Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ўкола “ј педагог≥ка —тародавнього –иму




—оц≥ально-класове розшаруванн€ населенн€ ƒавнього –иму наклало св≥й в≥дбиток ≥ на систему вихованн€. ƒл€ б≥дного населенн€ тут ≥снували елементарн≥ приватн≥ ≥ платн≥ школи, дл€ д≥тей прив≥лейованих верств населенн€ Ц граматичн≥ школи. ≈лементарн≥ школи обслуговували де€ку частину небагатого ≥ незнатного в≥льно народженого населенн€ (плебењв). “ам вчили писати, читати ≥ рахувати, знайомили з законами держави. Ѕагат≥ ≥ знатн≥ люди надавали перевагу навчанню своњх син≥в грамот≥ в домашн≥х умовах.

¬ граматичних школах, також приватних ≥ платних, навчалис€ д≥ти знатних батьк≥в. ”чн≥ вивчали граматику, латинську ≥ грецьку мови, риторику (мистецтво красномовства з де€кими в≥домост€ми з л≥тератури та ≥стор≥њ). ” школах обох тип≥в навчалис€ т≥льки хлопчики. –озвиток цих шк≥л був спричинений необх≥дн≥стю оволод≥нн€ ораторським мистецтвом тими, хто намагавс€ зайн€ти кер≥вн≥ посади у держав≥.

«начно п≥зн≥ше у –им≥ з¢€вилис€ школи ритор≥в, в €ких д≥ти знат≥ готувалис€ до державноњ д≥€льност≥. ¬они вивчали риторику, ф≥лософ≥ю, правознавство, грецьку мову, математику, музику. Ќавчанн€ в школах було платним. ” середин≥ ≤-го тис. до н.е. приватн≥ граматичн≥ й риторськ≥ школи були перетворен≥ в державн≥.

ѕроголошенн€ христи€нства державною рел≥г≥Їю –имськоњ ≥мпер≥њ спричинило р≥зку зм≥ну зм≥сту навчанн€ ≥ вихованн€ д≥тей у школах. ’ристи€нство надало школ≥ €скраво забарвленого рел≥г≥йного характеру, що знижувало р≥вень розумового вихованн€ п≥дростаючих покол≥нь.


ќсв≥та та вихованн€ у ƒревн≥й √рец≥њ

јф≥нська система ћета вихованн€: р≥зноб≥чний гармон≥йний розвиток особистост≥ ‘орми та зм≥ст: 0Ц7 р. Ц с≥мейне вихованн€; 7Ц13 р. Ц мусична школа: школа граматиста (навчанн€ грамот≥ ≥ л≥чб≥); школа кефариста (л≥тературно-музичне вихованн€); 13Ц18 р. Ц г≥мназ≥йн≥ школи: палестра (школа давнього пТ€тиборства); г≥мнас≥€ (риторика, г≥мнастика, музика); 18Ц20 р. Ц ефеб≥€ “радиц≥йн≥ ц≥нност≥ пол≥сного вихованн€: Їдн≥сть, р≥вн≥сть перед законом, ≥деал героњчного ≥ безкорисного служ≥нн€ р≥дному м≥сту. —партанська система ћета вихованн€: п≥дготовка мужн≥х, дисципл≥нованих, загартованих воњн≥в. ‘орми навчанн€ ≥ вихованн€: 0Ц7 р. Ц с≥мейне вихованн€; 7Ц18 р. агелли (в≥йськов≥ загони); 18Ц20 р. Ц в≥йськова служба (ефеб≥€). «м≥ст навчанн€ ≥ вихованн€: волод≥нн€ зброЇю, розвиток сили ≥ витривалост≥; елементарне навчанн€ читанню й письму, розвиток км≥тливост≥, вм≥нн€ висловлювати думки аргументовано ≥ лакон≥чно; естетичне вихованн€ через в≥йськов≥ п≥сн≥ ≥ танц≥, розвиток почутт€ краси т≥ла. ћетоди вихованн€: особистий приклад, змаганн€, формуванн€ звичок, покаранн€, бес≥ди; общинне вихованн€.

етапи навчанн€ у давньому рим≥

—≥мейне вихованн€ (в≥д народженн€ до 7 рок≥в)
  ≈лементарна школа (в≥д 7 до 11Ц12 рок≥в) Ц з V ст. н. е. Ц мала суто практичний характер (хлопчак≥в ≥ д≥вчат навчали читанню, письму, л≥чб≥).  
  Ўкола граматики (в≥д 11 до 12Ц15 рок≥в) Ц передбачалос€ вивченн€ латинськоњ ≥ грецькоњ мови та л≥тератури (граматика, поетика, стил≥стика на основ≥ твор≥в √омера, ¬ерг≥л≥€, “еренц≥€) (оволод≥нню основами Ув≥льних мистецтвФ прид≥л€лось другор€дне значенн€), зд≥йснювалос€ формуванн€ У досконалого оратора Ф.  
  Ўкола ритора (в≥д 15 до 20 рок≥в) Ц незначна к≥льк≥сть юнак≥в теоретично ≥ практично детально вивчала ораторське мистецтво за зразком промов ÷ицерона дл€ п≥дготовки до судовоњ д≥€льност≥.  
             

“ворч≥ завданн€ ≥ реферати

1. ¬заЇмозвТ€зок культури й осв≥ти у до≥сторичних св≥тових цив≥л≥зац≥€х.

2. ѕор≥вн€льний анал≥з думок (погл€д≥в) грецьких, римських ≥ сх≥дних ф≥лософ≥в щодо вихованн€ особистост≥.

3. ’арактеристика зм≥сту осв≥ти й вихованн€ у перших школах (пор≥вн€льний анал≥з).

4. —тановленн€ вихованн€ д≥тей у до≥сторичний пер≥од з ’’ ст. до н.е. до поч. н.е.

ѕитанн€ дл€ роздум≥в ≥ проблемн≥ запитанн€

1. ќбірунтуйте, €кий з п≥дход≥в щодо виникненн€ вихованн€ абсолютно Ї не науковим?

2. як≥ з памТ€ток джерел педагог≥ки Ї на територ≥њ нашого краю (найстар≥ш≥ на ∆итомирщин≥)?

3. ƒовед≥ть, що —партанська ≥ јф≥нська виховн≥ системи Ї такими, що унеможливлюють одна одну.

4. ўо Ї принципово в≥дм≥нним у школах писц≥в ≥ жерц≥в (—тародавн≥й ™гипет)?

5. як≥ насл≥дки јф≥нськоњ осв≥тньоњ системи мають неперес≥чну ц≥нн≥сть дл€ сучасноњ загальнолюдськоњ ≥ педагог≥чноњ культури?

“ест

1. який п≥дх≥д Ї визначальним при вивченн≥ студентами ≥сторико-педагог≥чноњ науки?

а) особист≥сний; б) комплексний; в) культуролог≥чний.

2. ўо можна в≥днести до найдревн≥ших джерел в ≥стор≥њ педагог≥ки?

а) манускрипти; б) звукописи; в) п≥ктограми.

3. який з п≥дход≥в в ≥сторико-педагог≥чн≥й науц≥ щодо виникненн€ вихованн€ абсолютно позбавлений науковост≥?

а) б≥олог≥чний; б) соц≥олог≥чний; в) психолог≥чний.

4. ” €кий ≥сторичний пер≥од виникаЇ вихованн€ €к соц≥альне €вище?

а) на етап≥ патр≥архату; б) у дородовий пер≥од; в) на етап≥ раннього матр≥архату.

5. ¬изначальним законом людського сп≥вжитт€ й кер≥вництвом до реал≥зац≥њ вихованн€ у родов≥й общин≥ був:

а)закон золотого правила морал≥; б)закон табу; в) б≥олог≥чний закон.

6. ќсновними шл€хами вихованн€ п≥дростаючоњ зм≥ни у перв≥сно родовому сусп≥льств≥ були:

а) показ, спостереженн€, змаганн€; б) нав≥юванн€, спостереженн€, приклад однол≥тк≥в; в) показ, спостереженн€, посильна участь у прац≥.

7. Ќайдревн≥шою у св≥тов≥й цив≥л≥зац≥њ вважаЇтьс€ школа:

а) ƒревнього ¬авилону; б) ƒревнього ™гипту; в) п≥ктограф≥чна школа ћай€.

8. ” €к≥й ≥з шк≥л древньоњ цив≥л≥зац≥њ зм≥ст навчанн€ включав: вм≥нн€ читанн€, рахунку, письма; знанн€ арифметики, геометр≥њ, астроном≥њ, маг≥њ, астролог≥њ, народноњ медицини? а) школи ƒревнього  итаю; б) школи жрец≥в у ƒревньому ™гипт≥; в) школи јссир≥њ.

9. ћову, €ка передбачаЇ коротку, ч≥тку ≥ точну в≥дпов≥дь називають: а) аф≥нською; б) спартанською; в) лакон≥чною.

10. ∆итт€ ж≥нки в јф≥нах було замкнуте ≥ зосереджене в ж≥ноч≥й половин≥ будинку, €ка називалась: а) палестрою; б) г≥некеЇю; в) кухнею.

11. ¬≥йськова група в ƒавн≥й √рец≥њ, в €ку вступали юнаки 18Ц20 рок≥в ≥ несли службу в в≥йськових гарн≥зонах: а) ефеб≥Їю; б) палестрою; в) батальйоном; г) крипт≥Їю.

12. ƒ≥ти з 15Ц18 рок≥в в ƒавн≥й √рец≥њ навчались в школах називались: а) граматист≥в; б) оратор≥в; в) к≥фарист≥в; г) г≥мнас≥€х.

13.  ого хот≥ли виховати з спартанськоњ ж≥нки: а) домашню господарку; б) ж≥нку-амазонку; в) високоосв≥чену особист≥сть.

14. ќбТЇднан≥ граматичн≥ школи ≥ школи оратор≥в в —тародавньому –им≥ називали а) державними; б) елементарними; в) граматичними.

15. Ќайб≥льш в≥домим римським педагогом був: а) √ай ёл≥й ÷езар; б) ћарк ‘аб≥й  в≥нт≥л≥ан; в) ќктав≥ан јвгуст.


“ема ≤≤





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1059 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2440 - | 2022 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.