Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕерекладна л≥те–атура та перш≥ педагог≥чн≥ памТ€тки  ињвськоњ –ус≥




ѕроцес освоЇнн€ нашими предками здобутк≥в античних, болгарських, в≥зант≥йських автор≥в розпочавс€ уже в ≤’ст. ” ’ ст., п≥сл€ створенн€  ирилом ≥ ћефод≥Їм словТ€нськоњ азбуки, на –ус≥ поширюЇтьс€ перекладна л≥тература. Ќаприклад, грамоту викладали за твором в≥домого в≥зант≥йського вченого ≥ богослова ≤оанна ƒамаск≥на (V≤≤≤ ст.). Ќа –ус≥ був також в≥домий трактат √еорг≥€ ’≥ровоска У ќ образех Ф, створений у ¬≥зант≥њ у V≤≤≤Ц≤’ ст., що вв≥йшов пот≥м у склад У ≤зборн≥ка Ф 1073 р.

¬≥домим твором риторичного мистецтва було У —лово Ф ≤оанна «латоуста (347Ц407) Ц в≥зант≥йського оратора. ¬ислови ≤оанна «латоуста користувалис€ великою попул€рн≥стю, вони входили до складу У ≤зборник≥в Ф 1073 та 1076 рр., зб≥рник≥в У «латоструй Ф, У ≤змарагд Ф, У «латоуст Ф. Ќевдовз≥, вже у ’≤ ст., зТ€вл€ютьс€ ориг≥нальн≥ твори киЇворуських автор≥в. “ак, у 1051 р. кињвським митрополитом ≤лар≥оном був написаний перший з таких твор≥в - У —лово про закон ≥ благодать Ф. У —лово Ф складаЇтьс€ з трьох частин, €к≥ винесен≥ в розширений заголовок: сп≥вставленн€ закону ≥ благодат≥, опису поширенн€ христи€нства на –ус≥ та похвали ¬олодимиру ярославичу ≥ його сину ярославу. як виразник передових погл€д≥в, ≤лар≥он не п≥дтримав в≥зант≥йськоњ ≥дењ вихованн€ в дус≥ аскетизму, а захищав принцип активноњ д≥€льност≥ у формуванн≥ особистост≥. ¬≥н напол€гаЇ на пильному догл€д≥ за немовл€тами, покаранн≥ за грубе ставленн€ до матер≥, що даЇ п≥дстави вважати його засновником в≥тчизн€ноњ дошк≥льноњ педагог≥ки.

У ≤зборн≥к Ф 1073 р. Ц зб≥рник статей р≥зних автор≥в, що мав дати в≥дпов≥д≥ читачам на р≥зн≥ питанн€ старо- та новозапов≥тноњ ≥стор≥њ, ф≥лософ≥њ, поетики, догматики та де€ких науково-природничих у€влень —ередньов≥чч€. ѕротографом У ≤зборн≥ка Ф, €к в≥домо, була книга, замовлена болгарським царем —имеоном.  ињвську коп≥ю, ≥мов≥рно, замовив ≤з€слав ярославович. ÷€ книга великого формату, вона написана на пергамент≥ гарним уставним письмом. “екст прикрашено кольоровими заставками. ’оч У ≤зборн≥к Ф переписано з болгарського ориг≥налу, в ньому трапл€ютьс€ сх≥днословС€н≥зми та окрем≥ слова з повноголосс€м. ћ≥сце написанн€ У ≤зборн≥ка Ф та його датуванн€ не викликаЇ жодного сумн≥ву Ц це  ињв ≥ 1073 р., що п≥дтверджуЇтьс€ припискою писар€ ≤оанна наприк≥нц≥ книги, присв€ченою —в€тославов≥. ѕочинаЇтьс€ вона висловом про користь книжного читанн€ ченц€, У калугера Ф: Уƒобро есть братие почитанье книжное...Ф. Ќайб≥льше м≥сце в У ≤зборн≥ку Ф займають јфанас≥Їв≥ в≥дпов≥д≥, —тословець, ѕремудр≥сть ≤сусова, —ина —≥рахова тощо. ”пор€дкував тв≥р кињвський книжник ≤оан (√р≥шний). ¬≥н був не просто писарем, а редактором-упор€дником, €кий намагавс€ полегшити читачам розум≥нн€ складних ф≥лософських пон€ть. У ≤зборн≥к Ф Ц памС€тка сх≥днословС€нського ≥зводу, його лексика насичена сх≥днословС€н≥змами. „астину твор≥в книги перекладено безпосередньо з грецьких ориг≥нал≥в, проте де€к≥ тексти вз€то з м≥сцевих переклад≥в У ≤зборн≥ка Ф 1073 р. Ќаприк≥нц≥ книги поставлено дату написанн€. ќсобливо п≥дкреслюЇтьс€, що це в≥дбулос€ за —в€тослава, кн€з€ –уськоњ земл≥.

” книз≥ сформульовано державну концепц≥ю вихованн€ у феодальному сусп≥льств≥, що знайшла в≥дображенн€ у настановах д≥т€м  сенофонта ≥ ‘еодори (грецький царедворець V ст. ≥ його дружина).

«б≥рник п≥д назвою У ѕчела Ф складаЇтьс€ не з окремих твор≥в, а з афоризм≥в, вислов≥в ≥з —в€того ѕисьма, отц≥в церкви або стародавн≥х ф≥лософ≥в —ократа, ѕлатона, јристотел€.

” ’≤≤ стол≥тт≥, незважаючи на пер≥од феодальноњ роздробленост≥ ≥ втрату частини свого пол≥тичного впливу,  ињв залишавс€ центром кињвськоњ писемноњ школи, в осередках €коњ Ц ѕечерському ≥ ¬идубицькому монастир€х та —оф≥йському собор≥ Ц вирувало культурне житт€. ƒо ¬идубицького монастир€, що був УвотчимФ, тобто родовим, ћономахович≥в, €коюсь м≥рою можна в≥днести ≥ твори ¬олодимира ћономаха Ц У ѕовчанн€ д≥т€м Ф та У Ћист до ќлега —в€тославича Ф. У ѕовчанн€ д≥т€м Ф, назване ¬олодимиром ћономахом У граматицею Ф, написане в 1117 р., коли кн€зь уже к≥лька рок≥в Усид≥вФ на великокн€з≥вському стол≥ в  иЇв≥. “в≥р, в≥рн≥ше його текст, збер≥гс€ у Уѕов≥ст≥ минулих л≥тФ 1096 р.

ћономах у твор≥ зобразив ≥деальний образ кн€з€, що п≥клуЇтьс€ про свою державу та народ. ¬елике значенн€ в≥н надавав навчанню, п≥дкреслюючи, що все житт€ необх≥дно вчитис€, а хто цього не робить, той позбудетьс€ ≥ того, що знаЇ. Ќаприклад, в≥н вказуЇ на свого батька ¬севолода, €кий волод≥в пС€тьма ≥ноземними мовами. ” с≥мейних стосунках в≥н радить любити свою дружину, але не давати њй влади над собою. ћономах засуджуЇ пи€цтво та неправду. як представник христи€нського гуман≥зму, в≥н дотримуЇтьс€ правила: Увинний чи невинний Ц не вбивайтеФ. „имало м≥сц€ у твор≥ ћономаха займаЇ автоб≥ограф≥чний опис в≥йськових поход≥в ≥ кн€з≥вських полювань.

ќсобливе значенн€ дл€ нас у У ѕовчанн≥ Ф ћономаха маЇ його висл≥в про необх≥дн≥сть ≥ користь навчанн€. ¬≥н з повагою ставитьс€ до вивченн€ ≥ноземних мов, вважаючи це великим дос€гненн€м.

¬олодимир ћономах боровс€ проти роздробленост≥ крањни ≥ сто€в за њњ Їдн≥сть. ÷≥ погл€ди в≥н намагавс€ передати своњм д≥т€м, уперше обірунтувавши необх≥дн≥сть звТ€зку осв≥ти з потребами житт€ особистост≥ та њњ д≥€льн≥стю. ѕри цьому особлива увага зверталас€ на необх≥дн≥сть вихованн€ у д≥тей ≥н≥ц≥ативи та працелюбност≥. ¬≥н обірунтував думку про те, що прац€ Ї основним засобом запоб≥ганн€ л≥нощам у д≥тей. «начне м≥сце у твор≥ в≥дведено рол≥ прикладу старших у вихованн≥, особливо батьк≥в. ” повчанн€х ¬олодимир ћономах розгл€даЇ правила та норми повед≥нки: любов до Ѕатьк≥вщини, гуманне ставленн€ до людей, правдив≥сть ≥ чесн≥сть. «агалом У ѕовчанн€ Ф Ї визначною памТ€ткою давньоруськоњ педагог≥чноњ думки ’≤≤ ст. ¬олодимир ћономах обірунтував необх≥дн≥сть практичних завдань, що визначаютьс€ повс€кденним житт€м.

ѕрогресивне значенн€ цього твору пол€гаЇ в тому, що ћономах вперше обірунтував необх≥дн≥сть переходу в≥д рел≥г≥йного вихованн€ до практичних завдань, що визначаютьс€ повс€кденним житт€м.

≤сторичне значенн€ педагог≥чноњ спадщини  ињвськоњ –ус≥, дос€гнень педагог≥чноњ думки, здобутк≥в народноњ педагог≥ки пол€гаЇ в тому, що вони створили основу дл€ подальшого розвитку школи ≥ педагог≥ки украњнського, рос≥йського ≥ б≥лоруського народу.

“ворч≥ завданн€ ≥ реферати

1. —оц≥окультурн≥ чинники виникненн€ осв≥ти у  ињвськ≥й –ус≥.

2. ѕор≥вн€льний анал≥з «ах≥дноЇвропейськоњ осв≥ти та осв≥ти  ињвськоњ –ус≥ (поч. ’≤ ст.).

3. “радиц≥йна система вихованн€ д≥тей у  ињвськ≥й –ус≥ (≤’Ц’ ст.).

4. —истема св≥тськоњ ≥ духовноњ осв≥ти у  ињвськ≥й –ус≥ (’Ц’≤≤ ст.)

ѕитанн€ дл€ роздум≥в ≥ проблемн≥ запитанн€

1. ” чому, на ¬ашу думку, пол€гаЇ обмежен≥сть осв≥ти у найпоширен≥ших школах  ињвськоњ –ус≥?

2. ƒовед≥ть, чому дв≥рцева школа  ињвськоњ –ус≥ була найпрестижн≥шим закладом ™вропи?

3. ” чому пол€гаЇ анахрон≥зм у навчанн≥ цифрам (л≥чб≥) у  ињвськ≥й –ус≥?

4. ƒовед≥ть, чому ƒуховна академ≥€ ( иЇво-ѕечерська Ћавра) в ’≤≤ ст. забезпечувала вищу гуман≥тарну осв≥ту молод≥?

“ест

1. Ўкола Укнижного навчанн€Ф  ињвськоњ –ус≥ мала статус:

а) елементарноњ школи; б) школи п≥двищеного р≥вн€; в) середньоњ школи.

2. ћайстри грамоти Ц це:

а) вчител≥, що працювали в дв≥рцевих школах; б) рем≥сники, що займалис€ навчанн€м грамоти €к основним ремеслом; в) ченц≥, що займалис€ м≥с≥онерською д≥€льн≥стю ≥ разом з тим навчали паству грамоти.

3. «асновником в≥тчизн€ноњ педагог≥ки вважаЇтьс€:

а) ≤оанн √р≥шний; б) ћитрополит ≤лар≥он; в) ¬олодимир ћономах.

4. јбак Ц це: а) дошка дл€ письма; б) ≥нструмент, €ким писали за час≥в  ињвськоњ –ус≥; в) давн€ рах≥вниц€.

5. ќсновною формою навчанн€ у  ињвськ≥й –ус≥ була:

а) групова; б) класно-урочна; в) ≥ндив≥дуальна.

 онтрольн≥ завданн€ дл€ студент≥в дистанц≥йноњ форми навчанн€:

–озвТ€зуванн€ тесту.

¬ар≥ант 1. «агальна характеристика аграрно-сон€чного календар€ €к традиц≥йного засобу вихованн€ д≥тей.

¬ар≥ант 2. ’арактеристика метод≥в ≥ форм навчанн€ д≥тей у  ињвськ≥й –ус≥.

¬ар≥ант 3. «агальний анал≥з Дѕовчанн€ д≥т€мФ ¬олодимина ћономаха.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 882 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2297 - | 1969 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.