Соціально-класове розшарування населення Давнього Риму наклало свій відбиток і на систему виховання. Для бідного населення тут існували елементарні приватні і платні школи, для дітей привілейованих верств населення – граматичні школи. Елементарні школи обслуговували деяку частину небагатого і незнатного вільно народженого населення (плебеїв). Там вчили писати, читати і рахувати, знайомили з законами держави. Багаті і знатні люди надавали перевагу навчанню своїх синів грамоті в домашніх умовах.
В граматичних школах, також приватних і платних, навчалися діти знатних батьків. Учні вивчали граматику, латинську і грецьку мови, риторику (мистецтво красномовства з деякими відомостями з літератури та історії). У школах обох типів навчалися тільки хлопчики. Розвиток цих шкіл був спричинений необхідністю оволодіння ораторським мистецтвом тими, хто намагався зайняти керівні посади у державі.
Значно пізніше у Римі з¢явилися школи риторів, в яких діти знаті готувалися до державної діяльності. Вони вивчали риторику, філософію, правознавство, грецьку мову, математику, музику. Навчання в школах було платним. У середині І-го тис. до н.е. приватні граматичні й риторські школи були перетворені в державні.
Проголошення християнства державною релігією Римської імперії спричинило різку зміну змісту навчання і виховання дітей у школах. Християнство надало школі яскраво забарвленого релігійного характеру, що знижувало рівень розумового виховання підростаючих поколінь.
Освіта та виховання у Древній Греції
| Афінська система Мета виховання: різнобічний гармонійний розвиток особистості Форми та зміст: 0–7 р. – сімейне виховання; 7–13 р. – мусична школа: школа граматиста (навчання грамоті і лічбі); школа кефариста (літературно-музичне виховання); 13–18 р. – гімназійні школи: палестра (школа давнього п’ятиборства); гімнасія (риторика, гімнастика, музика); 18–20 р. – ефебія Традиційні цінності полісного виховання: єдність, рівність перед законом, ідеал героїчного і безкорисного служіння рідному місту. | Спартанська система Мета виховання: підготовка мужніх, дисциплінованих, загартованих воїнів. Форми навчання і виховання: 0–7 р. – сімейне виховання; 7–18 р. агелли (військові загони); 18–20 р. – військова служба (ефебія). Зміст навчання і виховання: володіння зброєю, розвиток сили і витривалості; елементарне навчання читанню й письму, розвиток кмітливості, вміння висловлювати думки аргументовано і лаконічно; естетичне виховання через військові пісні і танці, розвиток почуття краси тіла. Методи виховання: особистий приклад, змагання, формування звичок, покарання, бесіди; общинне виховання. |
етапи навчання у давньому римі
| Сімейне виховання (від народження до 7 років) | ||||||
| Елементарна школа (від 7 до 11–12 років) – з V ст. н. е. – мала суто практичний характер (хлопчаків і дівчат навчали читанню, письму, лічбі). | ||||||
| Школа граматики (від 11 до 12–15 років) – передбачалося вивчення латинської і грецької мови та літератури (граматика, поетика, стилістика на основі творів Гомера, Вергілія, Теренція) (оволодінню основами “вільних мистецтв” приділялось другорядне значення), здійснювалося формування “ досконалого оратора ”. | ||||||
| Школа ритора (від 15 до 20 років) – незначна кількість юнаків теоретично і практично детально вивчала ораторське мистецтво за зразком промов Цицерона для підготовки до судової діяльності. | ||||||
Творчі завдання і реферати
1. Взаємозв’язок культури й освіти у доісторичних світових цивілізаціях.
2. Порівняльний аналіз думок (поглядів) грецьких, римських і східних філософів щодо виховання особистості.
3. Характеристика змісту освіти й виховання у перших школах (порівняльний аналіз).
4. Становлення виховання дітей у доісторичний період з ХХ ст. до н.е. до поч. н.е.
Питання для роздумів і проблемні запитання
1. Обґрунтуйте, який з підходів щодо виникнення виховання абсолютно є не науковим?
2. Які з пам’яток джерел педагогіки є на території нашого краю (найстаріші на Житомирщині)?
3. Доведіть, що Спартанська і Афінська виховні системи є такими, що унеможливлюють одна одну.
4. Що є принципово відмінним у школах писців і жерців (Стародавній Єгипет)?
5. Які наслідки Афінської освітньої системи мають непересічну цінність для сучасної загальнолюдської і педагогічної культури?
Тест
1. Який підхід є визначальним при вивченні студентами історико-педагогічної науки?
а) особистісний; б) комплексний; в) культурологічний.
2. Що можна віднести до найдревніших джерел в історії педагогіки?
а) манускрипти; б) звукописи; в) піктограми.
3. Який з підходів в історико-педагогічній науці щодо виникнення виховання абсолютно позбавлений науковості?
а) біологічний; б) соціологічний; в) психологічний.
4. У який історичний період виникає виховання як соціальне явище?
а) на етапі патріархату; б) у дородовий період; в) на етапі раннього матріархату.
5. Визначальним законом людського співжиття й керівництвом до реалізації виховання у родовій общині був:
а)закон золотого правила моралі; б)закон табу; в) біологічний закон.
6. Основними шляхами виховання підростаючої зміни у первісно родовому суспільстві були:
а) показ, спостереження, змагання; б) навіювання, спостереження, приклад однолітків; в) показ, спостереження, посильна участь у праці.
7. Найдревнішою у світовій цивілізації вважається школа:
а) Древнього Вавилону; б) Древнього Єгипту; в) піктографічна школа Майя.
8. У якій із шкіл древньої цивілізації зміст навчання включав: вміння читання, рахунку, письма; знання арифметики, геометрії, астрономії, магії, астрології, народної медицини? а) школи Древнього Китаю; б) школи жреців у Древньому Єгипті; в) школи Ассирії.
9. Мову, яка передбачає коротку, чітку і точну відповідь називають: а) афінською; б) спартанською; в) лаконічною.
10. Життя жінки в Афінах було замкнуте і зосереджене в жіночій половині будинку, яка називалась: а) палестрою; б) гінекеєю; в) кухнею.
11. Військова група в Давній Греції, в яку вступали юнаки 18–20 років і несли службу в військових гарнізонах: а) ефебією; б) палестрою; в) батальйоном; г) криптією.
12. Діти з 15–18 років в Давній Греції навчались в школах називались: а) граматистів; б) ораторів; в) кіфаристів; г) гімнасіях.
13. Кого хотіли виховати з спартанської жінки: а) домашню господарку; б) жінку-амазонку; в) високоосвічену особистість.
14. Об’єднані граматичні школи і школи ораторів в Стародавньому Римі називали а) державними; б) елементарними; в) граматичними.
15. Найбільш відомим римським педагогом був: а) Гай Юлій Цезар; б) Марк Фабій Квінтіліан; в) Октавіан Август.
Тема ІІ
