Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—татут 1786 року –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ про зм≥ст та особливост≥ шк≥льноњ системи




” 1786 роц≥ було затверджено У —татут народних училищ у –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ Ф, зг≥дно з €ким у губернських м≥стах запроваджувались головн≥ народн≥ училища Ц школи з 4-х клас≥в, але з 5-р≥чним курсом навчанн€, а в пов≥тових Ц мал≥ народн≥ училища Ц 2-класн≥ з двор≥чним терм≥ном навчанн€. Ќавчанн€ оголошувалось безстановим ≥ безплатним.

–еформа 1786 року мала на мет≥ дати осв≥ту в основному м≥ському населенню. ѕрийн€тт€ —татуту впливало на осв≥ту ”крањни, спри€ючи в≥дкриттю нових шк≥л в р€д≥ м≥ст. ѕроте охопити все населенн€ училища не могли ≥ не стали масовою школою. Ўирок≥ маси украњнського народу, по сут≥, були позбавлен≥ можливост≥ здобувати осв≥ту та й сам њњ зм≥ст мав антинародний характер: у школах заборон€лас€ украњнська мова, ≥гнорувалис€ народн≥ звичањ, традиц≥њ вихованн€. ѕересл≥дувалис€ прогресивн≥ д≥€ч≥ осв≥ти, школа перетворилас€ у знар€дд€ русиф≥кац≥њ украњнського населенн€. Ќаселенн€ ”крањни ставилось негативно €к до головних, так ≥ до малих народних училищ, вважаючи, що вони готували лише канцел€рист≥в ≥ сут€г, ненависних народу. ”крањнський народ, €к ≥ ран≥ше, хот≥в учити своњх д≥тей у д€к≥вських школах, але ур€д не визнав цих шк≥л ≥ вживав проти них р≥шучих заход≥в, заборон€ючи ходити до д€к≥вських шк≥л ≥ змушуючи в≥дв≥дувати ур€дов≥. јле й за цих засоб≥в боротьби з д€к≥вськими школами, в них вчилос€ значно б≥льше д≥тей, н≥ж в ур€дових школах. Ќедостатн€ к≥льк≥сть шк≥л змушувала украњнську шл€хту в≥ддавати своњх д≥тей на навчанн€ до ѕетербургу ≥ ћоскви, або ж до зах≥дноЇвропейських вищих навчальних заклад≥в. ”крањнська шл€хта в≥дчувала потребу ун≥верситету в ”крањн≥. јле жоден з проект≥в створенн€ в ”крањн≥ ун≥верситету не д≥ждавс€ реал≥зац≥њ за час≥в  атерини ≤≤, оск≥льки нейтрал≥стська пол≥тика рос≥йського ур€ду взагал≥ була спр€мована на те, щоб не допустити на ”крањн≥ ≥снуванн€ ун≥верситету Ц може, з м≥ркувань, що саме украњнський народ маЇ особливу Усхильн≥сть до наукФ.

ƒещо ≥нший шл€х у ≤≤ половин≥ XV≤≤≤ ст. пройшла осв≥та ≥ школа у —х≥дн≥й √аличин≥, на Ѕуковин≥ та в «акарпатт≥, €к≥ опинились п≥д юрисдикц≥Їю австро-угорськоњ монарх≥њ. ”крањнський народ в≥дразу в≥дчув увесь т€гар австр≥йськоњ бюрократичноњ державноњ машини. јвстр≥€ дозвол€ла польськ≥й шл€хт≥ брати участь в управл≥нн≥ краЇм, внасл≥док чого украњнський народ терп≥в подв≥йний гн≥т. « посиленн€м експлуатац≥њ украњнського народу австро-польська шл€хта спр€мувала свою д≥€льн≥сть на знищенн€ всього украњнського. јвстр≥йськ≥ колон≥затори з презирством ставились до культури, мови, традиц≥й зах≥дних украњнц≥в, намагалис€ притупити њхнЇ прагненн€ до воз¢Їднанн€ з ус≥м украњнським народом. ¬ школах √аличини навчанн€ велось переважно польською, ≥нод≥ н≥мецькою мовою. ”же на початку ’≤’ ст. в —х≥дн≥й √аличин≥ було скасовано обов¢€зкове навчанн€, встановлено плату за навчанн€ у головних школах. ÷е був продуманий крок, спр€мований на гальмуванн€ розвитку осв≥ти дл€ простого люду. ѕосилювавс€ суворий нагл€д за д≥€льн≥стю навчальних заклад≥в, весь навчальний процес був пройн€тий рел≥г≥йн≥стю.

ѕоступово народн≥ школи √аличини перейшли у в≥данн€ консистор≥й, €к≥ заборон€ли викладанн€ украњнською мовою. ƒо 1817 року в √аличин≥ не ≥снувало жодноњ трив≥альноњ школи з украњнською мовою навчанн€.

™диними школами, в €ких не заборон€лос€ навчати украњнською мовою, були параф≥€льн≥ (хоч р≥вень њх вважавс€ дуже низьким). √аличина проводила боротьбу за украњнську школу, за њњ нац≥ональний характер.

ќчолена духовенством, боротьба за р≥дну мову п≥дготувала грунт дл€ по€ви У –усалки ƒн≥стровоњ Ф. јвстр≥йський ур€д виступив за осв≥ту украњнського населенн€, але на н≥мецький лад. ”крањн≥зац≥€ школи ур€дов≥ була не до вподоби.

ѕ≥сл€ повстанн€ декабрист≥в в 1828 роц≥ було проведено контрреформу школи, головне завданн€ €коњ цар ћикола ≤ визначив, €к п≥дготовку людини до виконанн€ нею станових обов¢€зк≥в. –еакц≥йний —татут 1828 року узаконюЇ станов≥сть, монарх≥зм, рел≥г≥йн≥сть заклад≥в осв≥ти. “ипи шк≥л в округах були збережен≥, але порушувалась наступн≥сть м≥ж ними, кожний тип школи обслуговував осв≥тн≥ потреби певного соц≥ального стану.

—татут 1828 року насаджував в учбових закладах муштру, зубр≥нн€, дозвол€в т≥лесн≥ покаранн€, встановлював систему суворого нагл€ду за учн€ми ≥ викладачами, др≥б¢€зкову регламентац≥ю умов њх житт€, навчанн€ ≥ повед≥нки. ”чбове навантаженн€ учн≥в було р≥зко зб≥льшене з метою заповненн€ њх часу, позбавленн€ можливост≥ займатись самост≥йним читанн€м ≥ зустр≥чатись з однол≥тками поза учбовим закладом.

” 1831 ≥ 1832 роках б≥льшу частину г≥мназ≥њй на ѕравобережн≥й ”крањн≥ було закрито, польськ≥ початков≥ школи скасовано. «ам≥сть них насаджувались церковн≥ православн≥ школи, навчальн≥ заклади закритого типу дл€ двор€н.

” перш≥й половин≥ ’≤’ ст. на Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥ було створено ц≥лий р€д г≥мназ≥й (’арк≥в, „ерн≥г≥в, Ќовгород-—≥верський, ѕолтава,  атеринослав, ’ерсон). ўодо середн≥х шк≥л дл€ д≥вчат, то першими в ”крањн≥ були У≥нститути шл€хетних д≥вчатФ. ¬же в 1818 роц≥ в ’арков≥ ≥снував ≥нститут, де вчителював ј.√улак-јртемовський. ” цьому роц≥ такий же ≥нститут було в≥дкрито в ѕолтав≥, у 1825 роц≥ в ќдес≥, у 1833 роц≥ Ц в  иЇв≥. «годом почали в≥дкривати так зван≥ ж≥ноч≥ Їпарх≥альн≥ школи та ж≥ноч≥ г≥мназ≥њ.  ињв першим з украњнських м≥ст в≥дкрив д≥вочу г≥мназ≥ю (1850), у 1860 р. вони зТ€вилис€ в ’арков≥ ≥ ѕолтав≥.  урс д≥вочих г≥мназ≥й був восьмир≥чним; восьмий клас був зор≥Їнтований на п≥дготовку вчительок ≥ домашн≥х виховательок. ѕрограми д≥вочих г≥мназ≥й в≥др≥зн€лис€ в≥д чолов≥чих головним чином тим, що в них не було класичних мов, а натом≥сть заведено природознавство. ™парх≥альн≥ школи переважно були семир≥чними, а своЇю програмою наближалис€ до д≥вочих г≥мназ≥й. ≤снували ще середн≥ д≥воч≥ школи в≥домства ≥мператриц≥ ћар≥њ.

 ≥льк≥сть пов≥тових училищ залишалас€ майже незм≥нною, а параф≥€льних з 1841 р. до 1856 р. зб≥льшилось т≥льки на 64 в межах вс≥Їњ ≥мпер≥њ (прир≥ст Ц 4 школи в р≥к). Ќа ”крањн≥ цей процес носив нер≥вном≥рний характер.

” к≥нц≥ 50-х рок≥в на ”крањн≥ виник новий тип шк≥л дл€ п≥дл≥тк≥в ≥ дорослих Ц так зван≥ нед≥льн≥ школи. ѕерша нед≥льна школа була заснована у  иЇв≥ у 1859 р., а через р≥к там ≥снували вже 4 чолов≥ч≥ та 2 ж≥ноч≥ нед≥льн≥ школи. ѕроцес утворенн€ нед≥льних шк≥л поширивс€ на ≥нш≥ м≥ста, нав≥ть села. ƒо навчанн€ в цих школах п≥дключилась украњнська ≥нтел≥генц≥€ Ц вчител≥, студенти ≥ взагал≥ молодь, серед €коњ не бракувало украњнц≥в, €к≥ вважали необх≥дним вести навчанн€ украњнською мовою. јле недовгим було житт€ нед≥льних шк≥л: у 1862 роц≥ розпор€дженн€м м≥н≥стра осв≥ти вс≥ вони були скасован≥.

”с≥ школи на ”крањн≥, в≥д вищих до нижчих, були русиф≥кован≥.  р≥м того, школа була чужою дл€ нашого народу, не т≥льки мовою, а й самою методикою викладанн€. ” читанках та п≥дручниках говорилос€ виключно про руський народ, його господарське житт€ ≥ звичањ, ≥стор≥ю, а про украњнський Ц ≥ не згадувалос€. ” школ≥ дитина потрапл€ла в залежну в≥д нењ духовну атмосферу, в чужий св≥т, де н≥чого свого р≥дного вона не бачила. ј зв≥дси Ц слабкий розвиток дитини, невисокий р≥вень знань.

« таким шк≥льним балансом вступила ”крањна в ≤≤ половину ’≤’ стол≥тт€. јле представники украњнського народу прагнули навчати ≥ навчатис€ р≥дною мовою. ÷арський ур€д був змушений п≥ти на поступки. Ќовий шк≥льний статут, прийн€тий у 1787 роц≥, визнав украњнську мову основною дл€ шк≥л √аличини, а в 1789 роц≥ ур€д јвстр≥њ дав згоду на в≥дкритт€ украњнських шк≥л, принаймн≥ даних про в≥дкритт€ хоча б одн≥Їњ школи з украњнською мовою навчанн€ немаЇ.

Ќа початку ’≤’ ст. царський ур€д ќлександра ≤ проводить реформуванн€ системи осв≥ти в –ос≥њ за зах≥дноЇвропейським зразком, запозичивши систему осв≥ти пер≥оду французькоњ революц≥њ.

Ќав≥ть у найважч≥ часи русиф≥кац≥њ ”крањни передова частина ≥нтел≥генц≥њ усв≥домлювала, що без нац≥онального навчанн€ розвиток украњнськоњ держави стане неможливим. ѕ≥д час реформи 1804 р., кер≥вництво справою осв≥ти в округах покладалось на ун≥верситети, €к≥, на думку украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ, повинн≥ були зайн€ти принципов≥ позиц≥њ з проблеми формуванн€ нац≥ональноњ осв≥ти в украњнських земл€х. Ќе дивно, що ректор ’арк≥вського ун≥верситету ≤ван –ижевський звернувс€ до ≤мператорськоњ јкадем≥њ Ќаук з пропозиц≥Їю видати л≥топис про ”крањну, њњ мову. јкадем≥€ не дала в≥дпов≥д≥ на цей лист.

Ќе обминула русиф≥кац≥€ ≥ середн≥х шк≥л. ” г≥мназ≥€х, що в≥дкривалис€ на ”крањн≥, навчанн€ проводилось рос≥йською мовою. ”крањнська мова, л≥тература, культура ≥ ≥стор≥€ не вивчались ≥ в ж≥ночих середн≥х навчальних закладах. ”крањнського народу н≥би й не ≥снувало взагал≥.

” 1863 роц≥ рос≥йський м≥н≥стр внутр≥шн≥х справ ¬алуЇв видав наступний указ: УЌикакого малоросийского €зыка не было, нет, и быть не может и что наречие, употребл€емых простонародьем, есть тот же русский €зык, только испорченный вли€нием на него ѕольшиФ. ≤нколи в рос≥йських п≥дручниках зТ€вл€лис€ статт≥ з украњнського житт€, але вони або спотворювали ≥стор≥ю украњнського народу, або були просто брехнею. –ос≥йська ≥стор≥€ не обмежувалась русиф≥кац≥Їю украњнськоњ школи. ” 1876 роц≥ царський ур€д видав указ, €кий перекривав доступ р≥дного слова до украњнського народу: УЌе допускать ввоза в пределы »мперии без особого разрешени€ книг, издаваемых на малоросийском наречии. ѕечатание и создание в империи оригинальных произведений и переводов на том же наречии воспретить. ¬оспретить различные сценичные представлени€ и чтени€ на малоросийском €зыкеФ.

÷€ доба в≥дзначалас€ повним пригн≥ченн€м вчительства ≥ учн≥в. ѕравослав¢€ ц≥лком русиф≥кувалось, €к ≥ чимало вихованц≥в шк≥л. ѕ≥сл€ розправи ≥з членами  ирило-ћефод≥њвського братства, царизм посилив репрес≥њ проти ”крањни. «аборон€лись будь-€к≥ книги украњнською мовою, пересл≥дувались нав≥ть науков≥ статт≥ про ”крањну рос≥йською мовою.

5. —истема осв≥ти на ѕравобережн≥й ”крањн≥ та «акарпатт≥ (друга половина XV≤≤≤ стол≥тт€)

” перш≥й половин≥ ’VЎ ст. на Ћ≥вобережж≥ ≥ в —лоб≥дськ≥й ”крањн≥, що входили до складу –ос≥њ, р≥вень осв≥ти був в≥дносно високим.

” полках Ћ≥вобережж€ ≥снували полков≥ початков≥ школи, €к≥ в≥дкривало саме населенн€ за власн≥ кошти.

Ќа запор≥зьких земл€х функц≥онували, €к ≥ у попередньому стол≥тт≥ с≥чова школа, школа при —амарськ≥й фортец≥-монастир≥ ≥ 16 параф≥€льних шк≥л при церквах. –озвитков≥ осв≥ти ≥ школи в ”крањн≥ цього пер≥оду спри€ла д≥€льн≥сть мандр≥вних д€к≥в.

Ќа зразок  иЇво-ћогил€нськоњ колег≥њ (академ≥њ), були створен≥ колег≥њ в Ќовгород-—≥верському, „ерн≥гов≥, ’арков≥, ѕолтав≥ й ѕере€слав≥, в €ких навчалис€ д≥ти не лише духовенства й козацькоњ старшини, а й м≥щан, козак≥в ≥ сел€н.

« посиленн€м закр≥паченн€ сел€н ≥ козак≥в, втратою ”крањною автоном≥њ (1775 р.) та зруйнуванн€м —≥ч≥ полков≥ ≥ запор≥зьк≥ школи перестали ≥снувати.

ƒ≥€льн≥сть мандр≥вних д€к≥в мала м≥сце на Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥ до 1786 р., в €кому УмандриФ були заборонен≥. 3 ц≥Їю метою проведено перепис ус≥х церковних шк≥л ≥ вчител≥в у них. «а реформою 1786 р. ц≥ школи або закривалис€, або перетворювалис€ у параф≥€льн≥.

ќсобливо варто в≥дзначити д≥€льн≥сть √оловноњ —≥човоњ школи (1754Ц1768). «а характером навчанн€ вона прир≥внювалас€ до кращих братських шк≥л. “ут вивчали п≥њтику, риторику, математику, географ≥ю, астроном≥ю, в≥йськову справу.

” школах прид≥л€ли достатню увагу патр≥отичному вихованню та музичн≥й п≥дготовц≥ учн≥в. « них виходили кобзар≥, сурмач≥, цимбал≥сти, скрипал≥.

” 1738 р. в м.√лухов≥ була в≥дкрита школа сп≥вак≥в, в €к≥й готували сп≥вак≥в дл€ ѕетербурзькоњ придворноњ капели. “ут навчалос€ по 20 учн≥в. ¬они вивчали нотну грамоту, гру на скрипц≥, гусл€х, бандур≥. “акож з ними проводили хоров≥ зан€тт€. ўор≥чно 10 випускник≥в направл€лис€ до придворного хору, оркестру. ѕро≥снувала сп≥вацька школа понад 40 рок≥в.

ќсобливо в≥домим у середин≥ ’V≤≤≤ ст. стаЇ ’арк≥вський колег≥ум. ” ’арк≥вському колег≥ум≥ навчалис€ д≥ти ус≥х верств населенн€. ” колег≥ум≥ пост≥йно перегл€давс€ зм≥ст осв≥ти, вводилис€ нов≥ предмети дл€ задоволенн€ потреб у знанн€х украњнського двор€нства. “ак, з 1765 р. започатковане вивченн€ французькоњ та н≥мецькоњ мов, поглиблюЇтьс€ курс математики. ¬ивчаЇтьс€ ≥нженерна справа, геодез≥€ тощо. ѕроводитьс€ загальнокультурна ≥ естетична п≥дготовка (л≥тература, музика, живопис, арх≥тектура). якщо на першому етап≥ навчальний процес у ’арк≥вськ≥й колег≥њ зд≥йснювавс€ за зразком колег≥њ  ињвськоњ (граматика, поетика, риторика, ф≥лософ≥€, богословТ€), то у друг≥й пол. ’V≤≤≤ ст. в≥н був перероблений за зразком план≥в ћосковського ун≥верситету (математика, ≥нженерна справа, геодез≥€, ≥стор≥€, географ≥€, теолог≥€, право, медицина).

÷е зумовлювалос€ потребами розвитку на ”крањн≥ промисловост≥ ≥ намаганн€ми двор€нства та украњнськоњ старшини дати своњм д≥т€м досконалу й широку осв≥ту. ” колег≥њ навчалис€ представники р≥зних стан≥в, за вин€тком д≥тей кр≥пак≥в.

«а шк≥льним —татутом 1786 р., в ”крањн≥ почали в≥дкриватис€ мал≥ (у пов≥тових м≥стах) ≥ головн≥ (у губернських м≥стах) народн≥ училища. √оловн≥ (або чотирикласн≥) училища передбачали 6-р≥чний терм≥н, а мал≥ (або двокласн≥) Ц 4-р≥чний терм≥н навчанн€. ” 1783 р. були заснован≥ перш≥ училища у  иЇв≥ й „ерн≥гов≥. Ќа початок 1801 р. в украњнських губерн≥€х –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ було 8 головних ≥ 17 малих училищ.

Ќа ѕравобережн≥й ”крањн≥ та в —х≥дн≥й √аличин≥, де панувала польська шл€хта, подекуди ≥снували Уд€к≥вськ≥ школиФ. ƒл€ покатоличенн€ украњнськоњ людност≥ насаджувалис€ ун≥атськ≥ школи, а також школи духовних орден≥в Ц васил≥ан, Їзуњт≥в.

” 1789 р. на ѕравобережн≥й ”крањн≥ було дв≥ окружн≥ школи з семир≥чним терм≥ном навчанн€м, 14 п≥докружних шк≥л з шестир≥чним терм≥ном навчанн€. Ќа Ѕуковин≥ за час≥в пануванн€ “уреччинини шк≥л майже не було. Ќа «акарпатт≥ ≥снувало к≥лька церковно-ун≥атських шк≥л, в €ких навчали грамоти. ” 1744 р. в м. ћукачев≥ була в≥дкрита богословська школа, а в 1766 р. були заснован≥ початков≥ школи в ћукачев≥, ’V ст., п≥зн≥ше Ц в “€чев≥ та ¬ишков≥. ≤снували також ”жгородська г≥мназ≥€ (1646), реформаторська колег≥€ (1540) ≥ католицька г≥мназ≥€ в ћармарош-—игет≥ (1730). ” 80 рр. ’V≤≤ ст. в ”жгород≥ було в≥дкрито Унормальну школуФ, при €к≥й з 1793 р. ≥снувала вчительська сем≥нар≥€. ¬с≥ ц≥ школи були центрами денац≥онал≥зац≥њ украњнського народу «акарпатт€, њх змад€ризуванн€ ≥ покатоличенн€. Ќаприк≥нц≥ ’VЎ ст. обовТ€зковою мовою навчанн€ в школах «акарпатт€ стала угорська. ѕотребу в осв≥т≥ р≥дною мовою закарпатськ≥ украњнц≥ задовольн€ли приватним навчанн€ своњх д≥тей.

ѕ≥сл€ першого под≥лу ѕольщ≥ (1772) јвстр≥€ захопила √аличину. —початку тут було в≥дкрито к≥лька церковнопараф≥€льних шк≥л, а з 1783р. у Ћьвов≥ було засновано рос≥йську духовну сем≥нар≥ю. ќдночасно з цим йшло он≥меченн€ шк≥л. ¬≥дкрита з 1784 р. г≥мназ≥€ при Ћьв≥вському ун≥верситет≥ була н≥мецькою.

«агарбавши Ѕуковину (1775), австр≥йський ур€д ≥ на ц≥й територ≥њ насаджував н≥мецьк≥ школи, заборон€ючи украњнськ≥. ” ’VЎ ст. зд≥йснювалас€ поступова заборона украњнського слова. ” 1720 р. ѕетро ≤ своњм указом заборонив друкуванн€ украњнських книжок. «годом, рос≥йська мова, за напол€ганн€м царату, стаЇ мовою викладанн€ у вс≥х навчальних закладах. ” 1769 р. —инод наказав вилучити всю л≥тературу, написану украњнською мовою. «а  атерини ≤≤ дл€ ”крањни настали ще т€жч≥ часи. ”крањнська автоном≥€ була знищена, козацтво зм≥нили гусарськими полками, козацька старшина отримала права рос≥йського двор€нства, а сел€н-землероб≥в (€к≥ ран≥ше були в≥льними) закр≥пачили. ”крањнська старшина намагалас€ насл≥дувати ≥ноземне вихованн€, доручаючи виховувати д≥тей гувернерам французам або н≥мц€м.

ѕ≥дкреслюючи свою показну турботу про осв≥ту,  атерина ≤≤ все робила, аби затримати њњ розвиток. “ак, багато мандр≥вних д€к≥в, за њњ розпор€дженн€м, направл€ли на в≥йськову службу. ≤нш≥ змушен≥ були обрати пост≥йне м≥сце проживанн€ ≥ потрапили у кр≥посну залежн≥сть. ѕосиленн€ кр≥посного права призводило не лише затримало поширенн€ осв≥ти, а й призвело до знищенн€ уже ≥снуючих шк≥л. ” 1789 р. були закрит≥ вс≥ украњнськ≥ школи ≥ заборонено викладанн€ украњнською мовою у вс≥х навчальних закладах.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1063 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1968 - | 1932 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.