥ психопатопод≥бн≥ синдроми.

хч невропат≥њ, або "вродженоњ дит€чоњ нервовост≥" Ї поширеною психопатолог≥чною ознакою у д≥тей з €вища-≥чного ушкодженн€ головного мозку, що виникаЇ досить -÷ентральне м≥сце у структур≥ цього синдрому пос≥даЇ р≥зко цена збудлив≥сть дитини ≥ виражена нест≥йк≥сть њњ вегетатив- порушенн€ формули сну ≥ неспанн€, а також апе-1 ¬они поЇднуютьс€ ≥з загальною г≥перстез≥Їю хворого ≥ його ою виснажен≥стю. ’арактерними Ї п≥двищена тривожн≥сть, њсть фоб≥чних реакц≥й, особливо перед вс≥м новим. ÷ей син- основному д≥агностуЇтьс€ у д≥тей перших 2-х рок≥в житт€. si, при в≥дносно позитивному прот≥канн≥, в≥н пом'€кшуЇтьс€ формуЇтьс€ у цереброастен≥чн≥ про€ви. ” б≥льш т€жких ах в≥н поступово набуваЇ рис г≥пердинам≥чного синдрому: стаЇ основою дл€ формуванн€ у дитини з ƒ÷ѕ психопат≥й Ћопатопод≥бних форм реагуванн€ гальм≥вного кола.

сновним про€вом синдрому раншюго дит€чого аутизму 0 Ї виразна недостатн≥сть або повна в≥дсутн≥сть потреби куванн≥, емоц≥йна холодн≥сть по в≥дношенню до близь-≥(людей. ƒл€ таких д≥тей притаманний страх нового, будь-jJ3MiH у навколишн≥й обстановц≥, одноман≥тна повед≥нка з≥ њ≥стю до стереотипних рух≥в, в≥дсутн≥сть мовленн€ або ≤сть р≥зноман≥тних його порушень. ћовленн€, в≥рн≥ше ≥н€ дитиною його використовувати, в≥дсутн≥сть елемен-ор≥Їнтовних рефлекс≥в, реакц≥й на зовн≥шн≥ подразники гь ≥люз≥ю про на€вн≥сть у нењ порушень анал≥заторних ffr ѕовед≥нка таких д≥тей одноман≥тна. ¬они можуть годи-к>¬цконувати одн≥ ≥ т≥ ж ман≥пул€ц≥њ з ≥грашками, перекла- з одного м≥сц€ на ≥нше, але пом≥тити при цьому ≥гров≥ ио-рольову гру буваЇ надзвичайно складно. ÷≥ д≥ти перевагу самотност≥. Ќа самот≥ вираз њхнього обличч€ (гений, у присутност≥ ≥нших людей невдоволений, без- ш. Ќайб≥льш часто цей синдром про€вл€Їтьс€ у в≥ц≥ в≥д |,рок≥в, хоча його окрем≥ про€ви можуть виникати ≥ ран≥ше


ћодуль Ќ ≤≤аахчювп-педагсачна характеристика дтиш з гюрушикшши психоф≥зична€}

” д≥тей з ƒ÷≤≤ синдром –ƒј спостер≥гаЇтьс€ надзвичайно р≥д≠ко, та в окремих хворих ≥ при в≥дсутност≥ спец≥альних психоко-рекц≥йних заход≥в може спри€ти формуванню у дитини з ƒ÷ѕ ознак аутистичноњ (шизоњдноњ) психопат≥њ.

ќсновними про€вами г≥пердинам≥чного синдрому висту≠пають загальна рухова тривожн≥сть дитини, њњ непосидюч≥сть, недостатн€ ц≥леспр€мован≥сть, а часто й ≥мпульсивн≥сть вчин≠к≥в, надм≥рна в≥двол≥каЇм≥сть, порушенн€ концентрац≥њ уваги. ≤нколи в таких д≥тей спостер≥гаЇтьс€ агресивн≥сть, схильн≥сть до руйн≥вних д≥й (вона все розкидаЇ, ламаЇ ≥грашки, розбираЇ предмети, розриваЇ книжки тощо), на€вн≥сть €вищ негатив≥зму. ÷им д≥т€м притаманн≥ €вища драт≥вливост≥, швидке виникненн€ афективних спалах≥в, тенденц≥њ до р≥зких, немотивованих зм≥н настрою. ѕоширеним €вищем цього синдрому, особливо у хво≠рих на ƒ÷ѕ, виступають труднощ≥ засвоЇнн€ навичок письма ≥ порушенн€ просторового синтезу. ÷ей синдром зустр≥чаЇтьс€ у д≥апазон≥ в≥д 1,5 до 15-ти рок≥в, але част≥ше за все у пер≥од до≠шк≥льного та початку шк≥льного навчанн€. ѕри неспри€тливому прот≥канн≥ ≥ в≥дсутност≥ психокорекц≥йних засоб≥в може спри€ти ф≥ксац≥њ ≥ розвитку у хворих на ƒ÷ѕ ознак психопат≥њ ≥ психо-патопод≥бних форм повед≥нки збудливого кола.

ўе одними з порушень при ƒ÷ѕ Ї р≥зн≥ вар≥анти пато≠лог≥чного формуванн€ особистост≥ та орган≥чн≥ психопат≥њ ≥ психопатопод≥бн≥ синдроми. ѕ≥д ними розум≥Їтьс€ набутт€ лю≠диною в дит€чому та п≥дл≥тковому в≥ц≥ п≥д впливом неспри€т≠ливих соц≥ально-побутових фактор≥в де€ких досить ст≥йких не≠гативних €костей характеру, €к≥ негативно впливають на процес соц≥ал≥зац≥њ особистост≥. ” своњй основ≥ вони м≥ст€ть особливост≥ психогенезу порушень характеру, €кий формуЇтьс€ ≥ кл≥н≥чн≥ особливост≥ пров≥дного "синдрому" патолог≥чних зм≥н характе≠ру. „аст≥ше всього у д≥тей з ƒ÷ѕ зустр≥чаютьс€ афективно-збудливий, гальм≥вний, ≥стероњдний ≥ нест≥йкий вар≥анти патоло≠г≥чного розвитку особистост≥. «а механ≥змами свого формуванн€ патолог≥чний розвиток особистост≥ д≥тей з ƒ÷ѕ в≥дбуваЇтьс€ за деф≥цитарним типом Ч тобто пов'€заним з на€вн≥стю у п≥д≠л≥тк≥в р≥зноман≥тних ф≥зичних дефект≥в, до €ких в≥днос€тьс€ ≥ порушенн€ опорно-рухового апарату. —аме вони стають осно≠вою набутоњ дитиною з ƒ÷ѕ психопат≥њ в≥дпов≥дного кола афективно-збудливого, гальм≥вного, ≥стероњдного тощо) ѕри правильному п≥дход≥ ц≥ стани поступово можуть згладжуватись ’арактерними в≥дм≥нност€ми при поЇднанн≥ ƒ÷ѕ ≥ психоиа-т≥й та психопатичних форм повед≥нки с патолог≥чн≥ механ≥зми њх формуванн€, переважно спадков≥ ≥ резидуально-орган≥чн≥


≤ та особливост≥ роботи.? ними в улювах корекцг≥аю≥ та ≥нклюзивноњ осв≥ти

психопат≥€х, ≥ психогенн≥ - при пснхохарактер≥олог≥чних рванн€х. ќск≥льки в реальному житт≥ у б≥льшост≥ випадк≥в ≤на говорити про вплив на дитину ≥ тих, ≥ ≥нших фактор≥в розпод≥л особист≥сних дев≥ац≥й набуваЇ ще б≥льш умовно-ктеру. јле на€вн≥сть орган≥чного ушкодженн€ головного ' у хворих на ƒ÷ѕ дозвол€Ї розгл€дати властив≥ њм особис-≥ аномал≥њ €к ознаки орган≥чноњ психопат≥њ (€кщо ушкодженн€ у пер≥од ваг≥тност≥ або п≥д час полог≥в) або психопато-го резидуально-орган≥чного синдрому (€кщо ушкодженн€ сь на ранн≥х етапах постнатального розвитку).

“рет€ група психопатичних про€в≥в Ч т€жк≥ псих≥чн≥ Ju психотичного типу Ч включаЇ в себе випадки ек-эго типу психопатолог≥чних реакц≥й, €к≥ виникають у д≥- њ≥зним ступенем вираженн€ резидуально-орган≥чних ушко-- головного мозку. ” б≥льшост≥ випадк≥в психотичн≥ пору-розвиваютьс€ у хворих на ƒ÷ѕ п≥д впливом додаткових гливих фактор≥в (псих≥чна або ф≥зична травма, важка €а нейро≥нфекц≥€, ≥нтоксикац≥€, ураженн€ струмом тощо) вл€ютьс€ у вигл€д≥ еп≥зодичних короткочасних розлад≥в ≤юст≥. ’арактер њх кл≥н≥чноњ симптоматики багато в чому в≥д особливостей екзогенних фактор≥в, €к≥ провокують енн€ захворюванн€. „аст≥ше у таких хворих розвиваютьс€ кочасн≥ розлади св≥домост≥ по типу дел≥р≥озного стану, р≥д-■ по типу агентивного стану або стану помутн≥нн€ св≥домос-≥ивий розвиток ≥стеричного, депресивного, ман≥акально-^гебефрен≥чного синдрому. ѕ≥д час проведенн€ необх≥дного атичного антипсихотичного л≥куванн€ у хворих на ƒ÷ѕ €о швидко в≥дбуваЇтьс€ усуненн€ психотичного еп≥зоду, цок чого настаЇ стан в≥дносноњ псих≥чноњ компенсац≥њ.

гверту групу псих≥чних про€в≥в при ƒ÷ѕ складають ≥ктуально-мнестичн≥ розлади. ќсновним псих≥чним ом при цих станах виступаЇ ≥нтелектуальна недостатн≥сть. яо в≥д њњ вираженн€ вид≥л€ють так≥ кл≥н≥чн≥ вар≥анти роз-: граничн≥ форми ≥нтелектуальноњ недостатност≥, розумова легкого, пом≥рного, т€жкого та глибокого ступен€.

'■ з ƒ÷ѕ з граничними формами розумовоњ в≥дсталост≥ ¬екслера IQ - 71-89 бал≥в) в основному характери-: ознаками незр≥лост≥ емоц≥йно-вольовоњ сфери, в≥др≥зн€-„остатньою продуктивн≥стю будь-€коњ сфери д≥€льност≥, агаЇтьс€ вольове зусилл€. ÷≥ д≥ти надають перевагу гр≥, Ћ‘ , емоц≥йно та ≥нтелектуально ≥нфантильн≥. ” по-њ'завжди переважають мотиви безпосередн≥х задоволень ≥ „асто звертають на себе увагу надм≥рною залежн≥стю в≥д



ћодуль » ѕсшхиюго-педаасерсна характеристика д≥тей з порушенн€ми псшсофзичнсео

матер≥, несамост≥йн≥стю, страхом перед медичною апаратурою, л≥кар€ми. ¬они важко адаптуютьс€ до дит€чого колективу, п≥д≠вищено плаксив≥, часто капризують. ” школ≥ важко зосереджу≠ютьс€ на завданн≥, легко в≥двол≥каютьс€, швидко стомлюютьс€. «а умови орган≥зац≥њ активноњ адекватноњ педагог≥чноњ допомоги можуть засвоњти програму загальноосв≥тньоњ школи, отримати в≥дпов≥дний њхньому в≥ков≥ багаж знань ≥ вм≥нь. ћовленн€ Ї до≠статньо правильним, словниковий запас в≥дпов≥даЇ в≥ку дитини.

ƒ≥ти з ƒ÷ѕ з легким ступенем розумовоњ в≥дсталост≥ (за тестом ¬екслера IQ Ч 50-70 бал≥в) характеризуютьс€ перш за все конкретн≥стю свого мисленн€, низькою здатн≥стю до узагаль≠нень, абстрагувань. ѕереважно вони Ї непогано адаптованими в с≥м'њ, сус≥дському оточенн≥, легко знаход€ть вир≥шенн€ елемен≠тарних побутових проблем, ор≥Їнтуютьс€ у знайомих ситуац≥€х соц≥ального оточенн€. јле при цьому програму загальноосв≥т≠ньоњ школи у тому темп≥ й на тому р≥вн≥, €к≥ це притаманно д≥т€м з нормальним психоф≥зичним розвитком, засвоњти не можуть. ¬они не вм≥ють творчо гратись, фантаз≥њ њхн≥ б≥дн≥ ≥ одноман≥т≠н≥. „ерез свою неусп≥шн≥сть вони стають об'Їктами глузувань з боку однол≥тк≥в, що призводить до небажанн€ в≥дв≥дувати шко≠лу, формуванн€ агресивност≥, апатичност≥, створюЇ п≥двищену конфл≥ктн≥сть. Ќеусв≥домленн€ њхнього стану педагогом призво≠дить до виникненн€ конфл≥кт≥в з учител€ми ≥, €к насл≥док, не≠гативного ставленн€ до самого процесу навчанн€. ƒ≥ти ц≥Їњ кате≠гор≥њ мають навчатись у спец≥альних загальноосв≥тн≥х школах.

ƒ≥ти з ƒ÷ѕ з пом≥рним, т€жким, глибоким ступенем розу≠мовоњ в≥дсталост≥ в загальноосв≥тн≥й школ≥ не навчаютьс€.

3. Ќавчанн€ ≥ вихованн€ д≥тей з порушенн€ми опорно-руховоњ системи у спец≥альних закладах

Ќа ”крањн≥ ≥снуЇ мережа спец≥альних шк≥л (шк≥л-≥нтернат≥в) дл€ д≥тей з порушенн€ми опорно-рухового апарату ≤ЧIII ступен≥в (≤ ступ≥нь Ч п≥дготовчий клас, 1-4 класи; II ступ≥нь Ч 5-ё кла≠си; III ступ≥нь - 11-13 класи). Ќаправленню в ц≥ школи п≥д л€гають д≥ти б (7) рок≥в, €к≥ самост≥йно пересуваютьс€, не по требують ≥ндив≥дуального догл€ду, з такими захворюванн€ми:

1) церебральн≥ парал≥ч≥;

2) насл≥дки пол≥ом≥Їл≥ту у в≥дновному ≥ резидуальному ста≠
нах;


/ та особливост≥ роботи з ними, в умовах ютрек≥ршю≥ та гюотюзивног осати

ц, 3) артрогрипоз, хондродистроф≥€, м≥опат≥€, насл≥дки ≥н-

≥≥йних пол≥артрит≥в; ≥( 4) ≥нш≥ вроджен≥ ≥ набут≥ деформац≥њ опорно-рухового апа-

ƒ≥ти, у €ких кр≥м рухових розлад≥в, констатуЇтьс€ затрим-^псих≥чного розвитку та розумова в≥дстал≥сть, виокремлюють-окрем≥ класи у склад≥ ц≥Їњ школи.

Ќе зараховуютьс€ у школи цього типу д≥ти, €к≥:

" 1) страждають на част≥ еп≥лептичн≥ напади;

2) мають ст≥йкий енурез та/або енкопрез унасл≥док орга-
эго ураженн€ центральноњ нервовоњ системи;

3) страждають на терапевтично-резистентн≥ судомн≥ напади,
[)рен≥ю з на€вн≥стю продуктивноњ симптоматики, т€жк≥ по-

енн€ повед≥нки, небезпечн≥ дл€ дитини та оточенн€;

4) мають т€жку, глибоку розумову в≥дстал≥сть;

5) €ким за станом здоров'€ протипоказано перебуванн€ у
чому колектив≥.

“ривал≥сть уроку в школах дл€ д≥тей з порушенн€ми опорно-рхового апарату ≤-III ступен≥в: у п≥дготовчому клас≥ Ч «ќ хв, >*≥-2-му класах - 35 хв., у 3-му ≥ наступних - 40 хв. Ќа кож-уроц≥ п≥сл€ 20 хв. зан€ть проводитьс€ 5-ти хвилинна пауза

користанн€м л≥кувально-коригуючих вправ.

” навчальних закладах зд≥йснюЇтьс€ низка заход≥в щодо (нлактики посиленн€ основного дефекту:

^специф≥чна медикаментозна терап≥€, спр€мована на запоб≥-≈к√анн€ декомпенсац≥њ стану хворого орган≥зму; ^допомога педагогам ≥ виховател€м у дозуванн≥ навантажень; ', медичний контроль за дотриманн€м рухового та ортопедично-f го режиму на уроках ≥ в позаурочний час.

Д, 4.  орекц≥йн≥ прийоми реал≥зац≥њ ≥ндив≥дуального п≥дходу до д≥тей з порушенн€ми опорно-рухового апарату в умовах ≥нтегрованого навчанн€

ƒ≥ти з нер≥зко виразними порушенн€ми опорно-рухового /, €к≥ можуть самост≥йно пересуватись ≥ себе обслугову-мають збережений ≥нтелект, можуть навчатись у загально-: школ≥ ѕроте њхн€ усп≥шн≥сть та соц≥альна адаптац≥€ 6а-чому залежатимуть в≥д ≥ндив≥дуального п≥дходу вчител€


ћодуль II ѕсихањхко-педагиг≥чнп характеристики д≥тей з порушенн€ми жшх≥фт≥чного

«упинимось на де€ких особливост€х роботи педагог≥в з такою дитиною. «окрема:

Х сл≥д визначити оптимальне дозуванн€ виконанн€ письмових
роб≥т з урахуванн€м порушень загальноњ та др≥бноњ моторики
пальц≥в рук;

Х передбачати вар≥ативн≥сть письмових роб≥т не лише само≠
ст≥йне письмо, а й роздатков≥ картки з друкованою основою;
не лише ручка, а магн≥тна дошка, комп'ютер;

Х давати б≥льше часу на виконанн€ письмових завдань або за≠
м≥н€ти частину з них на усн≥;

Х при на€вност≥ порушень просторових в≥дносин ≥ несформова-
ност≥ зорово-просторовоњ координац≥њ сл≥д використовувати
наступн≥ прийоми:

 

- спец≥ально вказати (ручкою, ол≥вцем) р€док ≥ м≥сце, де
потр≥бно починати писати, малювати;

- позначати в≥дстань м≥ж р€дками чи частинами завданн€;

- при виконанн≥ арифметичних д≥й у стовпчик можна роз≠
фарбувати кл≥тинки ол≥вцем, наприклад, сотн≥ Ч зеленим,
дес€тки Ч син≥м, одиниц≥ Ч червоним;

- використовувати перфокарти;

 

Х при читанн≥ використовувати спец≥альн≥ закладки з прор≥з€≠
ми дл€ ф≥ксуванн€ слова, словосполученн€ чи реченн€;

Х оц≥нюючи дитину, не знижувати бали за пов≥льну в≥дпов≥дь,
недостатню ≥нтонац≥йну виразн≥сть, особливост≥ письма.

Ќавчанн€ ≥ вихованн€ дитини з вадами опорно-рухового апарату маЇ бути поЇднаним ≥з оздоровленн€м ≥ л≥куванн€м, ло≠гопедичними зан€тт€ми, зан€тт€ми з психологом, л≥кувальною ф≥зкультурою, масажем.

 онтрольн≥ запитанн€

1. ўо таке орган≥чн≥ та функц≥ональн≥ парал≥ч≥?

2. ќхарактеризуйте ƒ÷ѕ, його форми та причини виникненн€.

3. ƒайте характеристику пол≥ом≥Їл≥ту та прогресуючих м'€зо≠
вих атроф≥й?

4. ќхарактеризуйте р≥зн≥ вар≥анти псих≥чних розлад≥в, €к≥ ви≠
никають при на€вност≥ ƒ÷ѕ.

5. Ќазв≥ть заклади, у €ких можуть навчатись д≥ти з порушенн€≠
ми опорно-руховоњ системи.

6. ќпиш≥ть корекц≥йн≥ прийоми реал≥зац≥њ ≥ндив≥дуального п≥д≠
ходу до д≥тей з порушенн€ми опорно-руховоњ системи у про≠
цес≥ њхнього навчанн€.


ў



/ та оса&≥шхххт роботи j ними в умовах корекцг≥≥нсп та ≥нклюзивноњ осв≥ти

“ема 2.4





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 730 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2048 - | 2002 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.043 с.